Постанова

від 03.11.2016 по справі 910/4982/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2016 р. Справа№ 910/4982/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Карпенко Ю.С.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України»

на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р.

по справі № 910/4982/16 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп»

про стягнення 78 270,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. у задоволенні позову державного підприємств «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» про стягнення 78 270,71 грн. відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2016р. зобов'язати ТОВ «Промметсервіс Груп» звільнити та повернути ДП «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» орендоване майно за актом приймання-передачі, а саме: нежиле приміщення зерносклад комбікормовий, загальною площею 656 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7, яке було передано в оренду на підставі договору № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2007р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2016р. виправлено описку в резолютивній частині рішення. У резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. у справі № 910/4982/16 замість дати складання повного тексту рішення - 29.06.2016 року, читати - 04.07.2016 року. Не погодившись із прийнятим рішенням, державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. по справі №910/4982/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016р. апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-52/4047/16 від 22.08.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 22.08.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. по справі № 910/4982/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09-52/5510/16 від 11.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному та судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 11.10.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному та судді Кропивної Л.В. у відпустці, які не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. по справі № 910/4982/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

ТОВ «Промметсервіс Груп» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.04.2007р. між державним підприємством «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс Груп» (орендар) укладено договір № 01-04/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення зерносклад комбікормовий, загальною площею 656 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, Баглей, 7, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 77 189,00грн. /а.с. 35-38, т.1/.

Згідно п. 2.4 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку встановленому даним договором для передачі майна орендодавцем орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передач.

Згідно п. 2.5. договору обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України. І становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень) 771,89 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень - визначається шляхом коригування орендованої плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступні місяці 2007 року.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.3 договору орендна плата повністю перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 3.5 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 5.6 договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 5.7 договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п. 11.1 договору цей договір укладено сторонами на 11 місяців, що діє з 01.04.2007 року до 29.02.2008 року включно.

По акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.04.2007р. позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно. /а.с. 40, т.1/.

Між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими продовжувався строк дії договору оренди. /а.с. 41-44, т.1/.

Додатковою угодою від 01.02.2013р. сторони продовжили строк дії договору та внесли зміни щодо розміру орендної плати. /а.с. 45, т.1/.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1,3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Судом встановлено, що 27.08.2013р. позивач направив відповідачу лист щодо розірвання договору №01-04/07ор. оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01 квітня 2007 року, звільнення та повернення орендованого приміщення за актом прийому-передачі у 10-денний строк з моменту отримання цього листа. /а.с. 43-44/.

Доказів реагування на зазначений лист, як і повернення орендованого приміщення, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки договір оренди припинив свою дію згідно листа від 27.08.2013р., то відсутні підстави для стягнення орендної плати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2014р. у справі №910/14681/15 стягнуто з відповідача на користь позивача орендну плату за договором №01-04/07ор. оренди індивідуально визначеного нерухомого майна у розмірі 50 826,33 грн. за період з січня 2001р. по травень 2014р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем заявлено до стягнення 61 946,65 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.06.2014р. по 01.02.2016р.

Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011р. по 01.02.2016р. на суму 112 772,98грн., яка включає в себе суму за спірний період, акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток, без зауважень. /а.с. 51-52, т. 1/.

Також матеріали справи містять рахунки на оплату за спірний період та акти здачі-приймання (надання послуг) з червня 2014р. по вересень 2015р. /а.с.54-84, т.1/.

06.03.2015р., 24.11.2015р., 22.12.2015р. позивачем надсилались відповідачу претензії про погашення заборгованості. /а.с. 90-98, т.1/.

07.08.2015р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про розірвання договору оренди №01-04/07 ор у зв'язку із наявністю заборгованості по орендній платі. /а.с. 99-100, т.1/.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо припинення строку дії договору №01-04/07ор. оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01 квітня 2007р. є вірним.

Щодо відсутності підстав для стягнення орендної плати висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд міста Києва, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога щодо звільнення та передачі спірного приміщення, керуючись положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та умовами договору оренди.

Враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем орендованого майна, підстави для стягнення орендної плати за період з 01.06.2014р. по 01.02.2016р. наявні.

Відповідно до ст. 629, ч. 3 ст. 653, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України вимога про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання договору є правомірною. (постанова Верховного суду України від 20.11.2012р. у справі №3-54гс12.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування пені за шість місяців, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. по справі №910/4982/16 частковому скасуванню, із прийняттям нового рішення, яким позов задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційна скарга державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. по справі №910/4982/16 частковому скасуванню.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсервіс» (код ЄДРПОУ 33303150, 01133, вул. Щорса, 29, м. Київ) на користь державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (код 03374617, 52052, вул. Наукова, 8, с. Горького, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область) 61 946 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот сорок шість) грн. 65 коп. основного боргу, 4 435 (чотири тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 05 коп. пені, 10 576 (десять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 1 312 (одна тисяча триста дванадцять) грн. 95 коп. 3% річних.

По решті рішення залишити без змін.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

2. Матеріали справи №910/28164/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

М.Л. Яковлєв