Ухвала

від 13.07.2016 по справі 826/17538/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17538/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" та Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2014 року позов Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" задоволено частково: визнано протиправними дії Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" від 02 лютого 2015 року №67/1-15. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами. Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВГО "Комітет конституційно-правового контролю України" звернулась до відповідача із запитом на інформацію від 02 лютого 2015 року №67/1-5, в якому просила надати публічну інформацію про вищий навчальний заклад (далі по тексту - ВНЗ), яка є предметом суспільного інтересу, у вигляді належним чином засвідчених копій статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; ліцензії на провадження ВНЗ освітньої діяльності за відповідними спеціальностями та додатки до них; сертифіката про акредитацію освітньої програми ВНЗ; витяг ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; перелік структурних підрозділів та робочих органів ВНЗ із зазначенням їх адрес, телефонів, прізвищ керівників; правил прийому до ВНЗ у 2015 році; положення про приймальну комісію ВНЗ у 2015 році; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ у 2015 році; перелік та вартість платних освітніх та інших послуг, які надаються ВНЗ та його структурними підрозділами; планів роботи ВНЗ у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

За результатами розгляду запиту позивача Національна музична академія України імені П.І. Чайковського у листі від 16 лютого 2015 року №181 повідомила, що надання копій документів можливе лише після відшкодування витрат на виготовлення копій документів, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки обсяг вищезгаданих копій більше ніж 10 сторінок.

Крім того, відповідач зазначив, що запитувана інформація не є предметом суспільного інтересу відповідно до пункту 2 статті 29 Закону України "Про інформацію", предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

На підставі викладеного вище, зазначено, що ректор Академії надасть копії зазначених документів після відшкодування витрат за їх виготовлення, згідно рахунку.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) публічна інформація, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема: обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 5 Закону, доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з вимогами статті 20 зазначеного закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З наведеного у сукупності вбачається, що надання публічної інформації зумовлюється її наявністю у відповідного суб'єкта.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач наділений правом у порядку визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації", одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, тобто є запитувачем інформації; у свою чергу Національна музична академія України імені П.І. Чайковського є розпорядником публічної інформації, як особа, що виконує делеговані повноваження в частині надання освітніх послуг.

Також, матеріали справи свідчать, що запит позивача від 02 лютого 2015 року №67/1-5 оформлений відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації"; доказів що запитувана інформація, належить до інформації з обмеженим доступом, відповідачем до суду не надано.

Крім того, як було вірно зазначено судом першої інстанції, частина перша статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлює, що інформація на запит надається безкоштовно.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Отже, при зверненні із запитом на отримання інформації що становить суспільний інтерес, заявник не повинен платити за копіювання та друк.

Частина друга статті 29 Закону України "Про інформацію" визначає, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач звернувся із запитом на інформацію з метою реалізації конституційного права на освіту, зокрема щодо вступу до вищого навчального закладу, то запитувана інформація є такою, що становить суспільний інтерес, а тому плата за копіювання та друк такої інформації не стягується.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію на запит позивача від 02 лютого 2015 року №67/1-5.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Частина третя зазначеної статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні 1 218,00 грн., відповідно, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 487,20 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

На підтвердження вказаних обставин позивач має надати суду докази надання правової допомоги адвокатом або іншим фахівцем в галузі права, наприклад, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги, документи та первинні документи, що підтверджують фактичне надання послуг, докази сплати витрат на правову допомогу.

З наданих позивачем документів вбачається, що між позивачем (замовник) та фахівцем в галузі права ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 15 червня 2015 року, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги (правові послуги, правова допомога) щодо підготовки позовної заяви до суду про визнання дії Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського протиправною та відшкодування витрат на юридичні послуги (правові послуги, правову допомогу), а також здійснення інших процесуальних дій від імені замовника, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Згідно з актом передачі-прийому наданих послуг від 29 червня 2015 року замовник виконавець надав обумовлені договором послуги із розрахунку 1 година роботи дорівнює 825,00 грн., тривалістю 8 годин.

Відповідно до платіжного доручення від 30 червня 2015 року №25 позивач здійснив переказ коштів на карту ОСОБА_5 згідно договору про надання юридичних послуг від 15 червня 2015 року у сумі 6 600,00 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено, що позивачем не надано доказів, які підтверджували, що ОСОБА_5 є адвокатом або іншим фахівцем в галузі права, а розмір плати за надання правової допомоги перевищує законодавчо встановлений граничний рівень.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено обставин та підстав, з якими норми процесуального закону зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського матеріальної шкоди у розмірі 6 600,00 грн.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

В свою чергу, доводи наведені в апеляційних скаргах спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а отже задоволенню не підлягають.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" та Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 13.07.2016р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.