Постанова
від 26.09.2016 по справі 922/2018/15
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р. Справа № 922/2018/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сіверін В. І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.01.2016 року);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.04.2016р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх.№2079Х/1-43) , на рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2016р. у справі №922/2018/15,

за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "ОСОБА_4 Ворота", м. Харків,

до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань", м. Харків,

про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 19666142,68 грн., -

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань", м. Харків,

до ОСОБА_3 акціонерного товариства "ОСОБА_4 Ворота", м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 акціонерне товариство "ОСОБА_4 Ворота" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" (відповідач) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення грошових коштів, що були сплачені ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" на виконання договору № 1 від 18.10.2011 р. в розмірі 19666142,68 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2015 р. для спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічний позов ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" до ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" про зобов'язання ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" ОСОБА_6 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ОСОБА_4 Ворота", якими включити до сьомої черги погашення вимоги ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" у розмірі 81 873 972,60 грн. за договором №1 про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту від 18.10.2011 р. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_3 акціонерного товариства "ОСОБА_4 Ворота", а також судового збору за подання до суду зустрічного позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Макаренко О.В., суддя Бринцев О.В., суддя Ємельянова О.О. ) у первісному позові відмовлено повністю. Прийнято відмову ОСОБА_3 акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" від зустрічного позову. Провадження у справі в частині зустрічного позову припинено.

Позивач за первісним позовом з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2016р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі; стягнути з відповідача в доход бюджету судовий збір за розгляд даної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 14.09.2016 року.

12.09.2016 року представником відповідача було надано відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№8951), в якому зазначає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.09.2016 року, у зв'язку з відпусткою судді Медуниця О.Є., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Сіверін В.І.

В судовому засіданні 14.09.2016 року було оголошено перерву до 26.09.2016 року об 11:30 год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2011 р. між ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" (ОСОБА_7) та ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (Інвестор) був укладений договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Інвестор передає, а ОСОБА_7 приймає кошти на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту Інвестора в розмірі 80000000,00 грн.

Згідно з п. 1.3. договору граничний термін повернення ОСОБА_4 коштів Інвестору є 03 листопада 2023 року. Процентна ставка за користування коштами становить 10,1% річних.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кошти надаються шляхом їх перерахування Інвестором на рахунок ОСОБА_4 не пізніше 18 жовтня 2011 року.

Статтею 30 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Розділом II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні від 28.08.2002 р. №368 (далі - Інструкція № 368) визначено, що субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяти з банку раніше п'яти років, у а випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" капітал банку - власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" виділяє три види капіталу банку:

капітал приписний - сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації;

капітал статутний - сплачена грошовими внесками учасників банку вартість акцій, паїв банку в розмірі, визначеному статутом;

капітал регулятивний - сукупність основного та додаткового капіталів, складові яких визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 1.2 Розділу II Інструкції № 368 визначено, регулятивний капітал банку - сукупність основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

Субординований борг, є одним з елементів додаткового капіталу банку, як складового регулятивного капіталу останнього.

Відповідно до ОСОБА_1 1 Розділу III п.1.1 Інструкції № 368 банки мають право залучати субординований борг від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів у грошовій формі як у національній, так і в іноземний вільно конвертованій валюті, та в банківських металах з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку (додаткового капіталу).

Як на підставу нікчемності правочину - договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р., позивач за первісним позовом посилається на те, що:

- між ним та ТОВ "Комунікаційний центр" 10.10.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 184, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_7 надав кредитні кошти у розмірі 26000000, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "Бюро "Стандарти та Якість" 30.03.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 55, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_7 надав кредитні кошти у розмірі 25590000, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "Акцептор" 28.04.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 82, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_7 надав кредитні кошти у розмірі 11550000, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "Василиск" 14.10.2011 р. був укладений договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 188, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_7 надав кредитні кошти у розмірі 11292500, 00 грн., під 8% річних;

- між ним та ТОВ "КСН "Тріанон" 28.04.2011 р. було укладено договір на кредитну лінію (невідновлювальну) № 81, за умовами якого 18.10.2011 р. ОСОБА_7 надав кредитні кошти у розмірі 5567500, 00 грн., під 8% річних.

ОСОБА_7 видав зазначеним юридичним особам грошові кошти у загальній сумі 80000000, 00 грн., які 18.10.2011 р. було перераховано на їх поточні рахунки, відкриті в АТ "УкрСиббанк".

Кошти за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р. у розмірі 80000000,00 грн., які надійшли від Інвестора (відповідача за первісним позовом) також були перераховані з рахунків Інвестора, відкритих в АТ "УкрСиббанк".

Позивач за первісним позовом вважає, що вищезазначені правочини укладені з пов'язаною особою банку, що є порушенням ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р. є нікчемним у розумінні ст. 215 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем за первісним позовом не надано жодних допустимих та належних доказів пов'язаності посадових осіб банку з ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" або пов'язаних з ним осіб, пов'язаності управлінського персоналу банку з відповідачем за первісним позовом чи пов'язаних з ним осіб.

Колегія суддів погоджується з таким висновку суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (в редакції від 01.10.2011 р.) пов'язані особи - юридичні особи та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених ознак:

- юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

- платники податку - учасники об'єднані підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Згідно ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції від 22.09.2011 р., що діяла на момент укладення договору) визначено, що пов'язаними з банком особами є:

1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку;

3) керівники юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

4) керівники та контролери споріднених осіб банку;

5) керівники та контролери афілійованих осіб банку;

6) афілійовані особи банку;

7) споріднені особи банку;

8) асоційовані особи будь-якої фізичної особи, зазначеної в пунктах 1 - 5 цієї частини;

9) юридичні особи, у яких асоційовані особи, визначені в пункті 8 цієї частини, є керівниками або контролерами.

Інструкцією № 368 визначені пов'язані з інвестором особи, які визначаються в порядку, установленому пунктами 1.8-1.12 глави 1 Розділу VI цієї Інструкції.

Так, особа, яка належить до управлінського персоналу банку-боржника, є пов'язаною особою з інвестором - юридичною особою за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- особа та/або асоційована з нею особа прямо та/або опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або правом голосу акцій, паїв, часток інвестора чи пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника);

- особа або асоційована з нею особа є керівником або членом ради чи правління (дирекції) інвестора або пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника);

- особа або асоційована з нею особа має незалежно від формального володіння можливість вирішального впливу на діяльність інвестора чи пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника), тобто здійснює контроль.

Особа, яка належить до управлінського персоналу банку-боржника, є пов'язаною особою з інвестором - фізичною особою в разі, якщо є асоційованою особою інвестора.

Асоційована особа, у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

До управлінського персоналу банку належать: голова, його заступники та члени правління банку; голова, його заступники та члени ради банку; головний бухгалтер банку, його заступники; керівники відокремлених підрозділів банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку, які не вливають на визначення кредитної, інвестиційної та облікової політики та не беруть участі в прийнятті рішень з основних напрямів діяльності банку); керівники та члени комітетів правління банку (які створені з метою управління ризиками, зокрема кредитний комітет, комітет з питань управління активами та пасивами); керівник підрозділу внутрішнього аудиту банку.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи та апеляційної скарги не підтверджено та не доведено пов'язаності посадових осіб банку з ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" або пов'язаних з ним осіб, пов'язаності управлінського персоналу банку з відповідачем за первісним позовом чи пов'язаних з ним осіб.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується пов'язаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", ТОВ "Василиск", ТОВ "КСН "Тріанон", ТОВ "Акцептор", ТОВ "Бюро "Стандарти та Якість" та ТОВ "Комунікаційний центр" між собою, так само як і підконтрольність одній групі осіб та пов'язаність з колишнім головою наглядової ради ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" ОСОБА_8

Крім того, відповідно до пункту 1.7. Розділу III Інструкції № 368 у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу банк зобов'язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці кошти, згідно з вимогами законодавства України.

Для врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку банк зобов'язаний отримати на це дозвіл у Національного банка, попередньо подавши необхідні документи. Пунктом п.2.2 Розділу III Інструкції № 368 визначений перелік документів для отримання зазначеного дозволу. До цього переліку входить, зокрема, але невиключно, письмове підтвердження банку-боржника, що інвестор не має фінансових та/або майнових зобов'язань перед банком-боржником на дату укладення угоди (договору), та список пов'язаних з інвестором осіб, копії платіжних документів про перерахування на балансовий рахунок 3660 "Субординований борг банку" коштів, залучених на умовах субординованого боргу для врахування до капіталу банку.

Главою 3 Розділу III Інструкції № 368 визначені вимоги щодо укладання угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу.

Цією главою встановлено, що кошти на умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але не менше ніж п'ять років.

Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (договору) максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відповідну дату: у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди.

Дострокове погашення субординованого боргу в повному обсязі або частково може відбуватися за ініціативою банку-боржника та за згодою інвестора за умови отримання дозволу Національного банку.

В угоді (договорі) про залучення коштів на умовах субординованого боргу мають передбачатися всі вимоги, що встановлені цією главою.

Матеріалами справи підтверджується перерахування 18.10.2011 р. відповідачем за первісним позовом грошових коштів у розмірі 80000000, 00 грн. на рахунок позивача за первісним позовом, що не заперечується останнім.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем за первісним позовом відповідно до положень ст. 45 ч. 5 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було подано до ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" заяву про визнання кредитором за договором, в якій відповідач за первісним позовом просив визнати ОСОБА_5 акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" кредитором ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" та перерахувати на поточний рахунок відповідача за первісним позовом суму заборгованості у розмірі 81873972, 61 грн., з яких: 80000000, 00 грн. - сума боргу за договором, а 1873972, 61 грн. - проценти, що несплачені позивачем за первісним позовом (станом на 03.08.2014 р. включно).

20.04.2015 року позивачем за первісним позовом була надана відповідь на вказану заяву, згідно з якою до реєстру акцептованих вимог кредиторів внесено грошові вимоги кредитора ОСОБА_5 акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Бізань" у сумі залишку коштів за рахунками саном на 04.12.2014 р. - дату відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації банку, а саме: на загальну суму 81873972,60 грн., 8 черга погашення.

Місцевий суд дійшов вірного висновку, що викладені обставини, підтверджують визнання позивачем факту отримання грошових коштів за договором, а отже і виниклої заборгованості за ним, а також свідчать про те, що на момент затвердження реєстру кредиторів у позивача не було жодних сумнівів щодо дійсності оспорюваного договору.

Як на підставу недійсності оспорюваного договору позивач за первісним позовом посилається на ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» від 23.02.2012 р. № 4452-VI, а саме: відповідно ч. 3 п. 6,7 цієї статті, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до п.1.2. договору кошти надаються шляхом їх перерахування Інвестором на рахунок ОСОБА_4 не пізніше 18 жовтня 2011 року.

Згідно з п.1.3. договору граничним терміном повернення ОСОБА_4 коштів Інвестору є 03 листопада 2023 року.

Пунктом 1.5. зазначеного договору встановлено, що процентна ставка за користування коштами становить 10,1 відсотків річних.

Відповідно до п.1.6. договору процентна ставка за договором може змінюватися за погодженням сторін, але вона не може перевищувати протягом усього періоду дії договору максимальної ставки залучення котів на умовах субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правлінням Національного банку України з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на дату укладання договору.

Відповідно до вимог ОСОБА_1 3 Розділу I Інструкції № 368 передбачені вимоги щодо укладання угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, зокрема:

п.3.1. Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але не менше ніж п'ять років.

п.3.3. Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (договору) максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відповідну дату:

у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди.

п.3.4 У разі зміни максимальної ставки залучення субординованого боргу Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

Згідно Постанови Правління Національного банку України "Про встановлення максимальної процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу" № 592 від 30.12.2010 р. установлено максимальне значення процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу (з урахуванням комісії, неустойки та інших зборів, установлених відповідними договорами) у такому розмірі:

у національній валюті - не вище розміру облікової ставки Національного банку України плюс 2,5 відсотка річних".

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", більш сприятливими умовами визначаються:

1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

2) придбання у пов'язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

3) здійснення інвестиції в цінні папери пов'язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

4) оплата товарів та послуг пов'язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.

Постановою Правління Національного банку України "Про регулювання грошово-кредитного ризику" № 377 від 09.08.2010 р., було встановлено з 10.08.2010 р. облікову ставку в розмірі 7,75% річних.

Господарськими судами встановлено, що на момент укладення договору максимальна процентна ставка за залученими коштами на умовах субординованого боргу складала 10,25 відсотка річних, а отже встановлена процентна ставка в 10,1 відсотків річних в договорі не перевищувала встановленого законодавством максимального розміру.

Крім того, відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи було надано копію договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 12-15-07 від 02.11.2011 р., укладеного між ОСОБА_5 акціонерним товариством ОСОБА_7 "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Грот".

Згідно Розділу 1 договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 12-15-07 від 02.11.2011 р.:

п.1.1. Інвестор передає, а ОСОБА_7 приймає кошти на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту Інвестора в розмірі 33000000,00 гривень нуль копійок на умовах Договору.

п.1.3. Граничним терміном повернення ОСОБА_4 коштів Інвестору є 02 листопада 2011 року.

п.1.5. Процентна ставка за користування коштами становить 10 (десять) відсотків річних.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність більш сприятливих умов при укладенні оспорюваного договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді депозиту № 1 від 18.10.2011 р., а доводи позивача за первісним позовом вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами вчиняють ся у письмовій формі, а згідно норми ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при укладенні договору сторонами саме було досягнуто згоди по всіх його істотних умовах, жодна із сторін не заперечувала проти їх виконання, дотримана письмова форма договору відповідно до ст. 208 ЦК України, а також існує факт отримання грошових коштів позивачем за первісним позовом та, у свою чергу, виконання свого обов'язку відповідачем за первісним позовом щодо перерахування грошових коштів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 15 від 14.03.2014 р. щодо впровадження тимчасової адміністрації на підставі постанови Правління Національного банку України № 133 від 13.03.2014 р. про віднесення ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" до категорії неплатоспроможних з 04 серпня 2014 року по 04.11.2014 року була впроваджена тимчасова адміністрація в ПАТ "ОСОБА_4 Ворота".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №114 від 31.10.2014 року було продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" на один місяць до 04 грудня 2014 року включно.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочині), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану та які відповідають одному з таких критеріїв. Критерії визначаються відповідно пунктами 1-6 ч. 2 ст. 38 вказаного Закону.

З 05.12.2014 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 142 від 05.12.2014 р. на підставі постанови Правління Національного банку України № 781 від 04.12.2014 р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ОСОБА_4 Ворота".

З огляду на викладені обставини, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач за первісним позовом повинен був здійснити перевірку договорів, визначених цією статтею, з 04 серпня 2014 року по 03 вересня 2014 року, і лише таких, які було укладено позивачем за первісним позовом протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, тобто з 04 серпня 2013 року по 03 серпня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір був укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом 18.10.2011 р., тобто фактично він не підпадає під дію ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що вимоги позивача за первісним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення грошових коштів, що були сплачені ПАТ "ОСОБА_4 Ворота" на виконання договору № 1 від 18.10.2011 р. в розмірі 19666142,68 грн. неправомірними та необґрунтованими, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, судова колегія зазначає, що наведені апелянтами доводи не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції. Разом з тим, судова колегія, з огляду на приписи ч. ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття відмови відповідача від зустрічного позову та припинення провадження в цій частині.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження апелянта, викладені апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги позивача колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 32-33, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2016р. у справі №922/2018/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 26.09.2016 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Сіверін В. І.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.09.2016
Оприлюднено05.10.2016
Номер документу61684290
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2018/15

Ухвала від 11.11.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Козир Т.П.

Постанова від 26.09.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Тихий П.В.

Ухвала від 04.08.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Тихий П.В.

Рішення від 11.07.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

Ухвала від 13.06.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

Ухвала від 14.06.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

Ухвала від 13.01.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

Ухвала від 05.01.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

Ухвала від 19.11.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

Ухвала від 05.11.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Макаренко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні