Рішення

від 24.06.2016 по справі 908/997/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/34/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2016 Справа № 908/997/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» (адреса - 69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 48)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» (адреса - 69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 45)

про стягнення грошових коштів

за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» (юрид. адреса - 69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4; 69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 45)

до Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» (юр.адр.: 69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 48)

про визнання частково недійсним договору,

За участю уповноважених представників сторін:

від АО В«МІТРАВ» : ОСОБА_2 (довіреність № 15/02/16-ДОВ від 15.02.2016р.);

від ТОВ В«ТБ ТехностильВ» : ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 05.01.2016р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.04.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» про стягнення суми 130 715,75 грн., з яких: сума 80 630,18 грн. - основний борг, сума 5 235,44 грн. - 3% річних, сума 44 850,13 грн. - втрати від інфляції.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2016р. порушено провадження у справі № 908/997/16, судове засідання призначено на 04.05.2016р.

У судовому засіданні 04.05.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, до початку розгляду справи по суті оголошено перерву до 26.05.2016р.

24.05.2016р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» до Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» про визнання частково недійсним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р., укладений між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та Адвокатським об'єднанням В«ОСОБА_4 ГрупВ» , та додатку № 17 до договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р. в частині передачі права витребування боргу за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., укладеними між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та ТОВ «ТБ Техностиль».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2016р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісною позовною заявою, судове засідання призначено на 26.05.2016р.

У судовому засіданні 26.05.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.06.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2016р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі № 908/997/16 продовжено на 15 днів - до 29.06.2016р., розгляд справи відкладено на 14.06.2016р.

У судовому засіданні 14.06.2016р. оголошено перерву до 22.06.2016р., потім - до 24.06.2016р.

24.06.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

03.06.2016р. до господарського суду від Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» надійшло письмове клопотання про припинення провадження у справі. В якому зазначено, що в умовах наявності судової справи № 21/5009/7460/11 щодо банкрутства ТОВ ЖЕУ «Оселя» розгляд зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р., укладеного між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» , та додатку до зазначеного договору відступлення права вимоги № 17 від 20.03.2015р., не в рамках справи про банкрутство, а в окремому проваджені грубим чином суперечить приписам діючого законодавства. Просить припинити провадження у справі № 908/997/16 в частині розгляду зустрічного позову.

Суд розглянувши дане клопотання встановив, що відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р. у справі № 21/5009/7460/11 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне управління В«ОселяВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45, код ЄДРПОУ 30456594) визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2015р. у справі № 21/5009/7460/11 банкрута - ТОВ ЖЄУ В«ОселяВ» ліквідовано. Провадження у справі № 21/5009/7460/11 припинено. Оскільки зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» надійшла до господарського суду Запорізької області після ліквідації ТОВ ЖЄУ В«ОселяВ» та припинення провадження у справі №21/5009/7460/11, то вона підлягає автоматичному розподілу між суддями в загальному порядку. За таких обставин, у задоволенні клопотання Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ»про припинення провадження у справі № 908/997/16 в частині розгляду зустрічного позову відмовлено.

Позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги з урахуванням додаткових пояснень, зазначивши про наступне. 29.12.2012р. між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та ТОВ В«ТБ ТехностильВ» було укладено договори на суборенду нежитлового приміщення № 4 та № 4-а, відповідно до яких відповідачу було передано у платне строкове користування нежитлові приміщення. За період з січня 2014р. по січень 2015р. у відповідача перед ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» за обома договорами виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 80630,18 грн. 20.03.2015р. між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» (станом на час подання позову до суду - АО В«МітраВ» ) було укладено договір відступлення права вимоги (купівля-продажу дебіторської заборгованості) за умовами якого, позивачу було передано право вимоги заборгованості за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р. в розмірі 80630,18 грн., а також штрафних санкцій та інших платежів, передбачених законом та/або договорами. 12.05.2015р. позивач направив на адресу відповідачу вимогу № 12/24 про погашення заборгованості, проте останній на вимогу відповіді не надав, заборгованість не погасив. У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 525, 526, 549, 610, 611, 629, 651, 759, 762, 763, 785 ЦК України, ст.ст. 193, 283, 286, 291 ГК України, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача суму 80 630,18 грн. основного боргу, суму 5 235,44 грн. - 3% річних та суму 44 850,13 грн. втрат від інфляції.

Відповідач за первісним позовом - ТОВ В«ТБ ТехностильВ» , проти задоволення позову заперечив зазначивши, зокрема, що відповідно до угод від 01.11.2013р. про внесення змін та доповнень до договору суборенди нежитлового приміщення № 4 від 29.12.2012р. сторонами було доповнено договір № 4 пунктом 5.7 наступного змісту: «Жодна із сторін не має права передавати свої права по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони» Аналогічну додаткову угоду було укладено до договору № 4-а. При цьому, згоди щодо передачі заборгованості ТОВ В«ТБ ТехностильВ» не надавало. Більш того, ТОВ В«ТБ ТехностильВ» ніхто не повідомив про укладання договору відступлення права вимоги. Просить в первісному позові відмовити.

Позивач за зустрічним позовом також підтримав свої зустрічні позовні вимоги, з наступних підстав. Відповідно до угод від 01.11.2013р. про внесення змін та доповнень до договору суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., сторонами було доповнено договір № 4 та № 4-а від 29.12.2012р. пунктом 5.7 наступного змісту: «Жодна із сторін не має права передавати свої права по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони». Всі інші умови договорів суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а залишено без змін. ТОВ В«ТБ ТехностильВ» не надавало згоди на заміну кредитора у зобов'язаннях, які виникли з договорів суборенди № 4 та № 4-а, а тому укладання ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» договору відступлення права вимоги в частині вимог до ТОВ В«ТБ ТехностильВ» здійснено всупереч приписам ч. 3 ст. 512 та частини 1 ст. 516 ЦК України. На підставі ст.ст. 6, 203, 204, 215-217, 236,512, 513, 627 ЦК України, просить зустрічний позов задовольнити та визнати частково недійсним з моменту вчинення договір про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р., укладений між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та Адвокатським об'єднанням В«ОСОБА_4 ГрупВ» , та додаток № 17 до договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р. в частині передачі права витребування боргу за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., укладеними між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та ТОВ «ТБ Техностиль».

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти зустрічного позову вказавши про наступне. 19.11.2013р. господарським судом Запорізької області винесено постанову по справі № 21/5009/7460/11 про визнання ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури даного підприємства, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 19.03.2015р. відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу майна ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» в проваджені у справі про банкрутство. Предметом продажу даного аукціону визначено Лот № 1: «Дебіторська заборгованість на загальну суму 2 756 800 грн.» Результати зазначеного вище аукціону зафіксовано протоколом про проведення аукціону № 40-1/15 від 19.03.2015р., за яким переможцем визнано ОА В«ОСОБА_4 ГрупВ» . 20.03.2015р. договір відступлення права вимоги укладено внаслідок проведення аукціону із продажу активів ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» організатором аукціону ТОВ «Всеукраїнський аукціонний дім» та на підставі протоколу № 40-1/15 від 19.03.2016р. Переможцем було в повному обсязі сплачено суму ціни запропонованої на аукціоні, про що свідчить зокрема, п. 6 договору відступлення права вимоги. Отже, право вимоги до ТОВ «ТБ Техностиль» у позивача виникло з моменту повної сплати запропонованої ним ціни на аукціоні. Зазначений договір відступлення права вимоги від 20.03.2015р. є фіксацією результатів проведеного аукціону, тобто право вимоги до позивача перейшло не на підставі самого договору, а на підставі проведених торгів (аукціону). В умовах наявності законодавчого зафіксованого спеціального порядку відступлення права вимоги банкрута та законних результатів аукціону з відступлення даних прав вимог, визнання договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості від 20.03.2015р. недійсним - грубим чином суперечить приписам діючого законодавства та порушують права АО «Мітра», як добросовісного набувача прав вимог до ТОВ «ТБ Техностиль». Просить відмовити повністю з задоволенні зустрічного позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012р. між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» (суборендодавець) та ТОВ «ТБ Техностиль» (суборендар, відповідач у справі) був укладений договір на суборенду нежитлового приміщення № 4, відповідно до умов якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення № 1, 2, 3 (три кімнати на першому поверху) площею 52,2 мІ, розташованого за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45 (п. 1.1).

Того ж дня, 29.12.2012р. між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» (суборендодавець) та ТОВ «ТБ Техностиль» (суборендар, відповідач) був укладений договір на суборенду нежитлового приміщення № 4-а, відповідно до умов якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення № 8, 9, 15 (цокольний поверх) площею 98,1 мІ, розташованого за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45 (п. 1.1).

Згідно з п. 1.3 договорів № 4 та № 4-а передача нежитлового приміщення в оренду та його повернення суборендарем оформлюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору № 4 орендна плата розраховується згідно «Методики розрахунку орендної плати» затвердженої КМУ та договору оренди і становить 1827,01 грн. у т.ч. ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, розраховується шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць, на індекс інфляції за поточний місяць (2.1). Суборендар сплачує суборендодавцю крім орендної плати щомісяця експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією орендованого приміщення у розмірі 1468,39 грн., у т.ч. ПДВ (2.2).

Відповідно ж до п.п. п.п. 2.1, 2.2 договору № 4-а орендна плата розраховується згідно Методики розрахунку орендної плати та пропозиції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 зі змінами та доповненнями і становить 1377,51 грн. у т.ч. ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, розраховується шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць, на індекс інфляції за поточний місяць (2.1). Суборендар сплачує суборендодавцю крім орендної плати щомісяця експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією орендованого приміщення у розмірі 2759,55 грн., у т.ч. ПДВ.

Всі витрати за користування електронапругою, теплопостачанням та водопостачанням сплачуються окремо і в плату оговорену в. п. 2.1, 2.2 не входять (п. 2.4 договорів № 4 та № 4-а).

Пунктами 2.4 договорів № 4 , № 4-а визначено, що суборендар сплачує суборендодавцю грошовими коштами, або в іншій формі за погодженням сторін, плату в п. 2.1, 2.2, 2.3 до 7 числа місяця попередньої платою, згідно рахунків.

У пунктах 3.2.6 договорів № 4, № 4-а сторони визначили, що по закінченню дії договору, у тому числі при достроковому розірванні, суборендар зобов'язується звільнити приміщення та здати його по акту у 3-х денний строк у належному стані.

Згідно з п. 5.1 договорів № 4, № 4-а вони укладені на строк з 01.01.2013р. по 30.09.2013р.

Угодою про внесення змін та доповнень до договору від 26.09.2013р. строк дії договору суборенди нежитлового приміщення № 4 від 29.12.2012р. продовжено по 31.10.2013р. Угодою від 01.11.2013р. строк дії договору суборенди нежитлового приміщення № 4 від 29.12.2012р. продовжено по 30.11.2013р. Угодою від 01.12.2013р. строк дії договору продовжено по 31.01.2014р.

Аналогічними угодами було продовжено строк дії договору суборенди нежитлового приміщення № 4-а від 29.12.2012р. Так, угодою від 26.09.2013р. строк дії договору № 4-а від 29.12.2012р. продовжено по 31.10.2013р. Угодою від 01.11.2013р. строк дії договору продовжено по 30.11.2013р. Угодою від 01.12.2013р. строк дії договору продовжено по 30.01.2014р.

Як зазначив позивач, після закінчення строків дії договорів № 4 та № 4-а пропозицій щодо розірвання та підписання актів приймання-передачі приміщень від відповідача не надходило, а отже у подальшому дії договорів № 4 та № 4-а продовжувалися в порядку ст. 764 ЦК України.

Також позивач зазначив, що ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» на адресу ТОВ В«ТБ ТехностильВ» було направлено вимогу № 1/30 від 17.06.2014р. про погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 51 579,05 грн. В якості доказів направлення даної вимоги позивачем в матеріали справи надано копію конверту з відбитком штемпелю пошти - 25.07.2014р.

20.03.2015р. між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» (продавець-первісний кредитор) та Адвокатським об'єднанням В«ОСОБА_4 ГрупВ» (станом на час розгляду справи перейменоване на Адвокатське об'єднання «Мітра» (покупець-новий кредитор, позивач у справі) був укладений договір відступлення права вимоги (купівлі-продажу заборгованості), за яким продавець-первісний кредитор продає, а покупець-новий кредитор приймає на себе право витребування боргу і стає кредитором осіб (далі «боржники») визначених окремими додатками, що укладаються відносно кожного боржника, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1).

У пункті 2 договору зазначено, що його укладено внаслідок проведення аукціону із продажу активів ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» організованим ТОВ «Всеукраїнський аукціонний дім» та на підставі протоколу № 41/01/15 від 19.03.2015р. Продавець-первісний кредитор доводить до відома покупця-нового кредитора, що об'єкт аукціону виник на законних підставах.

Найменування, сума заборгованості кожного конкретного боржника та документи на підставі яких виникла заборгованість зазначаються у окремих додатках, що укладаються відносно кожного боржника та є невід ємною частиною даного договору (п.4).

Пуантом 6 договору визначено, що компенсація за відступлення право вимоги (вартість) складає 42000 грн. На момент підписання даного договору компенсація відступлення право вимоги (вартість) покупцем-новим кредитором сплачена повністю.

На виконання п. 4 договору, 20.03.2015р. ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» (продавець-первісний кредитор) та Адвокатським об'єднанням В«ОСОБА_4 ГрупВ» (станом на час розгляду справи перейменоване на Адвокатське об'єднання «Мітра» (покупець-новий кредитор) складено та підписано додаток № 17 до договору відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р.

За цим додатком ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» передає, а АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» приймає документи стосовно боржника - ТОВ В«ТБ ТехностильВ» .

Сума заборгованості ТОВ В«ТБ ТехностильВ» перед ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» станом на 20.03.2015р. становить 80630,18 грн. (без урахування трьох процентів та суми втрат від інфляції).

На підтвердження зазначеної вище заборгованості ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» передає, а АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» приймає наступні документи:

- оригінал оборотно-сальдової відомості по ТОВ В«ТБ ТехностильВ» ;

- оригінал договору № 4 та 4-а на суборенду нежитлового приміщення;

- оригінал акту приймання-передачі приміщення;

- оригінали рахунків, відповідно до переліку, за період з січня 2014р. по січень 2015р;

- оригінал вимоги про погашення боргу № 1/30 від 17.06.2014р. з додатками направлення.

Як зазначив позивач за первісним позовом, 12.05.2015р. АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» направило на адресу відповідача вимогу № 12/54 про погашення заборгованості, проте відповідач на вказану вимогу відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Предметом даного позову є вимоги АО «Мітра» про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р. за період з січня 2014р. по січень 2015р. в розмірі 80630,18 грн., яка була передана по договору відступлення права вимоги (купівлі-продажу заборгованості) від 20.03.2015р.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Нормами ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

При розгляді даної справи судом встановлено, що 01.11.2013р. ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» (суборендар) та ТОВ В«ТБ ТехностильВ» укладено угоду про внесення змін та доповнень до договору суборенди нежитлового приміщення № 4 від 29.12.2012р., якою доповнено договір суборенди нежитлового приміщення № 4 від 29.12.2012р. пунктом 5.7 наступного змісту: «5.7. Жодна із сторін не має права передавати свої права по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони».

Аналогічну угоду від 01.11.2013р. було укладено до договору суборенди нежитлового приміщення № 4-а від 29.12.2012р. Так, даною угодою сторони доповнили договір суборенди нежитлового приміщення № 4-а від 29.12.2012р. пунктом 5.7 наступного змісту: « 5.7. Жодна із сторін не має права передавати свої права по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони».

Оригінали даних додаткових угод 01.11.2013р. до договорів суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а від 29.12.2012р. суд оглянув у судовому засіданні.

Тобто, суд дійшов висновку, що договори № 4 та № 4-а від 29.12.2012р. передбачають відступлення прав суборендодавця - ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» , лише за умови письмової згоди суборендаря - ТОВ В«ТБ ТехностильВ» .

За приписами ст. 205 та ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Дослідивши договір відступлення права вимоги (купівлі-продажу заборгованості) від 20.03.2015р., суд встановив, що його підписано лише суборендодавцем (первісним кредитором)- ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» , та новим кредитором - АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» . Проте, підпису з боку (боржника) - ТОВ В«ТБ ТехностильВ» , договір відступлення прав вимоги не містить.

Будь-які інші документи, які б свідчили про надання письмової згоди ТОВ В«ТБ ТехностильВ» на передачу прав від ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» до АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» за договорами суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., в матеріалах справи також відсутні. Крім того, представник ТОВ В«ТБ ТехностильВ» в судових засіданнях зазначав, що такої згоди уповноважені представники підприємства не надавали.

Отже, матеріалами справи доведено, що договір відступлення прав вимоги (купівлі-продажу заборгованості) від 20.03.2015р. між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та АО В«ОСОБА_4 ГрупВ» та додаток № 17 до нього укладено без отримання письмової згоди ТОВ В«ТБ ТехностильВ» , що свідчить про порушення сторонами під час укладання такого договору приписів пунктів 5.7 договорів суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а від 29.12.2012р. та ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України (зазначена позиція викладена у постанові ВСУ від 15.04.2015р. у справі № 910/6098/14).

Відповідно до п. 2.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Оскільки судом встановлено, що договір відступлення прав вимоги (купівлі-продажу заборгованості) від 20.03.2015р. укладено з порушенням вимог закону, відтак даний договір в частині що стосується передання зобов'язань за додатком № 17 (в частині передачі права витребування боргу за договорами суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а від 29.12.2012р.), згідно ч. 1 ст. 236 є недійсним з моменту укладання на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи те, що договір відступлення прав вимоги (купівлі-продажу заборгованості) від 20.03.2015р. є частково недійсним, суд приходить до переконання, що у позивача за первісним позовом - АО В«МІТРАВ» , відсутнє право вимоги про стягнення з ТОВ В«ТБ ТехностильВ» суми заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення № 4 від 29.12.2012р. та за договором суборенди нежитлового приміщення та № 4-а від 29.12.2012р.

На підставі викладеного, в задоволені первісного позову Адвокатського об'єднання В«МітраВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» про стягнення суми 80630,18 грн. основного боргу, суми 5235,44 грн. - 3% річних та суми 44850,13 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вимога про погашення заборгованості вих. № 12/24 від 12.05.2015р., на яку посилається Адвокатське об'єднання В«МітраВ» , як на доказ повідомлення ТОВ В«ТБ ТехностильВ» про відступлення прав вимоги за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., було направлено 16.06.2015р. на адресу: м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад, України, 45 (згідно копії конверту, який міститься в матеріалах справи). Тоді як, відповідно до даних Єдиного державного реєстру станом на 16.06.2015р. місцезнаходженням ТОВ В«ТБ ТехностильВ» було - 69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4. Державна реєстрація зміни місцезнаходження ТОВ В«ТБ ТехностильВ» відбулась лише 25.04.2016р. Відтак, суд приходить до переконання, що ТОВ В«ТБ ТехностильВ» не було належним чином повідомлено про відступлення прав вимоги за договорами № 4, № 4-а.

Що стосується зустрічних позовних вимог ТОВ В«ТБ ТехностильВ» до Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» про визнання частково недійсним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р. та додатку № 17 до договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р. в частині передачі права витребування боргу за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р.

Статтею 16 ЦК України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання правочину недійсним.

Згідно з п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом статті 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання.

Враховуючи фактичні обставини справи, зустрічні позовні вимоги ТОВ В«ТБ ТехностильВ» до Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» про визнання частково недійсним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р., укладеного між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та Адвокатським об'єднанням В«ОСОБА_4 ГрупВ» , та додатку № 17 до договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р. в частині передачі права витребування боргу за договорами № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., укладеним між ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» та ТОВ «ТБ Техностиль», підлягають задоволенню.

Щодо посилання Адвокатського об'єднання В«МітраВ» на те, що право вимоги до ТОВ В«ТБ ТехностильВ» виникло з моменту повної сплати запропонованої ціни на аукціоні з продажу дебіторської заборгованості ТОВ ЖЕУ В«ОселяВ» , а договір відступлення права вимоги від 20.03.2015р. є лише фіксацією результатів проведення аукціону, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дебіторська заборгованість є зобов'язаннями контрагентів перед підприємством по сплаті грошових коштів. Один із способів продажу дебіторської заборгованості - в конкурсних торгах, такий варіант використовується при неплатоспроможності підприємства, підприємств банкротів. Купівля дебіторської заборгованості надає цесіонарію право або самостійно стягнути заборгованість або звернутися до суду з позовом про стягнення такої заборгованості. При стягненні у судовому порядку новому кредитору необхідно не тільки підтвердити існуючу заборгованість, а і законність підстав її переходу до нового кредитора. Сама лише купівля дебіторської заборгованості на торгах не є належною підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення такої заборгованості.

Слід також зазначити, що купуючи дебіторську заборгованість на публічних торгах (аукціоні) є ризик, що, купити можливо не тільки поточні зобов'язання, але і прострочені та сумнівні, ризик, що подібні зобов'язання можуть бути не виконані, а також встановлення судом обставин щодо відсутності правових підстав для стягнення такої заборгованості.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин первісний позов АО В«МІТРАВ» до ТОВ В«ТБ ТехностильВ» про стягнення грошових коштів задоволенню не підлягає, зустрічний позов ТОВ В«ТБ ТехностильВ» до АО В«МітраВ» про визнання частково недійсним договору задоволенню підлягає.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Адвокатське об'єднання В«МІТРАВ»

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Адвокатського об'єднання В«МІТРАВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» про стягнення грошових коштів відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» до Адвокатського об'єднання В«МітраВ» про визнання частково недійсним договору задовольнити.

Визнати частково недійсним з моменту вчинення договір про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р., укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЖЕУ В«ОселяВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45, код ЄДРПОУ 30456594) та Адвокатським об'єднанням В«ОСОБА_4 ГрупВ» (69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 48; код ЄДРПОУ 39065002), та додатку № 17 до договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості) від 20.03.2015р. в частині передачі права витребування боргу за договорами суборенди нежитлового приміщення № 4 та № 4-а від 29.12.2012р., укладеними між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЖЕУ В«ОселяВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45, код ЄДРПОУ 30456594) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4; код ЄДРПОУ 34156189).

Стягнути з Адвокатського об'єднанням В«МітраВ» (69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 48; код ЄДРПОУ 39065002) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТБ ТехностильВ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4; код ЄДРПОУ 34156189) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. витрат зі сплати судового бору.

Повне рішення складено 29.06.2016р.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.