Рішення

від 14.07.2016 по справі 337/1442/16-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН 337/1442/16-ц

2/337/932/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Чалій Т.П.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2007р. зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на балансі та утриманні ЖБК-11 «Дніпроспецсталь». ОСОБА_2 є членом цього ЖБК, оскільки з 2009р. по 2012р. був головою Правління ЖБК. ЖБК, що дії на підставі Статуту, надавав послуги з технічного утримання вказаного будинку та прибудинкової території, за що власники квартир зобов'язані вносити плату за затвердженими загальними зборами тарифами. Відповідачі по справі не вносили плату за надані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 01.09.2015р. в сумі 2245,02грн.

Просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості, а також понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити повністю. Додатково суду пояснила, що ЖБК дійсно надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території мешканцям вказаного будинку, які є як членами, так і не є членами ЖБК, але які є споживачами та зобов'язані сплачувати вказані послуги за фактично існуючим договором. Відповідачі ОСОБА_2 є членами ЖБК, оскільки в 2009-2012р. ОСОБА_2 був головою Правління ЖБК, що відповідає вимогам Статуту ЖБК, відповідно до якого членом Правління може бути тільки член ЖБК. Те, що власником житла є ОСОБА_4, їм відомо не було. У вказаній квартирі зареєстровані та фактично мешкають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ЖБК належним чином здійснювало свої зобов'язання з приводу технічного обслуговування будинку, що підтверджується різноманітними договорами з комунальними підприємствами щодо надання відповідних послуг, їх оплату з боку ЖБК. Розрахунок розміру оплати здійснюється за загальною площею квартир з урахуванням затвердженого загальними зборами членів ЖБК тарифу. З приводу ненадання послуг, їх якості відповідачі до ЖБК не звертались. В травні 2016р. ЖБК було реорганізовано в ОСББ, останній є його правонаступником. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснив, що власником вказаної квартири є їх син - ОСОБА_4, який в квартирі не зареєстрований та в ній не мешкає, з його дозволу в квартирі фактично зареєстровані з 2007р. та мешкають вони з дружиною. Вони не є членами ЖБК, тому відносини щодо надання та сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території згідно з Законом «Про житлово-комунальні послуги» повинні відбуватись виключно на договірних засадах, але ніякого письмового договору між ними та ЖБК з цього приводу не укладалось, тому підстав для стягнення оплати за ці послуги немає. З приводу укладання такого договору він та його дружина до ЖБК не звертались, представники ЖБК також на укладанні такого договору не наполягали, до них з такою вимогою не звертались. Будинок, в якому вони мешкають, підключений до мережі водопостачання, газопостачання, теплопостачання, електропостачання, вивозяться побутові відходи, але рішення про затвердження тарифів на технічне обслуговування затверджено неправомочними Загальними зборами, тому не можуть застосовуватися. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не прибули , подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнають, просять в їх задоволенні відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вказаних осіб за наявними у справі доказами.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03.08.2007р. приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_5, реєстровий № 2862, є відповідач ОСОБА_4. Право власності зареєстровано у встановленому порядку (арк..115-116).

У вказаній квартирі зареєстровані і фактично мешкають 2 особи: відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (арк..28-29)

Вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який до травня 2016р. перебував на балансі ЖБК-11 «Дніпроспецсталь», останній в травні 2016р. було реорганізовано шляхом перетворення в ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь», яке набуло статусу юридичної особи з 31.05.2016р. (арк..71-80)

Ухвалою суду від 06.07.2016р. до участі у справі залучене ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь» як правонаступник ЖБК-11 «Дніпроспецсталь».

ЖБК-11 «Дніпроспецсталь» було створено в жовтні 1969р. з метою забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будування кооперативного житлового будинку за адресою м.Запоріжжя, вул..Запорозького козацтва,33 з житловим фондом в 119 квартир і діяло на підставі Статуту, затвердженого рішенням Запорізької міської ради народних депутатів 22.10.1969р. № 476 (арк..39-48).

Членом ЖБК відповідно до п.1.5 Статуту можуть бути громадяни, які постійно мешкають і прописані у м.Запоріжжі, досягнувши 18-річного віку, а також громадяни, які вступили у шлюб, або були прийняті на роботу за наймом згідно Законів до 18-річного віку. Громадяни, що вступили до ЖБК після заселення будинку, набувають юридичних прав членів ЖБК після затвердження виконкомом Хортицької ради народних депутатів рішення загальних зборів ЖБК щодо їх прийому в члени ЖБК.

Згідно з п.2.1.5 Статуту ЖБК зобов'язаний своєчасно проводити ремонт житлового будинку, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання і житлових приміщень будинку, утримувати в належному порядку місця загального користування та будинкової території.

Згідно з п.2.2.4 Статуту внески на експлуатацію будинку та утримання території біля будинку встановлюються в розмірі, необхідному для покриття фактичних витрат на ці потреби, виходячи з житлової площі квартири.

Член ЖБК повинен виконувати правила дійсного Статуту, рішень загальних зборів кооперативу (п.2.5.1 Статуту) та своєчасно вносити внески на поточний та капітальний ремонт будинку, на експлуатаційні витрати (п.2.5.3 Статуту).

Протоколом №2 загальних зборів членів ЖБК від 10.11.2012р. визначена сума тарифу на технічне обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.11.2012р. в розмірі 2,00грн. за 1 кв.м. (арк..17)

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість по квартирі АДРЕСА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2014р. по 01.09.2015р. становить 2245,02грн. і розрахована, виходячи з загальної площі квартири 66,03кв.м. та тарифу 2,00грн. за 1 кв.м.(арк..10).

01.10.2015р. ЖБК-11 «Дніпроспецсталь» звернулось до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості в сумі 2245,02грн. (арк..23) і 07.10.2015р. такий судовий наказ було видано (арк..26).

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.10.2015р. судовий наказ від 07.10.2015р. було скасовано за заявою боржників (арк..27).

21.04.2016р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 21.06.2016р. до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4 (арк..118).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з Законом України «Про кооперацію», ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186 «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу» житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей та для експлуатації та управління цим будинком. Житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку та утримання придомової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності, для чого має право укладати договори, пов'язані з будівництвом, експлуатацією і ремонтом жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, їх добровільним страхуванням та утриманням придомової території, а також інші договори відповідно до цілей його діяльності. Кошти житлово-будівельного кооперативу складаються, зокрема, з внесків на експлуатацію жилого будинку і утримання придомової території. Член житлово-будівельного кооперативу зобов'язаний виконувати вимоги статуту житлово-будівельного кооперативу і рішення загальних зборів членів кооперативу, своєчасно вносити платежі у погашення банківського кредиту і в покриття витрат кооперативу на експлуатацію і капітальний ремонт жилого будинку (будинків) та утримання придомової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги.

Крім того, згідно з ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ст.19 відносини між учасниками договірних відносин у сфері

житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з ст.20 вказаного закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.5 ч.3).

Згідно з ст.32 вказаного закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв'язку і достатності, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає необхідним стягнути заявлену позивачем суму заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території з власника квартири АДРЕСА_1 - відповідача ОСОБА_4

При цьому, суд виходить з того, що спірна квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, мешканцями якого в 1969р. було створено ЖБК, яке діяло до травня 2016р. і в подальшому реорганізовано в ОСББ.

Завданням діяльності ЖБК, а в подальшому і ОСББ, є належне утримання будинку, прибудинкової території.

Виходячи зі змісту Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної або юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та /або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Суд вважає, що ЖБК в спірний період (квітень 2014р. - серпень 2015р.) фактично здійснювало утримання, експлуатацію спірного житлового будинку та прибудинкової території, що підтверджується наданими позивачем належними та допустимим доказами, які суд приймає до уваги при постановленні рішення, - переліками витрат, пов'язаних з утримання та обслуговуванням будинку та прибудинкової території, договорами про надання послуг, виконання робіт, актами прийому-передачі виконаних робіт, рахунками на оплату робіт, послуг (арк..82-111).

Також в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 фактично не заперечував, що сміття із двору вивозиться, будинок в опалювальний сезон опалюється, електроенергія, вода постачається. Будь-яких актів-претензій, які складені відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і які є підставою для перерахунку розміру плати, відповідачі суду не надали. В судовому засіданні сторони не заперечували, що з приводу ненадання або надання відповідних послуг неналежної якості відповідачі до ЖБК не звертались.

Отже, позивач правомірно в спірний період нараховував оплату за надані ним послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

При постановленні рішення суд приймає за основу розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки він складений з чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум помісячно протягом спірного періоду, суми заборгованості наростаючим підсумком. Вказаний розрахунок проведений за затвердженими загальними зборами ЖБК розміром внеску на утримання будинку, виходячи із загальної площі квартири. Суд вважає вказаний розрахунок належним та допустимим доказом.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що розмір внеску - 2,00грн. за 1 кв.м. затверджений неправомочними загальними зборами членів ЖБК, тому не може застосовуватись, суд не приймає до уваги. Такі доводи спростовуються наданим позивачем витягом з протоколу №2 загальних зборів членів ЖБК від 10.11.2012р., відповідно до якого прийнято рішення про затвердження внеску на технічне обслуговування будинку з 01.11.2012р. в розмірі 2,00грн. за 1 кв.м. Ніяких доказів на підтвердження того, що вказане рішення загальних зборів членів ЖБК оскаржено, було скасовано, визнано недійсним, відповідачі суду не надали, тому воно є чинним і позивачем законно здійснено нарахування плати, виходячи з вищевказаних розмірів.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, відповідачами суду також не надано.

При постановленні рішення суд виходить з того, що на час заселення будинку та створення ЖБК відповідачі у вказаному будинку не мешкали, відповідач ОСОБА_4 придбав квартиру в цьому будинку в 2007р., в якій з його згоди зареєструвалися та поселилися його батьки - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_4 як власник житла заяви про прийняття його в члени ЖБК не писав, відповідне рішення загальними зборами членів кооперативу, яке в подальшому б відповідно до п.1.5 Статуту затверджувалось Хортицькою районної адміністрацією Запорізької міської ради, не приймалось, що сторонами в судовому засіданні фактично не заперечувалось. Тобто, відповідачі не є членами ЖБК. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі були членами ЖБК, представник позивача суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що правовідносини між ЖБК та власником квартири, який не є членом ЖБК, з урахуванням того, що не врегульовані Статутом ЖБК, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» і повинні будуватись на договірних засадах. При цьому, згідно з вимогами ст.20 вказаного Закону саме на споживача покладений обов'язок укласти такий договір.

Суд встановив, що між ЖБК та власником квартири ОСОБА_4 письмовий договір про участь останнього в утриманні будинку та прибудинкової території не укладався. З приводу укладання такого договору відповідач ОСОБА_4 або його уповноважена особа до керівництва ЖБК не зверталось. Вказані обставини сторони в судовому засіданні не заперечували.

В той же час, суд вважає, що поведінка сторін в спірний період свідчила про те, що даний договір фактично мав місце - позивач надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, тобто вчиняв певні дії з технічного утримання будинку та прибудинкової території, які відповідачами споживались. Тому, враховуючи норми ст.11 ЦК України, згідно з якою права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені законом, відповідач ОСОБА_4 в силу фактично існуючого договору зобов'язаний проводити оплату за надані послуги.

Крім того, такий обов'язок випливає і з вимог закону. Так, дійсно діючими законодавчими актами в сфері надання житлово-комунальних послуг, які вказані вище, передбачено надання цих послуг на підставі відповідного письмового договору. Але відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Так, ні ЦК України, ні ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання житлово-комунальних послуг має наслідком його недійсність, а тому відсутність письмового договору про надання відповідних послуг не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє споживача від оплати за фактично надані послуги.

За вищевказаних обставин суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності підстав для стягнення з них плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов'язки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст.156 ЖК України).

За таких обставин, суд вважає, що сума заборгованості в розмірі 2245,02грн. підлягає стягненню саме з відповідача ОСОБА_4, оскільки він є власником вказаної квартири і відповідно до ст.322 ЦК України на нього покладений тягар утримання своєї власності та відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» саме він є учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг.

Підстав для стягнення суми заборгованості з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з дозволу власника квартири ОСОБА_4 зареєстровані та фактично мешкають в спірній квартирі, суд в даному випадку не знаходить.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь» (до заміни - ЖБК-11 «Дніпроспецсталь») про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території є законними, обґрунтованими, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 в повному розмірі, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає повному задоволенню, а в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Згідно з ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову в сумі 1378,00грн.

Керуючись ст.11,15,16,322,382,509,526,610,611 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про кооперацію», ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186 «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу», ст.3,4,10,11,57-61,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь» (м.Запоріжжя, вул..Запорозького козацтва, 33, ЄРДПОУ 20519974) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2014р. по 01.09.2015р. в сумі 2245,02грн., в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1378,00грн., усього 3623,02грн. (три тисячі шістсот двадцять три гривні 02 копійки).

В задоволенні позову ОСББ №11 заводу «Дніпроспецсталь» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, - в той же строк з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 18.07.2016р.

Суддя Н.А.Мурашова

14.07.2016