Рішення

від 29.06.2016 по справі 908/5093/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/139/15-1/14/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 Справа № 908/5093/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» (адреса - 72300, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Шмідта, б. 14 кв. 2)

до відповідача: Державного підприємства Мелітопольський завод «óдромашВ» (адреса - 72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, б. 191)

про стягнення 67 211 грн. 25 коп.

Суддя Немченко О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, директор, наказ № 2 від 01.07.2005 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 19.01.2016 р.;

ОСОБА_3.А. довіреність б/н від 19.01.2016 р

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення із Державного підприємства В«Мелітопольський завод «óдромашВ» (з врахуванням уточнення позовних вимог) 39707,37грн. основного боргу, 28327,97грн. інфляційних, 2299,93грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства Мелітопольський завод «óдромашВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» 39707,37грн. заборгованості, 2175,91грн. 3% річних, 28327, 97 грн. інфляційних втрат. Судові акти обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих йому позивачем послуг за договором №01/06 від 04.06.13.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року у справі № 908/5093/15 рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.15 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.16 у справі №908/5093/15 залишено без змін в частині стягнення 3000 грн. заборгованості. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.15 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.16 у справі №908/5093/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанову, зокрема мотивовано тим, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення 36707,37 грн. заборгованості, на підставі п.4.2 договору, суди виходили з того, що за результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 0870/8017/12 прийняте позитивне рішення, яке призвело до збереження доходу відповідача у розмірі 5470737,00грн. Втім, такі висновки є передчасними, оскільки станом на момент винесення оскаржуваної постанови, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.13 та постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 вже були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.16, справа направлена на новий розгляд. Тому не існувало суми, з якої можна обчислити 1%. Тобто, сума 36707,37 грн. є недоведеною. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то судові акти в цій частині також не можна визнати законними, оскільки вищевказані фінансові нарахування нараховувалися на повну суму (39707,37 грн.), в той час, як могли нараховуватися лише на 3000 грн.

Згідно зі ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу та Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, а також резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2016 р. у справі № 908/5093/15, справа № 908/5093/15 для нового розгляду в частині стягнення 36707,37грн. заборгованості, 2175,91грн. 3% річних, 28327,97 грн. інфляційних втрат розподілена судді Немченку О.І.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2016р. прийнято до розгляду справу № 908/5093/15 в частині позовних вимог про стягнення 36707,37грн. заборгованості, 2175,91грн. 3% річних, 28327,97 грн. інфляційних втрат та порушено провадження у справі в цій частині, присвоєно справі номер провадження 14/139/15-1/14/16 та призначено розгляд справи на 24.05.2016 р. о 15 год. 30 хв.

16.05.2016 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2016 р. у задоволенні клопотання позивача відмовлено.

20.05.2016 р. до канцелярії суду надійшло клопотання від позивача про зупинення провадження по справі до прийняття остаточного рішення по справі № 0870/8017/12 за позовом ДП Мелітопольський завод «óдромашВ» до Мелітопольської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

23.05.2016 року до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову ТОВ В«ЛевелВ» в повному обсязі. При цьому, відповідач зазначає, що вже не існує суми, з якої з якої можна обчислити 1%. До того ж сторони не укладали договору про надання юридичних послуг при новому розгляді справи, а тому позитивне рішення вже не призведе до наслідків, передбачених договором між сторонами.

Представник позивача у судове засідання 24.05.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документи на виконання ухвали суду не надав.

У судовому засіданні 24.05.2016 р., судом оголошено клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача залишив це питання на розсуд суду.

Суд не задовольнив клопотання позивача про зупинення провадження у справі, за відсутності підстав для зупинення провадження у цій справі.

Враховуючи неявку представника позивача у судове засідання та неподання витребуваних доказів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст.. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 29.06.2016 на 10 год.30 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 29.06.2016 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та письмові пояснення. У поясненнях позивач просить задовольнити позовні вимоги, оскільки постановою ЗОАС від 12.05.2016 р. позовні вимоги ДП Мелітопольський завод «Гідромаш» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені, підприємство отримало позитивне рішення, що призвело для нього збільшення економічних вигод на суму 13508533,50 грн., а отже ТОВ «Левел» отримало право на винагороду у розмірі 1%, що у грошову виразі складає 135085,33 грн.

Представники відповідача заперечили проти позову, з підстав, викладених у раніше поданих поясненнях та просили суд відмовити у позові.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

По закінченні судового засідання судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.13 між Державним підприємством В«Мелітопольський завод «óдромашВ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» (виконавець) був укладений договір про надання юридичної допомоги №01/06 (договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання юридичної допомоги в представництві інтересів замовника в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді по апеляційній скарзі замовника на постанову Запорізького окружного адміністративного суду №0870/8017/12 від 15.11.12.

За виконання зобов'язань, передбачених п. 1.1 договору, замовник здійснює оплату на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 3000грн. У випадку прийняття позитивного рішення з розгляду апеляційної скарги Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 1% від суми збереженого доходу (п.4.1, 4.2).

Позивачем надано послуги, визначені у договорі №01/06 від 04.06.13, що підтверджується актом виконаних робіт від 31.10.13.

Враховуючи не сплату відповідачем позивачу частини винагороди, передбаченої п. 4.2. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення із Державного підприємства В«Мелітопольський завод «óдромашВ» (з врахуванням уточнення позовних вимог) 39707,37грн. основного боргу, 28327,97грн. інфляційних, 2299,93грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства Мелітопольський завод «óдромашВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» 39707,37грн. заборгованості, 2175,91грн. 3% річних, 28327, 97 грн. інфляційних втрат. Судові акти обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих йому позивачем послуг за договором №01/06 від 04.06.13.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року у справі № 908/5093/15 рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.15 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.16 у справі №908/5093/15 залишено без змін в частині стягнення 3000 грн. заборгованості. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.15 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.16 у справі №908/5093/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, при перегляді цієї справи, визнала правомірними висновки судів про необхідність стягнення 3000 грн. на підставі п.4.1 договору, оскільки сплата цієї суми не ставиться у залежність від результатів розгляду адміністративної справи. Тому касаційний суд зазначив, що судами 3000 грн. стягнуто правомірно, і судові акти у цій частині підлягають залишенню без змін.

Щодо стягнення решти суми заборгованості (39707,37-3000) 36707,37грн. та всіх фінансових нарахувань, то суд касаційної інстанції взнав висновки судів передчасними та передав справу в цій частині на новий розгляд, з огляду на наступне:

«…Як встановлено судами, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.12 по справі № 0870/8017/12 позовні вимоги Державного підприємства В«Мелітопольський завод «óдромашВ» задоволені частково. Визнані противоправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 23.07.12 за №№0000051540, НОМЕР_1 та частково скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.07.12 за №0000031540, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.13 задоволено апеляційну скаргу Державного підприємства В«Мелітопольський завод «óдромашВ» . Постанову Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 від 15.11.12 скасовано частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000041540 від 23.07.12, яким відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з ПДВ, у розмірі 5470737,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 2735368,50грн. та №0000031540 від 23.07.12 щодо зменшення відповідачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 5302428,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 36707,37 грн. заборгованості, на підставі п.4.2 договору, суди виходили з того, що за результатами розгляду апеляційної скарги прийняте позитивне рішення, яке призвело до збереження доходу відповідача у розмірі 5470737,00грн.

Втім, такі висновки є передчасними, оскільки станом на момент винесення оскаржуваної постанови, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.13 та постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 вже були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.16, справа направлена на новий розгляд. Тому не існувало суми, з якої можна обчислити 1%. Тобто, сума 36707,37 грн. є недоведеною наразі. Суди на це уваги не звернули. Відтак, судові акти в цій частині підлягають скасуванню.

Щодо стягнення інфляційних та 3% річних, то судові акти в цій частині також не можна визнати законними, оскільки вищевказані фінансові нарахування нараховувалися на повну суму (39707,37 грн.), в той час, як могли нараховуватися лише на 3000 грн.

За таких обставин ухвалені у справі судові акти в частині стягненні 36707,37 грн. заборгованості, 2175,91 грн. 3% річних, 28327,97 грн. інфляційних підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду (судові акти в частині стягнення 3000 грн. підлягають залишенню без змін)…».

Стягнення з відповідача на користь позивача 36 707,37 грн. заборгованості, 2175,91 грн. 3% річних, 28327,97 грн. інфляційних втрат було предметом даного нового судового розгляду у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

04.06.2013р. між Державним підприємством В«Мелітопольський завод «óдромашВ» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЛевелВ» (далі - виконавець) був укладений договір про надання юридичної допомоги №01/06 (далі-договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання юридичної допомоги в представництві інтересів замовника в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді по апеляційній скарзі замовника на постанову Запорізького окружного адміністративного суду №0870/8017/12 від 15.11.2012р.

За виконання зобов'язань, передбачених п. 1.1 договору, замовник здійснює оплату на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 3000 грн. У випадку прийняття позитивного рішення з розгляду апеляційної скарги Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 1% від суми збереженого прибутку (п.4.1, 4.2).

Згідно з п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та дії до прийняття рішення в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 0870/8017/12 позовні вимоги Державного підприємства В«Мелітопольський завод «óдромашВ» задоволені частково. Визнані противоправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 23.07.2012р. за №№0000051540, НОМЕР_1 та частково скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.07.2012р. за №0000031540, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013р. задоволено апеляційну скаргу Державного підприємства В«Мелітопольський завод «óдромашВ» . Постанову Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 від 15.11.2012р. скасовано частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000041540 від 23.07.2012р., яким відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з ПДВ, у розмірі 5470737,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 2735368,50грн. та №0000031540 від 23.07.2012р. щодо зменшення відповідачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 5302428,00грн.

31.10.2013 р. між сторонами був складний та підписаний акт виконаних робіт, згідно якого, сторони підтвердили виконання відповідачем умов договору на виконання юридичної допомоги у повному обсязі. Відсутність претензій з боку відповідача щодо якості та обсягу виконаних робіт та зазначено, що послуги надані на суму 3000 грн. 00 коп.

19.11.2013 р. відповідачу було виставлено рахунок № 40 на оплату винагороди відповідно до п. 4.2 договору в розмірі 54707 грн. 37 коп.

Відповідачем на виконання умов договору 26.11.2013р. сплачено 10000,00грн. та 12.03.2014р. сплачено 5000,00грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд вважає, що станом на час сплати вищевказаних сум, подання позову та розгляду цієї справи, у відповідача були відсутні підстави для сплати винагороди на виконання п. 4.2 договору.

Так, предметом договору № 01/06 про надання юридичної допомоги від 04.06.2013 р., згідно умов якого, позивач просить стягнути з відповідача спірну суму винагороди є саме - надання юридичної допомоги в представництві інтересів замовника в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді по апеляційній скарзі замовника на постанову Запорізького окружного адміністративного суду №0870/8017/12 від 15.11.12. І саме у випадку прийняття позитивного рішення з розгляду апеляційної скарги Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 1% від суми збереженого прибутку ( п. 4.2 договору).

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.16 постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.13 та постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 були скасовані та справа направлена на новий розгляд.

А отже враховуючи, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 від 15.11.2012 р. була скасована і не вступила у законну силу, а предметом договору було надання юридичної допомоги за апеляційною скаргою саме на цю постанову суду і зобов'язання замовника виплатити винагороду у розмірі 1% від суми збереженого доходу було пов'язано саме із прийняттям позитивного рішення з розгляду саме цієї апеляційної скарги на цю постанову суду, підстави для сплати винагороди відповідно до п. 4.2 договору, відсутні.

Враховуючи відсутність позитивного рішення з розгляду апеляційної скарги саме на постанову Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0870/8017/12 від 15.11.2012 р., яка була скасована і не вступила у законну силу, у позивача були відсутні підстави для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 36707,37грн. основного боргу, 28327,97грн. інфляційних, 2175, 91 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд відмовляє позивачу у вимогах про стягнення з відповідача 36707,37грн. основного боргу, 28327,97грн. інфляційних, 2175, 91 грн. 3% річних.

При цьому, при прийнятті цієї постанови суд враховує обставини, встановлені під час розгляду цієї справи та вказівки касаційної інстанції та зазначає, що згідно розрахунку ціни позову, до складу заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та річних не входили нарахування на суму 3000 грн. 00 коп. (передбачені відповідно до п. 4.1 договору).

Не спростовують вищевикладених висновків суду і посилання позивача на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2016 р., оскільки: по-перше - позивач не надав доказів набрання чинності цією постановою, по-друге - предметом договору, на підставі якого, позивач просить стягнути спірну суму було надання юридичної допомоги з представництва інтересів відповідача в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді по апеляційній скарзі замовника на постанову Запорізького окружного адміністративного суду №0870/8017/12 від 15.11.12.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за даний судовий розгляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 06» липня 2016 року.

Суддя О.І. Немченко