Ухвала

від 18.07.2016 по справі 5011-35/5450-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.07.2016Справа № 5011-35/5450-2012

За заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Меридіан"

про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. у

справі № 5011-35/5450-2012

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Меридіан"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство

"Більшовик"

про стягнення 1 141 190,19 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від стягувача: ОСОБА_2 за довіреністю від 20.01.2016 р.;

від боржника: ОСОБА_3 за довіреністю № 301-13 від 29.03.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2012 року позов задоволено, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "БІЛЬШОВИК" (03680, м. Київ, пр.-т, 49/2, ідентифікаційний номер14308569) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ПРОМГАЗ УКРАЇНИ" (01014, м. Київ, вул. Верхня, 3-5, ідентифікаційний код 37044939) 1 069 535,82 грн. (один мільйон шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 82 коп.) - основного боргу, 53 088,31 грн. (п'ятдесят три тисячі вісімдесят вісім гривень 31 коп.) - пені, 8 093,11 грн. (вісім тисяч дев'яносто три гривні 11 коп.) - інфляційних втрат, 10 472,95 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 95 коп.) - процентів річних, 22 823,80 (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять три гривні 80 коп.) - судового збору, а також повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ПРОМГАЗ УКРАЇНИ" (01014, м. Київ, вул. Верхня, 3-5, ідентифікаційний код 37044939) з Державного бюджету України 6 920,38 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять гривень 38 коп.) судового збору.

06.07.2012 року господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2012 р. у справі №5011-35/5450-2012 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 р. замінено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Промгаз України" (01014, м. Київ, вул. Верхня, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 37044939) - стягувача у виконавчому провадженні при виконанні наказу господарського суду міста Києва №5011-35/5450-2012 виданого 06.07.2012 р. на правонаступника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Меридіан" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20А, каб.136, код 390733443).

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Меридіан" до господарського суду міста Києва подано заяву про видачу дублікату наказу від 06.07.2012 р. у справі № 5011-35/5450-2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2012 р. розгляд вищевказаної заяви призначено на 18.07.2016 р.

В судовому засіданні 18.07.2016 р. представник стягувача викладені в заяві вимоги підтримав та просив суд видати дублікат наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. у справі № 5011-35/5450-2012.

Представник боржника в судовому засіданні 18.07.2016 р. проти задоволення означеної заяви не заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні 18.07.2016 р. заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Меридіан» про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. у справі № 5011-35/5450-2012, суд вирішив задовольнити її виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, що встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

За приписами вказаної норми, стягувач має право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" становить один рік.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

В силу ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Судом встановлено, що постановою органу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 31.08.2015 р. наказ господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. у справі № 5011-35/5450-2012 було повернуто стягувачу та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання у строк до 31.08.2016 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягувач звернувся із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як на тому наголосив Вищий господарський суд України у постанові від 10.06.2015 р. у справі № 910/14601/13, наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу, заява повинна бути подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання і те, що він не пред'являвся до виконання.

Отже, підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу, а відсутність таких документів є підставою для відмови у видачі дублікату наказу.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.

З матеріалів справи вбачається, що стягувачем до заяви про видачу дублікату наказу було долучено оригінал довідки первісного стягувача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» № 711 від 06.06.2016 р., підписаної директором та головним бухгалтером, про те, що наказ ним втрачено і повторно не пред'явлено до виконання.

Згідно із положеннями ст. ст. 4-5, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і їх виконання провадиться на підставі виданого господарським судом наказу.

Задовольняючи заяву стягувача про видачу дублікату наказу, суд виходить з того, що стягувачем означену заяву подано з дотриманням встановлених Господарським процесуальним кодексом України вимог, а також того, що в добровільному порядку рішення господарського суду у даній справі боржником не виконано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що видача стягувачу дублікату наказу жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань, оскільки відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та п. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

Керуючись ст. ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Меридіан» про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. у справі № 5011-35/5450-2012 задовольнити.

2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Меридіан» дублікат наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. у справі № 5011-35/5450-2012.

Суддя М.Є. Літвінова