Рішення

від 13.07.2016 по справі 243/5135/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЛОВ?ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/5135/16-ц 2/243/5135/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарі Куцик Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів її виплати,

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ДП «УкрНДІметалургмаш» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням терміну її виплати, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її трудових прав.

Позивач ОСОБА_1 була належним чином сповіщена про дату, час та місце судового розгляду, але не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду подала письмову заяву, датовану 29 червня 2016 року, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у її відсутність.

У позовній заяві позивачкою було зазначено про те, що вона працювала у відповідача швейцаром гуртожитку з 15 листопада 2002 року по 20 вересня 2010 року. З 2010 року ДП «УкрНДІметалургмаш» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. 20 вересня 2010 року позивач була звільнена з роботи. При її звільненні з підприємства відповідач зобов’язаний був провести з нею повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Заборгованість по заробітній платі становила7188 грн. 51 коп., яку за судовим наказом Слов?янського міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року стягнуто з ДП «УкрНДІметалургмаш» на користь позивача. В березні 2016 року ліквідатор ДП «УкрНДІметалургмаш» ОСОБА_2 виплатив заборгованість по заробітній платі позивачу у повному обсязі, а виплачувати компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати арбітражний керуючий відмовляється. Посилаючись на положення статті 34 Закону України «Про оплату праці» та статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів її виплати», відповідно до пункту 2 постанови КМ України від 21 лютого 2001року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів її виплати», просила стягнути на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року у сумі 6594 грн. 74 коп.

Представник відповідача арбітражний керуючий ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, з урахуванням поданим ним письмових заперечень.

У запереченнях проти заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що постановою Господарського суду Донецької області від 18.05.2013 р. у справі № 42/4б про банкрутство ДП «УкрНДІметалургмаш» боржник визнаний банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 Після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Окрім того, вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі /а.с.21-23/.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані сторонами по справі докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15 листопада 2002 року працювала швейцаром гуртожитку в ДП «УкрНДІметалургмаш» до 20 вересня 2010 року.

На час її звільнення з підприємства, мала місце заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1 у сумі 7188 грн. 51 коп., що підтверджується судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року /а.с.3/.

Як встановлено у судовому засіданні і не оспорюється сторонами заборгованість по заробітній платі у сумі 7188,51 грн. була виплачена позивачці арьітражним керуючим ОСОБА_2 у березні 2016 року.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України «Про оплату праці», «;Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427; Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Разом із тим статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-43цс14, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи, що ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням терміну її виплати за період з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року, тобто вже після її звільнення з підприємства 20 вересня 2010 року, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, бо проведення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати після звільнення позивача законодавством після припинення трудових відносин не передбачено, а порушення прав працівника на своєчасне отримання належних йому при звільненні коштів підлягає захисту в інший спосіб - у порядку, встановленому ст. 117 КЗпП України.

При зверненні до суду позивачкою не проводилася сплата судового збору, виходячи із положень статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 Цивільно - процесуального кодексу України, статтями 115, 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів її виплати у сумі 6594 грн. 74 коп., відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева