Постанова
від 05.07.2016 по справі 805/834/16-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р. Справа № 805/834/16

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружнеий адміністративний суд у складі

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представників позивача Вороної Л.М.,

представник відповідача Борисевича Д.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Комунального закладу "Донецький палац молоді "Юність"

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про зобов'язання привести дані інформаційної системи фіскального органу по Комунальному закладу "Донецький палац молоді "Юність" у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року у сумі 67 832,61грн. та відновити дані по сплаті єдиного внеску, що були спрямовані на безпідставне погашення за рахунок поточних платежів у порядку календарної черговості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад "Донецький палац молоді "Юність" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання привести дані інформаційної системи фіскального органу по Комунальному закладу "Донецький палац молоді "Юність" у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року у сумі 67 832,61грн. та відновивши дані по сплаті єдиного внеску, що були спрямовані на безпідставне погашення за рахунок поточних платежів у порядку календарної черговості /а.с.3-8/.

Ухвалою суду від 21 квітня 2016 року залучено в якості другого відповідача Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області по адміністративній справі №805/834/16-а /а.с.78/.

Ухвалою суду від 16 червня 2016 року замінено відповідача Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області по адміністративній справі №805/834/16-а /а.с.114/.

В судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року у Комунального закладу " Донецький палац молоді " Юність " не має, оскільки ним не подавався звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року, а був поданий невідомими особами, що скористалися електронним підписом керівника закладу. Дана обставина підтверджується меморіальним ордером №5 за жовтень 2014 року, з якого вбачається відсутність утримання із заробітної плати єдиного внеску та нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати.

Вважає, що податковий орган діяв неправомірно, прийнявши звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року і включивши в облікову картку платника податків суму ЄСВ за жовтень 2014 року.

Просить суд, зобов'язати Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області привести дані інформаційної системи фіскального органу по Комунальному закладу "Донецький палац молоді "Юність" у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року у сумі 67 832,61грн. та відновивши дані по сплаті єдиного внеску, що були спрямовані на безпідставне погашення за рахунок поточних платежів у порядку календарної черговості /а.с.3-8/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволенні позову з підстав наведених у письмових запереченнях наданих суду, в яких зазначив, що Костянтинівська ОДПІ діяла на підставі, в межах і у спосіб передбачений законодавством, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.70-71/.

Згідно вимог ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи надану представником відповідача заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та відсутності заперечень з приводу цього зі сторони представника позивача, суд ухвалив провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Позивач - Комунальний заклад "Донецький палац молоді "Юність" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 02549687/а.с.15-19/. З 22 червня 2015 року зареєстрований за адресою: пл. Перемоги,8, м. Костянтинівка, Донецька область та знаходиться на обліку платників податків в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.

У період з 01 жовтня 2014 року до 22.06.2015 року позивач був зареєстрований і здійснював свою діяльність за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189 , перебував на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, функції якої були покладені на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецкій області.

Відповідач 1 - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Відповідач 2 - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Правовідносини, що виникли під час спірних питань регулюються Податковим кодексом України та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, 14 жовтня 2014 року Комунальним закладом "Донецький палац молоді "Юність" подано звіт форми №Д4 за вересень 2014 року , відповідно до якого сума зобов'язань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2014року не є спірною в даному спорі ./а.с.34-36,33/. Звіт направлено до ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області засобами електронного зв'язку , на підставі укладеного Договору

18 листопада 2014 року Комунальним закладом "Донецький палац молоді "Юність" подано звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року за №1414086765, відповідно до якого сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року становить 67 832,61грн./а.с.126-129/. Звіт направлено до ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, виконання функцій якої було покладено на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області (правонаступником якої є Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області). Тобто вказаного звіту позивача Костянтинівська ОДПІ не отримувала.

Щодо твердження позивача, про використання невідомими особами його особистого ключа для подачі звіту форми №Д4 за жовтень 2014 року за №1414086765 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3 розділу 3 Договору про визнання електронних документів, платник податків зобов'язаний забезпечувати конфіденційність особистих ключів.

Наявність укладеного Договору про визнання електронних документів представниками сторін у судовому засіданні під сумнів не ставилось.

Відповідно до Наказу ДСТСЗІ СБ України «Про затвердження Правил посиленої сертифікації» №3 від 13.01.2005 року, якщо у платника є обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам або втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо, платник згідно з Регламентом роботи акредитованого центру сертифікації ключів, зобов'язаний невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату.

Проте позивачем не було вчинено вказаних дій.

В матеріалах справи наявні копії наказів (розпорядження) від 29.09.2014 року по надання відпустки головному бухгалтеру Вороной Л.Н.: наказ № 325к період відпустки з 01.10.2014 по 10.10.214р. ; № 326к період відпустки з 13.10.2014 по 19.10.214р.; № 327к період відпустки з 20.10.2014 по 12.11.214р.; № 328к період відпустки з 13.11.2014 по 19.11.214р. /а.с. 63-66/.

уд звертає увагу, що відповідно до наказу від 29.09.2014 року № 122 директором В. Х. Цавкаєвим ( на той час керівник КЗ "Донецький палац молоді "Юність, що не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача) визначено виконуючого обов'язки головного бухгалтера під час чергової відпустки самого головного бухгалтера. /а.с.89/.

Посилання представника позивача - головного бухгалтера підприємства про знаходження у той час у черговій відпустці суд також не бере до уваги, тому, що посадові особи суб'єкта господарювання - керівники підприємства (голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер) незалежно від форм власності підприємств є посадовими особами.

Відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим кодексом України

Статтею 110 Податкового кодексу України, передбачено осіб які притягуються до відповідальності за вчинення правопорушень, а саме платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 8 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» організація бухгалтерського обліку на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

Посилання представника позивача на наявну в матеріалах справи відповідь начальника Управління ДКСУ у м. Костянтинівці Донецької області щодо зареєстрованих даних фінансових зобов'язань в розрізі КФК та КЕКВ за загальним а спеціальним фондами по КЗ «Донецький палац «Юність» станом на 01.10.2014 р.,01.11.2014р. та 01.12.2014 р. згідно даних АС «Є-Казна» суд не бере до уваги, тому, що суб'єктом господарювання самостійно визначено та подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу,грошового забезпечення,допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.

Засобами Автоматизованої системи «Податковий блок», на центральному рівні, в картці особового рахунку платника було здійснено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми зазначені у звіті позивача за формою №Д4 за жовтень 2014 року.

Даний факт також підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім боком облікової картки , наданою відповідачем - 1 за період з 06.08.2015 р. ( з сумою недоїмки обліковується з 06.08.2015 р. ( сальдо на початок року 31.12.2014 р. 158 799, 31 грн., та відповідачем -2 за період з 31.12.2013 р. по 30.11.214 року .- сума недоїмки по зобов'язанням складає 158 799, 31 грн. /а.с. 72-75, а.с.119-125/.

Так,відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 ст.6 Закону встановлені обов'язки платника єдиного внеску, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Згідно ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового Кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового Кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.71.1 ст.71 ПК України).

Відповідно до ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В матеріалах справи наявна копія Довідки № 4/10240 від 19.06.2015 р., видана Костянтинівським міським відділом ГУ МВС України в Донецькій області щодо зареєстрованого матеріалу до ЄО за № 3769 від 19.06.2015р., в підтвердження звернення за фактом не передачі нормативних документів, основних фондів, уставних а фінансово-господарських документів, та печатки виконуючого обов'язки директора Палацу молоді «Юність» розташованого у м. Донецьку /а.с.61/.

Жодних інших відомостей про порушення кримінальної справи, стану розгляду матеріалів, прийнятих рішень на підставі звернення в.о. директора Постнікова А.Ю. суду не надано.

Твердження позивача щодо подання звіту за формою №Д4 за жовтень 2014 року, невідомими особами, що скористалися електронним підписом керівника закладу, не знайшло свого документального підтвердження. Оскільки, позивач не звертався до правоохоронних органів з приводу цього.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: "9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем самостійно своєчасно та в повному обсязі нараховано та обчислено єдиний внесок, про що свідчить копія звіту, поданого та зареєстрованого в податковому органі ( у відповідача-2) 18.11.214 року за № 1414086765/ а.с. 126-129/.

Рішення, щодо визнання недоїмки зі сплати внеску за жовтень 2014 року безнадійною та такою , що підлягає списанню суду не надано.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що Відповідачі діяли на підставі, в межах і у спосіб передбачений законодавством.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачами в судовому засіданні доведено, правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання привести дані інформаційної системи фіскального органу по Комунальному закладу "Донецький палац молоді "Юність" у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року у сумі 67 832,61грн. та відновивши дані по сплаті єдиного внеску, що були спрямовані на безпідставне погашення за рахунок поточних платежів у порядку календарної черговості не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального закладу "Донецький палац молоді "Юність" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання привести дані інформаційної системи фіскального органу по Комунальному закладу "Донецький палац молоді "Юність" у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року у сумі 67 832,61грн. та відновивши дані по сплаті єдиного внеску, що були спрямовані на безпідставне погашення за рахунок поточних платежів у порядку календарної черговості - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 05 липня 2016 року.

Повний текст постанови складено та підписано 11 липня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.

СудДонецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.07.2016
Оприлюднено14.07.2016
Номер документу58892737
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —805/834/16-а

Постанова від 06.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 04.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 31.08.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 18.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 18.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Постанова від 20.09.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ляшенко Дмитро Володимирович

Постанова від 20.09.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ляшенко Дмитро Володимирович

Ухвала від 20.09.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ляшенко Дмитро Володимирович

Ухвала від 23.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ляшенко Дмитро Володимирович

Ухвала від 08.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ляшенко Дмитро Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні