Постанова

від 30.06.2016 по справі 915/1982/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р.Справа № 915/1982/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Л.В. Лавриненко, І.Г. Філінюка

(згідно розпорядження керівника апарату від 10.05.2016р. №253 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Гусак О.М.;

від відповідача - Влащук В.М.;

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Луб'янське"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.03.2016р.

по справі №915/1982/15

за позовом: Приватного підприємства "Луб'янське"

до відповідача: Фермерського господарства "Горизонт"

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: фізична особа ОСОБА_3

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Фермерського господарства "ГОРИЗОНТ" про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р., укладеного між ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" та ФГ "ГОРИЗОНТ".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. 203, 207 та 215 ЦК України, а саме: позивач, від імені якого на час укладення оспорюваного договору діяла директор ОСОБА_4, не підписувала вищевказаний договір суборенди із відповідачем, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення орендаря на передачу в суборенду земельної ділянки, а також про порушення вимог законодавства щодо письмової форми. Зазначені обставини підтверджуються висновком експерта № 458 від 28.04.2015 р., згідно якого підписи від імені ОСОБА_4 в договорах суборенди (в тому числі і в спірному) виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.11.2015 року порушено провадження у справі за даним позовом та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу - ОСОБА_3.

У відзиві на позовну заяву ФГ "ГОРИЗОНТ" вважає, що позов не підлягає задоволенню. Позивач безпідставно посилається на висновок експерта №458 від 28.04.2015р., здійсненого в рамках кримінального провадження №12015150180000195, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.03.2015р., згідно з яким, підпис від імені ОСОБА_4 у оспорюваному договорі суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р., який знаходиться в реєстраційній справі на ім'я ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. На даний час без судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження, в рамках якого проводилася експертиза, неможливо вважати наданий позивачем висновок експерта допустимим та належним доказом недійсності договору суборенди. Належних та допустимих доказів того, що всі три екземпляра договору суборенди не підписувалися директором позивача ОСОБА_4 - позивачем не надано.

ФГ "ГОРИЗОНТ" протягом серпня - грудня 2015р. передало 3-й особі в рахунок оплати орендної плати сільгосппродукцію на загальну суму 10000грн.

В поясненнях до даного позову 3-тя особа ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки не підлягають задоволенню. ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка пл.. 8,78 га (кадастровий номер НОМЕР_1). 15.03.2010р. між ним та ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" укладено договір оренди землі, в листопаді 2014р. відбулося укладення договору суборенди вказаної землі, чи підписувала його ОСОБА_4 йому невідомо, але як і обіцяла йому директор ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" ОСОБА_4, ним отримувалася плата за користування земельною ділянкою від ФГ "ГОРИЗОНТ" сільгосппродукцією на загальну суму 10000грн.

В додаткових поясненнях ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" з приводу підписання гр. ОСОБА_4 договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р. зазначило, що у вказаному кримінальному проваджені в якості свідка було допитано гр. ОСОБА_4, яка зазначила, що по суборенді з ФГ "ГОРИЗОНТ" вона договори не підписувала (протокол допиту свідка від 26.06.2015р.).

16.03.2016р. ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" звернулося до господарського суду з клопотанням про призначення по справі №915/1982/15 за позовом ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" до ФГ "ГОРИЗОНТ" про визнання договору недійсним почеркознавчої експертизи, яке було відхилено як безпідставне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.03.2016р. (суддя Фролов В.Д.) в позові відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами факту недійсності спірного договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р. Оспорюваний договір суборенди укладений у письмовій формі, скріплений печатками юридичних осіб, містить усі істотні умови, передбачені ст. 15 ЗУ „Про оренду землі" та пройшов державну реєстрацію.

В наданому відповідачем примірнику вказаного договору суборенди земельної ділянки та акту приймання - передачі міститься підпис особи - ОСОБА_4 та печатка юридичної особи. До матеріалів справи додано довіреність від 01.12.2014р., відповідно до якого директор ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" ОСОБА_4 надала право підпису на бухгалтерській звітності та на договорі суборенди землі пайщиків ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" до кінця 2014р. ОСОБА_5. Доказів недійсності чи скасування вказаної довіреності не надано. В судовому засіданні 16.03.2013р. ОСОБА_4 вказала, що сама вела перемовини з ФГ "ГОРИЗОНТ" щодо суборенди спірної ділянки, проте оригінал договору суборенди та акт приймання - передачі земельної ділянки не підписувала, але печатку сама проставила на ньому. Скріплення печаткою оспорюваного договору та акту приймання - передачі земельної ділянки свідчать про волевиявлення позивача як юридичної особи щодо надання в суборенду земельних ділянок. Таким чином спірний договір суборенди укладався від імені ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" директором ОСОБА_4, але підпис на договорі суборенди за її дорученням проставлено ОСОБА_5. Господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тверджень, що усі примірники договорів суборенди земельних ділянок та актів приймання - передачі підписано не уповноваженою особою позивача (директором ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ"). Посилання позивача на те, що ОСОБА_4 як свідок в кримінальному проваджені зазначила про непідписання нею спірного договору суборенди не взято до уваги, оскільки не відповідає нормам ГПК України.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 23.03.2016р. в даній справі та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р., кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" та ФГ "ГОРИЗОНТ".

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм процесуального та матеріального права, а саме:

- в ході судового розгляду було встановлено, що оскаржуваний договір та акт приймання - передачі земельної ділянки підписано не ОСОБА_4 і ці висновки суду першої інстанції стали підставою для відмови у призначенні почеркознавчої експертизи, про яку клопотав позивач;

- безпідставним є посилання господарського суду на те, що Величко Н.В. є уповноваженою особою позивача на укладення спірного договору суборенди земельної ділянки за довіреністю, оскільки договір суборенди підписано 17.11.2014р., а довіреність на ім'я Величко Н.В. була видана лише 01.12.2014р., тобто, через 13 днів після підписання оскаржуваного договору суборенди земельної ділянки;

- висновок господарського суду щодо факту скріплення печаткою оспорюваного договору та акту приймання - передачі як доказу на підтвердження волевиявлення позивача, як юридичної особи, на надання в суборенду земельних ділянок, суперечить чинному законодавству (ЗУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу ").З 06.11.2016р. печатка суб'єкта господарювання не є обов'язковою, а її проставлення обумовлюється письмовою домовленістю сторін. Отже, правове значення для встановлення факту вчинення договору у письмовій формі має саме підпис сторони;

- господарським судом не досліджено, чи проводилася державна реєстрація оскаржуваного договору суборенди;

- не прийняття додаткових пояснень позивача разом із належним чином засвідченою копією протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_4 є незаконним та необґрунтованим та суперечить ст. 32 ГПК України.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи), на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МКЮ НОМЕР_2 фізичній особі ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка пл.. 8,75га в межах Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області кадастровий номер НОМЕР_1.

15.03.2010р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передана земельна ділянка загальною площею 8,75 га., в тому числі - рілля - 8,75га., пасовища - 0 га. Відповідно до п. 8 - строк оренди - 15 років, починаючи з дати державної реєстрації. Договір зареєстровано у Веселинівському реєстраційному окрузі „Центр ДЗК" в Миколаївській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2010р. за №0410480002.

17.11.2014р. між ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" (орендар) та ФГ "ГОРИЗОНТ" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,75га., в тому числі 8,75га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яка належить на праві власності ОСОБА_3 - орендодавцю за основним договором - за державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №047618, виданого Веселинівською РДА Миколаївської області 21.04.2003р. та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_1). Згідно з витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р. пройшов державну реєстрацію. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 183/3905 від 24.12.2014р.

Згідно п. 8 договору, його укладено на строк 10 років і 7 місяців та він діє до дня припинення основного договору - до 02.07.2025р.

Факт передачі земельної ділянки в суборенду підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки, підписаним та скріпленим печатками сторін.

26.11.2015р. ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ФГ "ГОРИЗОНТ" про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки, вказуючи, що означений договір в силу ст. ст. 203, 207, 215 ЦК України є недійсним, оскільки позивач, від імені якого на час укладення оспорюваного договору діяла директор ОСОБА_4, не підписувала цей договір суборенди, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення орендаря на передачу в суборенду земельні ділянки, а також про порушення вимог законодавства щодо письмової форми.

Також позивач надав Висновок експерта №458 від 28.04.2015р. та №532 від 19.05.2015р., згідно з якими за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального припровадження НДЕКЦ УМВ України в Миколаївській області, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 в тому числі на оспорюваному договорі суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р. та акті приймання - передачі земельної ділянки виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є законодавчо встановленою підставою для визнання такого правочину недійсним.

Волевиявлення особи, в даному випадку позивача, на передачу земельної ділянки в суборенду реалізується шляхом укладення договору суборенди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач особисто свою волю на укладення оскаржуваного Договору суборенди не виявляв.

Відповідно до ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. У разі, якщо договір не підписувався стороною, то такий договір створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи за наявності наступних умов: такий договір вчинений представником з перевищенням повноважень; у наступному схвалений особою, яка не підписувала договір. При цьому схвалення договору полягає у вчиненні дій, що свідчать про прийняття такого договору до виконання.

На підтвердження подальшого схвалення оспорюваного Договору суборенди відповідач посилається на лист від 25.12.2014 року. Розглянувши вказаний лист, колегія суддів не приймає його в якості належного та допустимого доказу прийняття позивачем оспорюваного Договору суборенди до виконання з огляду на наступне.

В цьому листі не зазначено, що він стосується саме оспорюваного Договору суборенди, має загальний характер, не містить періоди та перелік земельних ділянок, за які передбачаються виплати за Договором суборенди, які зазначені в листі як орендна плата за Договорами оренди землі, укладеними з позивачем.

Відповідно до п. 10 договору суборенди внесення плати за суборенду передбачено виключно грошовими коштами і виключно на р/р орендаря - ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ". Будь-яких інших форм розрахунку за суборендою земельної ділянки вказаним договором не передбачено.

Між тим, як свідчать матеріали справи, і це підтверджено як відповідачем, так і третьою особою - ОСОБА_3, протягом серпня - грудня 2015р. від ФГ "ГОРИЗОНТ" ОСОБА_3 отримано в якості плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарську продукцію: ячмінь - на 2700грн., пшениці - на 2700грн., кукурудзу - на 2400грн., соняшника - на 1600грн., солому на суму 600грн., а всього - отримано сільськогосподарської продукції на 10000 грн.

Крім того, ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" також виплачувалася орендна плата за 2015р. ОСОБА_3 та здійснювалися нарахування та сплата податків, що підтверджується поштовим переказом від 25.12.2015р. платіжним дорученням №88 від 25.12.2015р. Вказане підтверджує відсутність у позивача намірів та домовленості між позивачем і відповідачем щодо передачі відповідачу обов'язку з виконання зобов'язань по виплаті орендної плати за договором оренди в рахунок виконання зобов'язань відповідача за оспорюваним договором суборенди.

Заперечення відповідача про те, що примірник договору суборенди, призначений для нього, був ще підписаний Величко Н.В. з зазначенням дати підписання, не приймається до уваги, оскільки відповідно до преамбули оспорюваного договору суборенди від імені ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" договір мав бути підписаний саме директором - ОСОБА_4, жодних посилань на підписання договору Величко Н.В. на підставі довіреності, вказаний договір не містить.

Також, судова колегія не приймає до уваги лист від 01.12.2014 року про надання права підпису на Договорах суборенди землі від директора ОСОБА_4 бухгалтеру Величко Н.В. з огляду на те, що спірний Договір суборенди землі було укладено 17.11.2014 року, тобто раніше вказаного листа, а питання дійсності або недійсності Договору вирішується судом на момент його укладення.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підтвердження дійсності Договору наявністю на ньому печатки підприємства, оскільки вказане не може бути свідченням укладення спірного Договору саме директором підприємства ОСОБА_4, так як відповідно до положень ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таки, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто, правове значення для встановлення факту вчинення Договору у письмовій формі має саме підпис сторони.

З огляду на вищенаведене судова колегія вважає, що оспорюваний позивачем Договір суборенди підписаний від імені позивача невстановленою особою, не уповноваженою належним чином на укладення договору, внаслідок чого в силу ст.241 Цивільного кодексу України вимогам закону не відповідає і для позивача прав та обов'язків не породжує.

Інші докази, які б свідчили про подальше схвалення позивачем оспорюваного договору, що згідно ст.241 Цивільного кодексу України створювало б права і обов'язки за цим Договором суборенди, в матеріалах справи відсутні.

Так, акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з Договором суборенди також підписаний не директором позивача ОСОБА_4, а іншою особою. Виконання підпису не директором відповідача на спірному Договорі суборенди землі та акті приймання-передачі земельної ділянки підтверджено також висновками експерта № 458 від 28.04.2015 року та № 532 від 19.05.2015 року за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВ України в Миколаївській області. Відсутні докази отримання позивачем плати від відповідача за користування орендованою земельною ділянкою, як однієї з умов правовідносин суборенди землі.

Судовою колегією відхилені посилання відповідача на наявність у нього іншого примірника спірного Договору суборенди, ніж того, за яким проводилась судова почеркознавча експертиза, з огляду на те, що цей Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації, а в органах державної реєстрації є наявним саме той примірник Договору, який і був предметом дослідження експертизи. До того ж, візування тексту Договору на кожній сторінці не було передбачено його умовами та нормами чинного законодавства України і не створює будь-яких правових наслідків.

Таким чином, законодавчо встановлена умова дійсності правочину - вільне волевиявлення учасника правочину (позивача) на укладення оспорюваного договору відсутня. Тому судова колегія вважає, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України Договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 є недійсним, а позовні вимоги такими, що доведені належними та допустимими доказами по справі і підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2016 року у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Приватного підприємства „Луб'янське".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Луб'янське" м. Миколаїв задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.03.2016р. у справі №915/1982/15 - скасувати.

Позовні вимоги Приватного підприємства „Луб'янське" - задовольнити.

Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014р., кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між Приватним підприємством „Луб'янське" та Фермерським господарством "Горизонт".

Стягнути з Фермерського господарства "Горизонт" на користь Приватного підприємства „Луб'янське" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1218 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Горизонт" на користь Приватного підприємства „Луб'янське" судовий збір за апеляційне провадження в розмірі 1339, 80 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя І.Г. Філінюк