Рішення

від 11.07.2016 по справі 922/2018/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2016 р.Справа № 922/2018/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Макаренко О.В.

судді Бринцев О.В., Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за первісним позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 Ворота", м. Харків до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань", м. Харків про та за зустрічним позовом до про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 19 666 142,68 грн. ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань", м. Харків ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 Ворота", м. Харків зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_3, довіреність б/н від 18.05.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 акціонерне товариство "ОСОБА_2 Ворота" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" (відповідач) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення грошових коштів, що були сплачені ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" на виконання договору № 1 від 18.10.2011 р. в розмірі 19 666 142,68 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що зазначені у позові правочини укладені з пов'язаною особою банку, що є порушенням ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р. є нікчемним у розумінні ст. 215 ЦК України.

Ухвалою суду від 20.05.2015 р. для спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічний позов ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" до ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" про зобов'язання ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" ОСОБА_5 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ОСОБА_2 Ворота", якими включити до сьомої черги погашення вимоги ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" у розмірі 81 873 972,60 грн. за договором №1 про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту від 18.10.2011 р. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 Ворота", а також судового збору за подання до суду зустрічного позову.

Представник ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У минулому судовому засіданні підтримав первісні позовні вимоги, просив первісний позов задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнавав, просив у зустрічному позові відмовити.

Представник ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнає, просить в первісному позові відмовити. Подав до суду заяву (вх.№19498 від 13.06.2016 р.) в порядку ст. ст. 22, 78 ГПК України про відмову від зустрічних позовних вимог та припинення провадження по справі в частині зустрічного позову.

03.02.2016 року позивач за первісним позовом подав до суду клопотання в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (т. 1 а.с. 110-111) про залучення до участі у справі ТОВ "Комунікаційний центр", ТОВ "Бюро "Стандарти та якість", ТОВ "Акцептор", ТОВ "Василиск" та ТОВ "КСН "Тріанон" як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом.

Ухвалою суду від 10.02.2016 р. зобов'язано ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" надати до канцелярії суду додаткове обґрунтування вищезазначеного клопотання.

Враховуючи те, що ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" не надав суду додаткового обґрунтування клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "Комунікаційний центр", ТОВ "Бюро "Стандарти та якість", ТОВ "Акцептор", ТОВ "Василиск" та ТОВ "КСН "Тріанон" як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом та не надав суду доказів пов'язаності цих осіб з ПАТ "ОСОБА_2 Ворота", суд залишає дане клопотання без задоволення.

Враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення позивача за первісним позовом про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за первісним позовом за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 20.05.2015 р. відмовлено у клопотанні про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.05.2015 р. продовжено строк розгляду відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.06.2015 р. зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.11.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи.

06.11.2015 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Бринцев О.В., Прохоров С.А.

Ухвалою суду від 06.11.2015 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.11.2015 р. провадження у справі зупинено.

30.12.2015 року до суду надійшли матеріали справи разом з повідомленням судового експерта від 25.12.2015 р. про неможливість надання висновку судової економічної експертизи №10060.

04.01.2016 року автоматизованою системою документообігу суду змінено склад суду. Для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Бринцев О.В., Ємельянова О.О.

Ухвалою суду від 05.11.2016 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 10.02.2016 р. у справі призначено судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 01.04.2016 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 01.04.2016 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 13.06.2016 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 14.06.2016 р. продовжено строк розгляду відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України - до 19.07.2016 р.

У судових засіданнях оголошено перерви: 03.02.2016 р. - до 09.02.2016 р., 09.02.2016 р. - до 10.02.2016 р., 13.06.2016 р. - до 14.06.2016 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2011 р. між ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" (ОСОБА_6) та ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (Інвестор) був укладений договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Інвестор передає, а ОСОБА_6 приймає кошти на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту Інвестора в розмірі 80 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3. договору граничний термін повернення ОСОБА_2 коштів Інвестору є 03 листопада 2023 року. Процентна ставка за користування коштами становить 10,1% річних.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кошти надаються шляхом їх перерахування Інвестором на рахунок ОСОБА_2 не пізніше 18 жовтня 2011 року.

Статтею 30 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Розділом II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні від 28.08.2002 р. № 368 (далі - Інструкція № 368) визначено, що субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяти з банку раніше п'яти років, у а випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" капітал банку - власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" виділяє три види капіталу банку:

капітал приписний - сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації;

капітал статутний - сплачена грошовими внесками учасників банку вартість акцій, паїв банку в розмірі, визначеному статутом;

капітал регулятивний - сукупність основного та додаткового капіталів, складові яких визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 1.2 Розділу II Інструкції № 368 визначено, регулятивний капітал банку - сукупність основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

Субординований борг, є одним з елементів додаткового капіталу банку, як складового регулятивного капіталу останнього.

Відповідно до Глави 1 Розділу III п.1.1 Інструкції № 368 банки мають право залучати субординований борг від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів у грошовій формі як у національній, так і в іноземний вільно конвертованій валюті, та в банківських металах з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку (додаткового капіталу).

Як на підставу нікчемності правочину - договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р., позивач за первісним позовом посилається на те, що:

- між ним та ТОВ "Комунікаційний центр" 10.10.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 184, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_6 надав кредитні кошти у розмірі 26 000 000, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "Бюро "Стандарти та Якість" 30.03.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 55, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_6 надав кредитні кошти у розмірі 25 590 000, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "Акцептор" 28.04.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 82, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_6 надав кредитні кошти у розмірі 11 550 000, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "Василиск" 14.10.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 188, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_6 надав кредитні кошти у розмірі 11 292 500, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "КСН "Тріанон" 28.04.2011 р. було укладено договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 81, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_6 надав кредитні кошти у розмірі 5 567 500, 00 грн., під 8% річних.

ОСОБА_6 видав зазначеним юридичним особам грошові кошти у загальній сумі 80 000 000, 00 грн., які 18.10.2011 р. було перераховано на їх поточні рахунки, відкриті в АТ "УкрСиббанк".

Кошти за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р. у розмірі 80 000 000,00 грн., які надійшли від Інвестора (відповідача за первісним позовом) також були перераховані з рахунків Інвестора, відкритих в АТ "УкрСиббанк".

Позивач за первісним позовом вважає, що вищезазначені правочини укладені з пов'язаною особою банку, що є порушенням ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р. є нікчемним у розумінні ст. 215 ЦК України.

Відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (в редакції від 01.10.2011 р.) пов'язані особи - юридичні особи та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених ознак:

- юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

- платники податку - учасники об'єднані підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б ) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Згідно ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції від 22.09.2011 р., що діяла на момент укладення договору) визначено, що пов'язаними з банком особами є:

1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку;

3) керівники юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

4) керівники та контролери споріднених осіб банку;

5) керівники та контролери афілійованих осіб банку;

6) афілійовані особи банку;

7) споріднені особи банку;

8) асоційовані особи будь-якої фізичної особи, зазначеної в пунктах 1 - 5 цієї частини;

9) юридичні особи, у яких асоційовані особи, визначені в пункті 8 цієї частини, є керівниками або контролерами.

Інструкцією № 368 визначені пов'язані з інвестором особи, які визначаються в порядку, установленому пунктами 1.8-1.12 глави 1 Розділу VI цієї Інструкції.

Так, особа, яка належить до управлінського персоналу банку-боржника, є пов'язаною особою з інвестором - юридичною особою за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- особа та/або асоційована з нею особа прямо та/або опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або правом голосу акцій, паїв, часток інвестора чи пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника);

- особа або асоційована з нею особа є керівником або членом ради чи правління (дирекції) інвестора або пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника);

- особа або асоційована з нею особа має незалежно від формального володіння можливість вирішального впливу на діяльність інвестора чи пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника), тобто здійснює контроль.

Особа, яка належить до управлінського персоналу банку-боржника, є пов'язаною особою з інвестором - фізичною особою в разі, якщо є асоційованою особою інвестора.

Асоційована особа, у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

До управлінського персоналу банку належать: голова, його заступники та члени правління банку; голова, його заступники та члени ради банку; головний бухгалтер банку, його заступники; керівники відокремлених підрозділів банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку, які не вливають на визначення кредитної, інвестиційної та облікової політики та не беруть участі в прийнятті рішень з основних напрямів діяльності банку); керівники та члени комітетів правління банку (які створені з метою управління ризиками, зокрема кредитний комітет, комітет з питань управління активами та пасивами); керівник підрозділу внутрішнього аудиту банку.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем за первісним позовом не надано жодних допустимих та належних доказів пов'язаності посадових осіб банку з ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" або пов'язаних з ним осіб, пов'язаності управлінського персоналу банку з відповідачем за первісним позовом чи пов'язаних з ним осіб.

Крім того, матеріалами справи не підтверджується пов'язаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", ТОВ "Василиск", ТОВ "КСН "Тріанон", ТОВ "Акцептор", ТОВ "Бюро "Стандарти та Якість" та ТОВ "Комунікаційний центр" між собою, так само як і підконтрольність одній групі осіб та пов'язаність з колишнім головою наглядової ради ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" ОСОБА_7

Суд також дійшов висновку про те, що позивачем за первісним позовом не надано доказів щодо надходження суми у розмірі 80 000 000,00 грн. на поточний рахунок ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" від ТОВ "Комунікаційний центр", ТОВ "Бюро "Стандарти та Якість", ТОВ "Акцептор", ТОВ "Василиск", ТОВ "КСН "Тріанон", які були отримані останніми за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "ОСОБА_2 Ворота".

Проаналізувавши наявні у справі докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом пов'язаності з банком ТОВ "Василиск", ТОВ "КСН "Тріанон", ТОВ "Акцептор", ТОВ "Бюро "Стандарти та Якість" та ТОВ "Комунікаційний центр".

Крім того, відповідно до пункту 1.7. Розділу III Інструкції № 368 у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу банк зобов'язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці кошти, згідно з вимогами законодавства України.

Для врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку банк зобов'язаний отримати на це дозвіл у Національного банка, попередньо подавши необхідні документи. Пунктом п.2.2 Розділу III Інструкції № 368 визначений перелік документів для отримання зазначеного дозволу. До цього переліку входить, зокрема, але невиключно, письмове підтвердження банку-боржника, що інвестор не має фінансових та/або майнових зобов'язань перед банком-боржником на дату укладення угоди (договору), та список пов'язаних з інвестором осіб, копії платіжних документів про перерахування на балансовий рахунок 3660 "Субординований борг банку" коштів, залучених на умовах субординованого боргу для врахування до капіталу банку.

Главою 3 Розділу III Інструкції № 368 визначені вимоги щодо укладання угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу.

Цією главою встановлено, що кошти на умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але не менше ніж п'ять років.

Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (договору) максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відповідну дату: у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди.

Дострокове погашення субординованого боргу в повному обсязі або частково може відбуватися за ініціативою банку-боржника та за згодою інвестора за умови отримання дозволу Національного банку.

В угоді (договорі) про залучення коштів на умовах субординованого боргу мають передбачатися всі вимоги, що встановлені цією главою.

Матеріалами справи підтверджується перерахування 18.10.2011 р. відповідачем за первісним позовом грошових коштів у розмірі 80 000 000, 00 грн. на рахунок позивача за первісним позовом, що не заперечується останнім.

Судом також встановлено, що відповідачем за первісним позовом відповідно до положень ст. 45 ч. 5 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було подано до ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" заяву про визнання кредитором за договором, в якій відповідач за первісним позовом просив визнати ОСОБА_4 акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" кредитором ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" та перерахувати на поточний рахунок відповідача за первісним позовом суму заборгованості у розмірі 81 873 972, 61 грн., з яких: 80 000 000, 00 грн. - сума боргу за договором, а 1 873 972, 61 грн. - проценти, що несплачені позивачем за первісним позовом (станом на 03.08.2014 р. включно).

20.04.2015 року позивачем за первісним позовом була надана відповідь на вказану заяву, згідно з якою до реєстру акцептованих вимог кредиторів внесено грошові вимоги кредитора ОСОБА_4 акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" у сумі залишку коштів за рахунками саном на 04.12.2014 р. - дату відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації банку, а саме: на загальну суму 81 873 972, 60 грн., 8 черга погашення.

Викладені обставини, на думу суду, підтверджують визнання позивачем факту отримання грошових коштів за договором, а отже і виниклої заборгованості за ним, а також свідчать про те, що на момент затвердження реєстру кредиторів у позивача не було жодних сумнівів щодо дійсності оспорюваного договору.

Як на підставу недійсності оспорюваного договору позивач за первісним позовом посилається на ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI, а саме: відповідно ч. 3 п. 6,7 цієї статті, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до п.1.2. договору кошти надаються шляхом їх перерахування Інвестором на рахунок ОСОБА_2 не пізніше 18 жовтня 2011 року.

Згідно з п.1.3. договору граничним терміном повернення ОСОБА_2 коштів Інвестору є 03 листопада 2023 року.

Пунктом 1.5. зазначеного договору встановлено, що процентна ставка за користування коштами становить 10,1 відсотків річних.

Відповідно до п.1.6. договору процентна ставка за договором може змінюватися за погодженням сторін, але вона не може перевищувати протягом усього періоду дії договору максимальної ставки залучення котів на умовах субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правлінням Національного банку України з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на дату укладання договору.

Відповідно до вимог Глави 3 Розділу I Інструкції № 368 передбачені вимоги щодо укладання угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, зокрема:

п.3.1. Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але не менше ніж п'ять років.

п.3.3. Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (договору) максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відповідну дату:

у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди.

п.3.4 У разі зміни максимальної ставки залучення субординованого боргу Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

Згідно Постанови Правління Національного банку України "Про встановлення максимальної процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу" № 592 від 30.12.2010 р. установлено максимальне значення процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу (з урахуванням комісії, неустойки та інших зборів, установлених відповідними договорами) у такому розмірі:

у національній валюті - не вище розміру облікової ставки Національного банку України плюс 2,5 відсотка річних".

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", більш сприятливими умовами визначаються:

1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

2) придбання у пов'язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

3) здійснення інвестиції в цінні папери пов'язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

4) оплата товарів та послуг пов'язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.

Постановою Правління Національного банку України "Про регулювання грошово-кредитного ризику" № 377 від 09.08.2010 р., було встановлено з 10.08.2010 р. облікову ставку в розмірі 7,75% річних.

З огляду на наведене, судом встановлено, що на момент укладення договору максимальна процентна ставка за залученими коштами на умовах субординованого боргу складала 10,25 відсотка річних, а отже встановлена процентна ставка в 10,1 відсотків річних в договорі не перевищувала встановленого законодавством максимального розміру.

Крім того, відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи було надано копію договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 12-15-07 від 02.11.2011 р., укладеного між ОСОБА_4 акціонерним товариством ОСОБА_6 "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Грот".

Згідно Розділу 1 договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 12-15-07 від 02.11.2011 р.:

п.1.1. Інвестор передає, а ОСОБА_6 приймає кошти на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту Інвестора в розмірі 33 000 000,00 гривень нуль копійок на умовах Договору.

п.1.3. Граничним терміном повернення ОСОБА_2 коштів Інвестору є 02 листопада 2011 року.

п.1.5. Процентна ставка за користування коштами становить 10 (десять) відсотків річних.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність більш сприятливих умов при укладенні оспорюваного договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р., а доводи позивача за первісним позовом вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами вчиняють ся у письмовій формі, а згідно норми ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам т а інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, при укладенні договору сторонами саме було досягнуто згоди по всіх його істотних умовах, жодна із сторін не заперечувала проти їх виконання, дотримана письмова форма договору відповідно до ст. 208 ЦК України, а також існує факт отримання грошових коштів позивачем за первісним позовом та, у свою чергу, виконання свого обов'язку відповідачем за первісним позовом щодо перерахування грошових коштів.

Відповідно з ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судом встановлено, що згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 15 від 14.03.2014 р. щодо впровадження тимчасової адміністрації на підставі постанови Правління Національного банку України № 133 від 13.03.2014 р. про віднесення ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" до категорії неплатоспроможних з 04 серпня 2014 року по 04.11.2014 року була впроваджена тимчасова адміністрація в ПАТ "ОСОБА_2 Ворота".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 114 від 31.10.2014 року було продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" на один місяць до 04 грудня 2014 року включно.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочині), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану та які відповідають одному з таких критеріїв. Критерії визначаються відповідно пунктами 1-6 ч. 2 ст. 38 вказаного Закону.

З 05.12.2014 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 142 від 05.12.2014 р. на підставі постанови Правління Національного банку України № 781 від 04.12.2014 р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ОСОБА_2 Ворота".

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач за первісним позовом повинен був здійснити перевірку договорів, визначених цією статтею, з 04 серпня 2014 року по 03 вересня 2014 року, і лише таких, які було укладено позивачем за первісним позовом протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, тобто з 04 серпня 2013 року по 03 серпня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір був укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом 18.10.2011 р., тобто фактично він не підпадає під дію ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищевикладені обставини та положення закону, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення грошових коштів, що були сплачені ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" на виконання договору № 1 від 18.10.2011 р. в розмірі 19 666 142,68 грн. неправомірними та необґрунтованими, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом про відмову від зустрічного позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно зі ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучається до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Зі змісту заяви про відмову від зустрічного позову вбачається, що вона підписана представником позивача за первісним позовом ОСОБА_3, повноваження якої підтверджуються довіреністю б/н від 18.05.2016 р.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданої заяви про відмову від зустрічного позову, суд вважає, що дана відмова від зустрічного позову не порушує права і охоронювані законом інтереси будь-якої особи. За таких обставин, суд приймає відмову представника позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову та припиняє провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи те, що первісний позов заявлено ПАТ "ОСОБА_2 Ворота", якого звільнено від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції станом на день звернення до суду з даним позовом), судовий збір у даному випадку з ПАТ "ОСОБА_2 Ворота" (позивача за первісним позовом) на користь державного бюджету України не стягується.

В той же час, суд, керуючись ст. 49 ГПК України, покладає судовий збір та витрати за проведення судової економічної експертизи на ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" (позивача за зустрічним позовом).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 30, 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні від 28.08.2002 р. № 368, ст. ст. 6, 203, 208, 215, 216, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4-3, 22, 32-35, 43, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У первісному позові відмовити повністю.

Прийняти відмову ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" від зустрічного позову.

Провадження у справі в частині зустрічного позову припинити.

Повне рішення складено 15.07.2016 р.

Головуючий суддя суддя суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10