Рішення

від 29.06.2016 по справі 910/4982/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016Справа №910/4982/16

За позовом Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп»

про стягнення 78 270,71 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Карпенко Ю.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» про стягнення заборгованості за договором № 01-04/07ор від 01.04.2007 р. у розмірі 78270,714 грн., з яких 61 946,65 грн. основний борг, 4 435,05 грн. - пеня, 10 576,06грн. - інфляційні втрати, 1 312,95грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» (м. Київ, вул. Щорса, 29, ЄДРПОУ 33303150) звільнити та повернути Державному підприємству «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (52052, м. Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Наукова, 8, ідентифікаційний код 03374617) орендоване майно за актом приймання-передачі, а саме: нежиле приміщення зерносклад комбікормовий, загальною площею 656 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7, яке було передано в оренду на підставі договору № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 0.04.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/4982/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2016р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.09.2016 року представник позивача підтримав заявлений позов.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адреси відповідача, та отримана уповноваженим Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп».

Між тим, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.06.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007р. між Державним підприємством «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» укладено договір № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, що належить до державної власності.

Згідно п. 1.1.1 договору предметом договору є нежиле приміщення зерносклад комбікормовий, загальною площею 656 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 77 189грн. 00 коп.

Згідно п. 1.3 договору майно знаходиться на балансі НВД АФ «Наукова». Майно передається в оренду з метою розміщення складського приміщення.

Згідно п. 2.4 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку встановленому даним договором для передачі майна орендодавцем орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передач.

Згідно п. 2.5 обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України. І становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень) 771,89 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень - визначається шляхом коригування орендованої плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступні місяці 2007 року.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.3 договору орендна плата повністю перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 3.4 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку змін, централізованих цін і товарів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 3.5 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.6 договору наднормативна сума орендної плати, що надійшла орендодавцю, підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.

Згідно п. 3.6 договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 5.7 договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству,вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п. 10.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 10.2 договору спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п. 11.1 договору цей договір укладено сторонами на 11 місяців, що діє з 01.04.2007 року до 29.02.2008 року включно.

Згідно п. 11.2 договору умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань.

Згідно п. 1.3 договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Згідно п. 11.4 договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням Господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 11.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який було укладено; використання орендованого майна в поза цільовому призначенні; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Доказом належного виконання умов договору позивачем є акт приймання-передачі нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7 від 01.04.2007 року, який міститься в матеріалах справи.

15.12.2007 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 1 до договору № 0-04/ор від 01.04.2007 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до якою сторони дійшли згоди викласти пункт 11.1 договору № 01-04/07ор від 01.04.2007 року у наступні редакції: «строк дії договору починається з 01.04.2007 року та закінчується 30.06.2008 року».

01.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 2 до договору № 0-04/ор від 01.04.2007 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до якою сторони дійшли згоди викласти пункт 11.1 договору № 01-04/07ор від 01.04.2007 року у наступні редакції: «строк дії договору починається з 01.07.2008 року та закінчується 31.12.2008 року».

29.12.2008 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 3 до договору № 0-04/ор від 01.04.2007 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до якою сторони дійшли згоди викласти пункт 11.1 договору № 01-04/07ор від 01.04.2007 року у наступні редакції: «строк дії договору починається з 29.12.2008 року та закінчується 31.12.2009 року».

05.05.2010 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до договору № 0-04/ор від 01.04.2007 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до якою сторони доповнили пункт 10.3 наступного змісту: «у разі затримки перерахування орендної плати більш ніж на три дні орендодавець має право вимагати від орендаря звільнити орендоване приміщення у 10-денний строк, попередивши про це орендаря письмово та ініціювати розірвання договору в односторонньому порядку. При цьому з 06 числа місяця орендодавець має право обмежити доступ орендаря до орендованого приміщення» та пункт 11.1 договору № 01-04/07ор від 01.04.2007 року наступними словами: «у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором».

01.02.2013 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до договору № 0-04/ор від 01.04.2007 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до якою сторони домовились викласти пункт 11.1 договору у наступній редакції: «даний договорі починає свою дію з моменту підписання його сторонами та діє до 25.05.2013 року. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що належним чином та в повному обсязі виконав свої обов'язки, передбачені договором № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2007 року, на виконання умов договору передав орендодавцю орендоване майно, а саме: нежиле приміщення зерносклад комбікормовий, загальною площею 656 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.04.2007 року. Відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.06.2014 року до 01.02.2016 року р розмірі 61 946,65 грн. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань нарахована пеня в розмірі - 4 435,05 грн., інфляційні втрати в розмірі - 10 576,06 грн. та 3% річних в розмірі 1 312,95 грн. Крім того, після розірвання договору № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2007 року відповідачем в порушення умов договору не було повернуто орендоване майно по акту прийому-передачі у запропонований позивачем строк.

Договір № 01-04/07ор. від 01.04.2007р. є договором оренди державного майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України , Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні умови закріплені й ст.764 Цивільного кодексу України.

Тож, з огляду на вищевказані положення законодавства, враховуючи відсутність заперечень іншої сторони та продовженням користування майном, договору, суд дійшов висновку, що спірний договір був автоматично пролонгований.

27.08.2013 року за вих. № 730 Державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» направило директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс груп» рекомендований лист, в якому повідомило про розірвання договору № 01-04/07ор. оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01 квітня 2007 року, та в якому вимагало звільнити та повернути орендоване приміщення за актом прийому-передачі у 10-денний строк з моменту отримання цього листа (копія вказаного листа та доказ отримання його відповідачем 30.08.13р. міститься у матеріалах справи).

Тож, враховуючи вищезазначене, наявну станом на 27.08.13р. заборгованість, а також п.10.3 договору, суд приходить до висновку, що спірний договір припинився внаслідок його одностороннього розірвання.

Наявність заборгованості відповідача за спірний період ним не оспорюється та, крім того, підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 15.09.2014 року у справі № 910/14681/14 за позовом Державного підприємств «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» про стягнення 60 369,58 грн. заборгованість за договором орендної плати за період з січня 2011 року до травня 2014 року.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, правом надання відзиву не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України .

Згідно ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В той же час, обргунтовуючи свої вимоги щодо стягнення коштів, позивач посилається саме на невиконання відповідачем зобов»язань саме за спірним договором, який, за висновком суду, припинився.

Проаналізувавши зміст договору, суд дійшов висновку, що договір не містить зобов»язань відповідача сплачувати орендну плату після припинення договору.

Оскільки договір № 01-04/07ор був розірваний позивачем в односторонньому порядку в 2013 році, жодний з пунктів договору, який підписаний сторонами не передбачає зобов»язання відповідача сплачувати орендну плату після припинення договору, суд приходить до висновку, що відповідачем не були порушені зобов'язання, передбачені договором саме щодо сплати орендної плати, а тому правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості у суду немає.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені у позовній заяві, позивачем суду не надано.

Суд, надавши оцінку доказам, а саме умовам договору № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2016 року, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за договором № 01-04/07ор від 01.04.2007 року за період з 01.06.2014 року до 01.02.2016 року задоволенню не підлягають, оскільки дане нарахування орендної плати здійснювалось позивачем після припинення спірного договору.

Частина 4 ст. 291 Господарського кодексу України вказує, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 5.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найму) майна» від 29.05.2013 року позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першою статті 545, частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позовна вимога в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» (м. Київ, вул. Щорса, 29, ЄДРПОУ 33303150) звільнити та повернути Державному підприємству «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (52052, м. Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Наукова, 8, ідентифікаційний код 03374617) орендоване майно за актом приймання-передачі, а саме: нежиле приміщення зерносклад комбікормовий, загальною площею 656 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7, яке було передано в оренду на підставі договору № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2007 року, підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2.4 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку встановленому даним договором для передачі майна орендодавцем орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передач.

З п. 7.1, 7.2 договору вбачається, що орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Оскільки договір № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2007 року, був припинений, відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання за умовами договору в добровільному порядку виконані не були, право позивача є порушеним, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволенню позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Державного підприємств «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» про стягнення 78 270,71 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.06.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.