Постанова

від 05.07.2016 по справі 908/2171/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.07.2016 справа №908/2171/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:не з'явився ОСОБА_4, директор розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Монблан", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2015р. у справі№ 908/2171/15-г /суддя Серкіз В.Г./ за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Монблан", м. Запоріжжя простягнення 75 070,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівельний завод», м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан», м. Запоріжжя про стягнення 57 210 грн. завданих збитків за договором на ремонт телекомунікаційного обладнання № 3786 від 10.10.2013р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2015р. за № 908/2171/15-г (суддя Серкіз В.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівельний завод» суму завданих збитків в розмірі 74 340,00 грн. та судовий в розмірі 1 809,09 грн. рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан», м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без врахування усіх обставин справи. Зокрема, посилається, що ним обладнання на ремонт не приймалося, підпис на акті виконано не представником відповідача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. порушено апеляційне провадження по справі №908/2171/15-г.

В судових засіданнях представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Вважають, що рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги посилаючись, що жодних дій по виконанню договору, на який посилається позивач, ні він, ні його представники не здійснювали, підписи на актах, на які посилався позивач виконано не ОСОБА_5 Крім того, зазначена особа, на час складання актів не була працівником відповідача.

Під час апеляційного провадження було проведено судово-почеркознавчу експертизу (за клопотанням відповідача по справі) та судово-технічну експертизу (за клопотанням позивача по справі) з метою встановлення ідентичності підпису та справжності печатки на акті приймання передачі.

На час проведення експертиз апеляційне провадження зупинялося.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 10562, яка виконана Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6 підпис від імені ОСОБА_5 у акті № 1 від 25.06.2013р. «О передаче оборудовання для ремонта» розташований у графі «Принял» перед рукописним записом «ОСОБА_5Є.» виконано не ОСОБА_5, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_5 у акті виконаний робіт № Р01/1003 від 11.10.2013р. розташований графі «Работу сдал ОСОБА_5Є.» у рядку «ИСПОЛНИТЕЛЬ» виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів № 2630, яка виконана Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6, відтиски круглої печатки на акті № 1 «О передаче оборудования для ремонта» від 25.06.2013р. (арк. с. 67 т.1) на акті виконаних робіт № Р01/1003 від 11.10.2013р. (арк. с.17 т.2) нанесені одним і тим же рельєфним кліше печатки, що відтиски на першій - п'ятій сторінках договору поставки № 3633 від 01.08.2012р. (арк.с.36-38 т. 2) та на третій сторінці договору № 3786 на ремонт телекомунікаційного обладнання від 10.10.2013р. (арк.с.41-42 т. 2), що визначені судом в якості вільних зразків відтисків печатки.

Після поновлення провадження по справі, позиції сторін не змінилися.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст.101 ГПК України).

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія зазначає наступне.

Як встановив місцевий господарський суд, відповідно до договору поставки № 3633 від 01.08.2012р., який було підписано між ТОВ «Компанія «Монблан» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький автомобілебудівельний завод» (покупець), постачальник зобов'язується поставити у зумовлений строк покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і сплатити його вартість. Асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару визначалися сторонами в специфікації (Додаток № 1 до договору). Згідно п.2 Специфікації № 1 постачальник поставив покупцю ОСОБА_7, в тому числі IP-камери SONY SNC-CHI20 в кількості 20 штук.

Відповідно до п.6.2. договору строки гарантії на ОСОБА_7 визначаються у гарантійних талонах, які надаються Постачальником разом з ОСОБА_7, але вони не можуть бути меншими ніж 12 місяців.

Як стверджує позивач, в червні 2013р. частина товару, а саме IP-камери SONY SNC-CHI20 в кількості 5 штук вийшли з ладу та були передані по Акту № 1 від 25.07.2013р. заступнику директора ТОВ «Компанія Монблан» ОСОБА_5 для проведення гарантійного ремонту.

Зазначену обставину позивач підтверджує актом № 1 від 25.06.2013р., згідно якого замовник передав Виконавцю обладнання для ремонту, а саме:

- комутатор HP 2520-24 PoE Switch J9138A серійний номер CN 220DZ14V

- IP-камери SONY SNC-CHI20 № 1008015

- IP-камери SONY SNC-CHI20 № 1008016

- IP-камери SONY SNC-CHI20 № 3006741

- IP-камери SONY SNC-CHI20 № 3006742

- IP-камери SONY SNC-CHI20 № 3006747

Позивач також стверджує, що після огляду переданого позивачем ОСОБА_7, відповідач відмовив у гарантійному його ремонті та запропонував укласти оплатний договір послуг.

10.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький автомобілебудівельний завод» (Замовник) підписано договір № 3786 на ремонт телекомунікаційного обладнання, згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту телекомунікаційного обладнання, а замовник прийняти та оплатити їх в порядку визначеному договором.

Найменування кількість та вартість робіт встановлювалася сторонами в Специфікації викладеної в п.1.2 Договору № 3786, а саме: заміна плати управління SONY CH в кількості 5 шт., заміна материнської плати комутатора HP 2520-24 PoE Switch J9138A серійний номер CN 220DZ14V - 1 шт.

Строк виконання робіт встановлено пунктом 2.3. договору № 3786, згідно якого, виконання робіт здійснюється на протязі 14 календарних днів за наявністю запасних частин. У випадку відсутності запасних частин - в окремо обумовлений сторонами строк, але не більш 60 календарних днів.

Позивач також стверджує, що 18.12.2013р. роботи по заміні материнської плати комутатора були виконані та комутатор повернуто Замовнику.

Роботи по заміні плати управління камер в кількості 5 шт. не виконані. Акти виконаних робіт не підписувалися. Рахунки на оплату не виставлялися.

На адресу відповідача були направлені претензії № 100/ЗППо від 23.12.2013р. та №109/юр06 від 26.11.2014р., в яких позивач повідомив, що втратив інтерес щодо виконання договору від 10.10.2013р. та просив повернути передане на ремонт, але не відремонтоване майно.

Відповідач повідомив, що жодних робіт він не виконував, обладнання від позивача взагалі не отримував.

Згідно експертного висновку № ОИ-213 від 24.04.2015р. середня вартість камери в Україні становить станом на квітень 2015р. 14 868 грн. Загальна вартість камер складає 74 340 грн. Отже сума збитків, на думку позивача, складає 74 340 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача збитків за не виконання умов договору.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено частково. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Про те, повторно розглянувши справу, судова колегія не може погодитися з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно приписів ст.22 ЦК України особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),

- доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її правоне було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому розмірі.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить відшкодувати збитки, які виникли з неналежного виконання зобов'язань за договором № 3786 від 10.10.2013р. та складаються, зокрема з вартості не повернутого з ремонту та втраченого (на думку позивача) майна.

Зазначені правовідносини регулюються главою 51 ЦК України «Правові наслідки порушення зобов'язань, відповідальність за порушення зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

- зміна умов зобов'язання

- сплата неустойки

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 623 ЦК України встановлює, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання повинно бути виконано, а якщо вимога не була виконана добровільно - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, наявність збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Як зазначалося вище, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань за договором на ремонт телекомунікаційного обладнання № 3786 від 10.10.2013р.

Відповідно до п.1.1 договору замовник (позивач по цій справі) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язується виконати роботи по ремонту телекомунікаційного обладнання, а замовник зобов'язується прийняти його та сплатити виконані роботи.

Найменування, кількість, вартість виконаних робі зазначається у специфікації.

Прийом в ремонт телекомунікаційного обладнання та повернення виконується виконавцем (п.2.1. договору). Доставка несправних виробів до місця ремонту та обратно здійснюється замовником.

Видача відремонтованого товару проводиться після отримання коштів на рахунок виконавця (п.3.6. договору). Оплата за виконані роботи проводиться замовником після підписання акту виконаних робіт та на підставі виставленого виконавцем рахунку протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунка Замовником (п.3.5 договору).

На підтвердження передачі обладнання до ремонту позивач надав суду акт № 1 обладнання для ремонту від 25.06.2013р., на якому міститься підпис ОСОБА_5 без посилання на посаду та печатка відповідача (а.с.67 т.1).

Згідно висновків проведених експертизи, підпис на зазначеному акті виконано не ОСОБА_5 В той же час відбиток печатки належить печатки підприємства-відповідача.

Відповідно до пояснень керівника відповідача, офіс підприємства розміщувався в одному приміщенні з офісами інших підприємств, а доступ до печатки був вільний, тому вона не виключає можливості використання печатки іншою не встановленою особою.

Судова колегія зазначає, що зазначений акт складено 25 червня 2013р., а договір на ремонт обладнання укладено - 10 жовтні 2013р. При цьому, жодне посилання, що зазначений акт є додатком до договору, матеріали справи не містять. Договір на ремонт телекомунікаційного обладнання № 3786 від 10.10.2013р. також не містить жодного посилання, що він укладається відносно обладнання, яке вже знаходиться на ремонті у відповідача.

Доказів передачі обладнання на виконання вище зазначеного договору також не надано.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підстав своїх вимог та заперечень.

Посилання позивача на ту обставину, що частина обладнання була повернута йому з ремонту (комутатор), що свідчить по-перше, що спірне обладнання знаходиться у відповідача, по-друге, що відповідач фактично виконував договір № 3786 на ремонт телекомунікаційного обладнання від 10.10.2013р., не може бути взято судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно пояснень працівника позивача, 18.12.2013р. комутатор було повернуто позивачу через кур'єра. Разом з поверненням комутатора було додано акт виконаних робіт від 11.10.2013р. з посиланням, що він складений на виконання договору № 3786 від 10.10.2013р. Відповідно до проведеної почеркознавчої експертизи, підпис на акті не належить ОСОБА_5, в той же час, печатка належить підприємству-відповідачу.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено, що спірне обладнання було передане саме відповідачу. В матеріалах справи також відсутні документи, які підтверджують факт втрати обладнання саме з вини відповідача.

Крім того, не доведено неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків саме за договором № 3786 від 10.10.2013р., оскільки обов'язок по ремонту певного обладнання виникає у відповідача з моменту його отримання. Доставку обладнання на ремонт здійснює відповідно до п.2.2. договору замовник. Відповідних доказів виконання цього пункту з боку позивача матеріали справи не містять.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків викладений у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ст. 104 ГПК України).

В даному випадку, місцевий господарський суд, на думку колегії суддів, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Судові витрати, у тому числі за проведення експертиз, покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Монблан", м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2171/15-г від 16.06.2015р. - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2171/15-г від 16.06.2015р. - скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Монблан", м. Запоріжжя про стягнення 75 070,00грн. - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівельний завод» (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 8, ідентифікаційний код 25480917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Монблан» (69065, м. Запоріжжя, бул.Бельфорський,12/30, ідентифікаційний код 37494285) витрати по сплаті судового збору у сумі 913,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. ГСЗО