Ухвала

від 21.07.2016 по справі 712/3300/15-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/5575/16-ц

Провадження № 2а/712/364/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

за участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби, зацікавлена особа: ОСОБА_3 в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та просив скасувати постанову державного виконавця Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ ОСОБА_4 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.07.2015 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 06.05.2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист № 2/712/1137/15 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 12 861,60 грн. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Зазначив, що в березні, квітні 2016 року він повністю сплатив борг стягувачеві в сумі 12 861,60 грн. та звернувся до виконавчої служби з приводу закриття виконавчого провадження, однак йому повідомили, що виконавче провадження знаходиться в Голосіївському ДВС м. Києва за місцем його роботи. Крім того, зазначили, що існує ще постанова державного виконавця Соснівського ВДВС ОСОБА_4 від 24.07.2015 року про арешт його майна як боржника, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

Вказував, що в усній формі він звернувся до Соснівського ДВС з приводу скасування постанови про накладення арешту на його майно, оскільки боргу перед стягувачем у нього немає, однак отримав відмову, з посиланням на те, що дане питання вирішується в судовому порядку. Вважає такі дії державного виконавця незаконними та такими, що порушують його права.

Крім того, зазначив, що оскаржувану постанову він отримав лише 28 квітня 2016 року, однак в зв’язку тим, що 30.04.2016 року по 03.05.2016 року були вихідними, а з 04.05.2016 року по 11.05.2016 року він знаходився на лікуванні, то зазначену скаргу він подав лише 12.05.2016 року. Тому просить суд також поновити пропущений строк на подачу та розгляд вищезазначеної скарги.

В судовому засіданні адвокат скаржника ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив задовольнити заявлені вимоги.

Державний виконавець Соснівського ВДВС ОСОБА_5 заперечував проти скарги, вважав заявлені вимоги безпідставними, оскільки при винесенні постанови про накладення арешту, борг у боржника перед стягувачем існував, державний виконавець діяв в рамках ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник зацікавленої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні у вирішенні скарги покладалась на розсуду суду. Пояснила, що боргу боржника перед її довірителем немає.

Заслухавши пояснення сорін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до вимог ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. У п.5 ч.3 зазначеної статті передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника.

У силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

В ході розгляду скарги встановлено, що 06.05.2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист № 2/712/1137/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 12 861,60 грн.

Державним виконавцем Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ було відкрито виконавче провадження ВП №47537874, в рамках якого 24.07.2015 року державним виконавцем Соснівського ВДВС ОСОБА_4 було винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 та оголошення заборони на його відчуження в межах суми боргу ( 12 861,60 грн.).

05.08.2015 року вищевказане виконавче провадження завершено на підставі п.10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий документ з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження надіслано до відділу ДВС Голосіївського РУЮ за місцем роботи боржника ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що боржником ОСОБА_2 повністю оплачено борг за виконавчим листом № 2/712/1137/15 від 06.05.2015 року в сумі 12 861,60 грн., що підтверджується квитанціями про поштовий переказ від 24.03.2016 року та від 05.04.2016 року. (а.с. 9,10).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що державний виконавець при винесенні постанови про накладення арешту діяв в межах ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки на момент винесення постанови, борг боржника перед стягувачем існував, заборгованість була ним погашена лише 24.03.2016 року та 05.04.2016 року, отже дії державного виконавця та оскаржувана постанова є правомірними.

Між тим, в судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось представником стягувача, що боржником повністю сплачено борг перед її довірителем ОСОБА_3 відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси справа № 2/712/1137/15, а тому суд вважає за можливе скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 24.07.2015 року.

На підставі вище викладеного та керуючись, ст. 383-386 ЦПК суд -

УХВАЛИВ:

Поновити строк на подачу та розгляд скарги, який пропущений з поважних причин.

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.07.2015 року в рамках виконавчого провадження № 47537874.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Головуючий Т.Є. Троян