Ухвала

від 15.06.2016 по справі 826/15514/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Київ К/800/10989/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Загородньому А.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Гринюк В.Г.,

відповідача - Кравченко О.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016

у справі № 826/15514/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 0004702202, згідно з яким платникові визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10 606 075 грн. за основним платежем та 2 651 519 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 0000621702 про збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 21682,34 грн. за основним платежем та на 5930,59 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 0004712202, за яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення касової дисципліни у сумі 8 609 025 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2015 № Ю-0039811706 на суму 42791,43 грн.;

рішення від 22.07.2015 № 0039821706 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 21485,72 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2015 позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 0000621702, рішення від 22.07.2015 № 0039821706 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2015 № Ю-0039811706, а також податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 0004702202 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8 133 450 грн. за основним платежем та 84637,50 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 0004712202 на суму штрафу в розмірі 84637,50 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову; позов задоволено у повному обсязі.

Додатковою постановою від 29.03.2016 Київський апеляційний адміністративний суд вирішив питання про розподіл судових витрат, стягнувши з Інспекції за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства витрати зі сплати судового збору в сумі 5359,20 грн.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Інспекція просить скасувати зазначену додаткову постанову та повністю відмовити у задоволенні заяви Товариства про розподіл судових витрат. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що позивачем не порушувалося у позовній заяві питання про розподіл судових витрат, тоді як позовні вимоги, що не заявлялися у суд першій інстанцій, не можуть бути предметом апеляційного перегляду. Також скаржник наголошує на відсутності у Інспекції бюджетного фінансування на покриття видатків зі сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись наведеними процесуальними нормами, апеляційний суд присудив Товариству понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Також апеляційним судом враховано, що надміру сплачений позивачем судовий збір за квитанцією від 25.11.2015 № 1200 не підлягає розподілу у порядку статті 94 КАС. У разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, що передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір», це питання вирішується в позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів».

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків апеляційного суду, покладених в основу прийняття оскаржуваної додаткової постанови.

Так, питання про розподіл судового збору не є складовою позовних вимог, які являють собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача; предмет позову є, по суті, тим, на захист чого подається позовна заява. Правила ж розподілу судового збору, в свою чергу, врегульовані процесуальним законом та підлягають обов'язковому застосуванню незалежно від вимог сторони щодо цього.

Наявність або відсутність коштів у сторони також не впливає на законодавчо визначений порядок розподілу судових витрат.

З урахуванням викладеного підстави для скасування оскаржуваної додаткової постанови відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 826/15514/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько