Рішення

від 04.07.2016 по справі 376/2355/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 376/2355/14 Головуючий у І інстанції Віговський С. І. Провадження № 22-ц/780/3701/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 38 04.07.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ОСОБА_5, про визнання права власності на майно в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2014 ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ОСОБА_5, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, який мотивував тим, що 01 березня 2007 року помер його батько ОСОБА_7, а 10 квітня 2010 року померла його мати ОСОБА_8, які проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Батьки заповітів не лишили. Після їх смерті відкрилася спадщина на житловий будинок, дві земельні ділянки та майновий пай у колективному сільськогосподарському товаристві. Він є спадкоємцем і прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви.

Третя особа ОСОБА_5, також, є спадкоємцем і вже оформив належну йому 1/2 частину спадкового майна на своє ім'я.

Позивач зазначав, що не може оформити спадщину на своє ім'я в нотаріальній конторі, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тому просив у судовому порядку визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1\2 житлового будинку з прилеглими господарськими спорудами, що розташований в с. Лаврики Сквирського району Київської області по вул. Яровій, 1; 1/2 частину земельної ділянки розміром 3,572 га для ведення товарного сільськогосподарського виробицтва, на 1/2 частину земельної ділянки розміром 1 га для ведення особистого селянського господарства та 1/2 частину майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства вартістю 13 820 грн.

Рішенням Сквирського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року позов задоволено.

11 грудня 2014 року від ОСОБА_5 надійшла заява про скасування рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року ухваленого в даній справі у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Ухвалою Сквирського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2014 року заява ОСОБА_5 була задоволена і рішення суду від 20 жовтня 2014 року було скасоване.

14 квітня 2015 року Сквирський районний суд Київської області в даній справі ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.

Визнав за ОСОБА_6, в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку № 1 по вул. Ярова в с.Лаврики Сквирського району Київської області, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 86,60 кв.м., житловою площею 33,10 кв.м., що належав його батькам ОСОБА_7, який помер 01.03.2007 року та ОСОБА_8, яка померла 10.04.2010 року.

Визнав за ОСОБА_6, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, 3,5720 га., кадастровий номер: 3224081500:05:019:0005, яка розташована на території Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 146508, виданий Сквирською райдержадміністрацією Київської області від 22.10.2004 року, що належала його батьку ОСОБА_7, який помер 01.03.2007 року.

Визнав за ОСОБА_6, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину земельну ділянку площею 1,0000 га., кадастровий номер: 3224081502:02:019:0002, яка розташована на території Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, с. Лаврики, призначена для ведення особистого селянського господарства, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 593660, виданий Горобіївською сільською радою Сквирського району Київської області від 21.08.2008 року, що належала його матері ОСОБА_8, яка померла 10.04.2010 року.

Визнав за ОСОБА_6, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину майнового паю в розмірі 13820,00 грн., що перебуває у колективній власності КСП «ім. Шевченка», реорганізованого у ТОВ В«ім. ШевченкаВ» , с. Лаврики Сквирського району Київської області, посвідчений Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХХ № 1905722, видане Горобіївською сільською радою Сквирського району Київської області від 08.10.2002 року, що належав його батьку ОСОБА_7, який помер 01.03.2007 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішення, ОСОБА_5 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити ухвалу про закриття провадження у справі, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з»явилися, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.364-1 заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у прядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 11-1 ЦПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Як вбачається із матеріалів справи рішення суду в даній справі 20 жовтня 2014 року ухвалив суддя Віговський С.І. (а.с.34-35)

Заява ОСОБА_5 про перегляд рішення суду від 20 жовтня 2014 року у зв'язку із нововиявленими обставинами не була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду і суддя, який мав її розглядати, не визначався цією системою.

Однак, не дивлячись на відсутність протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями, суддя Виговський С.І. прийняв заяву до свого провадження і розглянув її. При розгляді заяви судом також були порушені вимоги статей 364-1 і 365 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 364-1 ЦПК України протягом трьох днів після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статі 364 цього кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Відкривши провадження за нововиявленими обставинами суддя надсилає особам, які беруть участь у справ, копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Крім того, суддя в порушення вимог ст.ст. 364-1, 365 ЦПК України не відкрив провадження за нововиявленими обставинами, скасував своє попереднє рішення у даній справі ухвалою, а пізніше постановив в даній справі нове рішення.

Отже, внаслідок наведених вище порушень вимог цивільного процесуального законодавства судом, справа була розглянута неповноважним судом.

Відповідно до ст. 309 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути залишене без змін і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору.

Отже, колегією суддів вастановлено, що ОСОБА_6 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 10 вересня 1976 року (повторне) (а.с.147)

ОСОБА_7 помер 01 березня 2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 02 березня 2007 року (а.с.8)

ОСОБА_8 померла 10 квітня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 12 квітня 2010 року (а.с.10)

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина. До складу спадщини входив майновий пай в колективному сільськогосподарському підприємстві ім.Шевченка у розмірі 13820 грн., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) (а.с.6), а також земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5720 га, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.7)

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина до складу якої входила земельна ділянка площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21 серпня 2008 року (а.с.9)

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належав на праві спільної сумісної власності житловий будинок № 1 по вул.Яровій в с.Лаврики Сквирського району Київської області, що встановлено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 26 грудня 2008 року у справі № 376/2778/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно. (а.с.21-22)

Таким чином після смерті кожного із співвласників будинку відкрилась спадщина, також, на належні їм частки будинку, а позивач відноситься до спадкоємців першої черги як син померлих.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач на час смерті спадкодавців не проживав разом із ними, оскільки проживає в м.Києві.

В своєму позові ОСОБА_6 зазначав, що він подав заяву про прийняття спадщини, однак при цьому не надав суду доказів прийняття ним спадщини протягом шести місяців після смерті спадкодавців.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 25 червня 2012 року ОСОБА_6 визначений додатковий строк в три місяці для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 та після смерті матері ОСОБА_8, починаючи з дня вступу рішення в законну силу. Рішення суду набрало законної сили 06 липня 2012 року. (а.с.15)

Разом із тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про подання ОСОБА_6 заяви до нотаріуса у встановлений судом строк про прийняття ним спадщини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач не надав суду доказів прийняття ним спадщини після смерті його батьків, строк прийняття ним спадщини є пропущеним, а тому суд не може визнати за ним право власності на майно в порядку спадкування, а отже позов задоволенню не підлягає.

Що ж до пояснень позивача та його представника з приводу того, що заяву від його імені про прийняття спадщини повинна була подати його представник ОСОБА_10, якій він особисто її передав, то вони колегією суддів розцінюються критично, оскільки ці твердження не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Отже, суд першої інстанції, неповно з'ясував та вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які стороною не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 212-215 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо задоволення позовних вимог та визнання права власності за позивачем в порядку спадкування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, відповідно до ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 квітня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

ОСОБА_3