Ухвала

від 12.07.2016 по справі 2а-2595/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

З ОСОБА_1 ДУБЛІКАТУ ОСОБА_2

12 липня 2016 року 2а-2595/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні подання Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2а-2595/11/1370 за адміністративним

позовом Державної фіскальної інспекції в Тернопільській області, представник - не прибув до Концерну «Автошляхбуд», представник - не прибув Товариства з обмеженою відповідальністю «Епін-Україна», представник - не прибув про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із поданням у якому заявник просить видати дублікат виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 2а-2595/11/1370, оскільки оригінал виконавчого листа втрачений 08.05.2013 року при поверненні рекомендованою кореспонденцією стягувачу УДК в Бучацькому районі за адресою м. Тернопіль, вул. Шевченка, 39.

Представники заявника, позивача та відповідача в судове засідання не прибули.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного:

Згідно ст. 260 КАС України, замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

Згідно ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»,

1. ОСОБА_2 документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;

4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно;

9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

2. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

3. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

4. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

5. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього ж Закону.

В матеріалах справи є лист ДФІ в Тернопільській області про надання інформації від22.06.2016 року за № 19-25-14/4615 в якому зазначено, що з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві за № 36691234, по 22.06.2016 року виконавчий документ, виданий Львівським окружним адміністративним судом по справі за позовом КРУ в Тернопільській області до Концерну «Автошляхбуд» про стягнення в дохід Державного бюджету коштів в сумі 28572,00 грн. до Держфінінспекції в області не надходив.

Відтак заявник не є тією особою, яка вправі звернутись до суду із проханням видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу, оскільки такий ним був повернутий. Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в даному випадку на думку суду, саме стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа.

Таким чином, суд прийшов до висновку в задоволенні подання заявнику про видачу дублікату виконавчого відмовити.

Згідно п.п.2 п.4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за видачу дубліката виконавчого листа становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 260 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні подання від 05.07.2016 року Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.

2. Стягнути з Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Львівська обл., м. Миколаїв, вул. Шептицького, 9, ЄДРПОУ 3548088) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 41,34 грн.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього ж Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Ухвала складена в повному обсязі 18.07.2016 року.

Суддя Гавдик З.В.