Рішення

від 17.06.2016 по справі 381/2129/15-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/92/16

381/2129/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретарів: Антощенко Г.М., Криворучко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Фастів цивільну справу за позовом Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Головного управління Держземагенства у Київській області, Фастівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, Реєстраційна служба Фастівського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Київській області, розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області та договорів оренди земельних ділянок , -

В С Т А Н О В И В:

Фастівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держземагенства у Київській області, Фастівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, Реєстраційна служба Фастівського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним та скасування :

наказів Головного управління Держземагенства у Київській області від 03.12.2013 р. за №КИ/3224955600:05:006/00009722, 13.09.2013 р. за № КИ/3224955600:05:005/00005489, 03.12.2014 р. за № КИ/3224955600:05:005/00009721 та розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 16.11.2011 р. за №1213 про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області;

наказів від 02.12.2013 року № КИ/3224955600:03:003/00009642, № КИ/3224955600:04:001/00009643 та від 18.12.2013 р. № КИ/3224955600:05:005/00010943, № КИ/3224955600:05:005/00010942, № КИ/3224955600:05:005/00010943, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області та надано в оренду строком на 49 років земельні ділянки площею 14,5212 га (кадастровий номер 3224955600:03:003:0164), площею 17,8497 га (кадастровий номер 3224955600:04:001:048) та строком на 28 років земельні ділянки площею 262380 га (кадастровий номер 3224955600:05:005:01054), площею 53,2988 га (кадастровий номер 3224955600:05:005:0055), площею 33,3203 га (кадастровий номер 3224955600:05:006:0057);

договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224955600:03:003:0164, 3224955600:04:001:048, 3224955600:05:005:01054, 3224955600:05:005:0055, 3224955600:05:006:0057, скасувавши рішення Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію вказаних договорів оренди.

В обґрунтування вимог посилається на те, що наказами Головного управління Держземагенства у Київській області від 03.12.2013 р. за № КИ/3224955600:05:006/00009722, 13.09.2013 р. за № КИ/3224955600:05:005/00005489, 03.12.2014 р. за № КИ/3224955600:05:005/00009721 та розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 16.11.2011 р. за № 1213 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області . Орієнтовний розмір земельних ділянок складає 50,0000 га, 26,3000 га, 53,3000 га, 34,3000 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

В подальшому Головним управлінням Держземагенства у Київській області прийнято накази від 02.12.2013 року № КИ/3224955600:03:003/00009642, № КИ/3224955600:04:001/00009643 та від 18.12.2013 р. № КИ/3224955600:05:005/00010943, № КИ/3224955600:05:005/00010942, № КИ/3224955600:05:005/00010943, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області та надано в оренду строком на 49 років земельні ділянки площею 14,5212 га (кадастровий номер 3224955600:03:003:0164), площею 17,8497 га (кадастровий номер 3224955600:04:001:048) та строком на 28 років земельні ділянки площею 262380 га (кадастровий номер 3224955600:05:005:01054), площею 53,2988 га (кадастровий номер 3224955600:05:005:0055), площею 33,3203 га (кадастровий номер 3224955600:05:006:0057).

На підставі даних наказів, між Головним управління Держземагенства у Київській області в особі начальника управління Держземагенства у Фастівському районі укладено з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 договори оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224955600:03:003:0164, 3224955600:04:001:048, 3224955600:05:005:01054, 3224955600:05:005:0055, 3224955600:05:006:0057, які 07.03.2014 року та 13.03.2014 року були зареєстровані у Реєстраційній службі Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області. Загальна площа переданих ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок складає 145,2280 га, сукупна нормативно грошова оцінка яких складає 3379826,71 грн.

Прокурор посилається на те, що саме в порушення вимог земельного законодавства головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнято накази від 03.12.2013 р за № КИ/3224955600:05:006/00009722, за №КИ/3224955600:05:005/00005489, 03.12.2014 р. за № КИ/3224955600:05:005/00009721 та розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 16.11.2011 за № 1213, а саме у поданих ОСОБА_1 клопотаннях про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначено при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства.

Крім того, прокурор на обґрунтування своїх вимог зазначає що, ОСОБА_1 не має можливості займатися фермерським господарством, оскільки у нього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку земель у такій кількості, що підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Окрім того, відповідно до інформації Васильківської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_1 на обліку не перебуває. Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.

Також, відповідно до наказів Головного управління Держземгенства у Київській області від 02.12.2013 р. № КИ/3224955600:03:003/00009642, № КИ/3224955600:04:001/00009643 та від 18.12.2013 р. № КИ/3224955600:05:005/00010943, № КИ/3224955600:05:005/00010942, № КИ/3224955600:05:006/00010944 надано в оренду земельні ділянки, які розташовані не єдиним масивом, а на значній відстані одна від одної, що у свою чергу унеможливлює їх раціональне використання.

Враховуючи викладене, та у відповідності до вимог ст..122, 123 Земельного кодексу України, ст..7 Закону України «Про фермерське господарство», ст..ст.203, 215, 216 ЦК України вважає, що зазначені накази Головного управління Держземагентства у Київській області та розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, а тому вони та договори оренди землі, які зареєстровані Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, як такі, що укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права користування на земельні ділянки, підлягають визнання недійсними та скасуванню.

Відтак, прокурор вважає наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваних наказів та розпорядження суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного Кодексу України.

Прокурор, в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник ГУ Держземагенства у Київській області надав суду заперечення проти позову, де вказав про те, що прокурор не може бути позивачем у цій справі з огляду на відсутність порушень інтересів держави, який полягає виключно у отриманні плати за землю з умови використання об'єкта оренди у спосіб, що не порушує вимог законодавства.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що подана ним заява про отримання земельної ділянки відповідає вимогам земельного законодавства і Закону України «Про фермерське господарство», а жодних доказів наявності сільськогосподарської техніки або інших засобів обробітку землі великих площ, то цього не вимагається при подачі заяви жодним нормативно-правовим актом. Фізична особа ОСОБА_1 саме після укладення із ним договорів оренди створив фермерське господарство. Земельні ділянки видані в межах компактно в групі розташованих поряд земельних ділянок, тому є єдиним масивом в межах одного села. Позивачем не доведено порушення вимог законодавства, а тому його вимоги є недоведеними.

Представники інших відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з»явились, хоча про дату і час розгляду справи повідомлялись належним чином, неодноразово.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіряючи обставини у справі, судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації від 16.11.2011 р. № 1213 останньому було надано дозвіл на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області, орієнтовний розмір яких складає 50,0000 га, 26,3000 га, 53,3000 га, 34,3000 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності (т.1 а.с.139), а також видано відповідні накази Головного управління Держземагенства у Київській області від 03.12.2013 р. за №КИ/3224955600:05:006/00009722, 13.09.2013 р. за № КИ/3224955600:05:005/00005489, 03.12.2014 р. за № КИ/3224955600:05:005/00009721 (т.1 а.с.140-142).

Відповідно до наказів від 02.12.2013 року № КИ/3224955600:03:003/00009642, № КИ/3224955600:04:001/00009643 та від 18.12.2013 р. № КИ/3224955600:05:005/00010943, № КИ/3224955600:05:005/00010942, № КИ/3224955600:05:005/00010943, прийнятих Головним управлінням Держземагенства у Київській області затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області та надано в оренду строком на 49 років земельні ділянки площею 14,5212 га (кадастровий номер 3224955600:03:003:0164), площею 17,8497 га (кадастровий номер 3224955600:04:001:048) та строком на 28 років земельні ділянки площею 262380 га (кадастровий номер 3224955600:05:005:01054), площею 53,2988 га (кадастровий номер 3224955600:05:005:0055), площею 33,3203 га (кадастровий номер 3224955600:05:006:0057) (т.1 а.с.143-147).

Було проведено проекти землеустрою із схемами розташування земельних ділянок в натурі на плані (т.2 а.с.104-164).

07.03.2014 року та 13.03.2014 року на підставі даних наказів, між Головним управління Держземагенства у Київській області в особі начальника управління Держземагенства у Фастівському районі укладено з фізичною особою ОСОБА_1 договори оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224955600:03:003:0164, 3224955600:04:001:048, 3224955600:05:005:01054, 3224955600:05:005:0055, 3224955600:05:006:0057 (т.1 а.с.119-139).

Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області прийнято рішення про державну реєстрацію речового права - права оренди вказаних земельних ділянок.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор у позові зазначає, що при наданні дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначено при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства, не враховано неможливість ОСОБА_1 займатися фермерським господарством за відсутності сільськогосподарської техніка, інших засобів для обробітку земель у такій кількості, крім того, останній на обліку в податковій інспекції не перебуває.

Між тим, вказані доводи позивача суд відхиляє, за їх недоведеністю, з огляду на наступне.

Так, за умовами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу,чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки..

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Згідно частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Як передбачено, ч.3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, за ч.ч. 1, 3 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. Аналіз зазначеної правової норми дає підстави вважати, що Законом України «Про фермерське господарство» не передбачено права відмови громадянам у прийнятті їх заяви про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв'язку з недотриманням правил, передбачених ч.1 ст.7 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення щодо відведення відповідачу ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства було прийняте центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - ГУ Держземагентства України у Київській області, відповідно до повноважень, передбачених ст.ст.122,123 ЗК України та у порядку встановленому ст.ст.26-28, 50 ЗУ «Про землеустрій», ст.186-1 ЗК України та ст.ст.1,2,7 Закону України «Про фермерське господарство».

Суд вважає помилковим висновок прокурора про те, що передача зазначеної земельних ділянок ОСОБА_1 відбулася із порушенням вимог Закону, оскільки, звертаючись до ГУ Держземагенства у Київській області про надання у користування спірних ділянок, останній у своїй заяві обґрунтовував й необхідність одержання землі для створення фермерського господарства. Окремого ж письмового викладення конкретних перспектив діяльності фермерського господарства закон від заявника не вимагає.

Також, суд вважає помилковим висновок прокурора в частині визнання незаконними та скасування вищевказаних наказів ГУ Держземагентства у Київській області з підстав недотримання управлінням вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» та надання земельних ділянок не єдиним масивом, оскільки це спростовуються наступним.

Термін «єдиний земельний масив» введений Законом «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), однак його зміст чітко не визначений. Вказаний закон визначає два види виділення земельних часток (паїв), а саме в першому випадку - це сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів, а другий вид єдиного земельного масиву - це одна земельна ділянка, яка передається у спільну власність групі власників земельних часток.

З врахуванням аналізу вказаних понять та відсутність у чинному законодавстві чіткого визначення поняття «єдиного земельного масиву», суд приходить до висновку, що виділені ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення фермерського господарства є єдиним земельним масивом, оскільки становлять сукупність ділянок у групі компактно розташованих полів, що знаходяться на території та в межах Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Отже, ця норма закону передбачає, що фермерське господарство, як форма підприємницької діяльності громадян, використовує для отримання прибутку земельні ділянки (без обмежень знаходження в єдиному масиві), які надані для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Таким чином, прокурор не врахував ту обставину, що надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли, орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства.

Крім того, висновок прокурора про те, що відповідач ОСОБА_1 не має можливості для ведення фермерського господарства через відсутність у нього належної сільськогосподарської техніки є таким, що ґрунтується на припущеннях, адже відсутність у власності сільськогосподарської техніки для обробітку земельних ділянок не позбавляє можливості їх використання на інших передбачених законом підставах.

Виходячи з аналізу наданих до заяви про отримання в оренду землі ОСОБА_1 документів, що відповідають переліку за ч.2 ст.123 ЗК України, суд вважає, що у відповідача - ГУ Держземагенство у Київській області були відсутні підстави для відмови у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою.

Також, твердження позивача про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості щодо відповідача ОСОБА_1 відсутні, спростовується, оскільки, як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та Статуту підприємства ОСОБА_1 створено Фермерське господарство «Стар Агро», яке 06.05.2014 року зареєстровано в реєстрі за 639 з основною метою якого є користування спірними земельними ділянками (т.2 а.с.39-53).

Окрім зазначеного, позивачем також не доведено факту порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям ГУ Держземагентства у Київської області спірних наказів, оскільки спірні земельні ділянки і надалі залишається в державній власності, а відповідачу ОСОБА_1 на підставі укладеного договору оренди вони передані лише у строкове платне користування для їх обробітку.

Відповідно до ст. ст. 42, 43 Конституції України, ст. 1 ЗУ «Про фермерське господарство», кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян.

В силу приписів ст.203 ЦК України,зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що порушень вимог чинного земельного законодавства України з боку відповідачів при видачі спірних наказів, розпоряджень та наданні у строкове користування відповідачу зазначеної земельної ділянки, які б давали суду підстави для задоволення позовних вимог, позивачем не доведено.

Зазначені обставини в їх системному зв'язку свідчать, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки прокурор не довів суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 42, 43 Конституції України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України ст.ст. 3, 8, 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Головного управління Держземагенства у Київській області, Фастівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, Реєстраційна служба Фастівського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Київській області, розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області та договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення складено 23.06.2016

СУДДЯ