Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/29585/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа №910/29585/14

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція»

про стягнення 51419,41 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція»

про визнання договору недійсним

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Зацепін С.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - Самборський Є.О. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 39344,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.06.2001 між сторонами укладено Договір №65/417 про надання комунальних послуг, згідно якого позивач здійснював гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення.

Відповідач, в порушення умов договору, неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 39344,66 грн.

Крім того на вказану заборгованість позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України нараховано також 3% річних у розмірі 1659,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 7654,37 грн. та пені в сумі 2761,07 грн. за період з 01.01.2012 по 30.11.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2015 у задоволені позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва відмовлено в повному обсязі.

Постановою від 09.05.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/29585/14 апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2015 скасовано, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у справі №910/29585/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами проведеного автоматичного розподілу справу №910/29585/14 передано на розгляд судді Маринченку Я.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2015 справу прийнято до розгляду.

В судовому засіданні під час нового розгляду позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що розрахунки позивача щодо оплати за спожите тепло за показаннями будинкового лічильника з жовтня 2012 року по квітень 2013 року безпідставні, оскільки відсутні докази наявності відповідно до вимог законодавства такого приладу в цьому опалювальному сезоні.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» 19.04.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція» про визнання договору недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» посилалось на те, що укладений між сторонами договір №65/417 від 01.07.2013 підписаний неповноважною особою позивача за зустрічним позовом та не відповідає діючому законодавству.

Крім того зазначив, що при укладанні договору було порушено вимоги законодавства щодо істотних умов договору, зокрема не визначено ціну, розмір оплати та загальну вартість послуг та порядку вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг.

З наведених підстав просить відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Представник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в судовому засіданні заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте у письмових поясненнях на позовну заяву підтвердив факт наявності у будинку по вул. Каунаській, 10-А загальнобудинкового приладу обліку споживання теплової енергії у період з 2012 року по 2014 рік та зазначив, що з 30.11.2014 послуги з централізованого опалення відповідачу надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція». До зазначеної дати нарахування вартості вказаних послуг здійснювалось відповідно до договору, укладеного між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія». В свою чергу постачання теплової енергії Комунальному підприємству по утриманню Житлового господарства Дніпровського району м. Києва у спірний період здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврореконстукція» на підставі договору №420002 від 01.10.2012.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а у заявлених вимогах у зустрічному позові слід відмовити.

Судом встановлено, що 01.07.2013 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» (далі - відповідач, споживач) укладено договір №65/417 про надання послуг (далі за текстом - договір) , відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого підприємство на підставі укладених договорів з виробниками комунальних послуг (постачальна організація) зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мережах споживачу, що є власником нежилого приміщення загальною площею 220 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, буд. 10-А, комунальні послуги, а споживач у відповідності до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Згідно п. п. 1.3, 1.4 договору додаток № 1 до договору визначає потребу споживача в окремій комунальній послузі. При виконанні умов цього договору сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за водопостачання, водовідведення та теплоносії.

Відповідно до Додатку № 1, споживачу надаються наступні комунальні послуги: центральне опалення (згідно табулярів АК «Київенерго» або ТОВ «Євро-Реконструкція» по особовому рахунку 460257 пропорційно опалювальної площі 220,00 кв.м.).

Згідно з п. 2.1 договору облік споживання споживачем комунальних послуг проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальною організацією.

Відповідно до п. 2.2 договору споживач до 10 числа поточного місяця повинен сплатити: рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення) минулого місяця, згідно табуляграм та груп рахунків постачальної організації, 4 %, які пов'язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних послуг.

Платежі за комунальні послуги вносяться споживачем на рахунок підприємства, згідно рахунків, що надсилаються, або отримуються споживачем особисто (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору його строк згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлюється з 01.10.2012 по 30.09.2015.

Разом з тим, судом встановлено, що 01.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція» (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (покупець) укладено договір №420002 відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.10.2012 по 30.09.2013.

У відповідності до п. 4.2.1 договору покупець має право підключати субабонентів до своїх мереж в разі отримання дозволу енергопостачальної організації.

Згідно з п.5.1 договору облік теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК «Київенерго», у відповідності до «Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії». Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів обліку.

Відповідно до п.10.1 договору, даний договір укладений на термін з 01.07.2012 до 01.10.2013 і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, на підставі зазначених договорів позивач надав відповідачеві комунальні послуги у період з 01.11.2012 до 30.11.2014 на суму 41344,66 грн. проте відповідач надані позивачем послуги оплатив лише частково, в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 39344,66 грн.

Факт надання Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва послуг відповідачеві належним чином доведений, розмір спожитого тепла обраховувався відповідно до умов укладеного між сторонами договору на підставі знятих показань з лічильників теплової енергії, встановлених у будинку та підтверджується наявними в матеріалах справи матеріалами, зокрема табуляграмами за спірний період, відомостями обліку споживання теплової енергії.

Нарахування за спожиту теплову енергію позивачем здійснювалось на підставі показників загальнобудинкового лічильнику теплової енергії у відповідності до займаної відповідачем площі у будинку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розробок по рахунку №420002 на споживання опалення. Лічильник, на підставі показань якого проводили нарахування спожитої теплової енергії по будинку відповідали вимогам, встановленим законодавством, зокрема були поставлені на комерційний облік, проходили періодичні повірки, про що свідчать надані третьою особою акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, акти про готовність приладів обліку до опалювальних сезонів 2012-2014 років, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. При нарахуванні вартості спожитої теплової енергії позивачем застосовувались чинні тарифи на вказані послуги.

Крім того, висновку щодо доведення отримання відповідачем комунальних послуг у спірний період дійшов також Вищий господарський суд України у своїй постанові від 21.10.2015 та не заперечується відповідачем.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленої теплової енергії утворилась заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості в розмірі 39344,66 грн..

Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» на рахованих вказану заборгованість на підставі ст.625 ЦК України 3% річних у розмірі 1659,31 грн., інфляційних втрат в розмірі 7654,37 грн. та пені в сумі 2761,07 грн. за період з 01.01.2012 по 30.11.2014 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також п.4.1.2 договору №65/417 від 01.07.2013 визначено, що за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п.2.2 договору, споживач сплачує на користь підприємства пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.2.3 укладеного між сторонами договору платежі за комунальні послуги вносяться споживачем на рахунок підприємства, згідно рахунків, що надсилаються, або отримуються споживачем особисто.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу рахунків за надані комунальні послуги, чи отримання вказаних рахунків представником відповідача.

Посилання позивача на Реєстри отриманих платіжок судом до уваги не приймаються, оскільки з вказаних реєстрів неможливо встановити особу яка отримала вказані платіжки та наявність у вказаної особи повноважень на вчинення дій від імені відповідача.

Таким чином, враховуючи те, що за умовами укладеного між сторонами договору, оплата за спожиті комунальні послуги здійснюється до 10 числа поточного місяця, за наявності виставлених позивачем рахунків, за відсутності доказів отримання відповідачем вказаних рахунків, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не порушено строків оплати комунальних послуг.

Враховуючи викладене заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» на рахованих 3% річних у розмірі 1659,31 грн., інфляційних втрат в розмірі 7654,37 грн. та пені в сумі 2761,07 грн. за період з 01.01.2012 по 30.11.2014 не підлягають задоволенню.

Крім того, нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних за період з 01.10.2012 по 01.07.2013 є безпідставним, оскільки вказані нарахування здійснено до укладення сторонами договору про надання послуг від 01.07.2013.

Щодо заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» у зустрічному позові, щодо визнання укладеного між сторонами договору №65/417 від 01.07.2013 недійсним у зв'язку із підписанням останнього особою не повноважною вчиняти відповідні дії господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Так судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» на виконання укладеного між сторонами договору було оплачено надані Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва комунальні послуги на суму 1800 грн. що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про оплату комунальних послуг по договору №65/417 за період з вересня 2013 року по лютий 2015 року та не заперечується представником ТОВ «Медицина-екологія». При цьому посилання представника ТОВ «Медицина-екологія» на помилкове перерахування вказаних коштів чи перерахування за іншим договором, укладеним між сторонами не підтверджується жодними належними доказами, відтак відхиляється судом.

Також факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» зазначеного договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №54 від 05.08.2013 із призначенням платежу: згідно договору №65/417 від 01.07.2013.

Доводи ТОВ «Медицина-екологія» щодо невідповідності спірного договору вимогам законодавства, зокрема переліку послуг, що надаються, порядку вимірювання обсягу наданих послуг, їх ціни порядку розрахунків, судом відхиляються з огляду на текст спірного договору. Так умовами договору передбачено, права та обов'язки сторін (Розділ 3), ціну та порядок розрахунків, (п.п.2.1-2.4), предмет договору, перелік комунальних послуг (Розділ 1, Додаток №1 до Договору).

Враховуючи викладене, зокрема наступне схвалення власними діями укладеного договору, особою, яка не мала повноважень на його укладення, та недоведеність ТОВ «Медицина-екологія» невідповідності укладеного договору вимогам чинного законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» щодо визнання договору недійсним.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір за подання первісного позову, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, витрати зі слати судового збору за подання зустрічного позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» в повному розмірі.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська республіканська науково-виробнича фірма «Медицина-екологія» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 10-А; ідентифікаційний код 00243004) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) 39344 (тридцять дев'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 66 коп. основної заборгованості за договором та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1397 (одна тисяча триста дев'яносто сім) грн. 97 коп.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 04.07.2016

Суддя Я.В. Маринченко