Ухвала

від 07.09.2016 по справі 243/5135/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/5135/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1644/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 вересня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Гапонова А.В.

суддів Біляєвої О.М., Канурної О.Д.

за участю секретаря Ротар Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування «Укрндіметалургмаш» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ДП «Укрндімета-лургмаш» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її трудових прав.

Вона працювала у відповідача швейцаром гуртожитку з 15 листопада 2002 року по 20 вересня 2010 року. З 2010 року ДП «УкрНДІметалургмаш» припинило виплачувати працівни-кам заробітну плату. 20 вересня 2010 року позивач була звільнена з роботи. При її звільненні з підприємства відповідач зобов'язаний був провести з нею повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Заборгованість по заробітній платі становила 7188 грн. 51 коп., яку за судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року стягнуто з ДП «Укрндіметалургмаш» на користь позивача. В березні 2016 року ліквідатор ДП «Укрндіметалургмаш» Нестеренко О.А. виплатив заборгованість по заробітній платі позивачу у повному обсязі, а виплачувати компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати арбітражний керуючий відмовляється. Посилаючись на положення статті 34 Закону України «Про оплату праці» та статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати», відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 21 лютого 2001року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати», просила стягнути на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року у сумі 6594 грн. 74 коп.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування «Укрндіметалургмаш» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати відмовлено.

При ухваленні рішення суд керувався тим, що позивач просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням терміну її виплати за період з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року, тобто вже після її звільнення з підприємства 20 вересня 2010 року. І таким чином відсутні підстави для задоволення позовних вимог, бо проведення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати після звільнення позивача законодавством після припинення трудових відносин не передбачено, а порушення прав працівника на своєчасне отримання належних йому при звільненні коштів підлягає захисту в інший спосіб - у порядку, встановленому ст. 117 КЗпП України.

На вказане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та просила рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2016 року скасувати та ух-валити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати. Згідно з «Інструкцією з статистики заробітної плати» затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5 фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати та фонду додаткової заробітної плати, який в свою чергу включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. З цього випливає, що індексація заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати є складовими частинами заробітної плати, а значить самою заробітною платою.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача належним чином повідомлений про день та час розгляду спра-ви, у судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши ма¬теріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апе-ляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення необхідно скасувати та винести нове рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 15 листопада 2002 року пра-цювала швейцаром гуртожитку в ДП «Укрндіметалургмаш» до 20 вересня 2010 року.

На час її звільнення з підприємства, мала місце заборгованість по заробітній платі на ко-ристь ОСОБА_1 у сумі 7188 грн. 51 коп., що підтверджується судовим наказом Слов'янсь-кого міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року (а.с.3).

Як встановлено у судовому засіданні і не оспорюється сторонами заборгованість по заро-бітній платі у сумі 7188,51 грн. була виплачена позивачці арбітражним керуючим Нестеренко О.А. у березні 2016 року.

За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні робітника виплата всіх сум, що нале-жать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, нале-жних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати за виною власника належних зві-льненому робітнику сум у строки, вказані у ст.116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити робітнику середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Оскільки підприємством порушені вимоги закону, воно має відповідати перед позивачкою згідно за ст.117 КЗпП України.

З таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підс-тав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнилася 20 вересня 2010 року, натомість заборгованість із заробітної плати їй було виплачено лише у березні 2016 року.

У даному випадку має місце порушення встановлених строків виплати заробітної плати при звільненні.

Таким чином робітнику надається право на компенсацію, відповідно до Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втра-ти частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати скла-дається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та ком-пенсаційних виплат.

Таким чином, з аналізу діючого законодавства вбачається, що компенсація втрати части-ни заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати входить до структури заробіт-ної плати та підлягає стягненню з роботодавця.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Укрндіметалургмаш» знаходиться в стані припи-нення. Відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 18.05.2013 року ДП «Укрндіметалургмаш» визнано банкрутом.

Проте колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встанов-леному цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати забор-гованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута.

В судовому засіданні оглянуті матеріали цивільної справи № 2-н/837/2010, по якій 15.10.2010 року було винесено судовий наказ про стягнення з підприємства на користь позива-чки заборгованість з заробітної плати у розмірі 7188 гривень 51 копійка.

Як вбачається з копій розрахунків, що містяться на а.с.6-7 в структуру заробітної плати вже було закладено компенсацію.

Враховуючи, що відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення.

А позивачка звернулась до суду майже через шість років, суд першої інстанції правильно зазначив, що право на компенсацію, що входить у структуру заробітної плати підлягає захисту у іншій спосіб.

Таким чином доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

Як зазначено в ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розг¬ляду справи в апе-ляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рі¬шення суду першої інстанції в ме-жах доводів апеляційної скарги та вимог, заяв¬лених у суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 303, ст. 308, ст.309, ст.315 ЦПК України апеляційний суд Донецької обла-сті, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2016 року за-лишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: