Ухвала

від 15.07.2016 по справі 22/57 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.07.2016 р. Справа№ 22/57

За скаргою:Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГранумВ» , м. Сокаль, Львівська область на дії:Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України, м. Київ; у справі:№ 22/57 стягувач:Публічне акціонерне товариство В«Універсал БанкВ» , м. Київ; боржник-1: боржник-2:Товариство з обмеженою відповідальністю В«Донснаб-ЗахідВ» , м. Сокаль, Львівська область Товариство з обмеженою відповідальністю В«ГранумВ» , м. Сокаль, Львівська область

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГранумВ» (вх. №3512/16 від 07.07.2016р.) на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою від 11.07.2016р. питання про прийняття до розгляду вказаної скарги на бездіяльність державного виконавця відкладено до повернення матеріалів справи №22/57 з апеляційної інстанції.

12.07.2016р. матеріали справи повернулися з Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши подану скаргу при підготовці справи до розгляду судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.06.2011 р. у справі №22/57 первісний позов задоволено повністю. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

12.09.2011р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2011 р. видано наказ.

10.08.2012р. головним державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу у справі №22/57 від 12.09.2011р. (ВП №33837049).

Ухвалою від 15.05.2013р. суд змінив спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2011р. у справі №22/57.

15 березня 2016 року Загальними зборами учасників ТзОВ «Гранум» було прийнято рішення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» (код ЄДРПОУ 32562266) шляхом його ліквідації та обрано голову ліквідаційної комісії Товариства (ліквідатора) - ОСОБА_1 (Протокол Зборів учасників ТзОВ «Гранум» № 1/16 від 15.03.2016р.).

15.03.2016р. до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Після внесення запису до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування товариства в процесі припинення ТзОВ «Гранум» керуючись ст. 67 закону України «Про виконавче провадження» направило повідомлення № 1/18 від 18 березня 2016 року Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України (було отримано 22.03.2016р. про що свідчить відмітка про отримання), в якому повідомило державного виконавця про розпочату процедуру ліквідації Товариства та просило: закінчити виконавче провадження стосовно ТзОВ «Гранум»; зняти арешти з майна ТзОВ «Гранум» (виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження № 4717435, № 4717160, № 4712229, № 4711600, №4711227, № 4710908; передати виконавчі документи голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) ОСОБА_1 для виконання ним подальших дій, спрямованих на погашення кредиторських вимог.

Не отримавши жодної відповіді, ТзОВ «Гранум» повторно направило повідомлення № 1/03 від 03 червня 2016 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, станом на 06 липня 2016 року і на це повідомлення жодної відповіді не було.

ТзОВ «Гранум» вважає, що бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України перешкоджає проведенню процедури ліквідації товариства та проведенню розрахунків з кредиторами.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії , або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання, рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що встановлений у ч. 1 ст. 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Згідно з ч. 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, скаржник двічі звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України (18 березня 2016 року та 03 червня 2016 року) із письмовим повідомленням про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Проте, станом на 06 липня 2016 року жодної відповіді від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України не було.

Таким чином, оскільки позивач знав про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні ще у березні 2016 року, а звернувся зі скаргою до суду лише у липні 2016 року, то ТзОВ В«ГранумВ» пропущений десятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 121 2 ГПК України стосовно оскарження дій (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Так як встановлений ч. 1 ст. 121 2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Враховуючи те, що ТзОВ В«ГранумВ» , звертаючись до суду із пропуском строку оскарження дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України, не просило його поновити, господарський суд Львівської області прийшов до висновку залишити скаргу без розгляду

Вказане не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГранумВ» на бездіяльність державного виконавця у справі №22/57 за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Універсал БанкВ» , до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донснаб-ЗахідВ» , та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГранумВ» , про стягнення 20 330 341,62 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГранумВ» , до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Універсал БанкВ» про визнання договору недійсним, залишити без розгляду.

Суддя Ділай У.І.