Рішення

від 29.06.2016 по справі 906/349/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" червня 2016 р. Справа № 906/349/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №5 від 02.09.15р.

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, договір про надання правової допомоги №23/05-4/16 від 23.05.16р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Лайн" (м. Житомир)

про стягнення 697260,74 грн.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції відповідно до ухвали від 22.06.16р.

Строк розгляду спору продовжено по 29.06.16р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 29.06.16р. о 11:30 год. оголошувалась перерва до 15:30 год. 29.06.16р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 697260,74 грн. заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-250ю/2014/2-1 з яких: 399935,84 грн. - сума основного боргу, 56552,25 грн. - борг за процентами, 6571,91 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 75092,22 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 468,75 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів, 5174,72 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 1013,75 грн. - інфляційні за час прострочки по сплаті процентів, 12451,30 грн. - інфляційні за час прострочки по кредиту, 120000,00 грн. - штраф за прострочку кредиту та 20000,00 грн. - штраф за прострочку процентів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що розгляд справи судом не зупиняє нарахування процентів за користування кредитом, а тому на даний час вони є непогашеними.

Представник відповідача в засіданні суду основну заборгованість по кредиту у сумі 394635,59 грн. визнав. Повідомив, що відповідачем сплачено 23000,00 грн. боргу, що підтверджуються копіями платіжних доручень №602 від 17.06.2016 та №613 від 23.06.2016. Тому, враховуючи вказані виплати, а також 38852,50 грн. Відповідно до платіжного доручення №30405 від 24.05.2016, які зараховані в рахунок погашення суми заборгованості за процентами, тому така заборгованість відсутня. Зазначив, що в позовній заяві визначено період всіх нарахувань, які здійснені по 31.03.2016, а позивач не подав заяву про збільшення позовних вимог, тому сума процентів в межах заявлених вимог є сплаченою в повному обсязі. Крім того, відповідно до п.2.13. договору, яким визначено черговість списання коштів, а саме: в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за нарахованими процентами, а потім - заборгованості за кредитом. У зв'язку з цим коштами в розмірі 5300,25 грн. частково погашено частину суми основного боргу по кредиту. Також в наданому відзиві на позовну заяву та в доповненні до нього відповідач заперечує щодо одночасного стягнення пені та штрафу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-250ю/2014/2-1, оскільки вказане суперечить нормам статті 61 Конституції України. Разом з тим, просить суд застосувати положення ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені на 50% у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.14р. між сторонами був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-250ю/2014/2-1 (а.с.8-18), відповідно до умов якого позивач (кредитор) зобов'язується надати відповідачу (позичальнику) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.1.1 договору сторони обумовили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами), зі сплатою 22,0% річних та комісій в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 400000,00 грн., з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості:

- з 26.09.15р. максимальний ліміт заборгованості становить 266666,67 грн.;

- з 26.10.15р. максимальний ліміт заборгованості становить 133333,34 грн.;

- з 26.11.15р.максимальний ліміт заборгованості становить 0,00 грн.;

з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 26.11.15р. на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, закупівля паливно-мастильних матеріалів, запчастин, комплектуючих до автотранспорту.

Згідно п.2.1 договору, видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2 цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку №2062.8.106020.001 в ПАТ "ОСОБА_3 кредит" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок №2068.4.106020.001 в ПАТ "ОСОБА_3 кредит", а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п. 2.6 договору).

У відповідності до п.2.7 договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

У разі прострочення повернення заборгованості за кредитом понад 90 днів, сплата процентів до моменту її повернення, починаючи з місяця, в якому прострочення перевищило 90 днів, здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в передостанній робочий день відповідного місяця (п. 2.8 договору).

Згідно з п.2.13 даного договору, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- прострочена заборгованість за кредитом;

- строкова заборгованість за нарахованими процентами;

- строкова заборгованість за кредитом;

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

- штрафні санкції.

Відповідно до п. п. 3.2.5 договору кредитор має право вимагати повернення раніше наданих траншів кредиту, сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, у разі невиконання позичальником вимог п.п.3.2.4 цього договору протягом трьох робочих днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Пунктами 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7 договору сторони обумовили наступні зобов'язання позичальника:

- сплачувати кредитору проценти та комісії передбачені п.1.1.1 договору, в порядку, визначеному п.п. 2.6, 2.8, 2.9, 2.13 цього договору;

- повернути кредитору у повному обсязі транші кредиту в строки визначені п.п 1.1.1, 2.4 цього договору;

- достроково повернути наявну заборгованість за кредитом, та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п. п. 2.14.3, 3.2.5, 4.4, 5.4 цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3 договору).

На виконання умов даного договору, позивач, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача, надав останньому кредит (грошові кошти) в сумі 400000,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с.20-23).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків в повному обсязі не виконав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-250ю/2014/2-1 від 27.11.14р., станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 399935,84 грн. боргу за кредитом та 56552,25 грн. боргу за процентами.

Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві 61852,50 грн. боргу, про що свідчать платіжні доручення №30405 від 24.05.16р., №602 від 17.06.16р. та №613 від 23.06.16р.

Як було зазначено раніше, пунктом 2.13 даного договору сторони визначили, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; штрафні санкції.

Таким чином, у відповідності до зазначеного вище п.2.13 договору, яким визначено черговість списання коштів, після подачі позову до суду відповідачем погашено заборгованість за процентами в сумі 56552,25 грн. та частину заборгованості за кредитом в сумі 5300,25 грн. (61852,50 грн. - 56552,25 грн.).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 56552,25 грн. заборгованості за процентами та 5300,25 грн. боргу за кредитом за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, суд задовольняє позов в частині стягнення 394635,59 грн. заборгованості за кредитом (399935,84 грн. - 5300,25 грн.), з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-250ю/2014/2-1 від 27.11.14р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо повернення кредиту в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 394635,59 грн. боргу за кредитом суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6571,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 75092,22 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 468,75 грн. 3% річних від простроченої суми процентів, 5174,72 грн. 3% річних від простроченої суми кредиту, 1013,75 грн. інфляційних за час прострочки по сплаті процентів та 12451,30 грн. інфляційних за час прострочки по кредиту.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з цим суд зазначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають стягненню на підставі закону як вид відшкодування за завдані втрати незалежно від укладення договору та не є штрафними санкціями, право на нарахування яких виникає у зв'язку з невиконанням або несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором.

Також, у відповідності до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.4.4 договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2 - 3.3.17 цього договору, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3. цього договору, протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.

За умовами п. 4.2 договору, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пп. 1.1.1, 2.4, 2.14.3, 3.2.5, 4.4, 5.4 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що позивач збільшив період нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3% річних від простроченої суми кредиту та інфляційних за час прострочки по кредиту, оскільки відповідно до п.1.1.1.3 договору кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом - 26.11.15р.

Однак, як вбачається з розрахунків позивача, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 3% річних від простроченої суми кредиту та інфляційні за час прострочки по кредиту нараховані з 01.10.15р. та з 26.09.15р. відповідно.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 13983,56 грн., 3% річних від простроченої суми кредиту в розмірі 1008,22 грн. та інфляційних за час прострочки по кредиту в сумі 5084,92 грн., які нараховані до 26.11.15р., є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд задовольняє позов в частині стягнення 6571,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 61108,66 грн. (75092,22 грн. - 13983,56 грн.) пені за несвоєчасне повернення кредиту; 468,75 грн. 3% річних від простроченої суми процентів; 4166,50 грн. (5174,72 грн. - 1008,22 грн.) 3% річних від простроченої суми кредиту; 1013,75 грн. інфляційних за час прострочки по сплаті процентів та 7366,38 грн. (12451,30 грн. - 5084,92 грн.) інфляційних за час прострочки по кредиту, оскільки зазначені зобов'язання нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Також в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 120000,00 грн. штрафу за прострочку по сплаті кредиту та 20000,00 грн. штрафу за прострочку по сплаті процентів.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п.4.2 Договору, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пп. 1.1.1, 2.4, 2.14.3, 3.2.5, 4.4, 5.4 цього договору відповідач сплачує пеню в розрахунку 1%, в національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

У той самий час, згідно з п.п. 4.1, 4.3 договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: одне з яких - несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Так, у п.4.3 договору зазначено, що позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф з розрахунку 5 процентів від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п.1.1.1 договору, за кожний випадок.

За таких обставин, беручи до уваги, що за ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, то їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена в постанові ВСУ від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс15.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі 120000,00 грн. за прострочку по сплаті кредиту та 20000,00 грн. штрафу за прострочку по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом, не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 394635,59 грн. заборгованості за кредитом, 6571,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 61108,66 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 468,75 грн. 3% річних від простроченої суми процентів, 4166,50 грн. 3% річних від простроченої суми кредиту, 1013,75 грн. інфляційних за час прострочки по сплаті процентів та 7366,38 грн. інфляційних за час прострочки по кредиту обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. В частині стягнення 56552,25 грн. заборгованості за процентами та в частині стягнення 5300,25 грн. заборгованості по кредиту суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору, а в частині стягнення 13983,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1008,22 грн. 3% річних від простроченої суми кредиту, 5084,92 грн. інфляційних за час прострочки по кредиту, 120000,00 грн. штрафу за прострочку кредиту та 20000,00 грн. штрафу за прострочку процентів суд відмовляє в задоволенні позову.

Також суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, оскільки відповідачем не надано належних доказів в підтвердження даного клопотання. Також не доведено наявності виняткових обставин, за яких суд вправі застосовувати положення ч.3 ст. 83 ГПК України, ч.3 ст. 551 ЦК України.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Лайн", 10001, м. Житомир, вул. Баранова, 58, код ЄДРПОУ 37927375

на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 кредит", 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663

- 394635,59 грн. - заборгованості за кредитом;

- 6571,91 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів;

- 61108,66 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 468,75 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів;

- 4166,50 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту;

- 1013,75 грн. - інфляційних за час прострочки по сплаті процентів;

- 7366,38 грн. - інфляційних за час прострочки по сплаті кредиту;

- 8057,76 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 56552,25 грн. заборгованості за процентами та в частині стягнення 5300,25 грн. заборгованості по кредиту.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 13983,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1008,22 грн. 3% річних від простроченої суми кредиту; 5084,92 грн. інфляційних за час прострочки по сплаті кредиту; 120000,00 грн. штрафу за прострочку сплати кредиту та 20000,00 грн. штрафу за прострочку по сплаті процентів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.07.16.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам