Постанова

від 22.02.2017 по справі 910/9020/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 910/9020/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівСтуденця В.І., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від позивача: Сілівестренко Р.А. від відповідача: Клюсова Т.М. від третьої особи: не з'явились на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року у справі№ 910/9020/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" доКиївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Белфорт-Системс" провизнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" (далі позивач) звернулось з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання рішення адміністративної колегії відповідача №13 від 01.03.2016 року у справі № 119-03/07.15 (далі Рішення) недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання Рішення відповідача недійсним відсутні, оскільки зібрані матеріали справи свідчать про вчинення позивачем та третьою особою антиконкурентних узгоджених дій.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, а саме: визнано недійсним Рішення відповідача.

Господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване Рішення прийнято за відсутності доведеності узгодженої поведінки позивача та третьої особи у торгах, яка призвела чи могла призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач, зокрема, вважає, що характер та кількість наведених в Рішенні співпадінь, які мали місце в поданих позивачем та третьою особою документах у складі конкурсної пропозиції, свідчать про узгодження цими учасниками своїх дій, однак апеляційним господарським судом не було надано належної оцінки даним обставинам. За твердженнями відповідача, господарський суд апеляційної інстанції не звернув увагу і на ту обставину, що для отримання довідок, які вимагались документацією конкурсних торгів, позивачем та третьою особою було залучено одну і ту ж особу. Відповідач також зазначає, що в оскаржуваній постанові апеляційний господарський суд вийшов за межі своїх повноважень, а саме: зробив висновок про те, що позивач та третя особа є не пов'язаними особами.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01 березня 2016 року відповідачем прийнято Рішення (т. 1 а.с. 17-32), яким визнано дії третьої особи та позивача під час участі у конкурсній процедурі закупівлі товару "Пластини, листи, плівка, фольга та стрічка з пластмас, інші (плівка світлоповертаюча, плівка несвітлоповертаюча)", яка проводилась Комунальним підприємством "Київдорсервіс" у 2015 році, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинення порушення, яке викладене в п. 1 резолютивної частини Рішення, відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на третю особу штраф у розмірі 68 000,00 грн. За вчинення порушення, яке викладене в п. 1 резолютивної частини цього Рішення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на позивача штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Судами встановлено, що приймаючи Рішення, відповідач виходив з того, що під час підготовки документів та участі в процедурі закупівлі товару третя особа та позивач діяли не самостійно, а узгоджували свої дії.

Вищевказаний висновок відповідача обґрунтовано наступними, виявленими в ході розгляду справи № 119-03/07.15, обставинами:

- наявність господарських відносин між позивачем та третьою особою;

- залучення позивачем та третьою особою однієї і тієї ж особи для збору документів, які подавались у складі пропозицій конкурсних торгів;

- одночасне звернення цих юридичних осіб до державних органів та суб'єктів господарювання з метою отримання довідок (витягів) та одночасне їх отримання,

- схожість та спільні помилки в оформленні пропозицій позивача та третьої особи;

- наявність одних і тих же працівників, які при цьому обіймають керівні посади.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель.

Згідно із п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як зазначено в п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.2011 року, для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як антиконкурентні узгоджені дії.

Зазначене вказує на помилковість висновку апеляційного господарського суду про те, що узгодженість дій учасників конкурсу з оформлення конкурсної документації не свідчить про узгодження ними суті своїх конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведення конкурсу потрібного їм рішення.

Як вбачається з матеріалів, зібраних у справі, місцевим господарським судом надано вірну оцінку доводам, викладеним в Рішенні, та обґрунтовано визнано, що виявлені співпадіння при оформленні позивачем та третьою особою документів для участі в процедурі закупівлі не могли виникнути випадково та свідчать про те, що між ними відбувався обмін інформацією, або ж документи готувала одна особа, тобто позивачем та третьою особою було вчинено узгоджені дії.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки під час розгляду справи не встановлено передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оскаржуваного Рішення відповідача недійсним.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року прийняту у справі № 910/9020/16 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2016 року прийняте у справі № 910/9020/16 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" (04073, м. Київ, пр. Московський, 6, корпус 1, код ЄДРПОУ 34892544) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 21602826) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 653,60 грн. за розгляд касаційної скарги.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий С.В.Бондар

Судді В.І.Студенець

В.П. Селіваненко