Постанова

від 19.07.2016 по справі 906/390/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" липня 2016 р. Справа № 906/390/16

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.

за участю представників сторін:

позивача- Перепона І.М. (довіреність від 17.05.2016р.);

відповідача- Катаєв Д.В. (довіреність від 11.03.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обме-женою відповідальністю «Будмонтаж «Колос» на рішення господарського суду Житомирської області від 13.06.2016 року у справі №906/390/16

за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства «Механік» м.Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж «Колос» м.Житомир

про стягнення 1 673 грн. 73 коп. заборгованості за договором та

повернення орендованого обладнання,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Укра-їни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.06.2016р. у справі №906/390/ 16 частково задоволено позов Спільного виробничо-торгівельного підприємства «Механік» (надалі в тексті – Підприємство) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж «Колос» (на-далі в тексті – Товариство) про стягнення 1 673 грн. 73 коп. заборгованості по розрахунках згідно укладеного договору оренди та повернення орендованого обладнання.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що договір оренди припинив свою дію, зобов'язання з оплати за договором оренди Відповідач виконував несвоєчасно і не в повному об-сязі, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендних платежах за період з квітня 2013р. по березень 2016р. в сумі 1 632 грн. 24 коп. Крім того, обґрунтованою та такою, що підлягає задово-ленню судом визнано вимогу щодо стягнення пені за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 41 грн. 49 коп., а також вимогу про повернення орендованого обладнання.(арк.справи 76-77).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу до Рівнен-ського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення в частині задоволення позову та прийняти нове, яким встановити та стягнути з нього розмір вартості втраченого майна.(арк.справи 89).

У апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що не проти сплатити кошти за оренду, проте спірне майно втрачене, а тому просить стягнути з нього на користь Позивача вартість цього майна.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. поновлено про-пущений строк та прийнято до провадження апеляційну скаргу Відповідача, справу призначено до слухання на 19.07.2016р.(арк.справи 86, 87).

13.07.2016р. на адресу суду від Позивача надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, в яких останній заперечує проти її задоволення та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.(арк.справи 98).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.07.2016р. представник Відповідача підтри-мав доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Наголосив, що не проти сплатити вартість спір-ного майна, оскільки воно було втрачене. Представник Позивача заперечив проти доводів та ви-мог апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників, вивчивши матері-али справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджується, що Спільне виробничо-торгівельне підприємство «Ме-ханік»-орендодавець та ТзОВ «Будмонтаж «Колос»-орендар уклали договір найму обладнання від 01.07.2005р. №96010705 (надалі в тексті – Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'-язується передати орендареві у тимчасове користування майно: вертикально-свердлувальний верс-тат та кран-балку 2т.(додаток №1 до Договору).(арк.справи 10,12).

Відповідно до п.1.3 Договору, за користування майном орендар сплачує орендодавцеві оре-ндну плату в сумі 45 грн. 34 коп. у місяць, що складає 544 грн. 08 коп. у рік (за користування вер-тикально-свердлувальним верстатом – 19 грн. 24 коп. в місяць, 230 грн. 88 коп. у рік; кран-балкою – 26 грн. 10 коп. в місяць, 313 грн. 20 коп. у рік).(додаток №2 до Договору).

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно наперед не пізніше 01 числа кожного місяця.(п.3.1 Договору). Сторони, погодили, що орендар зобов'яза-ний у встановлені Договором строки вносити орендну плату і повернути майно після закінчення Договору у належному стані.(п.2.2 Договору).

Згідно з п.4.2 Договору, за несплату орендарем платежів в строки, встановлені Договором, нараховується пеня по 0.05% з простроченої суми за кожний день прострочення.

Договір діє з моменту підписання до 30 червня 2006 року. Дострокове розірвання Договору може мати місце за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством, з від-шкодуванням завданих збитків.(п.п.5.1, 5.2 Договору).

Договір підписано директорами та скріплено відтисками печаток Підприємства і Товарист-ва.(арк.справи 10-зворот).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкти оренди, що зафіксовано актом приймання-передачі основних засобів від 01.07.2005р.(арк.справи 11).

Матеріали справи стверджують, що 22.04.2016р. Відповідачем одержано лист Позивача № 97 від 14.04.2016р., в якому повідомлено про припинення Договору через невнесення орендної плати.(арк.справи 14-15, 72).

Матеріали справи також містять:

- постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. у справі №17/ 5007/121/11 за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства «Механік» до Товарист-ва з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж «Колос» про стягнення в сумі 6 149 грн. 77 коп., якою стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1632 грн. 24 коп. основного боргу; 75 грн. 56 коп. річних; 173 грн. 26 коп. втрат від інфляції; 12 грн. 17 коп. пені; 31 грн. 42 коп. витрат зі сплати державного мита; 72 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічні послуги; 247 грн. 86 коп. витрат по судовому збору. В решті позову відмовлено. У вказані постанові також встановлено, що Договір оренди продовжив свою дію після 30 червня 2006 року в силу ст.764 ЦК України, оскільки орендар користувався майном. Відсутній акт про повернення майна. Наймодавець після закінчення строку договору не заперечував протягом одного місяця.(арк.справи 25-28);

- судові рішення у справі №21/5007/965/12 за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства «Механік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж «Колос» про стягнення 45 324 грн. 79 коп. та звільнення приміщення. Так, рішенням господарського суду Жи-томирської області від 01.11.2012р. у даній справі, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. – позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТзОВ «Будмонтаж «Колос» 30 422 грн. 47коп. шкоди; зобов'язано Відповідача протя-гом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили передати СВТП «Механік» 47,3 м2 площі під офіс (приміщення на третьому поверсі в корпусі №7а) та 618,2 м2 площі металевого скла-ду, які розташовані за адресою: м.Житомир, вул.Чехова, 1. Зазначені приміщення були передані ТзОВ «Будмонтаж «Колос» в порядку примусового виконання за актом прийому-передачі від 01.06.2004р.; в задоволенні решти позовних вимог (у тому числі щодо стягнення 7 189 грн. 55грн. шкоди за фактичне користування майном, 1 576 грн. 88 коп. інфляційних, 590 грн. 42 коп. -3% річ-них, 794 грн. 64 коп. оплати за теплозабезпечення та 4 751 грн. 16 коп. оплати за електрозабезпе-чення) – відмовлено.(арк.справи 31-35, 36-39). Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2013р. у даній справі рішення господарського суду Житомирської області від 01.11. 2012р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. у справі №21/ 5007/965/12 – скасовано в частині присудження до стягнення 30 422 грн. 47 коп. шкоди та відмови у відшкодуванні 794 грн. 64 коп. за теплозабезпечення та 4 751 грн. 16 коп. за електрозабезпечення. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. (арк.справи 40-43). Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. у даній справі, за наслідками нового розгляду, рішення суду першої інстанції від 24.04. 2013р., яким відмовлено у задоволенні позову, залишено без змін.

Доказів сплати Відповідачем орендної плати за період з 01.04.2013р. по 31.03.2016р. мате-ріали справи не містять. Виходячи з факту існування зазначеної заборгованості, Позивач за вказа-ний період нарахував 1 632 грн. 24 коп. орендної плати та на підставі п.4.2 Договору оренди та 41 грн. 49 коп. пені згідно ст.232 ГК України.(арк.справи 48-49).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України).

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України – є правовідношення, в якому одна сторо-на (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати ма-йно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кре-дитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України – одностороння відмова від зобов'язання або одно-стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зо-бов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України – договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Матеріалами справи стверджено, що 01.07.2005р. з моменту укладення сторонами Догово-ру між ними виникли відносини оренди (найму), оскільки такі відповідають визначенню, перед-баченому ст.759 ЦК України – за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язує-ться передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містять ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється до-говором найму, згідно ч.1 ст.762 ЦК України.

Апеляційний суд вважає правомірним підтверджений матеріалами справи висновок суду першої інстанції щодо припинення дії Договору з 14.06.2016р. на вимогу Підприємства.(арк.спра-ви 14-15, 72), оскільки статтею 782 ЦК України встановлено право наймодавця на відмову від дого-вору найму якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців поспіль.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлено статтею 33 ГПК України. Докази по-даються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи не містять доказів виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за період з 01.04.2013р. по 31.03.2016р. Матеріалами справи стверджується, що станом на квітень 2016р. утворилася заборгованість згідно Договору оренди від 01.07.2005р. №96010705 і даних об-ставин Відповідач не спростував, доказів сплати боргу судам не надав. Натомість у судовому за-сіданні його представник не заперечував проти стягнення орендної плати.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності стяг-нення з ТзОВ «Будмонтаж «Колос» на користь СВТП «Механік» 1 632 грн. 24 коп. заборгованості з орендної плати.

Позивач також заявив додаткові вимоги.

На підставі ст.230 ГК України, ст.549 ЦК України та п.4.2 Договору місцевий господарсь-кий суд стягнув 41 грн. 49 коп. пені нарахованої за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р.

Перевіривши правильність нарахування пені в сумі 41 грн. 49 коп. з підстав ст.231, ч.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України, ст.ст. 3, 4 Закону України «Про відповідальність за невико-нання грошових зобов'язань» – колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо вірного визначення Позивачем строків, порядку та суми нарахування пені.

Другою вимогою Позивача, із задоволенням якої і не погоджується Відповідач, було повер-нення рухомого орендованого майна: вертикально-свердлувальний верстат та кран-балку 2т.

Статтею 785 ЦК України визначено обов'язки наймача у разі припинення договору найму. Так, зокрема, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Свою апеляційну скаргу Відповідач обґрунтовує тим, що втратив орендоване майно та вва-жає, що всупереч положень ст.ст. 950, 951 ЦК України суд першої інстанції не передбачив можли-вості відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна.

Розглядаючи дану справу, колегія суддів зауважує, що предметом спору є саме повернення орендованого майна. Жодних належних доказів відсутності спірного майна Відповідач судам не надав. При цьому, неможливість виконання рішення суду в примусовому порядку у спосіб перед-бачений самим рішенням встановлюється лише на стадії виконання такого рішення з урахуван-ням до положень Закону України «Про виконавче провадження». І лише в разі наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його, за заявою сторони суд може змі-нити спосіб та порядок його виконання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обґрунтовуючи підстави скасування рішення у спорі, що випливає з правовідносин найму (оренди), які регулюються нормами глави 58 ЦК Украї-ни (статті 759-786) – Відповідач безпідставно посилається на норми статтей 950, 951 глави 66 ЦК України, які регулюють інший правовий інститут – зберігання і зокрема врегулювання правовід-носин у разі втрати речі, переданої на зберігання.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуа-льного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм ма-теріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж «Колос» на рі-шення господарського суду Житомирської області від 13.06.2016 року у справі №906/390/16 зали-шити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №906/390/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.