Ухвала

від 29.06.2016 по справі 823/5444/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2016 р. м. Київ К/800/11708/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі за позовом Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення, - в с т а н о в и л а: Черкаська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» звернулась до суду з позовом до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Черкаська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 08 липня 2015 року Черкаською філією товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» подано до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок, згідно з якою позивач просив відповідача здійснити фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату ОСОБА_5 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 24387, 10 грн.

28 серпня 2015 року відповідачем на підставі направлення від 12 серпня 2015 року №70 та наказу від 10 серпня 2015 року №52-ос проведена позапланова перевірка правомірності використання коштів Фонду на виплату матеріального забезпечення по вагітності та пологах в Черкаській філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1», та складено акт №70, в якому зазначено про виявлення фактів порушень трудового законодавства, що впливають на правомірність виплати допомоги по вагітності та пологах, яка надається за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до зазначеного акту перевірки від 28 серпня 2015 року №70 ОСОБА_5 наказом від 30 квітня 2015 року №11-к прийнята на посаду юриста Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» по переводу з ЧФ ТОВ «Вітязь Алко Груп» з посадовим окладом згідно з штатним розписом.

Зі штатного розпису, затвердженого директором Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» 01 травня 2015 року, вбачається, що посадовий оклад для юриста встановлено у розмірі 6000, 00 грн., в той час як посадовий оклад економіста становить 3000, 00 грн., бухгалтера - 1250, 00 грн., а штатна одиниця керівника складає 0,25% з посадовим окладом 1500, 00 грн.

В акті зазначено, що заробітна плата в розмірі 6000, 00 грн. ОСОБА_5 нарахована з порушенням норм трудового законодавства, оскільки при її обчисленні не було дотримано вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» в частині забезпечення рівності трудових прав та диференціації заробітної плати, які належать до однієї кваліфікаційної групи «Професіонали», що підтверджується висновками територіальної Державної інспекції з питань праці у Черкаській області, викладеними у листі від 20 серпня 2015 року.

Крім того, згідно з довідкою №254, виданою Східноєвропейським університетом економіки і менеджменту, ОСОБА_5 є студентом вказаного навчального закладу за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст з 01 вересня 2013 року за спеціальністю правознавство, термін закінчення навчання 30 червня 2017 року, тобто на дату прийняття

ОСОБА_5 на роботу вона була студенткою III курсу університету і не мала диплому про вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що ОСОБА_5 взагалі не могла працювати на посаді юриста, оскільки вона не має відповідної кваліфікації.

Також у вищезазначеному акті перевірки зазначено, що ОСОБА_5 прийнята на роботу у святковий неробочий день (01 травня 2015 року), що суперечить ст.ст. 71, 73 Кодексу Законів про працю України, якими визначені виключні умови праці в такі дні. Згідно з наказом №11-к

від 30 квітня 2015 року ОСОБА_5 прийнята на посаду юриста з 01 травня 2015 року,

тому 01 травня 2015 року є її першим робочим днем, що заборонено вищезазначеними нормами, а відтак - і прийом на роботу в такий день є неправомірним. Зазначене підтверджується висновками територіальної Державної інспекції з питань праці у Черкаській області.

19 вересня 2015 року Черкаською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі проведеної перевірки прийнято рішення про відмову у фінансуванні у зв'язку з виявленням порушення порядку виплати коштів Фонду.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Положеннями статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд соціального страхування України має право, зокрема, перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року №29, позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності таких підстав:

а) подання страхувальником письмової заяви до відповідного органу Фонду про здійснення перевірки за його бажанням;

б) виявлення невідповідності між даними, зазначеними у документах обов'язкової звітності та заявах-розрахунках, поданих страхувальником до органу Фонду;

в) за результатами аналізу даних, зазначених у звітності, заяві-розрахунку страхувальника по коштах Фонду, статистичних даних виявлено перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати;

г) виявлення під час перевірки в іншого страхувальника фактів, що свідчать про порушення вимог законодавства, які вплинули або можуть вплинути на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг;

ґ) звернення фізичних та юридичних осіб про порушення страхувальником законодавства з питань, що належать до компетенції органів Фонду; подання страхувальником у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами органу Фонду під час проведення планової чи позапланової перевірки або скарги на рішення органу Фонду;

д) неподання у встановлений термін страхувальником звітності до органу Фонду без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності;

е) розпочато процедуру реорганізації чи припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, припинення діяльності суб'єкта малого підприємництва, порушено провадження у справі про визнання банкрутом страхувальника або подано заяву про зняття з обліку страхувальника;

є) на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду.

Так, у направленні на проведенні перевірки Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» підставою зазначено підпункт в пункту 3.6 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження - виявлення перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, який відповідно до пункту 1 визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) передбачено, що для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Згідно з пунктом 5 вищезазначеного порядку у разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

З аналізу наведених норм вбачається, що Фонд уповноважений на перевірку в разі перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати, при цьому середньоденна заробітна плата визначається як нарахована за розрахунковий період заробітна плата , на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, поділена на кількість днів зайнятості.

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічне визначення заробітної плати містить і стаття 1 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів.

Основними завданнями Фонду та його робочих органів є:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

3) профілактика нещасних випадків;

4) віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

5) проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;

7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;

8) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.

Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном;

2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат;

3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;

4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем;

5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України;

6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;

8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв'язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування;

9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.

Отже, Фонд соціального страхування соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зобов'язаний перевіряти саме правильність розрахунку середньоденної заробітної плати, як нарахованої працівнику заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, при розрахунку роботодавцем суми допомоги при вагітності та пологах.

При цьому, як вбачається із положень статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також із положень Закону України «Про оплату праці», аналіз розміру встановленої працівнику трудовим договором заробітної плати не відноситься до компетенції Фонду соціального страхування.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, не дослідили та не дали належну оцінку заяві-розрахунку Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» від 08 липня 2015 року, поданої до відповідача на здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату допомоги по вагітності та пологах в розмірі 24387, 10 грн. в частині співвідношення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати, та сплачених з заробітної плати страхових внесків, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266.

Крім того, приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій керувались нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року

№2240-ІІІ, разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин цей закон втратив чинність відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року №77-VIII.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, без повного та всебічного з'ясування обставин у справі постановлене судом рішення не є обґрунтованим.

Згідно зі статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд суду першої інстанції для виконання вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України для дослідження доказів і постановлення законного та обґрунтованого рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року - скасувати.

Справу за позовом Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: