Рішення

від 07.07.2016 по справі 743/573/16-ц

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/573/16-ц

Провадження № 2/743/183/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Шевченко Ю.О.

з участю представника позивачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - про визнання недійсним договору про розірвання договору купівлі-продажу; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна; визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, зазначивши, що 08.09.2008 року вони, за нотаріально посвідченим договором, придбали у ОСОБА_5 будівлю зерноскладу, розташовану по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району, після чого заснували ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» , здійснили ремонт приміщення, де організували виробництво будівельних виробів з пластмас. В 2015 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили виробничу діяльність і вирішили продати належне їм майно, після чого дізнались, що 07.12.2009 року ОСОБА_4, якого позивачі ще перед укладенням договору купівлі-продажу зерноскладу, уповноважили вчиняти від їх імені та в їх інтересах правочини, всупереч волі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, розірвав попередній договір, внаслідок чого ОСОБА_5 повторно, 11.11.2011 року, продав зерносклад ОСОБА_6, яка доводиться сестрою ОСОБА_4 Всі вказані вище правочини були посвідчені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, який в порушення діючого законодавства, посвідчив договір про розірвання договору купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також договір купівлі-продажу зерноскладу, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином позивачі, посилаючись на порушення нотаріусом вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 року та ст.ст.5, 203, 215, 216, 238, 334, 346, 387, 388 ЦК України, просять: 1) визнати недійсним договір про розірвання договору купівлі-продажу від 07.12.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 8213; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.11.2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1733; 3) визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю - зерносклад, розташований по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області; 4) витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нежитлову будівлю - зерносклад, розташований по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району, припинивши право власності ОСОБА_6 на вказане майно.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Відповідачі в судове засідання не зВ»явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст.74 ЦПК України.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_7 надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 являються громадянами ОСОБА_8 Білорусь та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. 20.08.2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за довіреностями, посвідченими приватним нотаріусом ОСОБА_7, уповноважили ОСОБА_4 бути їх представником в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, адміністративних органах, підприємствах, установах організаціях, органах нотаріату, органах державної реєстрації з усіх без вийнятку питань, що стосуються прав та інтересів довірителів, які повірений вважатиме прийнятними або доцільними, за умови, що його дії відповідатимуть вимогам чинного законодавства. Вказаними довіреностями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уповноважили ОСОБА_4 оформити право власності на нерухоме майно в с.Голубичі Ріпкинського району і отримати свідоцтва про право власності на це майно; укладати та підписувати договори оренди земельних ділянок; отримувати Державні акти на право користування земельними ділянками; бути представником в судових органах з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі. Строк дії довіреностей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визначили до 20.08.2011 року.

Таким чином, за змістом довіреностей виданих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, останні уповноважили ОСОБА_4 на вчинення дій щодо оформлення на їх користь права власності і користування нерухомим майном, розташованим в с.Голубичі Ріпкинського району та представляти їх інтереси виключно з приводу володіння цим майном. Правом відчужувати належне довірителям майно ОСОБА_4 уповноважений не був. З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 особисто, за письмовим договором, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_7, придбали у ОСОБА_5 по ? частині нежитлової будівлі - зерноскладу, розташованої по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області. Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01.12.2008 року заснували і цього ж дня зареєстрували ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» , з юридичною адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, 7. Метою діяльності вказаного товариства було виготовлення будівельних виробів з пласмас, скляних і металевих виробів. Розмір статутного капіталу підприємства визначено в сумі 1060500 грн., а його формування закінчено 31.12.2011 року. Згідно Єдиного реєстру юридичних осіб, керівником ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» , починаючи з 16.03.2012 року, значиться ОСОБА_3 На момент розгляду справи судом, ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» не перебуває в стадії ліквідації. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він, починаючи з 2008 року, знайомий з позивачами, так як останні придбали приміщення зерноскладу в с.Голубичі Ріпкинського району по вул.Чернігівській. ОСОБА_9 постійно проживає в с.Голубичі неподалік цього приміщення і на день розгляду справи судом, неофіційно виконує функції сторожа. Після придбання зерноскладу, в приміщенні було здійснено капітальний ремонт, а також встановлена лінія по виробництву металопластикових вікон, яка працювала близько двох років. ОСОБА_9 офіційно працював сторожем ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» та особисто знайомий з ОСОБА_4, який певний час виконував обовВ»язки директора виробництва. Крім ОСОБА_9 на виробництві працювало не менш ніж 6 найманих працівників, з яких свідок памВ»ятає жителів м.Чернігова - ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Весь цей час виробництвом фактично керував ОСОБА_3 В 2015 році виробнича лінія була вивезена з підприємства за рішенням власників, працівники звільнені, однак саме приміщення перебуває під охороною ОСОБА_9 і сторонні особи не мають до нього доступу. Свідку відомо, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не мали наміру продавати приміщення. Із ОСОБА_6 свідок не знайомий, але в травні-червні 2016 року ОСОБА_9 телефонував ОСОБА_4, який повідомив, що приміщення хочуть оглянути покупці. З трудової книжки ОСОБА_9 вбачається, що 01.10.2010 року він був прийнятий на роботу сторожем ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» та звільнений з роботи 16.01.2012 року. Запис про видання наказу № 4-к від 16.01.2012 року щодо звільнення з роботи ОСОБА_9 здійснено ОСОБА_4, як директором підприємства.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_9 підтверджуються офіційним документом та узгоджуються з доводами позивачів про те, що ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» упродовж тривалого часу займалось виробничною діяльністю і на момент розгляду справи судом, не ліквідоване.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які полягали в ремонті придбаного ними приміщення, заснуванні ТОВ В«ЗНАК ЯКОСТІ ЮГВ» та ведення господарської діяльності до 2015 року, беззаперечно вказують на відсутність у позивачів намірів припинити право власності на нерухоме майно.

Разом з цим, повідомленням Чернігівського МБТІ підтверджується, що за період з 08.09.2008 року по 07.12.2009 року і вподальшому, право власності на будівлю зерноскладу, розташовану по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не реєструвалось.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, як повірений, не виконав свого обовВ»язку, обумовленого дорученнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 20.08.2008 року та не зареєстрував за позивачами права власності на нерухоме майно.

Частиною 2 ст.250 ЦК України передбачено, що представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю. Матеріалами справи підтверджується і відповідачі не спростували той факт, що ОСОБА_4 не повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову від вчинення дій в їх інтересах, обумовлених довіреностями від 20.08.2008 року. Суд розцінює таку бездіяльність ОСОБА_4, як підготовку до протиправного відчуження приміщення зерноскладу на користь інших осіб.

Викладене підтверджується тим, що 07.12.2009 року ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, уклав зі ОСОБА_5 договір про розірвання договору купівлі-продажу приміщення зерносховища. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 8213. Вподальшому, за письмовим договором посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_7 від 11.11.2011 року за № 1733, ОСОБА_5 продав ОСОБА_6 спірне приміщення, право власності на яке за новим покупцем було зареєстровано в Чернігівському МБТІ 07.12.2011 року. У відповідності до ч.2 ст.214 ЦК України, особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Визначених законом підстав для відмови ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від договору купівлі-продажу, укладеного між ними і ОСОБА_5, в судовому засіданні не встановлено. Частиною 3 ст.12 ЦК України передбачено, що відмова від права власності на нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. До актів цивільного законодавства, який станом на 07.12.2009 року регулював порядок відмови від права власності, відноситься В«Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затверджена наказом МЮ України від 03.03.2004 року №20/5. Вказана Інструкція була чинною 07.12.2009 року, тобто на момент укладення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 договору про розірвання договору купівлі-продажу приміщення зерноскладу. Згідно п.48 Інструкції, договір сторін про зміну або розірвання нотаріально посвідченого договору оформляється шляхом складання окремого договору, який додається до примірника основного договору, що міститься в справах державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса (державного нотаріального архіву). Договір про зміну або розірвання договору підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх примірниках основного договору робиться відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання. Відмітка підписується нотаріусом і скріплюється його печаткою. З оглянутого в судовому засіданні оригіналу договору купівлі-продажу спірного майна від 08.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_5, з іншої, вбачається, що нотаріус ОСОБА_7 не проставив на договорі відмітку про розірвання цієї угоди. Оспорюваний позивачами договір - про розірвання договору купівлі-продажу від 07.12.2009 року, не містить підписів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з якими ОСОБА_5 безпосередньо укладав цю угоду. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_7 порушив вимоги законодавства під час посвідчення договору, укладеного 07.12.2009 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Порушення порядку посвідчення договору, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, є додатковою підставою для визнання цього правочину недійсним. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивачів та необхідність задоволення їх у повному обсязі. У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачами підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку. Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі - зерноскладу, розташованого по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області від 07.12.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 8213.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - зерноскладу, розташованого по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області від 11.11.2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1733.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю - зерносклад, розташований по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області.

Витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нежитлову будівлю - зерносклад, розташований по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області.

Припинити право власності ОСОБА_6 на нежитлову будівлю - зерносклад, розташований по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у солідарному порядку, на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 964 грн. 60 коп., в якості відшкодування судових витрат.

Арешт, накладений на нежитлову будівлю - зерносклад, розташований по вул.Чернігівській, 1 в с.Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області, залишити, до набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка не була присутня під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання йогокопії.

Повний текст рішення складено 12.07.2016 року.

Суддя Є.А. Жовток