Постанова

від 12.07.2016 по справі 826/23920/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 липня 2016 року 16 год. 10 хв. № 826/23920/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт" (далі - позивач, ТОВ "Магніт") до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") Славкіної Марини Анатоліївни (далі - відповідач, уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №11/1-27155 від 28 серпня 2015 року у формі повідомлення про нікчемність правочину (договору), а саме: договір про внесення змін від 17 лютого 2014 року до кредитного договору №9-2014 від 08 січня 2014 року (далі - кредитний договір) ; договір про внесення змін від 17 березня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 15 квітня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 15 травня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 16 червня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 15 липня 2014 року; договір про внесення змін від 15 серпня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 18 серпня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 15 вересня 2014 року до кредитного договору; договір про внесення змін від 15 жовтня 2014 року до кредитного договору (далі - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/23920/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні. Разом з тим, під час підготовки справи до розгляду судом з'ясовано, що позовні вимоги заявлено тільки до відповідача, а тому питання щодо залучення Фонду до участі у справі як співвідповідача вирішено розглянути після заявлення позивачем відповідних позовних вимог.

У відповідному судовому засіданні суд протокольною ухвалою допустив Фонд (також далі - третя особа) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування..

Представник третьої особи у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла.

У подальшому, до суду від представника третьої особи надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, відповідними ухвалами суду:

- відмовлено у задоволенні клопотання представника Фонду про залишення без розгляду позовної заяви у справі;

- відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі;

- відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Магніт" про призначення судової економічної експертизи у справі;

- відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк", як кредитором, та ТОВ "Магніт", як позичальником, укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 100000000,00 грн., а позичальник зобов'язувався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути та сплатити проценти за користування, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі; процентна ставка - 22% річних; кінцевий термін погашення - 06 січня 2015 року.

У подальшому, між ПАТ "ВіЕйБі Банк", як кредитором, та ТОВ "Магніт", як позичальником, укладались договори про внесення змін до кредитного договору від 17 лютого 2014 року, від 17 березня 2014 року, від 15 квітня 2014 року, від 15 травня 2014 року, від 16 червня 2014 року, від 15 липня 2014 року, від 15 серпня 2014 року, від 15 вересня 2014 року, від 15 жовтня 2014 року до кредитного договору, якими вносились зміни до строку сплати процентів, а також укладено договір про внесення змін до кредитного договору від 18 серпня 2014 року, яким встановлено, що процентна ставка за користуванням кредиту з 08 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року - 22% річних, а з 01 вересня 2014 року - 16,1% річних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 березня 2015 року №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 (один) рік із 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року.

Поряд з цим, відповідач листом від 28 серпня 2015 року №11/1-27155, посилаючись на п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) , повідомив про нікчемність вказаних вище договорів про внесення змін до кредитного договору.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 34, ч.ч. 1, 4 ст. 36, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 37, ч.ч. 1, 2, п.п. 6, 7 ч. 3, ч. 4 ст. 38, п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 48 Закону, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду може здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, які є необхідними для завершення процедури ліквідації банку.

Таким чином, шляхом логічного аналізу зазначених вище норм суд приходить до висновку, що уповноважену особу Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації наділена повноваженнями повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 Закону, про нікчемність цих договорів.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З письмових заперечень проти позову, а також з оскаржуваного рішення, вбачається, що таке рішення прийнято на підставі п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону, тобто договори про внесення змін до кредитного договору є нікчемними у зв'язку з тим, що умови таких договорів передбачають надання ТОВ "Магніт" переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку та/або умови договорів про внесення змін до кредитного договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому, суд звертає увагу, що в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав, визначених п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання договорів про внесення змін до кредитного договору нікчемними, у зв'язку з чим, суд вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, викладене у формі повідомлення від 28 серпня 2015 року №11/1-27155, про нікчемність правочину (договору), а саме, укладених між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Магніт" договорів про внесення змін до кредитного договору №9-2014 від 08 січня 2014 року, а саме: від 17 березня 2014 року, від 15 квітня 2014 року, від 15 травня 2014 року, від 16 червня 2014 року, від 15 липня 2014 року, від 15 серпня 2014 року, від 18 серпня 2014 року, від 15 вересня 2014 року та від 15 жовтня 2014 року.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт" (код ЄДРПОУ 32270732) здійснений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016).

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин