Постанова

від 12.07.2016 по справі 823/3311/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3311/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Губської Л.В.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2014 №0002452200.

Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 24.10.2014 року № 0002452200.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий адміністративний суд України вказав на те, що для правильного вирішення спору суду апеляційної інстанції необхідно встановити чи відбулося фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ «Ензо Трейд»), які могли спричинити реальні зміни майнового стану підприємства, та чи спричинили вони реальні зміни в майновому стані платника податків; перевірити наявність у товариства під час здійснення зазначених господарських операцій транспортних засобів, трудових ресурсів та відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок щодо реальності проведених операцій. Крім того, встановленню підлягає також наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, а також зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» зареєстроване виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 23.01.2001 року, ідентифікаційний код 31082518; взято на податковий облік в Золотоніській об'єднаній державній податковій інспекції 31.05.2001 року за № 2206; є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 31.05.2014 року № 32306209, виданого Золотоніською ОДПІ, індивідуальний податковий номер 310825123083.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» за період січень-червень 2014 року та з ТОВ «Ензо Трейд за період червень-липень 2014 року.

За результатами перевірки позивача Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 10.10.2014 року № 327/23-13-2200/31082518, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» занижено сплату до бюджету податку на додану вартість у розмірі 1142571,00 грн., в тому числі: за червень 2014 року на 528373,00 грн., за липень 2014 року на 614198,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2014 року № 0002452200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1713857,00 грн., в тому числі за основним платежем 1142571,00 грн., за штрафними санкціями 571286,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Ензо Трейд».

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 ПК передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Матеріали справи свідчать, що 05 червня 2014 року між ТОВ «Ензо Трейд» (Продавець) та ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» (Покупець) укладено договір № 36 купівлі-продажу (далі - Договір), за яким Продавець зобов'язується продати перелік продукції, асортимент і кількість якої обумовлюються в Додатку, який є невід'ємною частиною даного Договору; Покупець зобов'язується прийняти товарно-матеріальні цінності і оплатити їх на умовах, визначених в даному договорі (п.п. 1.1., 1.2 Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору купівлі-продажу №36 від 05.06.2014, Продавець передає, а Покупець приймає наступні ТМЦ: плівку термоусадочну, навіски, ковпачки, коробки, етикетки горілки «Четвертинка завітна»; За Додатком 2 до Договору передано: котел універсальний, обв'язку контура «dy 125» + буфер 6 м. куб.

Виконання умов Договору підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, Актом приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 31.07.2014 року, які містяться в матеріалах справи.

Виписки по рахунках бухгалтерського обліку щодо руху товарно-матеріальних цінностей по матеріальному складу підтверджують факти прийняття їх на склад і використання позивачем у власній господарській діяльності під час виробництва алкогольних напоїв, що обумовлює наявність причинно-наслідкового зв'язку між потребою у замовленні вказаних товарів для цілей здійснення власної господарської діяльності.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що видаткові накладні не містять відомостей про особу, яка отримала Товар, оскільки незазначення у видаткових накладних на поставку товарів відомостей про дату та номер довіреності на право отримання товару не спричиняє втрату такими первинними документами юридичної сили і доказовості, оскільки вказані реквізити не відносяться до обов'язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо порушення позивачем порядку оформлення товарно-транспортних накладних, на які посилається суд першої інстанції, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) під час здійснення транспортування вантажу.

Натомість, досліджені товарно-транспортні накладні форми № 1 -ТН, що містяться в матеріалах справи, на підставі яких здійснювалося транспортування відповідних товарно-матеріальних цінностей, дають можливість повно і об'єктивно встановити обставини руху товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальника до позивача.

Щодо встановлення судом відсутності оплати за Договором купівлі-продажу №36 від 05.06.2014, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно п.п. 2.2. Вказаного Договору Покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти в повному об'ємі на банківський рахунок продавця згідно Додатку до даного договору. За взаємною згодою сторони можуть застосувати й інші форми розрахунків які не суперечать законодавству України, що оформлюється додатковою угодою.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ензо Трейд» 31.10.2014 року укладено Додаткову угоду про порядок погашення заборгованості по Договору купівлі-продажу № 36 від 05.06.2014 року.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено погашення позивачем заборгованості в строк до 31 грудня 2017 року.

Крім того, додатково позивачем до суду апеляційної інстанції було надано Договір Новації від 27 квітня 2015 року № 36-ЕН.

Відповідно до пункту 1 Договору Новації зобов'язання, що виникають на підставі цього Договору, змінюють собою зобов'язання, що виникли між сторонами на підставі Договору купівлі-продажу № 36 від 05.06.2014 року.

Згідно пункту 3 Договору Новації Сторони домовились змінити порядок виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі Основного Договору, замінивши його новим зобов'язанням, відповідно до якого Боржник зобов'язується здійснити оплату заборгованості в розмірі передбаченому п.2 цього Договору, шляхом передачі Кредитору за актом приймання-передачі емітованого Боржником простого векселя із строком оплати не пізніше 30.04.2019 року. Застосування вексельних розрахунків здійснюється відповідно з чинним законодавством України.

На підтвердження виконання умов вказаного Договору Новації позивачем надано належним чином завірені копії наступних документів: простий вексель від 27.04.2015 року, акт приймання-передачі простого векселя від 27.04.2015 року, акт про вексельний платіж від 27.04.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей в межах власної господарської діяльності, фактичне здійснення зазначеної господарської операції, а також підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між необхідністю їх придбання та використанням у власній господарській діяльності та реальність вказаної господарської операції в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на підтвердження неможливості виконання TOB «Ензо Трейд» своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором в силу відсутності основних засобів, необхідного обладнання, а також кваліфікованої робочої сили, які обґрунтовані актом державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 24.07.2014 №2056/26-55-22-10/39195290 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ензо Трейд» (код ЄДРПОУ 39195290) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень 2014 року»; актом державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 01.09.2014 №2677/26-55-22-10/39195290 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ензо Трейд», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів наголошує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Більш того, колегія суддів враховує, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, висновки якої оформлені Актом від 10.10.2014 №327/23-13-2200/31082518 та підставі якого відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, було розпочате кримінальне провадження за фактом ухилення службовими особами позивача від сплати податку на додану вартість.

За результатами проведеного досудового розслідування підтверджено придбання ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», зокрема, у ТОВ «Ензо Трейд» товарно-матеріальних цінностей, а також товарність даних господарських взаємовідносин, та закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб позивача складу кримінального правопорушення.

Вказані обставини підтверджені постановою паро закриття кримінального провадження в частині скоєного кримінального правопорушення від 11 вересня 2015 року, що надана представником позивача суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді нереальність господарської операції як підстави для нарахування платнику податків податкових зобов'язань.

Проте, під час розгляду даної справи податковим органом не доведено нереальність господарських операції між позивачем та його контрагентом та не надано належних і допустимих, в розумінні ст. 70 КАС України доказів, для підтвердження правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів колегія суддів дійшла висновку що позивач на підтвердження реального характеру господарської операції надано суду необхідні первинні документи, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню як протиправним та скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були неповно та неправильно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 24.10.2014 року № 0002452200.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Губська Л.В.