Ухвала

від 29.06.2016 по справі 826/12074/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2016 р. м. Київ К/800/49336/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015

у справі № 826/12074/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехбуд ЛТД" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2015 № 000266205, № 0002672205, а також № 0002652205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, позов задоволено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що платник підтвердив належними первинними документами факти придбання товару (нафтопродуктів) у задекларованих постачальників та їх подальшого використання у господарській діяльності, тоді як правовідносини попередніх постачальників по ланцюгу, з якими платник на перебував у безпосередніх правовідносинах, не впливають на порядок відображення спірних операцій у податковому обліку Товариства.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані судові акти та відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що поданий платником пакет первинних документів не є достатнім для підтвердження реальності виконання задекларованих операцій, позаяк не дозволяє встановити умови транспортування нафтопродуктів, порядок їх сертифікації, прийняття спірного товару за кількістю та якістю у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус К» (далі - ТОВ «Крокус К») за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та товариством з обмеженою відповідальністю «Оленерго» (далі - ТОВ «Оленерго») за період з 01.01.2015 по 31.01.2015.

За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 07.05.2015 № 2201/26-58-22-05/37485108 та прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 № 0002662205, згідно з яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 1 255 833 грн. (у тому числі 837 222 грн. за основним платежем та 418 611 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 № 0002652205, за яким платникові визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 115 373 грн. (у тому числі 76 915 грн. за основним платежем та 38458 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 № 0002672205 про зменшення позивачеві від'ємного значення з ПДВ за січень 2015 року на 140 669 грн.

Підставою для прийняття цих актів індивідуальної дії слугували висновки перевірки про невідповідність витрат Товариства за операціями з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Крокус К» та у ТОВ «Оленерго» критерію документальної підтвердженості, що виключає добросовісність податкової вигоди платника за цими операціями. За твердженням Інспекції, під час перевірки позивачем не подано належних доказів на підтвердження дійсного переміщення активів у ході виконання цих операцій з урахуванням особливостей транспортування нафтопродуктів, порядку сертифікації даного виду продукції, законодавчо установлених вимог щодо прийняття нафтопродуктів за кількістю та якістю. Подані платником податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні мають ознаки формального пакету документів, оформленого з метою імітації виконання договірних зобов'язань між учасниками розглядуваних операцій.

Аналізуючи наведені доводи Інспекції, суди керувалися положеннями підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, які пов'язують право платника на формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту ПДВ з юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як реальність придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності, та підтвердження дійсного руху активів обліковими, розрахунковими документами, що відповідають критеріям достатності і достовірності.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди визнали доказом правомірного декларування платником витрат і податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання нафтопродуктів (бензину автомобільного, палива дизельного) у ТОВ «Крокус К» і ТОВ «Оленерго» подані Товариством податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, паспорти якості, банківські виписки про перерахування коштів названим постачальникам на оплату придбаного товару.

Втім такий висновок судів є проявом формального підходу при вирішенні адміністративного спору, позаяк суди взагалі не надали будь-якої оцінки доводам податкового органу про невідповідність порядку оформлення цих документів установленому порядку документування операцій з переміщення нафтопродуктів з огляду на законодавчо установлені особливості транспортування та обліку товарів даної категорії.

Так, відповідно до пункту 5.4.1 Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортні засоби для заправки и транспортування нафтопродуктів. Типи, параметри та загальні технічні вимоги".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад (пункт 5.4.3 Інструкції).

Пунктом 7.5.6 Інструкції встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства (пункт 7.5.7 Інструкції)

Згідно з пунктом 7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов'язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу. У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов'язковими для виконання всіма відповідальними особами. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП (пункт 14.2, абзац другий пункту 14.4 Інструкції).

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Наведені законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що заповнення товарно-транспортної накладної щодо транспортування специфічного товару - нафтопродуктів без дотримання вимог, встановлених цими нормами, нівелюють значення товарно-транспортної накладної як документу, що може бути доказом перевезення нафтопродуктів.

У ході розгляду цієї справи судами не встановлено даних про існування активу (ким і коли вироблявся, імпортувався), про його рух на шляху до платника податків - набувача (у тому числі умови зберігання товару, його транспортування), місць та порядку наливу і зливу, не встановлено конкретних виконавців цих операцій тощо.

У даному разі без дослідження цих обставин не можливо оцінити дійсну участь спірних постачальників у виконанні розглядуваних операцій з поставки нафтопродуктів позивачеві для аналізу реальності цих операцій.

Оскільки прийняття рішення зі справи вимагає додаткового встановлення обставин цього спору, що відповідно до частини першої статті 220 КАС перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків у відповідній частині та прийняття правильного і обґрунтованого рішення по суті спору з урахуванням вказівок і висновків касаційного суду, викладених в цій ухвалі.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі № 826/12074/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько