Рішення

від 22.06.2010 по справі 2-1212/2010

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1212/2010

Провадження № 2-1212/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р. м.Енергодар

22 червня 2010 року Місцевий Енергодарський

міський суд Запорізької області у складі:

головуючого: Ткаченко І. М.,

при секретарі: Лохматова Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар цивільну справу за позовом Горбу нової ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про стягнення заборгованості з виплат державної соціальної допомоги як дитині війни, - ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з виплат державної соціальної допомоги як дитині війни.

Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни (далі за текстом - Закон). Згідно ст. 6 Закону з 01.01.2006 року, їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась, а протягом 2008-2009 років - не в повному обсязі - лише у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - VI від 18.11.2004 року державної соціальної допомоги за період з 2007 - 2009 року у розмірі 3126,4 грн.; стягнути з відповідача судовий збір та виплати на ІТЗ.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надала заяву про слухання справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Керівник УПФУ м. Енергодар надав заперечення, відповідно до яких позовні вимоги не визнали, просить суд розглянути справу у їх відсутність. Зазначає, що ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме - за рахунок коштів державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. П. 9 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 р. № 1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того вважає, що законодавством України не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто відсутність законних підстав щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії в тому розмірі, в якому просить позивач. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідив матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка народилася 26.06.1940 року, що підтверджується даними паспорта (а.с.4), має пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому (а.с.5), у зв’язку з чим відноситься до категорії громадян, які мали право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

У ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2009 роках, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).

В листопаді 2008 року (а.с.6) та в лютому 2010 року (а.с.9) позивачка зверталася до відповідача стосовно нарахування недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку з тим, що має статус дитини війни. Однак отримала письмові відповіді від 09.12.2008 року (а.с.7) та від 03.03.2010 року (а.с.10), в яких їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених нею сум.

Верховна Рада України Законом України № 489-У від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп\2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

У відповідності до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Дослідив матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка народилася 26.06.1940 року, що підтверджується даними паспорта (а.с.4), має пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому (а.с.5), у зв’язку з чим відноситься до категорії громадян, які мали право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

У ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2009 роках, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).

В листопаді 2008 року (а.с.6) та в лютому 2010 року (а.с.9) позивачка зверталася до відповідача стосовно нарахування недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку з тим, що має статус дитини війни. Однак отримала письмові відповіді від 09.12.2008 року (а.с.7) та від 03.03.2010 року (а.с.10), в яких їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених нею сум.

Верховна Рада України Законом України № 489-У від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп\2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

У відповідності до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

ОСОБА_2 1У, 124, 02 КОНСТИТУЦІЇ У країни, СІ. сі. 1, с

«Про соціальний захист дітей війни», ст. 61,69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007р., ст. 10, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_3 в повному обсязі надбавки до пенсії згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року таз 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3, надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І. М. Ткаченко