Постанова

від 06.07.2016 по справі 913/28/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.07.2016 справа №913/28/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача (скаржника):ОСОБА_4 - за довіреністю; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2016 р. (повний текст складено та підписано 29.01.2016р.) у справі№ 913/28/15 (судя ОСОБА_5В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Оріяна», м. Сєвєродонецьк Луганської області до Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області провизнання недійсною додаткової угоди від 07.02.2012 року до договору оренди землі № 040641900352 від 29.08.2006 року.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року до господарського суду Луганської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Оріяна», м. Сєвєродонецьк Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області про визнання недійсною додаткової угоди від 07.02.2012 року до договору оренди землі №040641900352 від 29.08.2006 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.05.2015 року у справі №913/28/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" до Сєвєродонецької міської ради Луганської області задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року, рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2015 року по справі 913/28/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 року касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року та рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2015 року у справі №913/28/15 скасовано. Матеріали справи направлено до господарського суду Луганської області на новий розгляд. При цьому Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що у розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) не може вважатись достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством. Судам необхідно оцінити самі умови спірного договору. До предмету доказування входить відповідність додаткової угоди від 07.02.2012 року вимогам законодавства на момент її вчинення.

Після нового розгляду, господарським судом Луганської області прийнято рішення від 26.01.2016 року, яким позов ТОВ Компанія «Оріяна» задоволено повністю, визнано недійсною додаткову угоду б/н від 07.02.2012р. (державна реєстрація від 14.03.2012р. №441290004000734, до договору оренди землі від 29.08.2006 року (державна реєстрація від 06.09.2006р. №040641900352), який укладений між ТОВ Компанія В«ОріянаВ» та Сєвєродонецькою міською радою, вирішено стягнути з Сєвєродонецької міської ради на користь ТОВ Компанія «Оріяна» судовий збір у сумі 1218,00 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Сєвєродонецька міська рада звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2016 року у справі №913/28/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування свої доводів апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду від 26.01.2016р. у справі №913/28/15 є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Вважає що суд першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення не врахував вимоги постанови Вищого господарського суду Укрїни від 05.11.2015 року.

Так, апеллянт вказує, що рішення Сєвєродонецької міської ради №431 було чинним в певний проміжок часу - з 01.07.11р. по 01.04.14р.; що в момент укладення сторонами додаткової угоди (б/н) від 07.02.12р. рішення №431 було чинним та діяло і його дія не була зупинена та/або припинена; що скасування акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням; що в рішеннях судів першої та касаційної інстанцій не сказано, що рішення №431 скасоване з моменту його прийняття; що спірна додаткова угода набрала чинності 07.02.12р., а отже позовна давність щодо визнання її недійсною сплила 07.02.15р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року апеляційна скарга була прийнята до провадження, було зобов'язано позивача надати вмотивований відзив.

В подальшому розгляд справи відкладався ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2016р., від 20.04.2016р. та від 18.05.2016р. відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням строків передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через канцелярію суду 16.03.2016р., позивач заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити оскаржуваний процесуальний документ без змін.

06.07.2016 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник позивача, який підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення, просив суд залишити рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2016 року у справі №913/28/15 без змін.

Представник апелянта в судове засідання призначене на 06.07.2016р., попри належне повідомлення про дату, час і місце проведення слухання справи відповідно до вимог статті 98 Господарського процесуального кодексу України не з'явився. Сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, врахувавши вказівки постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2015 року, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Сєвєродонецької міської ради №2901 від 23.03.2006 року вирішено передати ТОВ Компанія В«ОріянаВ» терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,7441 га, яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 11, кв. 32, під 76/100 часток будівель та споруд.

29.09.2006 року між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ Компанія В«ОріянаВ» було укладено договір оренди землі (далі - Договір) державна реєстрація від 06.09.2006 року №040641900352.

Пунктом 1 Договору передбачили, що орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради № 2901 від 23.03.2006р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під 76/100 часток будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 11, кв. 32.

В пункті 2 Договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7441 га, у тому числі: капітальна одноповерхова - 0,1025 га, капітальна трьох і більше поверхова - 0,2048 га, тимчасова - 0,0259 га, під спорудами - 0,0186 га, під проїздами та площадками - 0,2794 га, під зеленими насадженнями - 0,1129 га.

Пунктом 5 встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а саме 905941 грн. 75 коп.

Відповідно до пункту 8 Договору він укладений на 25 років строком по 28.08.2031 року включно, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 9 Договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 9965 грн. 36 коп. на рік.

В пункті 12 Договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно пункту 14 Договору земельна ділянка передається в оренду: під 76/100 часток будівель та споруд.

17.04.2008 року між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою сторони внесли зміни в п.п. 5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, п. 5 змінили на В«Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 1072917 грн. 79 коп.В» .

19.05.2009 року між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою сторони внесли зміни в п.п. 5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, п.5 змінили на В«Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 1235950 грн. 10 коп.В» .

07.02.2012 року між сторонами була укладена додаткова угода (б/н), державна реєстрація від 14.03.2012 року за №441290004000734.

В цій угоді від 07.02.2012 зазначено, що вона укладена на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 В«Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_6, села ВоєводівкаВ» та керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради В«Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської радиВ» від 28.04.2011 за №516, відповідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 25.05.2011.

Згідно з п. 1 вказаної додаткової угоди п. 5 розділу В«Об'єкт орендиВ» змінено на В«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:05:026:0044 становить: 1952592 грн. 81 коп.В» .

Пункти 9, 11 договору оренди землі змінено на: В«Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі з 01.07.2011 по 31.12 2011 - 68340 грн. 75 коп. на рік, що складає 3,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 87866 грн. 68 коп. на рік, що складає 4,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 97629 грн. 64 коп. на рік, що складає 5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 107392 грн. 60 коп. на рік, що складає 5,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 - 117155 грн. 57 коп. на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 5695 грн. 06 коп., з 01.01.2012 по 31.12 2012 - 7322 грн. 22 коп., з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 8135 грн. 80 коп., з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 8949 грн. 38 коп., з 01.01.2015 - 9762 грн. 96 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди б/н від 07.02.2012р., державна реєстрація від 14.03.2012р. №441290004000734, вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011р.

03.07.2014 року ТОВ Компанія В«ОріянаВ» звернулося до Сєвєродонецької міської ради з клопотанням №39/14, в якому просило внести зміни до договору оренди землі від 29.08.2006 року, державна реєстрація від 06.09.2006 року за №040641900352, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки та орендної плати.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 31.10.2014 року №4176 було відмовлено ТОВ Компанія В«ОріянаВ» у внесенні змін до договору оренди землі від 29.08.2006 року (державна реєстрація від 06.09.2006 року за №040641900352).

Пунктом 4 рішення сесії міської ради Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_6, села Воєводівка від 29.03.2011 року за №431 визнано таким, що втратило чинність з 01.07.2011 року, рішення Сєвєродонецької міської ради від 19.01.1998 №1212 Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища ОСОБА_6.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 року у справі №2а/1227/380/2012 за позовом ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення були задоволені позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 року № 431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_6, селища Воєводівка.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року №К/9991/65360/12 задоволена касаційна скарга ТОВ ВКФ ЛІА ЛТД, скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року у справі №2а/1227/3807/2012 та залишено в силі постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 року.

Скасування рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 року № 431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_6, селища Воєводівка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року №К/9991/65360/12 стало підставою для звернення позивача до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 07.02.2012 року (державна реєстрація від 14.03.2012 №441290004000734), до договору оренди землі від 29.08.2006 року (державна реєстрація від 06.09.2006 року №040641900352), який укладений між ТОВ Компанія В«ОріянаВ» та Сєвєродонецькою міською радою недійсною.

При розгляді позовних вимог про визнання додаткової угоди недійсною, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, які у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, до предмету доказування входить відповідність спірної додаткової угоди (б/н) від 07.02.2012 року (державна реєстрація від 14.03.2012 року №441290004000734), до договору оренди землі від 29.08.2006 року (державна реєстрація від 06.09.2006 року №040641900352), вимогам законодавства на момент її вчинення.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Також за підпунктом 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1., 288.4. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів-чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України Про оренду землі внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатись форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватись відповідно до Податкового кодексу України.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За частиною 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, оскільки розмір орендної плати є похідним від розміру земельного податку за базовий податковий період, у зв?язку з чим, законодавча зміна граничного розміру цієї плати спричиняє зміну та перегляд розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

В силу норм Податкового кодексу України, врегульовано визначення граничного розміру земельного податку - у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки землі, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування. Таким чином, без визначення та встановлення чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відсутні й підстави для перегляду чи зміни розміру земельного податку та орендної плати, встановленої умовами договору.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Сєвєродонецька міська рада прийняла рішення від 29.03.2011 року за № 431, що, як уже зазначалося, було визнане протиправним та скасоване постановою суду в адміністративній справі, що набрала чинності 01.04.2014 року.

Колегія суддів враховує, що у п. 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Оскільки рішення № 431 від 29.03.2011 року було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати. У зв?язку з цим не можуть існувати за спірною додатковою угодою зобов?язання з оплати розміру орендної плати за землю за відсутності, скасування судом розміру нормативної грошової оцінки землі, яка є основою визначення земельного податку та орендної плати за землю в договорі.

Тобто, розмір орендної плати, яка була зазначена у спірній додатковій угоді і яка є регульованою ціною, було визначено неправомірно, на підставі грошової оцінки земельної ділянки, затвердження якої в подальшому було скасовано. При цьому, скасовуючи рішення судом, зокрема, було встановлено, що відповідач ОСОБА_7 міська рада Луганської області не дотрималась вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів всіх землекористувачів міста ОСОБА_7 у сфері публічно-правових відносин на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, встановлення нового розміру орендної плати у зазначених розмірах не відповідають вимогам чинного на той час законодавства.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно визнано недійсною додаткову угоду (б/н) від 07.02.2012 року, до договору оренди землі № 040641900352 від 29.08.2006 року, який укладений між ТОВ Компанія «Оріяна» та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області.

При цьому, апеляційний суд враховує, що пунктом 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11 визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

З огляду на вищезазначене, судова колегія не заперечує, що саме зобов'язання за визнаною недійсною додатковою угодою до договору оренди припиняються на майбутнє (ст. 207 ГК України), проте недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України), та в разі визнання його недійсним судом, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України по справі №922/4505/14 від 31.03.2015р. та по справі №922/4130/14 від 14.04.2015 р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що доводи апелянта стосовно застосування строку позовної давності є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак, днем початку перебігу вказаного строку є дата набрання законної сили постановою суду, якою скасовано рішення № 431 від 29.03.11р., що було підставою для укладення спірної додаткової угоди, а саме - 01.04.2014р. (дата прийняття Вищим адміністративним судом України відповідної ухвали), отже позовну заяву було подано до місцевого господарського суду 16.04.2015р. в межах встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2016 року у справі № 913/28/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2016 року у справі №913/28/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2016 року по справі №913/28/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: А. М. М'ясищев

ОСОБА_3