Рішення

від 18.04.2007 по справі 19/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 р.   Справа № 19/94   

за позовом  Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська  залізниця"  вул.Гоголя, 1.,Львів,79004

до відповідача  КП перукарня "Вокзальна"  Привокзальна,1,Івано-Франківськ,76000

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача:  Регіональне відділення Фонду держмайна, м.Івано-Франківськ, вул.С.Стрільців, 15

про  звільнення орендованого майна

Представники:

Від позивача:  Олійник В.І -юрисконсульт, (довіреність № НЮ -1069 від 22.09.06.)

Від відповідача: Борис Л.Д.-представник, довіреність б/н від 10.01.07.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: не з"явились.

                    Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки згідно ст.ст.20,22 ГПК України. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про звільнення орендованого приміщення площею 25,8кв.м. КП перукарня "Вокзальна", у звязку із закінченням терміну дії договору оренди державного майна, яке розташоване в приміщенні залізничного  вокзалу ст.Івано-Франківськ Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця".

                    Представник позивача заявлений позов підтримав.

                    Відповідач в судовому засіданні і у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що всупереч поданим листам за № 1147 від 04.05.06. та №1165 від 08.05.2006 року , а також позовним вимогам, позивач продовжує виставляти рахунки КП перукарня "Вокзальна" на оплату орендної плати та плати за вивіз сміття і теплоенергію.

                    Відповідач стверджує, що виставлення рахунків позивачем є підставою вважати про зміну висловленого ним ставлення щодо припинення договору оренди.

                    Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача відзив на позов не подав, в судовому засіданні 04.04.07. підтримав позовні вимоги, при цьому посилається на ту обставину, що на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то відповідно договір припинив свою дію.

                    Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши  докази в сукупності, суд

                                                                      встановив:

01 квітня 2000  року між вокзалом ст.Івано-Франківськ Львівської залізниці - орендодавець та Колективним підприємством перукарня "Вокзальна"  - орендар - укладено договір оренди №6.

Відповідно до п. 1.1. розділу 1. Договору - Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне  користування нежитлове приміщення загальною площею 25,8 кв.м., яке знаходиться в приміщенні залізничного  вокзалу ст.Івано-Франківськ Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця".

Факт передання вищезазначеного приміщення в оренду підтверджується актом прийому - передачі орендованого майна, підписаного сторонами 14.04.2000 року.

Пунктом 11.1 визначено, що Договір діє з 14 квітня 2000 року до 14 квітня 2003  року строком на три роки.

          В судовому засіданні позивач пояснив, що відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір пролонгований за  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (14.04.03)  на той самий термін і на тих самих умовах , які були передбачені Договором, а саме до 14.04.06.

          Правові підстави продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано нормою частини четвертої ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

          Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку дії договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору. Тому, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняє свою дію.

          Враховуючи положення чинного законодавства , Позивач листами за № 996  від 15.02.2006 року , №1041 від 15.03.2006 року повідомив орендаря про припинення дії договору та зобов‘язав орендаря 14.04.2006 року звільнити  орендоване майно, провести розрахунок по комунальних витратах та підписати акт передачі орендованого майна. Крім того, повторно після закінчення дії договору Позивач листами за № 1147 від 04.05.06. та №1165 від 08.05.2006 року повідомив орендаря про те, що договірні відносини пов"язані з орендою майна продовжуватися не будуть, оскількидане майно буде використовуватися орендодавцем для власних потреб.

          Факт надсилання відповідачеві та отримання останнім зазначених листів підтверджується оригіналами квитанцій поштового відділення та посиланням  відповідачем  на них у відзиві на позов від 04.04.07. за №04/04-07к..

          Що стосується виставлення орендодавцем рахунків на оплату за користування приміщенням та проведення оплати орендарем, то слід зазначити наступне.

          Приписами ст.11 ЦК України встановлено , що підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є юридичні факти.

          Отже, суд розцінює проведення відповідачем оплати виставлених рахунків як за фактичне користування приміщенням, так як у долучених до матеріалів справи рахунках та платіжних дорученнях не зазначено спірний договір оренди.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в разі розірвання договору оренди , закінчення строку дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов‘язаний повернути орендодавцеві об‘єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого скаржником не зроблено.

                    З огляду на зазначене та спираючись на правову позицію викладену у постанові Львівського апеляційного господарського суду у справі №7/3-12/307, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

                    Відповідно до правил ст.49 ГПК України відшкодування судових витрат покласти на відповідача.

                    Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11, 526, 764 ЦК України, ст. 291 ГК України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

                    КП перукарня "Вокзальна" 76001, м.Івано-Франківськ, вул.Привокзальна, 1, код 23796964 звільнити орендоване приміщення площею 25,8кв.м. , яке розташоване в приміщенні залізничного  вокзалу ст.Івано-Франківськ Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця".

Стягнути з КП перукарня "Вокзальна", 76001, м.Івано-Франківськ, вул.Привокзальна, 1, код 23796964 на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", 79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код 01059900 - 118грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу, 85грн. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням  законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 20.04.07

Виготовлено в АС "Діловодство суду"