Ухвала

від 20.07.2016 по справі 812/1737/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року справа №812/1737/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача Єлізарової К.Д, представника відповідачів Якутко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Ровеньках Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області , Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р. у справі № 812/1737/15 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" до Державної податкової інспекції у м.Ровеньках Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області , Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (далі за текстом - Позивач, ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», Товариство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 1, апелянт-1 Алчевська ОДПІ), Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Головного Управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 2, апелянт-2, ДПІ у м.Красному Лучі), Державної податкової інспекції у м.Ровеньках Головного Управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 3, апелянт-3, ДПІ у м.Ровеньках), Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного Управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 4, апелянт-4,ДПІ у м.Свердловську), Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 5, апелянт-5, Антрацитівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових вимог.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі № 812/1737/15 адміністративний позов задоволено, внаслідок чого:

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 373-22 від 21.11.2015 Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (Перевальське відділення) в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 2) в розмірі 834 363,62 грн. (вісімсот тридцять чотири тисячі триста шістсот три грн. 62 коп.)

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 143-23 від 23.11.2015 Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Головного Управління ДФС у Луганській області, якою визначений податковий борг Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 1) в розмірі 13 516,50 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот шістнадцять грн. 50 коп.)

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 760-00 від 24.11.2015 Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного Управління ДФС у Луганській області в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 3) в розмірі 9 094 866,34 грн. (вісім мільйонів дев'яносто чотири тисячі вісімсот шістдесят шість грн. 34 коп.)

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 254-11 від 26.11.2015 Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного Управління ДФС у Луганській області в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 2) в розмірі 1 361 341,07 грн. (один мільйон триста шістдесят одна тисяча триста сорок одна грн. 07 коп.)

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 13-00 від 30.11.2015 Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 3) в розмірі 772 893,07 грн. (сімсот сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто три грн. 07 коп.)

Суд першої інстанції виходив з того, що Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) позивача звільненено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та стосовно нього скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції.

Не погодившись з таким рішенням, Відповідач-1,2,3,4,5 подали апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст.6 Закону N 1669 податкових пільг, а також не внесені відповідні зміни до Податкового кодексу України, отже, відсутні підстави для звільнення ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Крім того, апелянти у свої апеляційних скаргах зазначили, що відповідно до ст.10 Закон № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Наданий сертифікат (висновок) ТПП стосується пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України, а саме щодо розстрочення/відстрочення податкових зобов'язань або податкового боргу.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу (пункт 100.1 статті 100 Кодексу).

Платник податків має звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (пункт 100.2 статті 100 Кодексу), але вищевказаним правом на відстрочення, розстрочення податкового боргу ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» не скористалося.

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків наказом Міністерства доходів і зборів України від10.10.2013 № 574 (далі - Порядок № 574)

Відповідно до п. 3.1. Порядку № 574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

Відповідно до розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» обставини, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника:

Обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Тобто, позивачем не дотримано порядок звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за платежем орендна плата з юридичних осіб, а саме: відсутнє звернення Позивача з заявою до компетентного органу та не надано сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням форс-мажорних обставин.

Представник відповідачів у судовому засіданні підтримала доводи апеляційних скарг просила останні задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та зазначила, що Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) позивача звільненено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та стосовно нього скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» 01.07.2011 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30/1 (Т.№1, а.с.23, 24).

Відповідно до податкової вимоги № 373-22 від 21.11.2015 Відповідачем 1 станом на 20.11.2015р. Позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 834 363,62 грн. за період (Т.№1, а.с.25).

Відповідно до податкової вимоги № 143-23 від 23.11.2015 Відповідачем 2 станом на 22.11.2015р. Позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 13 516,50 грн. за період (Т.№1, а.с.28).

Відповідно до податкової вимоги № 760-00 від 24.11.2015 Відповідачем 3 станом на 23.11.2015р. Позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 9 094 866,34 грн. за період (Т.№1, а.с.31).

Відповідно до податкової вимоги № 254-11 від 26.11.2015 Відповідачем 4 станом на 25.11.2015р. Позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 1 361 341,07 грн. за період (Т.№1, а.с.34).

Відповідно до податкової вимоги № 13-00 від 30.11.2015 Відповідачем 5 станом на 29.11.2015р. Позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 772 893,07 грн. за період (Т.№1, а.с.37).

Згідно Сертифікату (висновку) про настання обставин непереборної сили № 2895/05-4 від 05.09.2014 Торгово-промислова палата України засвідчила Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території розташування ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів (Т.№1, а.с.43).

Позивачем були надані податкові декларації за 2014 та 2015 роки з додатками по усім земельним ділянкам, які знаходяться на обліку у Відповідачів, а також надані відповідні договори оренди земельних ділянок.

Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України (Основні засади податкового законодавства України) визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, серед яких діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Преамбулою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі за текстом - Закон № 1669), який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до положень статті 6 Закону № 1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону № 1669 визначено скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 10 Закону № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область»:

1. Міста обласного значення:

під номером 2 зазначене м. Алчевськ (Алчевська міська рада);

під номером 3 зазначене м. Антрацит (Антрацитівська міська рада);

під номером 6 зазначене м. Красний Луч (Краснолуцька міська рада);

під номером 10 зазначене м. Ровеньки (Ровеньківська міська рада);

під номером 12 зазначене м. Свердловськ (Свердловська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

2. Райони:

1) Антрацитівський район;

11) Перевальський район;

14) Свердловський район.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область»:

1. Міста обласного значення:

під номером 2 зазначене м. Алчевськ (Алчевська міська рада);

під номером 3 зазначене м. Антрацит (Антрацитівська міська рада);

під номером 6 зазначене м. Красний Луч (Краснолуцька міська рада);

під номером 10 зазначене м. Ровеньки (Ровеньківська міська рада);

під номером 12 зазначене м. Свердловськ (Свердловська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

2. Райони:

1) Антрацитівський район;

11) Перевальський район;

14) Свердловський район.

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Таким чином, з аналізу норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014, тобто з цієї дати триває антитерористична операція.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначені міста Свердловськ та Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

З аналізу тексту Розпорядження КМУ 2 грудня 2015 р. № 1275-р, вбачається, що цей перелік застосовується на час дії антитерористичної операції, тобто з 14.04.2014.

При таких обставинах колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент перевірки та винесення спірних податкових вимог Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону України № 1669 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо визначення наявності податкового боргу Відповідачі повинні були керуватися усіма положеннями Податкового кодексу України та нормами Закону № 1669. Тобто, Відповідачі не повинні були однозначно застосовувати окремі положення Податкового кодексу України, а повинні надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для визначення сум податкового боргу.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, прийшов до висновку, що податкові органи, вирішуючи питання встановлення порушення Позивачем термінів сплати орендної плати з юридичних осіб за період серпень 2014 року - вересень 2015 року, повинні були керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями Закону № 1669 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями Податкового кодексу України та Закону № 1669, тому прийняті спірні податкові вимоги підлягають скасуванню.

Посилання апелянтів на ті обставини, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону N 1669 податкових пільг, а також не внесені відповідні зміни до Податкового кодексу України, колегія суддів відноситься критично з наступних підстав.

При даних спірних правовідносинах розглядається питання не застосування податкових пільг, а питання застосування положень статей 6, 7 Закону № 1669, якими суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном. При цьому самим Законом не передбачена процедура визначення порядку звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном.

Крім того, Відповідачі повинні були враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України та застосувати принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Відповідачі в силу приписів ст. 4 Податкового кодексу України не повинні були однозначно застосовувати ті положення, що Законом №1669 не внесені зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном, а повинні були надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини.

Щодо посилань апелянтів на розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р, відповідно до якого дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р зупинено, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вищезазначені обставини було спростовано вище за текстом.

З приводу посилань апелянтів на ті обставини, що платник податків мав звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (пункт 100.2 статті 100 Кодексу), але вищевказаним правом на відстрочення, розстрочення податкового боргу ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» не скористалося, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки спірні правовідносини стосуються не процедури відстрочення або розстрочення податкового боргу, а процедури звільнення від сплати конкретних обов'язкових платежів.

З таких самих підстав є незмістовним посилання Відповідачів і на Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від10.10.2013 № 574.

Апелянти у своїх апеляційних скаргах зазначають, що «Позивачем не дотримано порядок звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за платежем орендна плата з юридичних осіб, а саме: відсутнє звернення Позивача з заявою до компетентного органу та не надано сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням форс-мажорних обставин». Однак в суді першої інстанції було представником Відповідачів зазначено, що «на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону N 1669 податкових пільг». Тобто, представником Відповідачів допущені протиріччя в своїх поясненнях.

При таких обставинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач в силу приписів Закону № 1669 звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та стосовно нього скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що у Відповідачів відсутні законні підстави для винесення спірних податкових вимог.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Крім того, колегія суддів має зазначити, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційних скарг Державної податкової інспекції у м.Ровеньках Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р. у справі № 812/1737/15 до ухвалення судового рішення по суті.

Повний текст ухвали складений 20 липня 2016 року.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Ровеньках Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р. у справі № 812/1737/15- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р. у справі № 812/1737/15 - залишити без змін.

Стягнути з Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890777, зареєстрована за адресою: 92700,Луганська область, м.Старобільськ,вул..Харківська, буд.6) судовий збір у розмірі 13767 грн.00 коп. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 00 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу - судовий збір, код класифікації доходів 22030101.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного Управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39889646, зареєстрована за адресою: 93400,Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул..Енергетиків, буд.72) судовий збір у розмірі 150065,30 (сто п'ятдесят тисяч шістдесят п'ять) гривень 30 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу - судовий збір, код класифікації доходів 22030101.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного Управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890159 зареєстрована за адресою:93400,Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул..Енергетиків, буд.72) судовий збір у розмірі 22462 грн.12 коп. (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят дві) гривень 12 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу - судовий збір, код класифікації доходів 22030101.

Стягнути з Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39891723, зареєстрована за адресою:92700, Луганська область,м.Старобільськ,вул..Харківська, буд.6) судовий збір у розмірі 12752 грн. 73 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривень 73 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу - судовий збір, код класифікації доходів 22030101.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Суддя-доповідач: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов