Рішення

від 10.04.2007 по справі 35/177-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/177-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2007 р.                                                            Справа № 35/177-07

вх. № 2872/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Залеська Н.С.

за участю представників сторін:

позивача - Криса О.В., дов. б/н від 17.03.2007 р.;  відповідача - Згонніков І.П., дов. № 264 від 06.04.2007 р.;

розглянувши справу за позовом Аудиторська фірма ТОВ "Ізюмська аудиторська служба", м. Ізюм  

до  Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм  

про стягнення 12141,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Аудиторська фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізюмська аудиторська служба”) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача (Ізюмського комунального підприємства теплових мереж) 12 141,80грн., яка виникла в наслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих зобов'язань за Договором № 08-156-06 від 20.07.2006 р., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити.

До початку судового засідання сторони звернулися до суду із заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення та заперечення представників сторін, господарським судом встановлено, що 20.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №08-156-06, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов'язання виконати послуги, що полягали в адміністративному оскарженні (складанні однієї скарги до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції), та надати послуги з приводу представлення інтересів відповідача в судових органах при оскарженні податкового повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ від 13.07.2006 р. №0001081510/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 110380,00 грн.

Відповідач, згідно положень зазначеного договору, прийняв зобов'язання своєчасно надавати позивачу необхідні документи, інформацію та на умовах договору здійснювати оплату послуг позивача.  

Розділом 3 вищезазначеного договору, між відповідачем та позивачем, узгоджено та визначено порядок оплати послуг позивача, а саме: 1500,00 грн. за складання адміністративної скарги, 1000,00 грн. за складання позовної заяви та представлення інтересів позивача, 11% від суми, на яку буде зменшена (в тому числі повністю відмінена) сума податкового боргу відповідача за час адміністравтиного та судового оскарження податкового повідомлення - рішення Ізюмської ОДПІ від 13.07.2006 р. №0001081510/0.   

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані прийняті зобов'язання, про що свідчить підписаний та узгоджений акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно рішення за результатами розгляду первинної скарги №5924/10/25-00 від 18.09.2006р. Ізюмської ОДПІ, податкове повідомлення - рішення Ізюмської ОДПІ від 13.07.2006р. №0001081510/0 скасоване повністю.

Таким чином, сума додаткової винагороди що підлягає сплаті на користь позивача складає 12141,80 грн.

Однак, відповідач виконав свої зобов'язання лише частково, оскільки оплатив тільки послуги позивача за складання адміністративної скарги у сумі 1500,00 грн.

26.12.2006р. позивач в порядку ст.530 ЦК України звернувся на адресу відповідача з вимогою сплати заборгованість в сумі 12141,80грн.

Однак на момент розгляду даного спору, зазначена сума не сплачена та докази оплати не надано до суду.

За вищезазначених обставин суд приходить до висновку про встановлення факту порушення відповідачем положень укладеного договору, діючого законодавства та про задоволення позовних вимог в повному об'ємі виходячи з наступного:

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські відносини у розумінні ст.3 Господарського кодексу України, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акта законодавства, що регулює правовідносини в сфері господарської діяльності.

Відповідно до абз. 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Оскільки предметом договору №08-156-06 від 20.07.2006 р. є надання виконавцем (позивачем) певних послуг, то відносини сторін підпадають під сферу регулювання глави 63 Цивільного кодексу країни.

Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.2 зазначеної статті, положення глави 63 можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання й інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а при відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно пред'являються.

У відповідності зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати своє зобов'язання, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом і не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у розмірі, передбаченому ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 121,50 грн., та згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”, постановою Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р., ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, пр. Леніна, буд.33, п/р 26000301760669 філія “Відділення Промінвестбанку м. Ізюм, Харківська область”, МФО 351492 код ЄДРПОУ 32284148) на користь Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ізюмська аудиторська служба” (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, буд.22, п/р 26002301760850 філія “Відділення Промінвестбанку м. Ізюм, Харківська область”, МФО 351492 код ЄДРПОУ 22664211) 12141,80 грн. заборгованості, 121,50 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 16.04.2007 р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.