Постанова

від 14.07.2016 по справі 823/765/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року справа № 823/765/16

11 год. 45 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - не прибув,

представників відповідачів та третіх осіб на строні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженої відповідальністю В«АйоваВ» до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_1 районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженої відповідальністю В«ВП В«Імпульс плюсВ» , - про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ТОВ В«АйоваВ» (далі - позивач) до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області (далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 22.02.2016 №28379617.

Ухвалою суду від 06.07.2016 залучено до участі у справі як другого відповідача ОСОБА_1 районну державну адміністрацію Черкаської області (далі - відповідач 2).

Позов мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням зареєстровано право оренди за ТОВ В«ВП В«Імпульс плюсВ» на земельну ділянку, яка використовується позивачем на підставі діючого договору оренди, без врахування переважного права на поновлення його дії. Тому просив задовольнити позов.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без його участі. Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 у письмовому клопотанні від 05.07.2016 (а.с.44) просила позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без її участі.

Відповідачі та ТОВ В«ВП В«Імпульс плюсВ» явку представників у судове засідання не забезпечили, заперечень на позов не надали, хоча повідомлені про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі.

Дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 20.05.2006 позивач уклав з ОСОБА_3 (орендодавець) договір (б/н) оренди землі, предметом якого є оренда земельної ділянки, строком на 10 років загальною площею 2,81га (кадастровий номер 7124083600:01:001:0224), що належить орендодавцю на праві власності відповідно до Державного акту від 30.12.2003 серії ЧР №143504. Договір 06.09.2006 зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП В«Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсахВ» за №040679300287.

Суд з'ясував, що у період дії зазначеного договору державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_4 22.02.2016 прийняв рішення №28379617 про реєстрацію за ТОВ В«ВП В«Імпульс плюсВ» права оренди на вищевказану земельну ділянку на підставі договору оренди від 15.09.2015 №140, укладеному вказаним товариством з ОСОБА_3

З інформації в довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.15 на звороті) вбачається, що строк дії права оренди починається з 01.12.2017.

Для вирішення спору суд врахував ч.1 ст.6 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV В«Про оренду земліВ» (далі - ЗУ №161-XIV), якою встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

На підставі ч.5 ст.6 цього Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтями 125-126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон №1952).

З аналізу наведених норм вбачається, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

П.1 ч.1 ст.2 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право оренди земельної ділянки згідно з п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952 підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням у період дії договору позивача про оренду зареєстровано за ТОВ В«ВП В«Імпульс плюсВ» право оренди вищевказаної земельної ділянки, яке виникне з 03.12.2017, тобто на майбутнє.

Оскільки на підставі ст.17 ЗУ №161-XIV об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, суд погоджується з доводами позивача про порушення оскаржуваним рішенням його прав.

Сторони договору мають право визначати будь-який строк, з якого почнуть діяти їхні права та обов'язки. Однак з огляду на системний аналіз вказаних законів, на переконання суду, державній реєстрації підлягає виключно діюче речове право і за умови, що відносно його предмета в цей період відсутні інші діючі зареєстровані цього виду речові права. Зазначене підтверджується також таким.

Державна реєстрація прав відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952 проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідач 1, що є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.72 КАС України не надав жодного доказу в обґрунтування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення, не зважаючи на вимоги суду та не довів, що виконав вищевказані норми Закону №1952.

Згідно з ч.4 ст.18 Закону №1952 державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 1 ч.1 ст.27 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

На підставі п.3 ч.3 ст.10 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Верховний суд України в постанові від 29.09.2015 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Для вирішення спору суд врахував відсутність доказів про недійсність (нечинність) договору оренди від 20.05.2006 позивача з ОСОБА_3 Реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншими юридичними особами відповідач 1 не переконався про наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача.

Крім того, у матеріалах справах наявне колективне звернення жителів сіл Корбинова Гребля та Антонівка до одного із учасників позивача ТОВ "Українські аграрні інвестиції", підписаного у т.ч. ОСОБА_3, з якого вбачається відсутність волі орендодавця мати правовідносини з ТОВ В«ВП В«Імпульс плюсВ» та продовжити договір оренди землі з позивачем, що також підтверджується письмовими поясненнями зазначеної третьої особи у матеріалах справи (а.с.44).

Врахувавши вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 1378,00грн.

Керуючись ст.ст.2, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженої відповідальністю В«АйоваВ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 22.02.2016 №28379617.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області (код ЄДРПОУ 25674188) на користь товариства з обмеженої відповідальністю В«АйоваВ» (код ЄДРПОУ 32285780) судовий збір за подання цього позову в сумі 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) відповідно до платіжного доручення від 07.06.2016 №2139.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її проголошення. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич