Рішення

від 11.07.2016 по справі 914/1143/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016р. Справа№ 914/1143/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» , м. Львів

до відповідача : Приватної агрофірми В«ДністерВ» , с. Верин, Миколаівський район, Львівська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Комфортбуд", м. Київ

про стягнення 546 076,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник;

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник;

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Приватної агрофірми В«ДністерВ» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Комфортбуд" про стягнення 546 076,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. по справі 914/3574/14 зобов'язано приватну агрофірму В«ДністерВ» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286), - шляхом передачі його за Актом приймання-передавання (у місці, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» ).

Оскільки в ході примусового виконання даного рішення суду, директором ПАФ «Дністер» було надано державному виконавцю письмові пояснення про те, що спірне майно (автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286) було вилучено ТзОВ «Українська металургійна компанія», і на даний час у ПАФ «Дністер» таке майно відсутнє, позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого майна в розмірі 546 076,00 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 28.04.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 12.05.2016року.

В судове засідання 12.05.2016р. з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2016р. подав повідомлення про відсутність аналогічного спору.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі.

Третя особа явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, просила суд слухати справу без участі уповноваженого представника ПрАТ "БК "Комфортбуд", позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 24.05.2016р.

В судове засідання 24.05.2016р. з'явився представник позивача та представник відповідача. Третя особа явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, через канцелярію суду подала пояснення, в яких зазначено, що третя особа не заперечує проти задоволення позову, вважає його обґрунтованим, просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника третьої особи.

В наданих суду поясненнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити. По суті позову зазначив, що на виконання умов договору оренди спецтехніки №21-10/13 від 21.10.2013р. позивач передав відповідачу в тимчасове користування автомобіль КАМАЗ, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.10.2013р. Строк дії договору до 21.10.2014р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати орендної плати позивач направив відповідачу 19.09.2014р. повідомлення про відмову від договору оренди спецтехніки та вимогу повернути майно, однак відповідач відмовився повернути майно. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. суд зобов'язав Приватну агрофірму В«ДністерВ» повернути ТзОВ В«ТренторВ» автомобіль марки КАМАЗ шляхом передачі його за Актом приймання-передавання. Дане рішення набрало законної сили. На виконання вказаного рішення було видано наказ, який перебуває на виконанні.

Оскільки рішення суду на момент подання позову не виконано, позивач просить суд стягнути з відповідача ринкову вартість орендованого майна згідно висновку про вартість майна від 31.03.2016р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП В«РевероВ» в сумі 546 076,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Звернув увагу на те, що рішення суду про зобов'язання повернути об'єкт оренди перебуває на виконанні, виконавче провадження не завершено, а тому підстав для стягнення матеріальної вартості орендованого майна на даний час немає.

Для на дання сторонам можливості подати додаткові докази, розгляд справи було відкладено на 07.06.2016р.

03.06.2016р. третя особа подала через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації суду довідку про балансову вартість транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286), станом на 21.10.2013р.

07.06.2016р. відповідач подав через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації суду копію постанови державного виконавця в підтвердження того, що в ході виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. по справі 914/3574/14 державним виконавцем вживаються заходи щодо розшуку майна яке слід передати за рішенням суду, а саме оголошено розшук автомобіля марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286).

В судовому засіданні 07.06.2016р. оголошувалась перерва до 22.06.2016р.

21.06.2016р. позивач подав додаткові письмові пояснення в яких звернув увагу на те, що оскільки спірне орендоване майно відповідачем не повернуте, а такий обов'язок виник у відповідача ще 24.09.2014р., таке майно вважається втраченим, тому позивач в силу положень п. 9.1 та 9.2 договору оренди, вправі претендувати на стягнення вартості цього втраченого майна. Також позивач в підтвердження своєї правової позиції долучив практику Вищого господарського суду України.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д., розгляд справи 22.06.2016р. не відбувся.

29.06.2016р. через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 29.06.2016р. суд продовжив строк розгляду справи №914/1143/16 на 15 днів у відповідності до ст. 69 ГПК України та призначив розгляд справи на 11.07.2016р.

В судове засідання 11.07.2016р. з'явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити. Відповідач позовні вимоги заперечив, вважає, що позов є передчасним, оскільки спірне майно перебуває у розшуку. Третя особа, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до умов Договору відповідального зберігання №1 від 08.07.2013р укладеного між Приватним акціонерним товариством В«Будівельна компанія В«КомфортбудВ» (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» (зберігач), 08.07.2013р. поклажодавцем передано зберігачу за актом приймання-передавання на відповідальне зберігання з правом надання його в оренду автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012, реєстраційний номер: АА 6313 НС.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

21.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трентор» (орендодавець) та Приватною агрофірмою «Дністер» (орендар) було укладено Договір №21-10/13, за умовами якого Позивачем надано Відповідачу у найм автомобіль марки КАМАЗ (модель 65201-012, 2008 року випуску, реєстраційний номер: АА6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286).

Факт надання Відповідачу зазначеного транспортного засобу в оренду підтверджує двосторонній Акт приймання-передавання від 21.10.2013р.

Оскільки після закінчення строку дії договору оренди відповідач не повернув орендоване майно орендодавцю, останній (ТзОВ «Трентор») звернувся до суду з відповідним позовом про повернення майна.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. у справі №914/3574/14 позовні вимоги задоволено та зобов'язано Приватну агрофірму В«ДністерВ» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» (автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286), - шляхом передачі його за Актом приймання-передавання (у місці, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» ).

Дане рішення набрало законної сили 17.02.2016р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

29.02.2016р. на виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016р. господарським судом Львівської області було видано наказ щодо зобов'язання ПАФ В«ДністерВ» повернути ТзОВ В«ТренторВ» (автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286), - шляхом передачі його за Актом приймання-передавання (у місці, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» ).

15.03.2016р. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання даного наказу та надано боржнику час для добровільного виконання рішення суду до 22.03.2016р.

Листом від 23.03.2016р. директор ПАФ «Дністер» повідомив державного виконавця, що літом 2014 року спірний автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286) був вилучений представниками ТзОВ «Українська металургійна компанія» шляхом обману. В подальшому ПАФ «Дністер» в ході неодноразових звернень до ТзОВ «Українська металургійна компанія» з вимогою повернути автомобіль, довідалось, що такий у ТзОВ «Українська металургійна компанія» відсутній.

Постановою державного виконавця від 02.06.2016р. було оголошено в розшук автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286).

Як вбачається з п. 9.1, 9.2 договору оренди спецтехніки від 21.10.2013р. №21-10/13, орендар (ПАФ «Дністер») несе відповідальність за пошкодження чи втрату (знищення) майна та зобов'язане відшкодувати повну вартість втраченого майна.

Пленум Вищого господарського суду України в своїй постанові від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зазначає, що звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Відповідно до ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Таким чином, з огляду на положення укладеного між сторонами договору та чинне законодавство, саме відповідач як орендар повинен відшкодувати орендодавцю збитки у звязку із втратою ним об'єкта оренди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України під збитками слід розуміти втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Частиною 3 згаданої статті регламентовано відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень п.3 ст. 623 ЦК України, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Позивачем долучено до справи Звіт про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу - вантажного самоскиду марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, станом на 31.03.2016р. Даний звіт виконаний ПП «РЕВЕРО» на підставі сертифікату ФДМУ №95/15 від 04.02.2015р.

Оцінювачем за даним звітом виступав ОСОБА_3, кваліфікація якого підтверджена кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача від 21.04.2012р., посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача та свідоцтвом про реєстрацію оцінювача в державному реєстрі оцінювачів.

Згідно наявного у звіті висновку, ринкова вартість об'єкта оцінки (вантажний самоскид марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС) станом на 31.03.2016р. становить 546 076,00 грн.

Згідно позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача саме ринкову вартість автомобіля а саме 546 076,00 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що позов є передчасним, оскільки спірне майно розшукується державним виконавцем, то такі не беруться судом до уваги, оскільки виявлення державним виконавцем в майбутньому спірного майна чи встановлення осіб в яких воно перебуває, не звільняє відповідача від відшкодування його вартості орендодавцю.Відповідач не надав жодних доказів,яким чином дане майно вибуло з його володіння , документально не підтвердив де в даний час перебуває спірне майно.При розгляді справи №914/3574/14 відповідач не повідомляв суд , ні позивача про те, що майно вибуло у нього із володіння.

Обов'язок відповідача повернути позивачу як орендодавцю орендоване майно виник ще в жовтні 2014р., що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. у справі №914/3574/14. Оскільки таке майно у відповідача відсутнє, про що він сам зазначає, в силу положень договору та норм закону він повинен відшкодувати його вартість.

В той же час, суд звертає увагу відповідача на те, що після встановлення осіб в яких перебуває автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286), чи осіб якими він був знищений, відповідач не позбавлений права на стягнення з цих осіб у порядку регресу сплачених позивачу коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 546 076,00 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ч.1ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 8191,14 грн.

Керуючись ст. ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватної агрофірми «Дністер» (81635, Львівська область, Миколаївський район, с.Верин, ідентифікаційний код 03762064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТренторВ» (79026, м.Львів, вул. Сахарова,43, ідентифікаційний код 38326256) 546 076,00 грн. вартості втраченого орендованого майна та 8 191,14грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2016р.

Суддя Запотічняк О.Д.