Рішення

від 22.06.2016 по справі 916/1/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2016 р.Справа № 916/1/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» до товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж СервісВ» про стягнення 276 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» (далі по тексту - ТОВ „Арка-ПлюсВ» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж СервісВ» (далі по тексту - ТОВ „Консьєрж СервісВ» ) про стягнення 276 600,00 грн. за договорами про надання транспортно-логістичних послуг № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т, укладених між сторонами по справі 01.10.2012р.. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання зазначених договорів сторонами станом на 22.09.2015 р. та закінченням їх терміну дії 31.12.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Консьєрж СервісВ» згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Бугаївська, будинок 38, були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Консьєрж СервісВ» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Клопотанням від 09.06.2016 р. (вх. № 14706/16) директор ТОВ „Арка-ПлюсВ» просив суд розглянути справу № 916/1/16 без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.10.2012 р між ТОВ „Арка-ПлюсВ» (Партнер) та ТОВ „Консьєрж СервісВ» (Підприємство) було укладено договори про надання транспортно-логістичних послуг № 01-Т без встановлення суми договору, № 02-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі договору 50 000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 03-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 46 000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 04-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 54 600,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 05-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 55 000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 06-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 45 000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р. Загальна сума укладених договорів складає 250 600,00 грн.

Відповідно до умов п. 1.1 - 1.3 договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р. Підприємством були прийняти на себе зобов'язання з організації від свого імені та за рахунок Партнера комплексу транспортно-експедиторських послуг, а Партнером від імені Підприємства та за винагороду були прийняти на себе зобов'язання з організації комплексу логістичних послуг.

Умовами п. 7.1 договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. передбачено, що вони вступають в силу з моменту підписання сторонами і діють до 31.12.2012 р.

Згідно з п. 5.2 договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. оплата за діючими договорами здійснюється на підставі пред'явлених рахунків у гривні.

Виходячи зі змісту положень п. 3.1.8. договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р. ТОВ „Консьєрж СервісВ» зобов'язано оформити та відправити позивачу транспортну накладну, акт виконаних робіт та рахунок-фактуру за надані послуги. В свою чергу відповідно до п. 3.2.7. договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р. ТОВ „Арка-ПлюсВ» зобов'язано здійснити оплату за надані послуги відповідно до рахунків, пред'явлених ТОВ „Консьєрж СервісВ» .

Як свідчать наявні у матеріалах справи оригінали платіжних доручень № 3509 на суму 154 600,00 грн. від 19.10.2012 р. (призначення платежу: за транспортно-логістичні послуги згідно рахунка № 0327 від 19.10.2012 р.), № 3507 на суму 96 000,00 грн. від 19.10.2012 р. (призначення платежу: за транспортно-логістичні послуги згідно рахунка № 0327 від 19.10.2012 р.), № 3508 на суму 26 000,00 грн. від 19.10.2012 р. (призначення платежу: за транспортно-логістичні послуги згідно рахунка № 0327 від 19.10.2012 р.), виписка з банку по особовим рахункам позивача про перерахування коштів від 19.10.2012 р., ТОВ „Арка-ПлюсВ» було перераховано відповідачу 276 600,00 грн.

Крім того платіжним дорученням № 207 від 12.11.2012 р. ТОВ „Консьєрж СервісВ» було повернуто позивачу помилково перераховані кошти у розмірі 22 000,00 грн., що свідчить про те, що ТОВ „Арка-ПлюсВ» перерахувало ТОВ „Консьєрж СервісВ» 254 600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Із тексту позовної заяви ТОВ „Арка-ПлюсВ» вбачається, що договори № 01-Т, № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. з надання транспортно-логістичних послуг, укладені між сторонами по справі взагалі не виконувалися. При цьому, ТОВ „Арка-ПлюсВ» по тексту позову стверджується про неповернення відповідачем боргу за отриманий та несплачений товар.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, господарський суд вважає за необхідне першочергово надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам.

Так, статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльністьВ» від 01.07.2004 р. № 1955-IV (з наступними змінами та доповненнями) експедитором (транспортний експедитор) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

В силу положень ч. 1 ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльністьВ» від 01.07.2004 р. № 1955-IV (з наступними змінами та доповненнями) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Таким чином, враховуючи зміст правовідносин, які виникли із договорів про надання транспортно-логістичних послуг № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р., господарський суд доходить висновку, що за своєю правовою природою вказані договори відносяться до договорів про надання послуг.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

При цьому, як зазначалося по тексту рішення вище, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з ТОВ „Консьєрж СервісВ» грошові кошти у сумі 276 600,00 грн., визначаючи їх правову природу як основний борг. Проте, умовами договорів про надання транспортно-логістичних послуг № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. не передбачено грошових зобов'язань відповідача перед позивачем. Окрім того для господарського суду є незрозумілими твердження ТОВ „Арка-ПлюсВ» про неповернення відповідачем боргу за отриманий та несплачений товар , оскільки передача будь-якого товару не є предметом договорів про надання транспортно-експедиційних послуг та взагалі правовідносини з передачі товарів не можуть бути змістом такого різновиду господарських зобов'язань як надання послуг.

У п.п. 3.12, 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26 грудня 2011 року N 18 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи, що позивачем правова природа заявленої до стягнення суми у розмірі 276 600,00 грн. визначена як основна заборгованість, та беручи до уваги відсутність наданого законом права господарського суду змінювати кваліфікацію заявлених позовних вимог та їх правове обґрунтування, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 276 600,00 грн. з ТОВ „Консьєрж СервісВ» не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, відповідно до ст. ст. 509, 526, 628, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльністьВ» , ст. 193 ГК України позов ТОВ „Арка-ПлюсВ» до ТОВ „Консьєрж СервісВ» про стягнення основного боргу в сумі 276 600,00 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 29.06.2016р.

Суддя С.П. Желєзна