ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЛЬВІВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010,
м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
04.04.07
Справа № 4/107-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого -судді Кордюк
Г.Т.
суддів Давид
Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1,
м.Ківерці б\н від 9.10.2006р.
на рішення господарського суду Волинської області від
19.09.2006 року
у справі № 4/107-38
за позовом: ПП «Галіт»,м.Тернопіль
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, м.Ківерці.
Про стягнення 102261,35 грн.
Представники:
Від позивача: не викликався
Від відповідача: не викликався.
Рішенням
господарського суду Волинської області від 19.09.2006 р.
у справі №4/107-38 (суддя Слободян П.Р.) задоволено позовні вимоги ПП
«Галіт»,м.Тернопіль, стягнено з приватного підприємця ОСОБА_1, м.Ківерці
81801,10 грн боргу та 20460,25 грн. штрафу, відшкодовано судові витрати.
Суд мотивував
рішення тим, що відповідач свої зобов»язання по договору щодо оплати за
отриману продукцію вчасно не виконав, а тому сума боргу підлягає стягненню в
примусовому порядку, за невиконання умов договору на підставі п.5.3
договору, з відповідача підлягає
стягненню штраф.
Не погоджуючись з
рішенням суду, а саме вважаючи його незаконним і таким, що прийняте з
порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним з”ясуванням
обставин справи, що мають значення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій
просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог
відмовити, покликаючись, що договір він не підписував, товару не отримував.
Позивач у відзиві
на апеляційну скаргу, доводи скаржника
заперечив, як безпідставні, зазначив , що твердження відповідача не
відповідають дійсності, так як відповідач визнав
позов і заявив
усне клопотання погасити заборгованість, окрім того
заявив про можливість
повернути обладнання, яке було предметом договору і такими чином вирішити спір. Проте, дане
обладнання є зношеним
і не може
бути прийняте за цінами, які
зазначені в накладних та договорі.
Львівським
апеляційним господарським судом встановлено:
05.05.2005
року між позивачем та відповідачем
укладено договір купівлі-продажу товарів НОМЕР_1, відповідно до умов
якого позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 123 518,20 грн.
згідно видаткової накладної НОМЕР_2на суму 123 518 грн. 20 коп.
Крім того,
відповідно до умов даного договору позивачем було поставлено додатковий
товар згідно видаткової накладної НОМЕР_3 на суму 12186 грн. 90 коп. та
видаткової накладної НОМЕР_4 на суму 11096 грн.
За умовами
договору, відповідач зобов'язався провести попередню оплату товару у розмірі 10
000 Євро., а решту суми договору сплатити на протязі дев'яти місяців рівними
частинами починаючи з 21.07.2005 року. Строк для внесення чергових платежів для
Покупця є 21 число кожного наступного місяця. (п. 3.2. договору).
На виконання умов
договору відповідач перерахував позивачу попередню оплату у розмірі 65 000 грн.,
згідно з меморіальних ордерів і банківської виписки, які містять матеріали
справи.
Таким чином, відповідач розрахунки
провів частково. Борг становить 81 801,10
грн.
Доказів сплати
інших платежів, які підлягали
розстроченню згідно договору, матеріали справи не містять.
Відповідно до
п.5.3 договору купівлі-продажу товару НОМЕР_1 відповідач у разі прострочення
внесення чергових платежів сплачує штраф у розмірі 5% недонесеної суми за кожен
випадок порушення.
Згідно розрахунку
штраф відповідача за прострочення внесення
чергових платежів становить 20460,25 грн.
Дослідивши доводи
апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши повноту встановлених
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого суду,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Обов”язок
належного виконання зобов”язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до
ст.526 ЦК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до
умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов»язковим до
виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Враховуючи
вищевстановлене, господарським
судом обгрунтовано задоволено позовні вимоги.
Доводи апеляційної
скарги спростовуються матеріалами
справи, судом відхиляються, як безпідставні та необґрунтовані.
З огляду на
вищенаведене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що
оскаржуване рішення господарського суду
Волинської області
відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав
для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не
відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не
визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для
скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.
99,101,103,105 ГПК України, Львівський
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду
Волинської області від 19.09.2006 року
у справі № 4/107-38 залишити без змін, апеляційну скаргу
приватного підприємця ОСОБА_1, м.Ківерці без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на
скаржника.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Волинської
області.
Головуючий-суддя
Кордюк Г.Т.
Суддя
Давид Л.Л.
Суддя Мурська
Х.В.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 590817 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слободян Петро Романович
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кордюк Г.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні