Ухвала

від 04.07.2016 по справі 813/760/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань відводу судді

04 липня 2016 року справа № 813/760/16 зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ковальчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому з врахуванням заяви про уточнення позову від 20.04.2016, просить суд:

- визнати неправомірними діяння головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Львівській області Братюк А.І.;

- визнати неправомірними діяння головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Львівській області Меленюк Г.С.;

- зобов'язати головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Львівській області Братюк А.І. виконати свої посадові обов'язки на підставі вимог ч.5 ст.41 КУпАП, склавши акт, протокол/постанову про адміністративне порушення за змістом скарги та виявлених порушень за актом №13/01/073/0153 від 16.02.16 та припису №13/01/073/0153-0114 від 16.02.16 до порушника ЛЗШ Іст. «Світанок» ЄДРПОУ 25224611;

- зобов'язати головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Львівській області Меленюк Г.С. надати завірене належним чином скерування ГУ Держпраці у Львівській області про здійснення перевірки ЛЗШ Іст. «Світанок» ЄДРПОУ 25224611, дозвіл №503/4/4.2-ДП-16 від 11.01.2016 Державної служби з питань праці України на здійснення перевірки за скаргою позивача від 23.12.2015 вх.№Г-199;

- зобов'язати головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Львівській області Меленюк Г.С. виконати свої посадові обов'язки на підставі вимог ч.5 ст. 41 КУпАП у покликані до вимог ч.2 ст. 144 КЗпПУ, склавши акт, протокол/постанову про адміністративне порушення до порушника ЛЗШ Іст. «Світанок» ЄДРПОУ 25224611 за змістом скарги від 23.12.2015 №Г-199.

Позивач подав заяву від 04.07.2016 вх.№2039ел. про відвід головуючого судді Гулика А.Г. Вказана заява обґрунтована тим, що, на думку позивача, суддя безпідставно відмовлявся допустити до участі в розгляді справи як представника позивача ОСОБА_5 Так, при розгляді клопотання №11 від 17.06.2016 суд, на думку позивача, переконав і фактично змусив змінити думку представника відповідача та заперечити проти участі вказаної особи як представника. Позивач також зазначає, що вказаний факт прихований секретарем судового засідання, оскільки не відображений в журналі судового засідання, за ймовірною вказівкою головуючого судді. Також, на думку позивача, суддя для приховування зловживань владними повноваженнями відмовився постановляти письмову ухвалу в нарадчій кімнаті та постановив усну ухвалу із занесенням в журнал судового засідання. Крім цього, на думку позивача, суддя при вирішенні відводу, не визнав рішення Конституційного Суду України №13рп/2000 від 16.11.2000, ст.ст. 22, 59, 64 Конституції України, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», рішення Європейського суду з прав людини від 24.11.2011 «Загородній проти України», ст.ст. 205, 244, ч.1 ст. 245 ЦК України та відповідно приховав цей факт, бо в мотивувальній частині усної ухвали не посилався на вказані позивачем норми, тобто клопотання №11 від 17.06.2016 не розглянуто по суті. Крім цього, суддя не надав відповіді щодо порушень ним процесуального та матеріального права. Також позивач вважає, що такі порушення є ознакою неприязного ставлення до позивача та завчасно сформованого рішення у справі. Позивач посилається і на те, що ним направлено скаргу до ВККС України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення перешкод в доступі до правосуддя, що вважає додатковою підставою для відводу судді. Також позивач з посиланням на рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998, за заявою ОСОБА_6 від 24.05.1989, відповідно до змісту яких, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви, тощо важливим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і наявність безсторонності, яка визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Позивач також вважає, що суддя порушив службові обов'язки та присягу, тобто ст.ст. 55, 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Таким чином, позивач стверджує, що факти грубих порушень законодавства, дискредитують інститут правосуддя в Україні, а вчинені незаконні дії не залишають йому шансів на прийняття суддею обґрунтованого, вмотивованого і законного рішення у справі. Завідомо неправосудною усною ухвалою суддя створив перешкоди позивачу в доступі до правосуддя з підстав, непередбачених чинним законодавством України.

Позивач в судовому засіданні заяву про відвід судді підтримав з підстав, наведених у ній. Просив суд вказану заяву задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід судді заперечила, зазначила про відсутність підстав для відводу судді. Просила в задоволенні заяви про відвід судді відмовити.

Розглянувши заяву про відвід, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов до висновку, що заява про відвід судді Гулика А.Г. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 27 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і відводиться: якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Частиною 2 ст. 27 КАС України встановлено, що суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених ст. 28 вказаного Кодексу.

В судовому засіданні 29.06.2016 позивачем заявлено клопотання №11 від 17.06.2016, згідно з яким він вимагав допустити до участі в розгляді справи як його представника ОСОБА_5 Також вимагав винести письмову ухвалу щодо клопотання, щоб у випадку його незадоволення міг оскаржити її в судовому порядку. Для розгляду клопотання долучив витяг зі статуту громадської організації «Вартові Закону України», виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтво №1408651, довіреність, видану 03.03.2016 на представництво інтересів позивача ОСОБА_5, посвідчену в.о. директором ЛКП «Сяйво» 07.06.2016.

Суд за результатом розгляду вказаного клопотання ухвалив в задоволенні такого відмовити, у зв'язку невідповідністю поданої довіреності вимогам КАС України. Ухвала за результатом розгляду клопотання постановлена судом в усній формі у відповідності до положень ч.6 ст. 160 КАС України. Крім цього, суд роз'яснив позивачеві, що вказана ухвала оскарженню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні вказаного клопотання позивача, останній в усній формі заявив відвід головуючому судді у справі. З метою надання часу позивачеві для підготовки заяви про відвід в письмовій формі, оголошувалась перерва до 04.07.2016.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що головуючий суддя при розгляді клопотання позивача №11 від 17.06.2016 її не переконував та не змушував змінювати свою думку щодо вказаного клопотання.

Щодо приховування секретарем судового засідання за ймовірною вказівкою головуючого судді такого, на думку позивача, факту, оскільки в журналі судового засідання такий не відображений, то суд зазначає, що протягом всього судового процесу здійснюється фіксація за допомогою відповідного технічного засобу, про що позивач повідомлявся.

Щодо тверджень позивача про невизнання головуючим суддею рішення Конституційного Суду України №13рп/2000 від 16.11.2000, ст.ст. 22, 59, 64 Конституції України, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», рішення Європейського суду з прав людини від 24.11.2011 у справі «Загородній проти України», ст.ст. 205, 244, ч.1 ст. 245 ЦК України, які, на його думку, дають підстави для допуску до участі в розгляді справи ОСОБА_5 як представника, а також щодо посилань позивача на висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998, за заявою ОСОБА_6 від 24.05.1989 щодо неупередженості та безсторонності судді, як на підстави для відводу, то суд звертає увагу на те, що суб'єктивне розуміння позивачем положень КАС України, якими врегульовано інститут представництва в адміністративному судочинстві, свідчить не про порушення головуючим суддею положень процесуального закону, і відповідно про наявність сумнівів в безсторонності та неупередженості головуючого судді при розгляді справи, а про незгоду позивача з відповідним судовим рішенням.

Суд також зазначає, що твердження позивача про прийняття головуючим суддею неправосудного рішення, порушення ним службових обов'язків, присяги судді, дискредитації інституту правосуддя є оціночними судженнями позивача, і також не можуть свідчити про наявність підстав для відводу судді.

Також не є підставами для відводу звернення позивача до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із скаргою на дії головуючого судді у справі, неприязне, на думку позивача, ставлення до нього головуючого судді, а також твердження позивача про завчасно сформоване рішення у справі.

За результатом аналізу обставин для відводу судді у справі, викладених в заяві позивача, на предмет наявності підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 27,28 КАС України, суд дійшов до висновку, що такі відсутні, оскільки судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості судді або його заінтересованості у розгляді справи.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви позивача про відвід судді необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

в задоволенні заяви позивача про відвід судді Гулика Андрія Григоровича - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 08 липня 2016 року.

Суддя А.Г. Гулик