Рішення

від 08.07.2016 по справі 910/9020/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016Справа №910/9020/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 № 13 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Портянко О.В. за довіреністю № 6 від 04.01.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" (позивач) 17.05.2016 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 17.05.2016 до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2016 № 119-03/07.15 (далі - Рішення АМК) прийняте відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та недоведенні обставин, які мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим, на думку позивача, наявні визначені ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсним вказаного Рішення АМК.

Одночасно з позовною заявою № б/н від 17.05.2016 позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів до забезпечення позову № 2 від 17.05.2016, відповідно до якої просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9020/16 та призначено розгляд справи на 13.06.2016 о 10:50 год.

30.05.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

09.06.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2016 з письмовим повідомленням про відсутність аналогічного спору та поясненнями щодо направлення позивачу та одержання останнім Рішення АМК. Зокрема, відповідач зазначив, що вказане рішення було вручено 16.05.2016 під розписку представнику ТОВ "Укрдортехносервіс" за довіреністю ОСОБА_2 Стосовно поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідач, з посиланням на норми ч. 1 ст. 48, ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вказав, що оскарження до суду спірного рішення, яке було прийняте на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та за відсутності визначення іншого, передбачає автоматичне зупинення виконання цього рішення на час розгляду справи, а отже підстав для повторного зупинення дії спірного рішення немає.

09.06.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні, оскільки матеріалами справи № 119-03/07.15 про порушення ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс" (далі - учасники) законодавства про захист економічної конкуренції доведено, що учасники діяли не самостійно, не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції, а узгоджували дії між собою, внаслідок чого конкуренцію між учасниками було усунуто, а ТОВ "Укрдортехносервіс" отримало право на укладення договору із замовником (КП "Київдорсервіс") не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати торгів, оскільки саме здійснення конкурсного відбору учасників є необхідною умовою визначення переможця торгів.

Представники позивача та відповідача в судове засідання, призначене на 13.06.2016, з'явилися.

В судовому засіданні 13.06.2016 представник позивача подав заяву, відповідно до якої повідомив суд про те, що позивачем було допущено технічну помилку в позовній вимозі, а саме пропущено номер Рішення АМК. У зв'язку із зазначеним, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 № 13 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Заява позивача судом задоволена, залучена до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.06.2016, подав пояснення у справі на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2016 про порушення провадження у справі № 910/9020/16, в яких зазначив, що іншим господарським судом та іншим органом, який в межах своєї компетенції, вирішує господарський спір, справа зі спору між тими ж сторонами та про той же предмет не розглядалась та розглядається, рішення зазначених органів з такого спору відсутнє. Позивач також зазначив про отримання ним Рішення АМК 16.05.2015, про що його представник розписався на примірнику рішення, яке знаходиться безпосередньо у відповідача, а тому просив суд витребувати у відповідача цей примірник рішення. Пояснення позивача залучені до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації. При цьому вказане клопотання про витребування у відповідача примірника рішення представник позивача в судовому засіданні не підтримав, оскільки матеріали справи містять копію сторінки Рішення АМК з відповідною відміткою, а відповідач не заперечував факт одержання спірного рішення представником позивача 16.05.2016.

В судовому засіданні 13.06.2016 представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс" (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А; ідентифікаційний код 30435438). Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 13.06.2016, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 17.05.2016 разом із позовною заявою, про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2016 зазначену заяву підтримав та просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 № 13 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.2016 заперечував проти вжиття заходів забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Частиною четвертою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно, зокрема, з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Отже, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9020/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 № 13 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", та враховуючи, що ні органом АМК, ані судом не визначалося інше, то саме з цієї дати (19.05.2016) автоматично зупинено виконання спірного рішення в повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 13.06.2016, представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 08.07.2016 об 11:00 год.

24.06.2016 через відділ діловодства суду представник відповідача подав на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2016 копії матеріалів справи Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 119/03/07.15 у 6 томах, звернув увагу суду на те, що у наведеній справі у томах 3, 4, 5, 6 містяться документи з інформацією з обмеженим доступом.

29.06.2016 через відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

08.07.2016 через відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання позивачу додаткового часу на вивчення матеріалів справи № 910/9020/16, а також для підготовки та подання до суду додаткових пояснень та документів на підтвердження своїх позовних вимог з урахуванням поданих відповідачем документів. Окрім того, представник позивача вказав, що з поважних причин не має можливості забезпечити присутність компетентного уповноваженого представника в судовому засіданні, яке відбудеться 08.07.2016.

08.07.2016 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс" надійшла заява про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та про надання вказаному товариству справи № 910/9020/16 для ознайомлення.

В судове засідання, призначене на 08.07.2016, представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 08.07.2016, не з'явився, разом з тим, 08.07.2016 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший день та час.

В судовому засіданні 08.07.2016 здійснювався розгляд клопотання, поданого представником позивача через відділ діловодства суду 08.07.2016, про відкладення розгляду справи.

Розглянувши наведене клопотання, суд дійшов висновку про незадоволення останнього з огляду на таке.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, сторони мають право, зокрема, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду. Отже, подання сторонами доказів, клопотань, пояснень тощо є правом, а не обов'язком сторони.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведені приписи статті 22 ГПК України, а також обізнаність позивача про відкладення розгляду справи № 910/9020/16 в судовому засіданні 13.06.2016 на 08.07.2016 (представник позивача ОСОБА_3 була присутня в судовому засіданні 13.06.2016, що підтверджується протоколом судового засідання від 13.06.2016), суд дійшов висновку, що вказані представником позивача у клопотанні про відкладення розгляду справи обставини, такі як: надати позивачу додатковий час для підготовки та надання суду додаткових пояснень та документів, справа складається з великої кількості документів та включає 7 томів, позивач мав можливість вивчити лише 4 томи, директор та уповноважений представник позивача ОСОБА_4 07.07.2016 терміново вибули у відрядження, інший представник позивача ОСОБА_2 ще раніше виїхав за кордон, представник позивача ОСОБА_5 не має можливості представляти інтереси позивача в суді, оскільки не має відповідного досвіду, а виконує лише технічну роботу, - не вважаються поважними, враховуючи при цьому, що з 13.06.2016 позивач мав можливість та достатньо часу для підготовки до судового засідання 08.07.2016, подання всіх необхідних додаткових пояснень та документів, а також для направлення свого компетентного уповноваженого представника для участі в судовому засіданні 08.07.2016. Більш того, жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо вибуття 07.07.2016 директора та представника позивача ОСОБА_4 у відрядження, а рівно неможливості інших представників представляти інтереси позивача в судовому засіданні 08.07.2016, безпосередньо у клопотанні не вказано і до останнього такі докази не додано.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Наразі, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 08.07.2016, при цьому судом враховано, що після 13.06.2016 та станом на час даного судового засідання позивачем не подано до суду заяв або клопотань про зміну ним позовних вимог або про відмову від позову, що фактично свідчить про те, що позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги в редакції заяви, поданої представником позивача в судовому засіданні 13.06.2016.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2016 без участі представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 08.07.2016 здійснювався розгляд клопотання позивача, яке було подане представником позивача в судовому засіданні 13.06.2016, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс".

В судовому засіданні 08.07.2016 також здійснювався розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс", яка надійшла через відділ діловодства суду 08.07.2016, про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та про надання вказаному товариству справи № 910/9020/16 для ознайомлення.

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Враховуючи наведені приписи ст. 27 ГПК України, суд відхилив як безпідставні клопотання позивача та заяву ТОВ "Белфорт-Системс" про залучення вказаного товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки наведені клопотання та заява не містять обґрунтувань з приводу того, яким чином рішення з господарського спору у даній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення АМК може вплинути на права або обов'язки ТОВ "Белфорт-Системс" щодо однієї з сторін спору у даній справі. Водночас зазначається, що господарським судом розглядаються позовні вимоги, які стосуються прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, який і подає позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ст.ст. 1, 21 ГПК України).

Суд також відхилив заяву ТОВ "Белфорт-Системс", подану через відділ діловодства суду 08.07.2016, в частині клопотання про надання ТОВ "Белфорт-Системс" справи № 910/9020/16 для ознайомлення, з огляду на необґрунтованість такого клопотання.

Отже, в судовому засіданні 08.07.2016 здійснювався розгляд по суті заявлених позивачем вимоги (в редакції заяви, поданої в судовому засіданні 13.06.2016) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2016 № 13 у справі № 119-03/07.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2016 надав усні заперечення проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, поданому 09.06.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.07.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2016 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 13 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 119-03/07.15 (далі - Рішення АМК), яким:

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс" (ідентифікаційний код 30435438, місто Ірпінь) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" (ідентифікаційний код 34892544, місто Київ) під час участі у конкурсній процедурі закупівлі товару "Пластини, листи, плівка, фольга та стрічка з пластмас, інші (плівка світлоповертаюча, плівка несвітлоповертаюча)", яка проводилась Комунальним підприємством "Київдорсервіс" у 2015 році, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за вчинення порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини рішення, відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс", штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень;

- за вчинення порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Згідно Рішення АМК, Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) у зв'язку з розглядом звернення депутата Київської міської ради Петровця О.Ф. від 10.04.2015 № 08/279/079-191/15 (вх. від 20.04.2015 № 05-5/17-П) щодо дотримання суб'єктами господарювання - учасниками конкурсних процедур закупівель, вимог законодавства про захист економічної конкуренції, проаналізовані матеріали конкурсної процедури закупівлі товару "Пластини, листи, плівка, фольга та стрічка з пластмас, інші (плівка світлоповертаюча, плівка несвітлоповертаюча)" (далі - Процедура закупівлі), яка проводилась Комунальним підприємством "Київдорсервіс" (далі - Замовник або КП "Київдорсервіс") у 2015 році, та встановлено наступне.

Оголошення № 024672 про проведення Процедури закупівлі було опубліковано 28.01.2015 в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель "Вісник державних закупівель" № 178 та на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України www.tender.me.gov.ua.

В рамках Процедури закупівлі закуповувався наступний товар:

- плівка світлоповертаюча кольорова (мікропризма, ЗМ або еквівалент), кількість 278,77 м 2 ;

- плівка світлоповертаюча кольорова (мікрокулька, ЗМ або еквівалент), кількість 1 213,76 м 2 ;

- плівка несвітлоповертаюча чорна, кількість 100,00 м 2 ;

- плівка транспортна, кількість 50,00 м 2 .

Відповідно до реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів, для участі у Процедурі закупівлі свої пропозиції надали наступні суб'єкти господарюванні (далі - Учасники):

1. ТОВ "Белфорт-Системс".

2. ТОВ "Укрдортехносервіс".

Оцінка пропозицій Учасників здійснювалась за єдиним критерієм - "Ціна" (100 балів).

За результатами проведеної оцінки (протокол від 17.03.2015 № 32) найбільш економічно вигідною визнана пропозиція ТОВ "Укрдортехносервіс", з яким Замовник 31.03.2015 уклав договір.

У ході збирання та аналізу доказів у справі № 119-03/07.15 Відділенням було встановлено, що під час підготовки документів та участі у Процедурі закупівлі ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" діяли не самостійно, а узгоджували свої дії.

Зокрема, у Рішенні АМК встановлено, що виявлені у ході розгляду справи обставини, зокрема: залучення однієї особи до збору документів, які подаються у складі пропозицій конкурсних торгів, одночасне звернення різних юридичних осіб до державних органів та суб'єктів господарювання з метою отримання довідок (витягів) та одночасне їх отримання, схожості та спільні помилки в оформленні пропозицій ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс", не могли виникнути випадково за умови, якщо кожен з суб'єктів господарювання самостійно готував свої пропозиції, тобто за умов дійсного змагання суб'єктів під час участі у Процедурі закупівлі. Зазначені обставини, а також: наявність спільних працівників, які при цьому обіймають керівні посади, свідчать про те, що ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс" під час підготовки документів, які були необхідні для участі в Процедурі закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" (позивач) вважає, що Рішення АМК прийняте Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (відповідачем) при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та недоведенні обставин, які мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим, на думку позивача, наявні визначені ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсним Рішення АМК. З позовом про визнання недійсним Рішення АМК позивач звернувся до господарського суду.

Позивач вважає, що відповідачем при прийнятті Рішення АМК:

- не враховано, що сама лише схожість в оформленні учасниками Торгів деяких документів, що включені в конкурсні пропозиції, за відсутності беззаперечних доказів неправомірного або узгодженого формування цими учасниками спільно конкурсних пропозицій або цін на товар, ще не свідчать про наявність попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та спрямованості цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів Торгів;

- не встановлено, чи не могла схожість в оформленні учасниками Торгів конкурсних пропозицій бути наслідком більш ранньої їх участі в інших торгах (конкурсах, тендерах) або використання ними усталених форм оформлення конкурсної документації;

- не перевірено, чи не була послідовність видачі документів державними органами, іншими організаціями зумовлена вимогами документообігу у суб'єктів господарювання і в цих органах (організаціях);

- не взято до уваги, що чинне законодавство не містить заборони щодо залучення до збирання необхідних довідок інших осіб, та це саме по собі не свідчить беззаперечно про узгодженість дій і порушення конкурентного законодавства;

- належним чином не встановлено, чи дійсно впливала підготовка конкурсних пропозицій певними особами, і якщо впливала - то якою саме мірою та яким чином, на проведення Торгів і, зокрема, на дотримання конкурентного законодавства;

- не враховано, що схожість в оформленні документів у складі конкурсних пропозицій могла зумовлюватися іншими факторами, ніж їхня узгоджена поведінка, в тому числі: розроблення та використання учасниками Торгів найбільш оптимальної форми тендерної документації з урахуванням попереднього тривалого досвіду участі у відкритих торгах, використанням поширених типових форм відповідної документації; використанням однотипного програмного забезпечення підготовки такої документації

- наявні посилання на деякі зовнішні ознаки по деяким документам, які нібито могли свідчити про обмін між учасниками Торгів інформацією при оформленні конкурсної документації, однак відсутні докази того, що обмін інформацією розповсюджувався також і на суть зроблених учасниками Торгів конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведених Торгів потрібного їм рішення.

- не досліджувалося та не встановлювалося, чи мають документи, що надавалися учасниками Торгів у складі пропозицій конкурсних торгів, відмінності, та які саме відмінності і яким чином дані відмінності впливали на наслідки проведення Торгів.

Крім того, на думку позивача:

- наявність господарських відносин між учасниками Торгів жодним чином не свідчить про наявність згоди між ними, оскільки не може свідчити про узгодженість їхніх дій з огляду на відсутність будь-яких інших підтверджуючих доказів узгодженої поведінки;

- оцінка пропозицій в спірному випадку здійснювалась за єдиним критерієм - "ціна", кращою є та пропозиція, ціна якої є найнижчою. ТОВ "Укрдортехносервіс" здобуло перемогу у конкурсі та отримало право на укладення договору з Замовником у зв'язку з тим, що ним було запропоновано найбільш економічно вигідну пропозицію за критерієм "ціна", а не з причин усунення конкуренції між учасниками Торгів.

З огляду на наведене, позивач стверджує, що наведені в Рішенні АМК висновки Відділення не є свідченням того, що під час підготовки документів та участі у Процедурі ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс" діяли узгоджено, відповідач не довів наявності антиконкурентних узгоджених дій, які можуть мати негативний вплив на стан конкуренції у виді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, спотворення результатів торгів.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, оскільки всі встановлені в Рішенні АМК факти в їх сукупності вказують на те, що учасники процедури закупівлі діяли не самостійно, не змагалися між собою, а узгоджували дії між собою, а відтак, конкуренцію між позивачем та ТОВ "Белфорт-Системс" було усунуто, а позивач отримав право на укладення договору з Замовником не на конкурсних засадах, чим було спотворено результати торгів, оскільки саме здійснення конкурсного відбору учасників є необхідною умовою визначення переможця торгів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що вимоги позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)).

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до частин 1, 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування Рішення АМК в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.

Причиною виникнення спору в даній справі є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судом, Рішенням АМК визнано дії ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" під час участі у конкурсній процедурі закупівлі товару "Пластини, листи, плівка, фольга та стрічка з пластмас, інші (плівка світлоповертаюча, плівка несвітлоповертаюча)", яка проводилась Комунальним підприємством "Київдорсервіс" у 2015 році, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Як визначено у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями визнається укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять чи мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються, в тому числі, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" торги (конкурсні торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника).

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Враховуючи зазначене, суб'єкти господарювання, які беруть участь у державних закупівлях, є конкурентами, а отже повинні змагатись між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання та не вчиняти будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію.

Справжність змагання при проведенні конкурсних процедур закупівель забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях конкурсних торгів. Забезпечити таку таємність можливо лише при умові, що учасники торгів під час підготовки своїх конкурсних пропозицій формують свої пропозиції самостійно, незалежно від інших учасників. Відтак, пропозиції конкурсних торгів, повинні містити конкурентні та заздалегідь невідомі іншим учасникам умови.

У випадку, коли учасники торгів узгоджують свою поведінку - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто, вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 12 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. за № 90/299 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 р. № 169-р (із змінами)), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Згідно з пунктом 32 вищенаведених Правил у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керується, приймаючи рішення.

У ході збирання та аналізу доказів у справі № 119-03/07.15 Відділенням було встановлено, що під час підготовки документів та участі у Процедурі закупівлі ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" діяли узгоджено, що підтверджується з огляду на таке.

Відділенням встановлено наявність між ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" сталих господарських відносин.

Так, протягом 2014-2015 років між вказаними товариствами існували податкові кредити та зобов'язання, про що свідчать додатки 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (листи ДПІ в Печерському р-ні від 17.08.2015 № 15501/10/26-55-23-01 та ДПІ в Оболонському р-ні від 26.06.2015 № 15269/10/26-54-23-02).

Сталі господарські відносини між вказаними товариствами, ведення ними спільної господарської діяльності підтверджується також тим, що у 2014 році та у І півріччі 2015 року в ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" працювали одні й ті ж особи (листи ДПІ в Оболонському р-ні та ДПІ в Печерському р-ні, таблиця 2 на стор. 3 Рішення АМК).

Так, у період проведення Процедури закупівлі (28.01.2015 - 17.03.2015), ОСОБА_8 який є засновником та директором ТОВ "Укрдортехносервіс" отримував дохід у ТОВ "Белфорт-Системс" як самозайнята особа. ОСОБА_9 - у 2014 ропі був призначений до органів управління ТОВ "Белфорт-Системс" , протягом 2014-2015 року був працівником ТОВ "Белфорт-Системс" , при цьому протягом 2014 одночасно працював в ТОВ "Укрдортехносервіс" .

Зважаючи на наведене, суд вважає підставним висновок Відділення про те, що наявність в Учасників трудових відносин з одними й тими ж фізичними особами, які до того ж обіймають керівні посади, є свідченням того, що ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" спільно (узгоджено) здійснюють свою господарську діяльність, що також підтверджується наявністю сталих господарських відносин між ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс".

З оскаржуваного рішення вбачається, що Відділенням виявлені спільні риси в оформленні документів, які подавались учасниками конкурсних торгів у складі своїх пропозицій , зокрема у:

- "Ціновій пропозиції" (з фотокопій 2 і 3 на стор. 9 Рішення АМК вбачається, що в Учасників загальна сума пропозиції однаково зазначена напівжирним шрифтом, після абревіатури ПДВ поставлений розділовий знак "тире"; у формі "Цінова пропозиція" Замовника в шостому абзаці зазначене речення наступного змісту "Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають необхідність застосування заходів із захисту довкілля " , тоді як, в Учасників дане речення однаково відсутнє);

- Довідці про наявність матеріально-технічної бази (МТБ) (з фотокопій 4 і 5 на стор. 10 Рішення АМК вбачається, що Учасники надали Довідки про МТБ у вигляді таблиць, які складаються з чотирьох стовпчиків, при цьому назви стовпчиків таблиць Учасників однакові та з однаковими особливостями в оформленні; перелік обладнання у Довідці про МТБ ТОВ "Белфорт-Системс", вказаний у 4, 15, 17, 18, 20, 21 рядку, відповідає переліку, який вказаний у 10, 7, 8, 1, 3 рядку (відповідно) Довідки про МТБ ТОВ "Укрдортехносервіс");

- Довідці (листі) про особливості надання фінансової звітності (з фотокопій 6 і 7 на стор. 11 Рішення АМК вбачається, що в змісті Листів учасників використані однакові словосполучення, наявні спільні особливості в оформленні та помилки, зокрема, у першому абзаці Листа ТОВ "Белфорт-Системс" та у другому абзаці Листа ТОВ "Укрдортехносервіс" вказане однакове речення; в Листах Учасників однаково зроблено посилання на Закони України, які втратили чинність майже за три роки до дня опублікування оголошення про проведення Процедурі закупівлі (28.01.2015);

- Довідці про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі ("Технічна частина") (за результатами порівняльного аналізу "Технічних частин" учасників Відділенням виявлений цілий ряд особливостей в оформленні, які однаково відрізняються від форми Замовника - фотокопії 9-10 на стор. 12, 13 Рішення АМК);

- Довідці про поточний рахунок (надання такої довідки згідно з Документацією торгів взагалі не вимагалось, втім учасники торгів її надали; довідки учасників мають однакову вихідну дату і майже послідовну нумерацію - від 09.02.2015 № 1211/12-201 у ТОВ "Белфорт-Системс" та від 09.02.2015 № 1211/12-504 у ТОВ "Укрдортехносервіс");

Характер та кількість наведених у оскаржуваному рішенні співпадінь свідчать про те, що документи, які були подані у складі пропозицій ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс", готувалися одним із учасників та/або з обміном інформацією між ними (узгоджено).

Водночас, суд критично оцінює твердження позивача у позовній заяві про те, що схожість в оформленні документів у складі конкурсних пропозицій могла зумовлюватися іншими факторами, ніж узгоджена поведінка учасників торгів.

Як зазначалось, справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації. Змагальність учасників процедури закупівлі, з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції " передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.

Така змагальність виключає досліджену в Рішенні АМК нехарактерну тотожність в оформленні, структурі, змісті документів, яка в сукупності з іншими встановленими Відділенням обставинами свідчить про узгоджену поведінку позивача, що призвело до спотворення результатів торгів.

Якщо учасники самостійно та на власні вподобання готують документи, які входять до складу пропозицій, наявність спільних особливостей (спільних помилок) в оформленні документів виключається, а отже, виявлені Відділенням спільні особливості свідчать про те, що під час підготовки своїх пропозицій між учасниками відбувався обмін інформацією або документи готувались одним із учасників.

З оскаржуваного рішення також вбачається одночасне звернення Учасників до державних органів та банківської установи з метою отримання, зокрема, наступних довідок:

- інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі - Довідки про банкрутство), які були видані Головним управлінням юстиції у м. Києві, надані ТОВ "Белфорт-Системс" станом на 18.02.2015 № 327614 ; ТОВ "Укрдортехносервіс" - станом на 18.02.2015 № 327617. Вказані довідки мають однакову дату - 16.02.2015 та послідовну нумерацію: № 15/2 - у ТОВ "Белфорт-Системс" та № 16/2 - у ТОВ "Укрдортехносервіс". Відділенням також встановлено, що Довідки про банкрутство були видані ТОВ "Укрдортехносервіс" та ТОВ "Белфорт-Системс" в один день - 25.02.2015, при цьому їх отримала одна особа - ОСОБА_10 на підставі довіреностей ТОВ "Белфорт-Системс" від 23.02.2015 та ТОВ "Укрдортехносервіс" від 24.02.2015 (підтверджується листом Головного управління юстиції у м. Києві від 18.06.2015 № 14990/0/11-15/10);

- довідки з обслуговуючих банків про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами (далі - Довідки по кредитам) видані з одного й того ж банку (ПАТ Банк "Контракт"- далі Банк), мають однакову вихідну дату та послідовну нумерацію, а саме, ТОВ "Белфорт-Системс" - надало довідку від 09.02.2015 № 1211/12/498, ТОВ "Укрдортехносервіс" - довідку від 09.02.2015 № 1211/12/497. Відділенням за інформацією Банку (лист від 09.07.2015 № 41/03-2940, вх. від 14.07.2015 № 09-8/2126) встановлено, що Довідки по кредиту та Довідки про поточний рахунок Учасників були видані в один день - 09.02.2015 ОСОБА_10 на підставі довіреностей ТОВ "Белфорт-Системс" від 09.02.2015 та ТОВ "Укрдортехносервіс" від 09.02.2015. З метою отримання довідок Учасники звертались до Банку в один день 05.02.2015 із запитами, які мають однаковий вихідний номер - "№ 4/2" та послідовно, про що свідчить реєстрація Банком запитів Учасників за послідовними номерами: № 392/08 (ТОВ "Белфорт-Системс") та № 393/08 (ТОВ "Укрдортехносервіс").

Відділенням також встановлено залучення одних і тих самих осіб для збору та підготовки документів, що вимагались документацією конкурсних торгів, а саме ОСОБА_10 (на підставі довіреностей), який на момент проведенння Процедури закупівлі одночасно працював в ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс".

Зважаючи на наведене, суд вважає підставним висновок Відділення про те, що надання різними суб'єктами господарювання у складі своїх пропозицій документів (довідок), які одночасно видавались державним органом та Банком, до того ж з послідовною нумерацією та залучення до отримання таких документів однієї і тієї ж особи не може бути пояснено випадковим збігом, а є свідченням, що під час підготовки своїх пропозицій суб'єкти господарювання - учасники конкурсних процедур закупівель діяли узгоджено.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що на виконання Документації торгів ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" надали у складі своїх пропозицій листи про підтвердження повноважень Учасника та гарантійного терміну експлуатації по кожному типу плівки (далі - Лист-підтвердження) одного й того ж виробника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМ".

При цьому, Відділенням за наданою ТОВ "ЗМ" інформацією (лист від 01.07.2015 № 3M-0107/04) встановлено, що господарських відносин, між ТОВ "ЗМ" і ТОВ "Укрдортехносервіс" (Переможець) протягом 2014-2015 років не виникало (не існувало).

Тобто, ТОВ "Укрдортехносервіс" для підтвердження повноважень і гарантійного терміну експлуатації плівки, що купувалась в рамках Процедур закупівлі, надало у складі своєї пропозиції Лист-підтвердження від ТОВ "ЗМ", з яким не вело господарської діяльності.

Крім того, під час виконання Договору, укладеного за результатами проведені Процедури закупівлі, ТОВ "Укрдортехносервіс" не здійснювало закупівлю плівки у ТОВ "ЗМ".

Разом з тим, аналіз Угоди, яка була укладена між ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "ЗМ", свідчить, зокрема, що:

- ТОВ "ЗМ" зобов'язане поставляти ТОВ "Белфорт-Системс" товари (згідно з переліком визначеним Угодою або у додатковій угоді), а ТОВ "Белфорт-Системс" зобов'язане приймати та оплачувати товар відповідно до умов Угоди з метою їх подальшого перепродажу на території України;

- контактною особою від ТОВ "Белфорт-Системс" був ОСОБА_11. Втім останній у період дії Угоди (2014-2015 роки) та у період проведення Процедури закупівлі (оголошення 28.01.2015, повідомлення про акцепт -20.03.2015) був працівником ТОВ "Укрдортехносервіс".

Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що ОСОБА_11 був обізнаний щодо умов співпраці ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "ЗМ", в тому числі і щодо цін, знижок, які встановлювались ТОВ "ЗМ"для ТОВ "Белфорт-Системс".

З огляду на зазначене, підставним є висновок, що наведені в Рішенні АМК приклади однотипної і одночасної (синхронної) поведінки ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс", є саме проявом узгодженості. Встановлені обставини, неможливо пояснити простим збігом, у своїй сукупності вони вказують на узгодженість дій між учасниками Процедури закупівлі.

Наразі доводи позивача, викладені у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду спору у даній справі.

При цьому суд зазначає про безпідставність посилань позивача на підпункт 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", оскільки останній стосується приписів частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринку .

Однак, порушення учасників в оскаржуваному Рішенні АМК кваліфіковане за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів .

Водночас судом враховані роз'яснення Вищого господарського суду України у п. 14 наведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 15, згідно яких для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, зокрема, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом, як, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Враховуючи наведені роз'яснення Вищого господарського суду України, суд відхиляє як безпідставні твердження позивача про те, що Відділення належним чином не встановило, чи дійсно впливала підготовка конкурсних торгів певними особами, і якщо впливала - то якою саме мірою та яким чином вплинула на проведення торгів.

Таким чином, позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами, що Рішення АМК прийняте Відділенням при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи; при недоведенні обставин, які мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Наразі, встановленими у справі № 119-03/07.15 обставинами у їх сукупності, відповідачем обґрунтовано доведено, що дії ТОВ "Белфорт-Системс" та ТОВ "Укрдортехносервіс" під час підготовки документів та участі у конкурсній процедурі закупівлі товару "Пластини, листи, плівка, фольга та стрічка з пластмас, інші (плівка світлоповертаюча, плівка несвітлоповертаюча) ", яка проводилась комунальним підприємством "Київдорсервіс" у 2015 році , є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Перевіривши юридичну оцінку наведених у Рішенні АМК обставин та повноту їх встановлення, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Конституції України, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р (із змінами)), у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 119-03/07.15, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному Рішенні АМК висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 119-03/07.15, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.

Додатково судом враховано, за результатами збирання та аналізу доказів у справі № 119-03/07.15 Відділенням складено подання від 14.09.2015 № 618-В з попередніми висновками у зазначеній справі (далі- Подання з висновками). Зокрема, листом від 14.09.2015 № 26-03/3096 копію Подання з висновками було направлені на адресу ТОВ "Укрдортехносервіс". Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ТОВ "Укрдортехносервіс" отримало лист 22.09.2015. Заперечень та/або зауважень щодо змісту Подання з висновками ТОВ "Укрдортехносервіс" до Відділення не надано.

Як визначено частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі . Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Фактично позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним Рішення АМК вцілому, тоді як оспорюване рішення стосується не лише прав та охоронюваних законом інтересів позивача, але й іншої юридичної особи, яка не є стороною у даній справі (ст. 21 ГПК України), - ТОВ "Белфорт-Системс".

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Рішення АМК України повністю.

При цьому в частині Рішення АМК, яка стосується позивача у справі (ТОВ "Укрдортехносервіс"), суд відмовляє в позові з огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Тоді як, в частині Рішення АМК, яка стосується іншої юридичної особи, яка не є стороною у даній справі (ТОВ "Белфорт-Системс") , суд відмовляє в позові ТОВ "Укрдортехносервіс" з огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсним Рішення АМК в цій частині, яка фактично не стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2016

Суддя Гумега О.В.