Рішення

від 11.07.2018 по справі 243/5135/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/2151/2018

Номер справи 243/5135/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ )

11 липня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш про стягнення компенсації втрати частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш про стягнення компенсації втрати частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, посилаючись на те, що вона, працювала у відповідача швейцаром гуртожитку з 15 листопада 2002 року по 20 вересня 2010 року.

З 2010 року працівникам почали нерегулярно виплачувати заробітну плату.

Згідно ст. 233 КЗпП України вона має право звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду, справа №2-н-837-2010 від 15 жовтня 2010 року з державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш на її користь стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 7188,51 грн.

В березні 2016 року відповідач, ліквідатор Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш - арбітражний керуючий ОСОБА_2, виплатив їй заборгованість по заробітній платі у сумі 7188,51грн.

Виплачувати індексацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні, арбітражний керуючий ОСОБА_2, відмовляється.

Посилаючись на ст. 34 Закону України Про оплату праці та ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати , вважає, що відповідач повинен виплатити на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року.

Приріст Індексу споживчих цін за період з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року складає:

(1,005 x 1,003 x 1,008 x 1,01 x 1,009 x 1,014 x 1,013 x 1,008 x 1,004 x 0,987 x 0,996 x 1,001 x 1,0 x 1,01 x 1,009 x 1,014 x 1,013 x 1,008 x 1,004 x 0,987 x 0,996 x 1,001 x 1,0 х 1,001 x 1,002 x 1,002 х 1,002 x 1,003 x 1,0 x 0,997 x 0,997 x 0,998 x 0,997 х 1,001 х 1,0 х 0,999 х 1,002 x 1,002 x 0,999 x 1,0 х 1,0 х 1,001 х 1,0 x 0,999 x 0,993 х 1,0 х 1,004 х 1,002 x 1,005 x 1,002 x 1,006 x 1,022 x 1,033 x 1,038 х 1,01 x 1,004 x 1,008 x 1,029 x 1,024 x 1,019 x 1,03 x 1,031 x 1,053 x 1,108 x 1,14 x 1,022 x 1,004 x 0,99 x 0,992 x 1,023 х 0,987 x 1,02 x 1,007 x 1,009 x 0,996) х 100% -100 % = 91,74%.

Сума компенсації за період з 1 жовтня 2010 року по 01 березня 2016року складає:

7188 грн. 51 коп. х 91,74%/100% = 6594 грн. 74 коп.

Просить суд стягнути з Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш , код ЄДРПОУ 04601736, на її, ОСОБА_1, користь компенсацію втрати частини заробітної плати ув'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 6594,74 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи належним чином була повідомлена ( а.с.114).

11 липня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла Заява, в якій вона просить суд розглянути справу без її участі ( а.с.116 ).

Представник відповідача Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш до судового засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. (а.с. 112 ).

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача ним не отримується (а.с.115).

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_3 підприємство Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

У наданих запереченнях проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1, Ліквідатор Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш - ОСОБА_2 зазначає, що постановою Господарського суду Донецької області від 18.05.2013 року у справі № 42/4б про банкрутство ДП УкрНДІметалургмаш боржник визнаний банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Окрім того, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Статтею 28 Закону України Про оплату праці встановлено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , встановлений окремий порядок визнання та сплати заборгованості із заробітної плати в процедурах банкрутства, що сприяє визначенню сум заборгованості боржника єдиним судом - господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі /а.с.21-23/.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш про стягнення індексації заробітної плати підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Основним Законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, Судовим наказом, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області від 15 жовтня 2010 року № 2-н/-837-2010, який набув законної сили 08 листопада 2010 року, з Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі, яка станом на 01 вересня 2010 року складала 7188,51 грн. (а.с 3).

В березні 2016 року відповідач виплатив ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7188,51 грн.

Вказані обставини визнані позивачем та не спростовані у належний спосіб відповідачем.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 не проведений, що підтверджується письмовими матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частин першої-другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію втрати частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За статтею 3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Згадані вище статті 2 , 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття доходи для цілей цього Закону , а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок) відтворюють положення Закону лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону , окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Відповідно до пункту 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: у тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).

Виходячи із зазначеного, всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника.

Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

За наявності зазначених умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 15 листопада 2002 року до 20 вересня 2010 року працювала швейцаром гуртожитку в ДП УкрНДІметалургмаш .

