Постанова

від 07.07.2016 по справі 826/1642/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1642/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство прогресивних бізнес-стратегій» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство прогресивних бізнес-стратегій» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

1) визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо зміни показників, згідно з актом від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182, податкового кредиту та податкових зобов'язань в базах даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»;

2) вилучити з баз даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі висновків акту від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182;

3) скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: зобов'язано відповідача вилучити з баз даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі висновків акту від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнення апеляційних вимог, просить його скасувати в частині задоволення адміністративного позову та ухвалити нове рішення про відмову в його задоволенні, так як, на думку апелянта, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах апеляційної скарги, відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство прогресивних бізнес-стратегій» (далі - ТОВ «Агенство прогресивних бізнес-стратегій») є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ в Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агенство прогресивних бізнес-стратегій» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та подальшої реалізації придбаного товару контрагентам-покупцям за період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р., за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182.

На підставі та на виконання зазначеного акта перевірки податковим органом було внесено відповідні відомості до баз даних АІС, зокрема скореговано показники податкової звітності позивача, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4283099,00 грн. - за основним платежем та 1070774,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо зміни показників податкової звітності ТОВ «Агентство прогресивних бізнес-стратегій» на підставі акту перевірки від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182, а також протиправним прийняте ним податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції, вчинені між позивачем і ТОВ «Актив Люкс», ТОВ «Донторгресурс», ТОВ «Восток Агро Транс», ТОВ «ЄВРОУКРСІТІОПТ», ТОВ «КОМПРАДОР-СОЛЮШН», ТОВ «ЛАНПРОМ», ТОВ «МАРКЕТГРІН», є реальними і підтверджуються відповідними первинними документами, а тому внесення відповідачем змін до баз даних АІС на підставі вказаного акту перевірки порушує права позивача та є неправомірним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 ПК України закріплено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 та пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У п. 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п. 74.1 ст. 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У пп. 78.1.1 п. 78.1 та п. 78.4 ст. 78 ПК України зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Підпунктом 83.1.1 пункту 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, документи, визначені цим Кодексом.

У п. 85.2 ст. 85 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, системний аналіз наведених правових норм надає підстави вважати, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а тому включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року у справі № 21-99а15.

Крім того, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності нарахування платником податків його податкових зобов'язань з ПДВ та формування податкового кредиту належить з'ясовувати реальність руху активів та коштів у процесі здійснення відповідних господарських операцій і використання придбаних товарів (результатів послуг/робіт) у його господарській діяльності.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV.

Таким чином, перевіряючи рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України, у межах апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів встановила, що між позивачем і ТОВ «Актив Люкс» (код ЄДРПОУ 39382018), ТОВ «Донторгресурс» (код ЄДРПОУ 38945332), ТОВ «Восток Агро Транс» (код ЄДРПОУ 38310665), ТОВ «ЄВРОУКРСІТІОПТ» (код ЄДРПОУ 39480740), ТОВ «КОМПРАДОР-СОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 39694170), ТОВ «ЛАНПРОМ» (код ЄДРПОУ 39613772), ТОВ «МАРКЕТГРІН» (код ЄДРПОУ 39498137) було укладено ряд договорів послуг і договорів поставки, на підставі яких у період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р. позивачем з кожним із зазначених контрагентів були складені первинні документи, а саме: видаткові та податкові накладені, рахунки на оплату, акти надання послуг та прості векселі.

На підставі наказу від 30.07.2015 р. № 966 та направлення від 31.07.2015 р. № 1024, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агенство прогресивних бізнес-стратегій» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правовідносин з його контрагентами у період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р. та щодо подальшої реалізації придбаного позивачем товару (результатів робіт, послуг), за підсумками якої складено акт від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165183.

У вказаному акті перевірки податковим органом встановлено відсутність у ТОВ «Агентство прогресивних бізнес-стратегій» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товару у ТОВ «Актив Люкс» (код ЄДРПОУ 39382018), ТОВ «Донторгресурс» (код ЄДРПОУ 38945332), ТОВ «Восток Агро Транс» (код ЄДРПОУ 38310665), ТОВ «ЄВРОУКРСІТІОПТ» (код ЄДРПОУ 39480740), ТОВ «КОМПРАДОР-СОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 39694170), ТОВ «ЛАНПРОМ» (код ЄДРПОУ 39613772), ТОВ «МАРКЕТГРІН» (код ЄДРПОУ 39498137) за період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р. та продажу товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям, що призвело до неправомірного обчислення позивачем його податкових зобов'язань та формування податкового кредиту.

Такі висновки акту перевірки мотивовані тим, що операції позивача з вказаними контрагентами не підтверджуються належною первинною документацією, тому є безтоварними, а наявні в ТОВ «Агенство прогресивних бізнес-стратегій» первинні документи - формально складеними.

На підставі вказаного акту від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165183 відповідачем були внесені відповідні зміни до баз автоматизованої інформаційної системи та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205.

Разом з тим, дослідивши зазначені обставини справи, проаналізувавши висновки акту перевірки та оцінивши наявні у матеріалах справи та додатково подані позивачем первинні документи, колегія суддів звертає увагу на те, що всі вони є аналогічними за змістом і формою та складені з недоліками, а саме в актах наданих послуг не зазначено місце їх складання, вони містять лише загальні відомості про назву послуг (робіт) без жодної конкретизації їх змісту, обсягу, одиницю його виміру, порядку визначення вартості. Зокрема, в актах від 10.02.2015 р. №№ 347-350, складених позивачем і ТОВ «Восток агро транс», зазначено лише найменування послуг, робіт - «Експедиційні послуги» у кількості « 1» /Т.2 а.с. 1-4/, при цьому, які саме експедиційні послуги, у чому вони полягали, як вимірюється їх кількість - не вказано; в акті між позивачем і цим же контрагентом від 11.02.2015 р. № 186 найменуванням робіт, послуг зазначено «оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах» у кількості « 1» /Т.2 а.с.5/, також відсутня конкретизація та показники обчислення кількості (об'єму); в акті від 17.02.2015 р. № 202, складеним між позивачем і ТОВ «Актив Люкс», найменуванням робіт, послуг вказано «послуги операційно-диспетчерського обслуговування» у кількості « 0,849» /Т.2 а.с. 32/, наявні аналогічні недоліки; в акті від 27.02.2015 р. № 172, складеним позивачем з ТОВ «Маркетгрін» /Т.2 а.с.132/, вказані послуги з щоденного прибирання приміщень також в кількості « 1» без зазначення, де ж саме здійснювалось прибирання і в чому вимірюється зазначена кількість. Ідентичні недоліки наявні й в усіх інших актах наданих послуг, складених позивачем з вищевказаними контрагентами.

Апеляційний суд також зазначає, що видаткові накладні також складені з недоліками /Т.2 а.с. 42-48, 116-117, Т.3 а.с.10-11, 15, 19-20, 35, 40, Т.4 а.с. 176-178, 202-215 та ін./: в них не зазначено місце їх складання.

Окрім цього, ані до суду першої інстанції, ані на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року /Т. 4 а.с. 96-97/ позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт використання товарів (результатів робіт, послуг), отриманих ним від вищезазначених контрагентів, в його господарській діяльності, а також належним чином завірених копій первинних документів по правовідносинам з ТОВ «Євроукрсітіопт» та доказів переміщення товарів на адресу позивача від його постачальників.

Більш того, колегія суддів звертає увагу й на те, що по кожному із контрагентів позивачем оформленні первинні документи по операціям абсолютно різного характеру і за матеріалами справи з одним і тим самим контрагентом (з кожним з них) позивачем на протязі трьох місяців (лютий-квітень 2015 року) були складені первинні документи по операціям з надання юридичних, експедиційних, диспетчерських, логістичних, агентських, рекламних, клінінгових, маркетингових послуг, послуг з надання консультацій в галузі бухгалтерського обліку, бізнес-планування, одержання дозвільної документації, а також виготовлення листівок, аудиторського обліку, металопрокату, перевезення зерна, брошуровки і по цим же контрагентам складені видаткові накладні з постачання косметики, робочих книг, бланків, календарів тощо.

При цьому, представник позивача не змогла пояснити, на чому ж саме спеціалізуються контрагенти позивача і яким чином кожний з них одночасно надавав позивачу абсолютно різні за своїм характером послуги (від прибирання до аудиту) та постачав товари, звідки саме перевозився товар, де він зберігався та яким чином здійснювався його подальший рух, а лише зазначила, що поставки здійснювались на умовах Інкотремс СРТ, однак, колегія суддів таке до уваги не приймає, оскільки в договорах поставки /Т.2 а.с.166-168, 172-174, 178-183, 198-200 / відсутнє посилання на правила Інкотермс і детального визначення порядку переміщення товарів від постачальника до покупця не визначено.

Крім того, позивачем не надано й жодних доказів, які б підтверджували факт отримання результатів певних послуг консультативного характеру (наприклад, юридичні висновки, бухгалтерські звіти, письмові консультації й тощо), а натомість представник позивача зазначила, що такі результати є конфіденційною інформацією і повернуті їх виконавцям.

Суд апеляційної інстанції також відзначає й те, що представник позивача не змогла пояснити суду, яким чином здійснювались розрахунки з ТОВ «Актив Люкс», ТОВ «Донторгресурс», ТОВ «Восток Агро Транс», ТОВ «ЄВРОУКРСІТІОПТ», ТОВ «КОМПРАДОР-СОЛЮШН», ТОВ «ЛАНПРОМ», ТОВ «МАРКЕТГРІН», що саме відображено в оборотно-сальдових відомостях і чим це підтверджується.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги наявні у матеріалах справи копії простих векселів, оскільки, по-перше, вони не покривають всієї суми спірних операцій, а по-друге вони складені майже через півроку після їх вчинення.

Враховуючи вищевикладені обставини та наявні у справі докази в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. 86 КАС України, а також те, що за змістом ст. 159 КАС України, рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і в жодному разі не може засновуватися на припущеннях, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави вважати спірні господарські операції позивача з ТОВ «Актив Люкс», ТОВ «Донторгресурс», ТОВ «Восток Агро Транс», ТОВ «ЄВРОУКРСІТІОПТ», ТОВ «КОМПРАДОР-СОЛЮШН», ТОВ «ЛАНПРОМ», ТОВ «МАРКЕТГРІН» є реальними та, відповідно, для визнання податкових зобов'язань, сформованих товариством на їх підставі, а отже, й для вилучення з баз даних АІС відомостей, внесених відповідачем на підставі висновків акту від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182, що між іншим є службовою діяльністю податкового органу, та для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Таким чином, перевіривши податкове повідомлення-рішення, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів вважає, що воно прийнято відповідачем обґрунтовано, розсудливо, виважено, на підставі, у спосіб та в межах повноважень, наданих йому законодавством, а тому, є правомірним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх і необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з баз даних АІС відомості, внесені на підставі висновків акту від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182, та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205, а судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення вказаних позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції у межах даного апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, розгляд і вирішення справи неповноважним судом. Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві підлягає задоволенню, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про вилучення з баз даних АІС відомостей, внесених на підставі висновків акту від 13.08.2015 р. № 4093/26-58-22-05-18/39165182, та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2015 р. № 0005372205 - скасуванню, адміністративний позов в цій частині позовних вимог - залишенню без задоволення, а в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову в цій частині позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 07 липня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.