Ухвала

від 13.07.2016 по справі 372/2995/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2995/15-ц Головуючий у І інстанції Проць Т.В. Провадження № 22-ц/780/3442/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 26 13.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілов О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись не неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами кредитним договором та наявність значної заборгованості, яку позивач просить стягнути разом з іншими передбаченими договором та законом платежами.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 07.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 МКБ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 МКБ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №К/08-15 зі змінами та доповненнями, умови якого відповідачем порушуються і станом на 24.06.2015 року заборгованість по кредитному договору складає 1872354 долари 28 центів США.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судове засідання повторно не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 січня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» заборгованість за кредитним договором №К/08-15 від 07.08.2008 року в розмірі 1317514 долари 84 цента США заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками - 18683 долари 84 цента США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків та основної суми кредиту - 8902501 грн. 19 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» судовий збір в розмірі 3775 грн. 80 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із висновком, наведеним у рішенні, ОСОБА_2 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити по справі нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції було прийняте рішення з грубим порушення вимог чинного законодавства, при цьому не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвели до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою до неправильного вирішення спору.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що 07.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 МКБ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 МКБ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №К/08-15 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в розмірі 1500000 доларів США, а Позичальник зобов'язався погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах і в порядку, визначених цим договором та додатками до нього.

Вказаний кредитний договір був укладений в письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.1055 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України встановлюється, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч вимогам зазначеного кредитного договору, відповідачем вони належним чином не виконуються.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Розрахунком заборгованості підтверджується отримання відповідачем від позивача грошових коштів та невиконання ОСОБА_2 умов договору, наявність боргу за кредитним договором станом на 25.06.2015 року в розмірі 1872354 долари 28 центів США, який складається із заборгованості за тілом кредиту - 1317514 долари 84 цента США, заборгованість за відсотками - 18683 долари 84 цента США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків - 2775 доларів 53 цента США, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту - 417590 доларів США.

Разом з тим, згідно ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Виходячи із цього колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової для іноземної валюти, що означає, що пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Згідно ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про правомірність часткового задоволення позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором так, як позов заявлений правомірно, оскільки відповідач всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Тому, враховуючи вищезазначені норми закону, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо , заборгованість по пені у іноземній валюті, яка підлягає перерахунку в національну валюту України - гривню та розмір пені 420365,53 долари США згідно розпорядження НБУ від 25.06.2015 року буде становити 8902501 грн. 19 коп.

Щодо доводів апелянта про порушення щодо, неправильного та неповного дослідження доказів, що призвели до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права не знаходять свого підтвердження.

Натомість, жодних доказів, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення апелянтом не було надано

Рішення суду є обґрунтованим та доведеним, підстав для скасування, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України апелянтом не було наведено.

Таким чином, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 січня 2016 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: