Рішення

від 18.07.2016 по справі 405/10319/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/10319/13-ц

2/405/1070/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Лисоконь А.В.

за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 спілки «Простір» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВА-Банк 2005» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 234 від 10 жовтня 2006 року,-

Встановив :

30 жовтня 2013 року ОСОБА_2 спілка «Простір» звернулася до суду з вищезазначеним позовом, зазначив, що 10 жовтня 2006 року між кредитною спілкою і членом кредитної спілки ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 234, за умовами якого спілка надала йому кредит в розмірі 40 000,00 грн. 00 коп. строком на 12 місяців, тобто до 10.10.2007 року, із сплатою процентів за його користування в розмірі 72% річних.

Згідно додаткової угоди № 1 від 10.10.2007 року були внесені зміни до договору, згідно якої встановлений строк повернення кредиту до 10.10.2010 року, а згідно додаткової угоди № 2 від 21.09.2009 року була встановлена процентна ставка в розмірі 48% річних та встановлений строк повернення кредиту не пізніше 10.10.2010 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_3, що виникають з договору, було укладено договори поруки від 10.10.2006 року та від 21.09.2009 року № 234/1-П та № 234/2-П, за якими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «ВА-Банк 2005» виступили поручителями відповідача ОСОБА_3 та на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання солідарно відповідати перед спілкою по його зобов'язаннях, які виникають з умов договору в повному обсязі, в строки та на умовах, обумовлених договором.

Відповідач ОСОБА_3 передбачені договором зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим станом на 21.10.2013 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 і, відповідно, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «ВА-Банк 2005» за договорами поруки, становить 318 979,58 грн., з яких: 34 979,73 грн. - основний борг (тіло кредиту) та 283 999,85 грн. - проценти за користування кредитом.

Посилаючись на вимоги діючого законодавства просить стягнути з відповідачів солідарно зазначену суму заборгованості, а також судовий збір по справі в розмірі 3 189,80 грн.

10 квітня 2014 року позивач ОСОБА_2 спілка «Простір» зменшила позовні вимоги, зазначив, що було допущено помилку в обчисленні відсотків.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВА-Банк 2005» на користь кредитної спілки «Простір» заборгованість за кредитним договором № 234 від 10 жовтня 2006 року у розмірі 264 954,98 грн., з яких 34 979,73 грн. - тіло кредиту, 229 975,25 грн. - проценти за користування кредитом та стягнути судові витрати по справі: сплачений судовий збір в сумі 3 189,80 грн. та 180 грн. - витрати, понесені позивачем при дачі оголошення в газеті «Народе слово».

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначив, що прибуткові касові ордери та квитанції до прибуткового касового ордеру, які були надані позивачем до матеріалів справи не є належними доказами сплати ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, оскільки з них не вбачається даних, які б свідчили про внесення коштів саме ОСОБА_3

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписами головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція ( що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Так, з наявних в матеріалах справи прибуткових касових ордерів та квитанцій до них вбачається, що їх форма та зміст повністю не відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, що є порушенням фінансової дисципліни, а саме - на деяких прибуткових касових ордерах та квитанціях до прибуткового касового ордеру відсутні підписи головного бухгалтером або керівника даного підприємства, є квитанції, в яких взагалі відсутні підписи, не має нумерації ордерів, а також відсутнє засвідчення відбиткам печатки цього підприємства цих квитанцій.

ОСОБА_3 жодної оплати особисто до КС «Простір» не проводилося після 10 жовтня 2010 року , він не уповноважував ОСОБА_4 особисто від свого імені вносити гроші до Спілки в рахунок погашення заборгованості.

Умовами основного Договору № 222 від 10 жовтня 2006 року та договором поруки від 10.10.2006 року не передбачено виконання поручителем, в особі ОСОБА_4 свого обов'язку у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по договору, в такий спосіб, який було вчинено з боку ОСОБА_4 від його імені.

Тобто, у разі виникнення не належного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по договору, поручитель, в особі ОСОБА_4 повинен був діяти від свого імені, відповідаючи перед кредитором після надходження вимоги про погашення суми заборгованості згідно з п. 2.1. Договору, а не вчиняти дії, які не передбачені умовами договору та порушують норми Закону.

З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 було укладено договори поруки з відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВА-Банк 2005», які виступили поручителями ОСОБА_3 та на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором за його зобов'язання, які виникають з умов договорів в повному обсязі, в строки та на умовах, обумовлених договором. За умовами договорів поруки кожен із поручителів поручився солідарно з боржником відповідати перед кредитором в повному обсязі за невиконання боржником усіх його зобов'язань за кредитним договором.

При цьому умовами кредитного договору не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою, тому підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами ст. 554 ЦК України відсутні.

Сторонами узгоджено рекомендований графік платежів, згідно з яким зазначено розмір мінімального щомісячного платежу - починаючи з 10.11.2006 року по 10.10.2010 рік включно.

Вважає, що оскільки з огляду на норми ст. 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності характеризуються вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, а в даному випадку не здобуто відомостей про вчинення ОСОБА_3 свідомої дії щодо перерахування цих коштів, просить застосувати сплив строку позовної давності згідно наданої ним заяви 12 червня 2014 року.

Як вбачається з додатку № 1, що є невід'ємною частиною кредитного договору, перший платіж ОСОБА_3 мав був сплатити 10.11.2006 року, а останній - 10.10.2013 року.

З позовом до суду позивач звернувся лише 21.10.2013 року, пропустив встановлений законом строк позовної давності. Позовна давність повинна обчислюватися окремо по кожному простроченому платежу. Право позивача на звернення до суду виникло з моменту ненадходження чергового платежу від позичальника з часу, коли ОСОБА_3 повинен був здійснити черговий платіж згідно встановленого графіку, тому з відповідної дати необхідно обраховувати початок перебігу позовної давності за заявленими вимогами.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заяву про застосування до даних правовідносин строків позовної давності та просив відмовити в задоволенні даного позову, зазначив, що в матеріалах справи знаходяться пояснення, в яких позивач висловлює свої припущення щодо того, що дії позичальника по сплаті кредиту були здійснені саме ним і це є підставою, яка свідчить про переривання перебігу позовної давності, але такі ствердження позивача не відповідають дійсності, вважає, що перебігу позовної давності не відбулося.

Вказані оплати, які почалися з 26.08.2010 року не вчинялися особисто ОСОБА_3 і не є діями позичальника, оскільки кошти сплачувалися особисто ним, ОСОБА_4, цей факт підтвердив і сам позичальник.

На підтвердження своїх слів він надає копії квитанцій про сплату цих коштів до каси позивача, які знаходяться у нього та надає для огляду оригінали цих платіжних документів.

Наголошує, що позичальник його особисто не уповноважував на вчинення цих дій від свого імені. Умовами договору такі дії з боку поручителя теж не передбачені, він діяв самостійно всупереч волі позичальника та умов договорів по домовленості з позивачем задля того, щоб уникнути судових тяжб, по суті це був шантаж з боку позивача.

Здійснені ним платежі за договором були сплачені частково, а не згідно графіку періодичних платежів, хоча повинні були спочатку покривати нарахування відсотків за використання коштів, тому не можуть свідчити про визнання позичальником боргу по «тілу» кредиту і це не є доказом того, що відбулося переривання строку позовної давності.

Як вбачається з додатку № 2 до основного договору дата останнього платежу є 10.10.2010 року, тому перебіг строку позовної давності слід рахувати з 11.10.2010 року, в суд позов було подано 30.10.2013 року, тобто з порушенням вказаних строків.

Хоче зазначити, що умовами кредитного договору не передбачено солідарну відповідальність поручителів між собою, крім цього договір поруки з ТОВ «ВА-Банк-2005» взагалі не укладався.

В наданій довідці позивачем за № 423 від 21.10.2013 року вказується, що ОСОБА_3 здійснював наступні оплати, але він надає копії квитанції від 27.04.2012 року про сплату 600 грн., в довідці зазначено лише 150 грн., він оплатив 4 платежів по 150 грн., з квитанції вбачається, що платником являється він, а не ОСОБА_3 Інша квитанція від 28.09.2012 року про сплату 200 грн. вже виписана на позичальника, але знову сплачував він.

ОСОБА_5 та представник ТОВ «ВА-Банк 2005» в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи в установленому порядку повідомлені, ОСОБА_5 надала суду заяву про застосування до даних правовідносин строків позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 спілки «Простір» задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює не тільки належність, допустимість доказів, але й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їхній сукупності.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено загальне правило про сплату боржником у грошовому зобов'язанні процентів за користування грошовими коштами. Розмір процентів за користування грошовими коштами встановлений договором.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні встановлено, що 10.10.2006 року між ОСОБА_2 спілкою «Простір» та членом кредитної спілки ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 234, за умовами якого спілка надала йому кредит в розмірі 40 000,00 грн. 00 коп. строком на 12 місяців, тобто до 10.10.2007 року, із сплатою процентів за його користування в розмірі 72% річних.

Згідно п.4.1.3. Кредитного Договору встановлено, що позичальник зобов'язується погашати отриманий кредит та відсотки за його користування щомісячно не пізніше ніж 10-го числа кожного місяця, починаючи з листопада 2006 року, остаточне погашення кредиту здійснюється не пізніше ніж 10 жовтня 2007 року.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, нарахування відсотків відбувається за кожен день користування кредитом, починається з наступного дня після отримання позичальником кредиту, а припиняється в день остаточного розрахунку за кредитом. Відсотки нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом, сплаті підлягають відсотки за кожен день користування кредитними коштами.

Більш того, відповідно до п. 3.6 договору встановлено, що у разі несплати відсотків по кредиту у визначений термін на другий день після виникнення заборгованості відсоткова ставка по кредиту збільшується вдвічі за кожен день прострочки платежу.

Згідно додаткової угоди № 1 від 10.10.2007 року були внесені зміни до Кредитного договору № 234 від 10 жовтня 2006 року , згідно п.1.3. якої встановлений строк дії Додаткової угоди до 10 жовтня 2010 року, а згідно додаткової угоди № 2 від 21.09.2009 року до Кредитного договору № 234 від 10 жовтня 2006 року була встановлена процентна ставка в розмірі 48% річних та п.1.3 встановлений строк повернення кредиту не пізніше 10.10.2010 року.(т.1, а.с.10)

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_3, що виникають з договору, було укладено договори поруки від 10.10.2006 року, за якими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виступили поручителями відповідача ОСОБА_3 та на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання солідарно відповідати перед спілкою по його зобов'язаннях, які виникають з умов Кредитного договору № 234 від 10 жовтня 2006 року в повному обсязі, в строки та на умовах, обумовлених договором. (т. 1, а.с. 6,7).

Пунктом 4.1 договорів поруки від 10 жовтня 2006 року, укладеними між КС «Простір» та ОСОБА_4, КС «Простір» та ОСОБА_5А сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. При цьому констатують, що строк закінчення цього договору не вказується Сторонами конкретно, так як він визначається моментом повернення сум кредиту, відсотків за кредит, та інших платежів за ОСОБА_2 договором № 234 від 10 жовтня 2006 року.

Як вбачається з Договору поруки від 10 жовтня 2006 року, укладеному між КС «Простір» та ТОВ «ВА-Банк 2005», останне виступило поручителем відповідача ОСОБА_3 та на добровільних засадах взяло на себе зобов'язання відповідати перед Спілкою по його зобов'язаннях, які виникають з умов Кредитного договору № 222 від 10 жовтня 2006 року, а не Кредитного договору № 234 від 10 жовтня 2006 року. (т.1, а.с.8)

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 спілка В«ПростірВ» взяті на себе зобов'язання, а саме: надання відповідачу ОСОБА_3 кредитних коштів в розмірі 40 000 грн. 00 коп. виконала належним чином, надавши відповідачу зазначену суму коштів, що підтверджується видатковим касовим ордером від 10.10.2006 року.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, в порушення розділу 4 кредитного договору, якими, зокрема, визначено порядок повернення кредиту та погашення відсотків.

Згідно уточненого розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 234 від 10.10.2006 року становить 264 954,98 грн., з яких: 34 979,73 грн. - основний борг (тіло кредиту) та 229 975,25 грн. - проценти за користування кредитом.

З пункту 1.2. Договорів поруки від 21.09.2009 року № 234/1-П та № 234/2-П, укладених відповідно між КС «Простір», ОСОБА_4 та ОСОБА_3, між КС «Простір», ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вбачається, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором по зобов'язанням Боржника, які виникають в останнього з умов Кредитного договору № 234 від 10 жовтня 2006 року, укладеного між Кредитором і Боржником, в повному обсязі, а саме за виконання зобов'язань Боржника по поверненню кредиту за ОСОБА_2 договором, сплаті відсотків за користування кредитом, та інших платежів, що виникають з умов договору. (т. 1, а.с.12,13)

У відповідності до п. 4.1. вищевказаних Договорів поруки встановлено, що сторони встановлюють, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та припиняє свою дію одночасно з припиненням дії Кредитного договору, Договір також вважається припиненим, якщо протягом 10 (десяти) років від дня настання строку виконання зобов'язання Боржника за ОСОБА_2 договором Кредитор не пред'явить позов до Поручителя.

Судом встановлено,що договір поруки в 2009 році між КС «Простір», ОСОБА_3 та ТОВ «ВА-Банк 2005» не укладався.

З вищевикладеного вбачається, що згідно з Пунктом 4.1 договорів поруки від 10 жовтня 2006 року, укладеними між КС «Простір» та ОСОБА_4, КС «Простір» та ОСОБА_5 договір втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання, при цьому констатують, що строк закінчення цього договору не вказується Сторонами конкретно, так як він визначається моментом повернення сум кредиту, відсотків за кредит, та інших платежів за ОСОБА_2 договором № 234 від 10 жовтня 2006 року, а згідно додаткових угод № 1 від 10.10.2007 року та № 2 від 21.09.2009 року до Кредитного договору № 234 від 10 жовтня 2006 року, строк повернення кредиту ОСОБА_3 визначений до 10 жовтня 2010 року, що не відповідає умовам п. 4.1 Договорів поруки від 21.09.2009 року № 234/1-П та № 234/2-П, укладених відповідно між КС «Простір», ОСОБА_4 та ОСОБА_3, між КС «Простір», ОСОБА_5 та ОСОБА_3А, згідно якого Договір припиняє свою дію одночасно з припиненням дії Кредитного договору, Договір також вважається припиненим, якщо протягом 10 (десяти) років від дня настання строку виконання зобов'язання Боржника за ОСОБА_2 договором Кредитор не пред'явить позов до Поручителя.

Отже, кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України та ОСОБА_2 Договором, так як строк повернення кредиту ОСОБА_3 визначений до 10 жовтня 2010 року.

Вказані умови суперечать вимогам частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, згідно якої передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з листа № 45 від 26.02.2010 року КС «Простір» пропонувало ОСОБА_4 ,як поручителю, сплатити заборгованість ОСОБА_3 внаслідок невиконання ним умов Кредитного договору. (т.2. а.с.131)

Згідно особової картки позичальника ОСОБА_3 по договору № 234 від 10.10.2006 року вбачається, що від імені відповідача ОСОБА_3 на протязі 2011-2012 року (остання проплата в сумі 100 грн. 28.09.2012 року) вносились кошти на погашення процентів по договору. (т. 1, а.с. 55)

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 заперечував щодо проведення оплати на погашення кредиту відповідачем, зазначив, що жодної сплати особисто до КС «Простір» не проводилося ОСОБА_3 після 10 жовтня 2010 року, від його імені за нього оплату заборгованості в меншому розмірі, чим передбачено було Графіком погашення кредиту періодично сплачував ОСОБА_4, ОСОБА_3 про це не знав.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечував даний факт, надав оригінали квитанцій про сплату коштів в погашення заборгованості по кредитному договору від імені ОСОБА_3А, зазначив, що представники позивача про це були обізнані.

Враховуючи вищезазначене, та те, що ні на одної із квитанцій про сплату заборгованості по кредиту не має підпису платника ОСОБА_3, суд критично відноситься до пояснень представника позивача щодо сплати коштів самим ОСОБА_3

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що ОСОБА_2 Договором строк повернення кредиту ОСОБА_3 визначений до 10 жовтня 2010 року, трирічний строк підлягає обрахуванню з 11.10.2010 року, строк позовної давності звернення до суду закінчився 11.10.2013 року, тоді як КС «Простір» звернулася до суду 30 жовтня 2013 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування строків позовної давності щодо даних правовідносин.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З умовами договорів поруки ( пункт 3.1) кожен із поручителів поручився солідарно з боржником усіх його зобов'язань за кредитним договором.

При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою. Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, тому підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

У відповідності до ст.ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок позивача - ОСОБА_2 спілки «Простір».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 спілки «Простір» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВА-Банк 2005» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 234 від 10 жовтня 2006 року - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І.А. Циганаш