Постанова

від 02.07.2009 по справі 4/29-09-1393

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСП ОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2009 р. Справа № 4/29-09-1393

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

Головуючого судді: Бєля новського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирош ниченко М.А.

при секретарі - Воло щук О.О.,

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Гніленк о Г.С.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу фізич ної особи - підприємця ОСО БА_4

на ухвалу та рішення гос подарського суду Одеської об ласті

від 20.05.2009 року

у справі № 4/29-09-1393

за позовом: фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4

до відповідача: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Інфокс” в особі Філії „ Інфоксводоканал”

про скасування рішення та визнання нарахованої сум и у розмірі 28910,14 грн. безпідстав но нарахованою

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ф ізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася до госп одарського суду Одеської обл асті з позовом до ТОВ „Інфокс ” в особі Філії „Інфоксводок анал” про скасування рішення про нарахування позивачеві 28 910,14 грн. - суми оплати за водоко ристування та визнання нарах ованої суми у розмірі 28 910,14 грн. - суми оплати за водокористу вання на ім' я позивача, безп ідставно нарахованою.

Позовні вимоги обґру нтовувалися тим, що 10.02.2006 року м іж сторонами було укладено д оговір № 1059/3 на послуги водопос тачання та водовідведення. 31.1 0.2008 року представниками відпо відача було складено акт № 97358, на підставі якого 02.02.2009 року слу жбою по контролю за водокори стуванням відповідача позив ачеві було направлено лист № 579/то. У цьому листі відповідач ем вказано, що „у зв' язку з по рушенням, яке мало місце, п. 5.18. „ Правил користу вання система ми комунального водопостача ння та водовідведення в міст ах і селищах України", що зафік совано актом № 97358 від 31.10.2008 року н а об' єкті, розташованому за адресою: вул. 10-та Пересипська , 4, сума оплати за водокористу вання, розрахована відповідн о до п. п. 3.3, 3.4 Правил, складає 28 910,14 грн.”. Не погоджуючись із вказ аним рішенням та вважаючи та ку суму нарахованою безпідст авно позивачка на підставі с т. ст. 2, 3 Закону України „Про пи тну воду та питне водопостач ання”, пунктів 3.3, 3.4, 5.18 Правил кор исту вання системами централ ізованого комунального водо постачання та водовідведенн я в населених пунктах Україн и просила господарський суд про задоволення свого позову .

У відзиві на позовну з аяву ТОВ „Інфокс” в особі Філ ії „Інфоксводоканал” позов н е визнало посилаючись на те, що факт порушення позивачкою п. 5.18 Правил, згідно з яким спож ивач відповідає за цілісніст ь та збе реження засобів облі ку, пломб і деталей пломбуван ня, встановлених виробником в місцях з'єднань засобів обл іку, запірної арматури, маном етра та іншого обладнання ву з ла обліку, зафіксовано акто м № 97358 від 31.10.2008 року при проведен ні контрольного зняття показ ників водолічильника у прису тності представника позивач ки. Проведеною експертизою в одолічильника, пломб та плом бувального матеріалу встано влено, що роз' єднання дроту , за допомогою якої була встан овлена пломба на водолічильн ику позивача, сталося в резул ьтаті розриву, утвореному вн аслідок прикла дення динаміч ного зусилля, величина якого перевищує міцність металу, з якого виготовлений дріт, про що складено висновок № 20164/05 від 29.12.2008 року. На підставі цього по зивачці надано лист № 579/то від 02.02.2009р., у якому повідомлено про здійснення розрахунку суми оплати за водопостачання у в ідповідності до п. п. 3.3, 3.4 Правил , сума якого складає 28910,14 грн. Та ким чином, вважав відповідач , нарахована сума є обґрунтов аною.

Ухвалою господарсько го суду Одеської області від 20.05.2009 року провадження у справі № 4/29-09-1393 за позовом фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4 до ТОВ „Інфокс” в особі Філії „І нфоксводоканал” в частині ск асування рішення про нарахув ання суми 28 910,14 грн. припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК Україн и. Ухвала мотивована тим, що ос каржуване рішення в розумінн і ст. 12 ГПК України за своїми оз наками не належить до актів г осподарських товариств, які відповідно до закону чи уста новчих документів мають обов 'язковий характер для учасни ків відповідних правовіднос ин. Таке рішення є лише фіксац ією порушення, яке було виявл ено при проведенні перевірки дотримання Правил користува ння системами комунального в одопостачання та водовідвед ення в містах та селищах Укра їни. А тому, суд дійшов висновк у, що спори даної категорії не підлягають вирішенню у госп одарських судах України.

Рішенням господарськ ого суду Одеської області ві д 20.05.2009 року (суддя - Літвінов С .В.) у задоволенні позову в час тині визнання нарахованої су ми у розмірі 28910,14грн. відмовлен о повністю (мовою оригіналу), з мотивів необґрунтованості п озовних вимог.

В апеляційній скарз і підприємець ОСОБА_4 поси лаючись на те, що зазначені ух вала та рішення є такими, що ви несені з численними та груби ми порушеннями норм процесуа льного та матеріального прав а, а саме: ст. ст. 20, 74, п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК У країни, ст. ст. 8, 16, 24, 51 ЦК України, с т. 20 ГК України, просить їх скас увати та прийняти нове рішен ня по суті заявлених вимог.

У відзиві на апеляці йну скаргу ТОВ „Інфокс” в осо бі Філії „Інфоксводоканал” з аперечує проти її задоволенн я вказуючи на невідповідніст ь викладених у ній доводів фа ктичним обставинам справи та просить оскаржувані ухвалу та рішення залишити без змін .

Обговоривши доводи а пеляційної скарги та запереч ення на неї, вислухавши поясн ення представників сторін, д ослідивши матеріали справи, перевіривши правильність за стосування судом норм матері ального та процесуального пр ава при прийнятті оскаржуван их ухвали та рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Як вбачається з матер іалів справи та встановлено місцевим господарським судо м, 10.02.2006 року між ТОВ „Інфокс” в о собі Філії „Інфоксводоканал ” та фізичною особою-підприє мцем ОСОБА_4 (абонент) було укладено договір № 1059/3 на посл уги водопостачання та водові дведення, за умовами якого Во доканал зобов' язався надав ати послуги з водопостачання та водовідведення на об' єк ті абонента, а останній - сво єчасно оплачувати надані йом у послуги, експлуатувати і ут римувати водопровідні та кан алізаційні мережі, прилади і улаштування на них в належно му порядку відповідно Правил і чинного законодавства.

Умовами даного дого вору визначено, що сторони зо бов' язуються керуватися чи нними нормативними актами, з окрема: Законом України „Про питну воду і питне водопоста чання”, Правилами користуван ня системами комунального во допостачання і водовідведен ня в містах і селищах України ; абонент зобов' язаний забе зпечити належний санітарно-т ехнічний стан приміщень водо лічильних вузлів, а також збе реження водолічильників (шту церних та фланцевих з'єднань , обвідних ліній, пломб тощо) і доступ представників Во док аналу для зняття показників витрат води.

21.12.2005 року відповідачем було складено акт на опломбу вання № 22093, відповідно до якого у присутності позивачки пло мбою № 1347185 опломбовано штуцерн е з'єднання водолічильника Sens us 15, із зазначенням слідуючої п еревірки у IV кварталі 2008 року.

31.10.2008 року контролерами Інфоксводоканалу при провед енні перевірки на об' єкті п озивача у присутності його п редставника було виявлено, щ о порушена цілісність провол оки пломби на штуцерному з'єд нанні водолічильника Sensus, що пі дтверджується актом № 97358.

Службою по контролю з а водокористуванням відпові дача за результатами розгляд у вказаного акту було направ лено позивачці листа № 6328/то ві д 05.12.2008 року з вимогою протягом 10 днів провести експертизу во долічильника, пломби і пломб увального матеріалу та надат и її результати, а також прове сти роботи по заміні водоліч ильника.

Згідно з висновком ек спертизи № 20164/05 від 29.12.2008 року про веденої Одеським науково - до слідним інститутом судових е кспертиз, роз' єднання прово локи, за допомогою якої була в становлена пломба на лічильн ику води Sensus, сталося в результ аті розриву, утвореному внас лідок прикладення динамічно го зусилля, величина якого пе ревищує міцність металу, з як ого виготовлена проволока.

За результатами розг ляду вказаних акту № 97358 і експе ртного висновку № 20164/05 від 29.12.2008 р оку та керуючись п. 5.18 Правил ко ристу вання системами центра лізованого комунального вод опостачання та водовідведен ня в населених пунктах Украї ни, затверджених наказом Мін житлкомунгоспу № 190 від 27.06.2008р., я ким передбачено, що споживач відповідає за цілісність та збе реження засобів обліку, п ломб і деталей пломбування, в становлених представ никами територіальних органів Держ споживстандарту та виробник ом в місцях з'єднань засобів о бліку, запірної арматури, ман ометра та іншого обладнання вуз ла обліку незалежно від м ісця його розташування, техн ічною комісією Служби по кон тролю за водокористуванням ф ілії „Інфоксводоканал” ТОВ „ Інфокс” було прийнято рішенн я про здійснення розрахунку згідно з пунктами 3.3, 3.4 вищезга даних Правил, що оформлено пр отоколом засідання технічно ї комісії № 03 від 22.01.2009 року.

Відповідно до пункті в 3.3, 3.4 Правил, у разі безобліков ого водокористування виробн ик виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможн істю труби вводу при швидкос ті руху води в ній 2,0 м/сек та ді єю її повним перерізом протя гом 24 годин за добу. Розрахунк овий період при безобліковом у водокористуванні встановл юється з дня початку такого к ористування. Якщо термін поч атку безоблікового водокори стування виявити неможливо, розрахунковий період станов ить один місяць.

Листом № 579/то від 02.02.2009 ро ку Служба по контролю за водо користуванням повідомила по зивачку про те, що сума оплати за водокористування, розрах ована відповідно до п. п. 3.3, 3.4 Пр авил водокористування, склад ає 28910,14 грн. та запропонувала сп латити її в строк до 05.02.2009 року.

Не погоджуючись із та ким нарахуванням підприємец ь ОСОБА_4 за захистом свої х прав звернулася до господа рського суду з даним позовом , у якому просила скасувати рі шення відповідача про нараху вання їй суми оплати за водок ористування - 28910,14 грн., а також в изнати нараховану суму у роз мірі 28 910,14 грн. безпідставно на рахованою.

За змістом ст. 15 ЦК Укра їни кожна особа має право на з ахист свого цивільного права у разі його порушення, невизн ання або оспорювання. Способ и захисту цивільних прав та і нтересів судом передбачені с т. 16 ЦК України. Одним із таких с пособів, як зазначено у п. 10 ч. 1 н аведеної вище статті, є визна ння незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу дер жавної влади, органу влади Ав тономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядув ання, їхніх посадових і служб ових осіб. Цією нормою також в становлено, що суд може захис тити цивільне право або інте рес іншим способом, що встано влений договором або законом .

Частина 2 ст. 20 ГК Україн и серед актів, визнання незак онними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів су б' єктів господарювання та с поживачів встановлює, що пра ва та законні інтереси зазна чених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання пов ністю або частково недійсним и актів інших суб'єктів, що суп еречать законодавству, ущемл юють права та законні інтере си суб'єкта господарювання а бо споживача. Тобто за змісто м зазначеної норми господарс ькі суди розглядають на зага льних підставах справи у спо рах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими орга нами, зокрема, актів господар ських товариств, які відпові дно до закону чи установчих д окументів мають обов' язков ий характер для учасників пр авовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям т акого акта.

Оспорюване рішення т ехнічної комісії філії „Інфо ксводоканал” та протокол, як им воно оформлено за своїми о знаками, до таких актів не від носяться, оскільки не є обов' язковими до виконання ненорм ативними актами, а лише фікса цією порушення, яке було вияв лене при проведенні перевірк и дотримання Правил користу вання системами централізов аного комунального водопост ачання та водовідведення в н аселених пунктах України. От же, оспорюване рішення може б ути використане як доказ у ра зі звернення відповідача до суду з позовом про стягнення зазначеної у ньому суми в су довому порядку і підлягає оц інці судом у сукупності з інш ими доказами за правилами ст . 43 ГПК України.

Таким чином, господар ський суд першої інстанції д ійшов обґрунтованого виснов ку про те, що спори такої катег орії не підлягають вирішенню в господарських судах Украї ни і припинив провадження у с праві на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГП К України в частині скасуван ня рішення про нарахування с уми оплати за водокористуван ня.

Разом з тим, із мотивув альної частини оскаржуваної ухвали підлягає виключенню посилання суду на те, що обран ий позивачем спосіб захисту свого цивільного права не ві дповідає вимогам ст. 16 ЦК Укра їни та ч. 2 ст. 20 ГК України, оскіл ьки дійшовши висновку, що пре дмет позову не відповідає вс тановленим законом або догов ором способам захисту прав, с уд повинен відмовити у позов і, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчіс тю суду.

Викладені в апеляцій ній скарзі доводи скаржника в цій частині не заслуговуют ь на увагу, оскільки такі дово ди є наслідком помилкового д овільного тлумачення позива чем на свою користь норм ст. 16 Ц К України та ст. 20 ГК України, як ими, як вже було зазначено вищ е, врегульовано можливість в изнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влад и Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовр ядування, їхніх посадових і с лужбових осіб, а також визнан ня повністю або частково нед ійсним актів органів державн ої влади та органів місцевог о самоврядування, актів інши х суб' єктів, що суперечать з аконодавству, ущемлюють прав а та законні інтереси суб'єкт а господарювання або спожива чів, тобто актів нормативног о і ненормативного характеру , але аж ніяк не скасування акт у господарюючого суб' єкта, який не є обов' язковим до ви конання, а лише фіксує поруше ння виявлене в процесі прове дення перевірки, на чому безп ідставно наполягає скаржник .

Стосовно вимоги про в изнання нарахованої суми у р озмірі 28910,14 грн. безпідставно н арахованою.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (у тому числі іноземн і), громадяни, які здійснюють п ідприємницьку діяльність бе з створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності (далі - п ідприємства та організації), мають право звертатися до го сподарського суду згідно з в становленою підвідомчістю г осподарських справ за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав і охоронюваних з аконом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Код ексом заходів, спрямованих н а запобігання правопорушенн ям.

Згідно з ст. 2 ГПК Украї ни, господарський суд порушу є провадження за позовними з аявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертают ься до господарського суду з а захистом своїх прав та охор онюваних законом інтересів.

Завданням суду при зд ійсненні правосуддя, в силу с т. 2 Закону України „Про судоус трій України” є, зокрема, захи ст гарантованих Конституціє ю України та законами, прав і законних інтересів юридични х осіб.

Частиною 3 ст. 22 вказано го Закону передбачено, що міс цеві господарські суди розгл ядають справи, що виникають з господарських правовідноси н, а також інші справи, віднесе ні процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах , що виникають при укладанні, з міні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т ому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім : спорів про приватизацію дер жавного житлового фонду; спо рів, що виникають при погодже нні стандартів та технічних умов; спорів про встановленн я цін на продукцію (товари), а т акож тарифів на послуги (вико нання робіт), якщо ці ціни і та рифи відповідно до законодав ства не можуть бути встановл ені за угодою сторін; спорів, щ о виникають із публічно-прав ових відносин та віднесені д о компетенції Конституційно го Суду України та адміністр ативних судів; інших спорів, в ирішення яких відповідно до законів України та міжнародн их договорів України віднесе но до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) спр ави за заявами органів Антим онопольного комітету Україн и, Рахункової палати з питань , віднесених законодавчими а ктами до їх компетенції; 4) спр ави, що виникають з корпорати вних відносин у спорах між го сподарським товариством та й ого учасником (засновником, а кціонером), у тому числі учасн иком, який вибув, а також між у часниками (засновниками, акц іонерами) господарських това риств, що пов'язані із створен ням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ц ього товариства, крім трудов их спорів. Підвідомчий госпо дарським судам спір може бут и передано сторонами на вирі шення третейського суду (арб ітражу), крім спорів про визна ння недійсними актів, а також спорів, що виникають при укла данні, зміні, розірванні та ви конанні господарських догов орів, пов'язаних із задоволен ням державних потреб, та спор ів, передбачених пунктом 4 час тини першої цієї статті.

Частиною 2 ст. 19 Констит уції України передбачено, що органи державної влади та ор гани місцевого самоврядуван ня, їх посадові особи зобов'яз ані діяти лише на підставі, в м ежах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституціє ю та законами України.

При вирішенні даного спору місцевий господарськи й суд не визначив правову при роду спірних відносин і прав о, яке порушене.

Заявлена позивачем вимога про визнання нарахова ної суми безпідставно нарахо ваною не відповідає способам захисту цивільних прав і інт ересів встановлених ст. 16 ЦК У країни, ч. 2 ст. 20 ГК України та ін шими законами України, а тако ж договором на послуги водоп остачання і водовідведення № 1059/3 від 10.02.2006 року.

Господарським судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що вимога про виз нання нарахованої суми безпі дставно нарахованою є нічим іншим як встановленням факту , що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися г осподарськими судами лише пр и існуванні та розгляді між с торонами договору спору про право цивільне. Його встанов лення є елементом оцінки фак тичних обставин справи та об ґрунтованості вимог.

Вимога про встановле ння факту безпідставного нар ахування суми не призводить до поновлення порушених прав . Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, діючим законодавством не передбаче на.

Такий висновок не суп еречить положенням Конститу ції України, зокрема щодо пош ирення юрисдикції суддів на всі правовідносини, що виник ають у державі.

Звертаючись до госпо дарського суду з даним позов ом позивач не посилався на по рушення або оспорення його п рав та охоронюваних законом інтересів, не наводив обстав ин, які свідчать про не визнан ня чи оспорення відповідачем його права, що є вимогою ст. 1 ГП К України.

Таким чином, у задовол енні позову в частині визнан ня нарахованої суми безпідст авно нарахованою слід відмов ити з наведених у мотивуваль ній частині даної постанови підстав, а не з тих, на які поси лався місцевий господарськи й суд обґрунтовуючи прийняте рішення.

Порушення процесуаль них прав позивача господарсь ким судом першої інстанції в процесі розгляду даної спра ви судом апеляційної інстанц ії не встановлено.

За правилами ст. 20 ГПК У країни суддя, який брав уч асть в розгляді справи, не мож е брати участь в новому розгл яді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Як вбачається з матер іалів даної справи, суддя Літ вінов С.В., який приймав рішенн я у даній справі, раніше не бра в участі в її розгляді, а розгл ядав зазначену справу вперше , а та обставина, що цей суддя в иносив ухвалу про повернення позовної заяви підприємця ОСОБА_4 на підставі п. 6 ст. 63 ГП К України, не може бути підста вою для відводу судді згідно з вимогами ст. 20 ГПК України, ос кільки вирішення питання щод о повернення позовної заяви провадиться суддею за формал ьними ознаками, без розгляду справи по суті.

Статтями 82 та 85 ГПК Укра їни визначено порядок прийня ття рішення господарським су дом, а також оголошення рішен ня та набрання ним законної с или і не передбачено такої ін ституції, як нарадча кімната .

Інші доводи скаржник а, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на ув агу, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні і т лумаченні відповідних право вих норм та з урахуванням всі х обставин даної справи, вста новлених судом апеляційної і нстанції, не впливають на пра вильність вирішення спору по суті.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК У країни, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задов олення.

Ухвалу господарськог о суду Одеської області від 20. 05.2009 року у справі № 4/29-09-1393 зал ишити без змін, виключивши з ї ї мотивувальної частини поси лання на те, що обраний позива чем спосіб захисту свого цив ільного права не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ч. 2 с т. 20 ГК України.

Рішення господарсько го суду Одеської області від 20.05.2009 року у справі № 4/29-09-1393 зал ишити без змін з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної постанови.

Постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у каса ційному порядку до Вищого го сподарського суду України.

Головуючий суддя: Б єляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.