Рішення

від 02.07.2016 по справі 535/837/14-ц

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/837/14-ц

Провадження № 2/535/1/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2016 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Загнійко А.В.,

при секретарі Момот Г.І.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення; визнання заповітів недійсними; поділ спадкового майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області, приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання у порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку площею 3,46 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер: 5322281300:00:005:0433, й до дня смерті належала на праві приватної власності ОСОБА_8 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №118604, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26.10.2004 року за №010454510222, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що після смерті ОСОБА_9, яка померла 08.12.2013 року, вона є спадкоємцем вказаної земельної ділянки за заповітом, посвідченим ОСОБА_5 сільською радою Котелевського району Полтавської області 25.07.2012 року за реєстровим №94. Для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_10, однак їй було повідомлено, що нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкоємцем не пред'явлений правовстановлюючий документ на земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі ордера ПТ №056837 від 26.09.2014 року та угоди від 28.08.2014 року (том 1, а.с.90-92), позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, оскільки ОСОБА_1 не має оригіналу правовстановлюючого документу на належне їй за заповітом спадкове майно.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_4, яка діє на підставі ордера ПТ №054998 від 08.09.2014 року та угоди від 08.09.2014 року (том 1, а.с.29-31), позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, 01.07.2016 року подав до суду телефонограму про розгляд справи без його участі. Заперечень з приводу заявлених позовних вимог до суду не подавав (том 3, а.с.209, 214).

Представник відповідача - ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 02.07.2016 року до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області та визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.174 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі (том 3, а.с.211, 216).

Під час судового розгляду відповідачка ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, який неодноразово уточнювала та збільшувала й остаточно просила встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_8, а саме факт того, що вона є двоюрідною племінницею померлої 08.12.2013 року ОСОБА_9; визнати заповіт, складений ОСОБА_8 та посвідчений секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області 25.07.2012 року недійсним; визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_8 та посвідчений секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області 24.10.2013 року у частині розпорядження «житловий будинок з господарчими спорудами за номером 108 (сто вісім), який розташований на вулиці Жовтнева, що в селі Деревки Котелевського району Полтавської області»; поділ спадкового майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 за нею ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині за кожним з них: 1) земельної ділянки площею 3,46 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер: 5322281300:00:005:0433, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №118604, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею; 2) житлового будинку з господарчими будівлями за адресою: вул. Жовтнева, 108, с. Деревки Котелевського району Полтавської області, що належав ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 30.11.2000 року виконкомом ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області; 3) земельної ділянки площею 0,5007 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель, ведення особистого підсобного господарства, що належала ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 18.11.2000 року, 1У-ПЛ №057341 та розміщена в с. Деревки Котелевського району Полтавської області по вул. Жовтнева, 108.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що вона не може реалізувати своє право на оформлення прав у частині спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_8, оскільки не має відповідних підтверджуючих документів про те, що вона є двоюрідною племінницею спадкодавиці. Заповіти ОСОБА_8, посвідчені секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області 25.07.2012 року та 24.10.2013 року, є недійсними у зв'язку з порушенням порядку їх складання та оформлення. Сумнівною, на думку позивачки є своєчасність оплати державного мита за посвідчення заповітів, секретарем не дотримано порядок посвідчення заповітів як у приміщенні сільської ради так і під час виклику додому до ОСОБА_8, а також проведення їх реєстрації. Крім того, під час ознайомлення із заповітом від 24.10.2013 року, ОСОБА_2 виявила, що його текст не відповідає волі померлої, оскільки у ньому відсутня вказівка про заповіт всього належного ОСОБА_8 майна, а тому у неї склалося враження, що заповіт підроблений, про що вона повідомила нотаріусу та звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину за ознаками ч.1 ст.358 КК України, яка була внесена до ЄРДР 12.06.2014 року. Однак слідчий формально віднісся до з'ясування обставин виявлених порушень при складанні заповітів секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 при поданні заяви про прийняття спадщини за заповітом від 25.07.2012 року не повідомила нотаріуса про існування заповіту, посвідченого секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області 24.10.2013 року та про заповіт, який було складено ОСОБА_8 24.10.2013 року, посвідченого секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області цього ж числа за реєстровим №128. Останній заповіт, складений на половині аркушу формату А-4, їй особисто показувала ОСОБА_1 у будинку ОСОБА_8 за тиждень до смерті останньої, і вказаний заповіт містив розпорядження ОСОБА_8, відповідно до якого остання заповідала усе своє майно та житловий будинок з господарчими будівлями, а також земельну ділянку для обслуговування житлового будинку - у рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 На даному заповіті вона відмітила наявність штампу ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, на штампі містився номер 128 від 24.10.2013 року. Вказаний заповіт після ознайомлення з його змістом, вона повернула ОСОБА_1 У зв'язку з допущеними порушеннями при посвідченні заповітів від 25.07.2012 року та 24.10.2013 року вони є недійсними, а тому вона (ОСОБА_2М.) та позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом на майно померлої ОСОБА_11 в рівних частках, у зв'язку з чим усе майно, належне за життя спадкодавці підлягає поділу між ними з визнанням права власності у порядку спадкування за законом по 1/2 частці за кожною з них.

Під час судового розгляду відповідачка та її представник змінені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та пояснили, що позовні вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог від 02.07.2016 року є ідентичними позовним вимогам, викладеним у заяві про збільшення позовних вимог від 07.11.2014 року, відповідачка лише конкретизувала, що має намір визнати заповіт від 24.10.2013 року повністю недійсним, однак зі змісту позовних вимог, не дивлячись на роз'яснення судом у порядку ч.4 ст.10 ЦПК України наслідків невчинення процесуальної дії щодо збільшення позовних вимог, не виключила вказівку про визнання вказаного заповіту недійсним в частині розпорядження «житловий будинок з господарчими спорудами за номером 108 (сто вісім), який розташований на вулиці Жовтнева, що в селі Деревки Котелевського району Полтавської області» (вказане розпорядження заповідачки у заповіті від 24.10.2013 року є єдиним розпорядженням).

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та її представник зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 визнали в частині визнання за відповідачкою права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки площею 0,5007 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель, ведення особистого підсобного господарства, що знаходяться за адресою: вул. Жовтнева, 108, с. Деревки Котелевського району Полтавської області, та не заперечують проти встановлення факту родинних відносин відповідачки зі спадкодавцем ОСОБА_8 Решту позовних вимог не визнали у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_5 сільська рада Котелевського району Полтавської області зустрічні позовні вимоги відповідачки у частині визнання заповітів недійсними не визнала у повному обсязі, проти решти зустрічних позовних вимог відповідачки заперечень не надали, про що надійшла відповідна письмова заява (том 3, а.с.216).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус ОСОБА_7, у судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. 01.07.2016 року надіслала до суду письмове клопотання про розгляд справи без її участі. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 заперечень не надала (том 3, а.с.213, 215).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області (особа якої уточнена у ході судового розгляду), 24.06.2016 року подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника, заперечень з приводу заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 не надав (том 3, а.с.196, 212).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КЕ №254244, виданого Відділом ДРАЦС РС Котелевського РУЮ у Полтавській області 09.12.2013 року, ОСОБА_9 померла 08.12.2013 року в с. Деревки Котелевського району Полтавської області (том 1, а.с.8).

Згідно із заповітом, посвідченим 25.07.2012 року секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області й зареєстрованим у реєстрі за №94, ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку площею 3,46 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться на території ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, та належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ПЛ №118604, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010454510222 від 26.10.2004 року (том 1, а.с. 13).

Позивач ОСОБА_1 не має змоги прийняти спадщину у вигляді спірного нерухомого майна, оскільки приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 29.09.2014 року було ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 3,46 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і знаходиться на території ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, у зв'язку з тим, що спадкоємцем не пред'явлений правовстановлюючий документ на вищезазначену земельну ділянку (том 2, а.с.149-150).

На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.07.2014 року за №1099, земельна ділянка площею 3,46 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження якої - ОСОБА_5 сільська рада (КСП «Більшовик») Котелевського району Полтавської області, власником якої є померла ОСОБА_9, відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 52542,39 грн. (том 1, а.с.11).

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 від 11.07.2014 року за №359/02-14 та матеріалів спадкової справи №1/2014 до майна померлої 08.12.2013 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє місце проживання та реєстрації було: с. Деревки Котелевського району Полтавської області, вул. Жовтнева, 108, у спадковій справі знаходяться заяви про прийняття спадщини на підставі закону та з будь-яких інших підстав, у тому числі за заповітом та за заповідальним розпорядженням, що надійшла 09.01.2014 року від ОСОБА_2, та від 07.04.2014 року, що надійшла від ОСОБА_1 про прийняття спадщини згідно заповітів, посвідчених ОСОБА_5 сільською радою Котелевського району Полтавської області 25.07.2012 року за реєстровим №94 та 24.10.2013 року за реєстровим №258. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (том 1, а.с.7, 49-77).

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.09.2014 року, приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу ОСОБА_7, відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 08.12.2013 року ОСОБА_8 на земельну ділянку під будинком, площею 0,05007 га, яка знаходиться в с. Деревки Котелевського району Полтавської області, вул. Жовтнева, 108, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не надала оригінали документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем (том 1, а.с.131-132).

На підставі п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до довідки виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Полтавської області №83 від 21.02.2014 року, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 08.12.2013 року, мешкала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. При цьому на час відкриття спадщини 08.12.2013 року з ОСОБА_8 за вищевказаною адресою постійно проживав співмешканець ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1, а.с.73).

Згідно з архівними довідками Державного архіву Полтавської області від 08.10.2014 року за №06.13/590 та №06-13/591, у метричних книгах для запису народжених, одружених та померлих парафіян Казанської православної церкви села Деревки Охтирського повіту Харківської губернії (нині у складі Котелевського району Полтавської області) за 1904 та за 1912 роки є відповідні актові записи про народження та хрещення 11.09.1904 року ОСОБА_4, дочки селянина ОСОБА_12 та його законної дружини ОСОБА_13, та 01.01.1912 року ОСОБА_14, сина селянина ОСОБА_12 та його законної дружини ОСОБА_15 (том 2, а.с.13, 14).

ОСОБА_16 народилася 01.09.1910 року в с. Деревки Котелевського району Полтавської області, батьками її були ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (том 2, а.с.11).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, та свідоцтва про одруження серії ІІ-АГ №759115, виданого 23.09.1980 року Котелевським відділом ЗАГС Полтавської області, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрували шлюб у листопаді 1936 року в ОСОБА_5 сільській раді Котелевського району. Прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_14. Актовий запис за №68 складено Котелевським відділом ЗАГС 23.09.1980 року на підставі рішення Котелевського народного суду від 20.08.1980 року (том 2, а.с.10, 15-16).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії ЯЮ №249665, виданим 19.12.1950 року, ОСОБА_19 народився 01.01.1937 року в с. Деревки Котелевського району Полтавської області, батьками зазначені ОСОБА_14 та ОСОБА_20 (том 2, а.с.9).

Батьками, ОСОБА_9, яка народилася 04.12.1938 року в с. Деревки Котелевського району Полтавської області, були ОСОБА_21 та ОСОБА_22, що підтверджується свідоцтвом про народження серії VI-УР №601534, виданим Котелевським райбюро ЗАГС Полтавської області (том 2, а.с.12).

ОСОБА_19 помер 09.08.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-КЕ №286621, виданим ОСОБА_5 сільською ОСОБА_10 народних депутатів Котелевського району Полтавської області (том 3, а.с.141).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЯК №1310375, виданого міським бюро ЗАГС м. Авдіївки Донецької області 28.05.1966 року, батьками ОСОБА_23 зазначені - батько ОСОБА_19 та мати ОСОБА_20 (том 2, а.с.8).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-КЕ №407009, виданим Великорублівською сільською ОСОБА_10 народних депутатів Котелевського району Полтавської області 03.09.1983 року, ОСОБА_23 цього ж числа уклала шлюб з ОСОБА_24, після чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_11 (том 2, а.с.18). Вказаний шлюб було розірвано 12.05.1988 року (том 2, а.с.23). ОСОБА_25 30.11.1988 року уклала шлюб зі ОСОБА_26, після чого їй було присвоєно прізвище - ОСОБА_26 (том 2, а.с.21). Вказаний шлюб було розірвано 25.05.1990 року (том 2, а.с.22).

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, які пояснили, що протягом тривалого часу знайомі як зі ОСОБА_2, так і з померлою, та дійсно знають, що ОСОБА_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_8, яка померла 08.12.2013 року.

Під час судового розгляду не встановлено підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка судом вказують на наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_8

Згідно з ч.2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач пред'явити зустрічний позов.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Зокрема, у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). У відповідача суд з'ясовує суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий). З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування, ст.179 ЦПК).

Відповідач ОСОБА_2 скористалася процесуальним правом та збільшила й уточнила зустрічні позовні вимоги, при цьому не змінювала фактичні обставини справи, якими обґрунтовувала позов, та його підстави.

Згідно з п.2.10 посадової інструкції секретаря Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області, затверджена сільським головою 12.11.2010 року, секретар сільської ради складає та засвідчує нотаріальні дії (том 3, а.с.109-112).

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_31 пояснила, що працює секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області і до її повноважень входить вчинення нотаріальних дій. За життя ОСОБА_8 склала два заповіти, посвідчені в ОСОБА_5 сільській раді. Перший заповіт у липні 2012 року, посвідчувався у приміщенні сільської ради, другий заповіт - 24.10.2013 року після з'ясування волі заповідача за місцем її проживання, був набраний за допомогою комп'ютерної техніки в приміщенні сільської ради, а потім прочитаний та підписаний заповідачем у неї вдома. Зміст розпоряджень ОСОБА_8 щодо належного їй майна, викладені в заповітах, відповідав волі заповідачки, оскільки ОСОБА_8 в обох заповітах робила власноручно записи, читала їх зміст, при їх складанні розуміла значення своїх дій.

Відповідно до повідомлення ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, заповіт на якому містився вихідний номер на штампі №128 від 24.10.2013 року, складений на половині аркуша паперу формату А-4 ОСОБА_5 сільською радою не посвідчувався. Всі заповіти, посвідчені ОСОБА_5 сільською радою реєструються в журналі реєстрі для реєстрації нотаріальних дій без штампа з номером, і складаються на аркуші паперу формату А-4, номер реєстру ставиться в кінці заповіту (том 3, а.с.181).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 11.11.2014 року, від імені ОСОБА_9 зареєстровано лише два заповіти, посвідчений 25.07.2012 року, номер в реєстрі нотаріальних дій - 94, та заповіт, посвідчений 24.10.2013 року, номер в реєстрі нотаріальних дій - 258. Інших заповітів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, не зареєстровано (том 2, а.с.104-107).

Відповідно до ч.2 ст.1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Оскільки кожен із заповітів охоплював розпорядження ОСОБА_8 на випадок своєї смерті щодо різного майна, твердження відповідачки про те, що заповіт складений спадкодавцем 24.10.2013 року скасовує дію попереднього заповіту, складеного 25.07.2012 року, є безпідставним.

Згідно з ч.1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, у тому числі й те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що під час судового розгляду не було встановлено підстав, які б свідчили про те, що волевиявлення заповідача ОСОБА_9, висловлене в заповітах, посвідчених ОСОБА_5 сільською радою Котелевського району Полтавської області 25.07.2012 року та 24.10.2013 року не було вільним та не відповідало її внутрішній волі. Тому, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 позовних вимог про визнання заповітів недійсним, слід відмовити.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-308цс16, статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо). Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»). У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв'язку з її оспоренням та не визнанням іншими особами.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що вимога щодо встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

Інших доказів на обґрунтування своїх вимог чи заперечень по суті позовних вимог сторонами надано не було. Відповідач ОСОБА_2 та її представник не довели свого зустрічного позову в частині позовних вимог щодо визнання заповітів недійсними та про поділ спадкового майна й визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, що є її основним обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.10 ЦПК України. При цьому суд створив усі умови для змагальності процесу, роз'яснював їй та її представнику їх права і обов'язки.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Оскільки вимоги ОСОБА_2 про визнання заповітів недійсними не підлягають до задоволення, то суд приходить до переконання, що у задоволенні вимог позивачки про поділ спадкового майна та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати ОСОБА_2 не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 328, 392, 1233, 1235, 1247, 1251, 1268, 1254, 1257 ЦК України, ст. 81 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_8, у порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 3,46 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер: 5322281300:00:005:0433, й до дня смерті належала на праві приватної власності ОСОБА_8 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №118604, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26.10.2004 року за №010454510222.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення; визнання заповітів недійсними; поділ спадкового майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області, приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7, - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженка м. Ясиновата Донецької області, є двоюрідною племінницею ОСОБА_9, яка померла 08.12.2013 року в с. Деревки Котелевського району Полтавської області.

У решті зустрічного позову відмовити.

Судові витрати ОСОБА_2 не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Повне рішення суду виготовлено 07.07.2016 року.