На час її звільнення у підприємства була заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 7 188,51 грн., що підтверджується судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2010 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ДП УкрНДІметалургмаш знаходиться в стані припинення.

Відповідно до Рішення Господарського суду Донецької області № 42/4б від 18 червня 2013 року ДП УкрНДІметалургмаш визнано банкрутом. Ухвалою від 01.02.11 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Державного підприємства Український науково - дослідний інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш м. Слов'янськ внаслідок його фінансової неспроможності. На час розгляду справи підприємство не ліквідовано.

Відповідно до ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 709/0/4-13 від 07 травня 2013 року, справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника зарплати і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута.

Як встановлено у судовому засіданні і не оспорюється сторонами, заборгованість із заробітної плати у сумі 7 188,51 грн була виплачена позивачу арбітражним керуючим у березні 2016 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним, міститься висновок Конституційного Суду України про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР Про оплату праці встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оплату праці № 108/95 структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з положеннями частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України , статей 33 , 34 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

За вказаних умов, невиплата компенсації втрат частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Подібне розуміння можливості обмежень прав власності на майно відповідає загальноєвропейським стандартам у галузі права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005 року поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність . Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.

ОСОБА_3 може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

Частиною 2 ст.2 Закону України Про оплату праці визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 22Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427(1427-97-п) (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. N 692 (692-99-п), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

В зв'язку з наведеним суд приходить до обґрунтованого переконання, що ОСОБА_3 підприємство Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш повинен виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати , а саме з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року.

Приріст Індексу споживчих цін за період з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року складає:

(1,005 x 1,003 x 1,008 x 1,01 x 1,009 x 1,014 x 1,013 x 1,008 x 1,004 x 0,987 x 0,996 x 1,001 x 1,0 x 1,01 x 1,009 x 1,014 x 1,013 x 1,008 x 1,004 x 0,987 x 0,996 x 1,001 x 1,0 х 1,001 x 1,002 x 1,002 х 1,002 x 1,003 x 1,0 x 0,997 x 0,997 x 0,998 x 0,997 х 1,001 х 1,0 х 0,999 х 1,002 x 1,002 x 0,999 x 1,0 х 1,0 х 1,001 х 1,0 x 0,999 x 0,993 х 1,0 х 1,004 х 1,002 x 1,005 x 1,002 x 1,006 x 1,022 x 1,033 x 1,038 х 1,01 x 1,004 x 1,008 x 1,029 x 1,024 x 1,019 x 1,03 x 1,031 x 1,053 x 1,108 x 1,14 x 1,022 x 1,004 x 0,99 x 0,992 x 1,023 х 0,987 x 1,02 x 1,007 x 1,009 x 0,996) х 100% -100 % = 91,74%.

Сума компенсації за період з 1 жовтня 2010 року по 01 березня 2016року складає:

7188 грн. 51 коп. х 91,74%/100% = 6594 грн. 74 коп.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час роботи позивача у ДП УкрНДІметалургмаш утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 7188,51 грн., позивач працювала до 20 вересня 2010 у ДП УкрНДІметалургмаш після чого була звільнена, однак під час звільнення всі належні від підприємства виплати відповідачем проведені не були, заборгованість по заробітній платі була виплачена відповідачем на користь позивача лише у березні 2016 року.

Отже, в даному випадку позивач ОСОБА_1 має право на отримання від ДП УкрНДІметалургмаш компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з 01 жовтня 2010 року по 01.03.2016 року.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги до ДП УкрНДІметалургмаш про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 6594,74 грн.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» , за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з цього, на підставі ст. 141 ЦПК України , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - ОСОБА_3 підприємство Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. за вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,76,77,78,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, ст. ст. 95, 115, 116, 117 КЗпП України , Законом України Про оплату праці, Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , Законом України Про судовий збір, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш про стягнення компенсації втрати частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш , код ЄДРПОУ 04601736, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, будинок №2 - А, р/рахунок 26002301660023 у філії відділення ПІБ міста Слов'янська МФО 334561, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 6594,74 грн. (шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн. 74 коп.).

Стягнути з Державного підприємства Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування УкрНДІметалургмаш , код ЄДРПОУ 04601736, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, будинок №2 - А, р/рахунок 26002301660023 у філії відділення ПІБ міста Слов'янська МФО 334561, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.) до державного бюджету коштів на доходний рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_5