Рішення

від 01.07.2016 по справі 405/7749/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/7749/15-ц

2/405/3/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Плохотніченко Л.І.

за участю секретаря Іванова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Об'єднаного автогосподарства медичних закладів до Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1, третя особа: Голова Кіровоградської обласної ради ОСОБА_2 про скасування вимоги виборного органу первинної профспілкової організації

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої вказав, що 28.10.2015 року до Об'єднаного автогосподарства медичних закладів, надійшла заява Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1 з копією протоколу засідання виборного органу (профкому) первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів щодо вимоги до власника - суб'єкта владних повноважень Кіровоградської обласної ради в особі її Голови ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з керівником Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_3

На думку позивача, оскільки вину керівника Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_3 в порушеннях трудового законодавства в судовому порядку не доведено, позивач вважає, що вимога Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1 до власника - суб'єкта владних повноважень Кіровоградської обласної ради, в особі її Голови ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з керівником Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначених вище обставин, позивач з даним позовом звернувся до суду.

Представники позивача у судове засідання з`явилися, надали пояснення, відповідно до яких крім зазначених вище підстав для скасування вимоги Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1 до власника - суб'єкта владних повноважень Кіровоградської обласної ради, в особі її Голови ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з керівником Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_3, підставою для задоволення позову також вважали необґрунтованість вказаної вимоги, оскільки вона ґрунтується на начеб - то факті порушення відносно керівника Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_3 кримінального провадження, з урахуванням чого позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач у судове засідання з'явився, надав пояснення, згідно з якими позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування (стаття 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» право профспілок, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок.

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

У відповідності до ч. ч. 9 та 10 ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якою визначено повноваження профспілок, їх об'єднань щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді.

У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, первинна профспілкова організація об'єднаного автогосподарства медичних закладів зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи: 39302535.

Як передбачено ч. 2 ст. 45 КЗпП України, якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Отже, зверненню до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору передує прийняття виборним органом первинної профспілкової організації рішення щодо звернення з вимогою до власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору.

Проте, відповідно до позовної вимоги позивач просить визнати безпідставною та скасувати саме вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного господарства медичних закладів від 27.10.2015 року, а не рішення, як це передбачено ч. 2 ст. 45 КЗпП України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З'ясувавши під час розгляду справи у представників позивача питання щодо можливості обрання іншого способу захисту порушених прав та інтересів, суд встановив, що позивач наполягав саме на зазначеній вимозі в позовній заяві.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, оцінюючи правильність обраного позивачем способу захисту права та з метою з`ясування характеру спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки, з урахуванням ч. 2 ст. 16 ЦК України позивачем не вірно обраний спосіб захисту свого права.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 212 -215, 218 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Об'єднаного автогосподарства медичних закладів до Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1 про скасування вимоги виборного органу первинної профспілкової організації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко