Постанова

від 18.08.2016 по справі 916/1/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2016 р.Справа № 916/1/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Разюк Г.П.,

ОСОБА_1

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №597 від 16.08.2016р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2016р.)

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.08.2016р.:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ»

на рішення господарського суду Одеської області

від 22 червня 2016р.

у справі № 916/1/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж СервісВ»

про стягнення 276600,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 18.08.2016р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі №916/1/16 (суддя Желєзна С.П.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж СервісВ» про стягнення 276600,00 грн. з посиланням на те, що заявлена позивачем сума до стягнення визначена останнім як основний борг, проте, умовами договорів про надання транспортно-логістичних послуг №01-Т, № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. не передбачено грошових зобов'язань відповідача перед позивачем, крім того, суд першої інстанції зазначив, що незрозумілими є твердження ТОВ „Арка-ПлюсВ» про неповернення відповідачем боргу за отриманий та несплачений товар, оскільки передача будь-якого товару не є предметом договорів про надання транспортно-експедиційних послуг та взагалі правовідносини з передачі товарів не можуть бути змістом такого різновиду господарських зобов'язань як надання послуг. За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі №916/1/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

12.08.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „Консьєрж СервісВ» до Одеського апеляційного господарського суду надійшли відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд апеляційної скарги без представника відповідача.

Також, 12.08.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» , перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012р. між ТОВ „Арка-ПлюсВ» (Партнер) та ТОВ „Консьєрж СервісВ» (Підприємство) укладено договори про надання транспортно-логістичних послуг № 01-Т без встановлення суми договору, № 02-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі договору 50 000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 03-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 46000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 04-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 54600,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 05-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 55000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р., № 06-Т зі встановленням вартості наданих послуг у розмірі 45000,00 грн. з доповненнями № 1 від 01.10.2012р. Загальна сума укладених договорів складає 250600,00 грн.

Відповідно до умов п. 1.1 - 1.3 договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. Підприємством були прийняти на себе зобов'язання з організації від свого імені та за рахунок Партнера комплексу транспортно-експедиторських послуг, а Партнером від імені Підприємства та за винагороду були прийняти на себе зобов'язання з організації комплексу логістичних послуг.

Умовами п. 7.1 договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. передбачено, що вони вступають в силу з моменту підписання сторонами і діють до 31.12.2012 р.

Згідно з п. 5.2 договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. оплата за діючими договорами здійснюється на підставі пред'явлених рахунків у гривні.

Виходячи зі змісту положень п. 3.1.8. договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р. ТОВ „Консьєрж СервісВ» зобов'язано оформити та відправити позивачу транспортну накладну, акт виконаних робіт та рахунок-фактуру за надані послуги. В свою чергу, за умовами п. 3.2.7. договорів № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р. ТОВ „Арка-ПлюсВ» зобов'язано здійснити оплату за надані послуги відповідно до рахунків, пред'явлених ТОВ „Консьєрж СервісВ» .

Матеріали справи свідчать, що за платіжними дорученнями № 3509 на суму 154600,00 грн. від 19.10.2012р. (призначення платежу: за транспортно-логістичні послуги згідно рахунка № 0327 від 19.10.2012 р.), № 3507 на суму 96000,00 грн. від 19.10.2012р. (призначення платежу: за транспортно-логістичні послуги згідно рахунка № 0327 від 19.10.2012р.), № 3508 на суму 26000,00 грн. від 19.10.2012р. (призначення платежу: за транспортно-логістичні послуги згідно рахунка № 0327 від 19.10.2012р.), виписка з банку по особовим рахункам позивача про перерахування коштів від 19.10.2012р., ТОВ „Арка-ПлюсВ» було перераховано відповідачу 276600,00 грн.

Крім того, платіжним дорученням № 207 від 12.11.2012р. ТОВ „Консьєрж СервісВ» було повернуто позивачу помилково перераховані кошти у розмірі 22000,00 грн., що свідчить про те, що ТОВ „Арка-ПлюсВ» перерахувало ТОВ „Консьєрж СервісВ» 254600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач стверджує, що договори № 01-Т, № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012р. з надання транспортно-логістичних послуг, укладені між сторонами по справі, взагалі не виконувалися.

Вищезазначене стало підставою звернення ТОВ „Арка-ПлюсВ» до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ „Консьєрж СервісВ» про стягнення 276600,00 грн. за договорами про надання транспортно-логістичних послуг № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т, укладених між сторонами по справі 01.10.2012р.. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання зазначених договорів сторонами станом на 22.09.2015р. та закінченням їх терміну дії 31.12.2012 р.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльністьВ» експедитором (транспортний експедитор) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

В силу положень ч. 1 ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльністьВ» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Отже, враховуючи зміст правовідносин, які виникли із договорів про надання транспортно-логістичних послуг № 01-Т, № 02-Т, № 03-Т, № 04-Т, № 05-Т, № 06-Т від 01.10.2012 р., судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що за своєю правовою природою вказані договори відносяться до договорів про надання послуг.

За положеннями ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ТОВ „Консьєрж СервісВ» грошові кошти у сумі 276600,00 грн., визначаючи їх правову природу як основний борг.

Проаналізувавши умови укладених між сторонами договорів, судова колегія зазначає, що сторони не передбачили грошових зобов'язань відповідача перед позивачем. При цьому, твердження позивача про неповернення відповідачем боргу за отриманий та несплачений товар є незрозумілим, так як передача будь-якого товару не є предметом договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, а правовідносини з передачі товарів не можуть бути змістом такого різновиду господарських зобов'язань як надання послуг.

Пунктами 3.12, 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26 грудня 2011 року N 18 зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 276600,00 грн. з ТОВ „Консьєрж СервісВ» задоволенню не підлягають

Твердження скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують вищевикладених висновків суду.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка-ПлюсВ» слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі №916/1/16 - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі №916/1/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 18.08.2016р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Діброва Г.І.