Рішення

від 19.07.2016 по справі 902/467/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 липня 2016 р. Справа № 902/467/16

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.,

За участю представників сторін

позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2, керівник згідно розпорядження;

відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники за довіреностями.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19)

до :Комунального підприємства "Добробут Метанівки" (23831, Вінницька обл., Теплицький район, с. Метанівка, вул. Леніна, 59)

про відшкодування збитків в сумі 42 516,90 грн.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулася Державна екологічна інспекція у Вінницькій області з позовом до Комунального підприємства "Добробут Метанівки" про стягнення збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства в сумі 42 516,90 грн..

Підставою звернення до суду слугувало те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено порушення Комунальним підприємством "Добробут Метанівки" ст.ст. 44,49 Водного кодексу України, а саме здійснення спеціального водокористування (видобуток підземних вод) без відповідного дозволу яке, на думку позивача, спричинило збитки державі на суму 42 516,90 грн., відповідно до розрахунку.

Ухвалою суду від 06.06.2016 р. порушено провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2016 року.

Через канцелярію суду 11.07.2016 р. надійшов відзив відповідача, у якому останній проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

В судове засідання 19.07.2016 р. з'явились усі учасники процесу.

Представник позивача, позов підтримав та просила суд його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили суд у його задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

На підставі наказу № 272-П від 26.12.2013 р. та направлення № 008 від 14.01.2014, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області 24.01.2014 року проведено планову перевірку додержання Комунальним підприємством "Добробут Метанівки" вимог чинного природоохоронного законодавства, за результатами якої складено ОСОБА_2 (а.с. 8-13).

Відповідно до вказаного ОСОБА_2, встановлено що підприємство займається збиранням, очищенням та роз приділенням води для : потреб населення - 300 чол.; дитячого садка, школи, магазину амбулаторії. Майно що закріплене за підприємством є спільною власністю територіальної громади с. Метанівка. На балансі підприємства знаходяться 2 артезіанські свердловини, 2 водонапірні башти та сільській водогін. Артезіанська свердловина № 1152: глибина 100 м. дебіт забору води 3,6 м.куб./год. Артезіанська свердловина № 1151: глибина 101 м. дебіт забору води 2,7 м.куб./год. Артезіанські свердловини розміщені на землях запасу сільської ради. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 24.06.2013 р. З 25.06.2013 р. Комунальне підприємство "Добробут Метанівки" проводить самовільний забір води. Крім того на водозабірних свердловинах не встановлені водомірні пристрої, облік забору води не ведеться в журналах встановленого зразку, зони суворого санітарного режиму не огороджені, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. 49 та ст. 98 Водного кодексу України.

У зв'язку із виявленими порушеннями на директора КП "Добробут Метанівки" ОСОБА_2, 24.01.2014 р. складено протокол № 003767 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 48, 60 КУпАП, за результатами розгляду якого винесено постанову № 04/10 від 27.01.2014 р., за якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 48 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн. (а.с. 15-16).

Суму штрафу сплачено у добровільно порядку, що стверджується наявною в справі квитанцією № 10 від 04.02.2014 року (а.с. 17).

18.03.2014 року КП "Добробут Метанівки" отримало дозвіл на спеціальне водокористування № 406 терміном дії до 19.02.2017 року.

На запит Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 26.03.2014 року про кількість використаної води з артезіанських скважин за період з 25.06.2013 року по 18.03.2014 року КП "Добробут Метанівки" надало довідку № 1 від 02.04.2014 р., що за запитуваний період ними було використано 2700 м.куб. води.

У подальшому, на підставі акту перевірки, згідно «ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20 липня 2009 р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року за № 767/16783, проведено розрахунок збитків заподіяних КП "Добробут Метанівки" самовільним водокористуванням на суму 42516,90 грн. виходячи з обсягу фактично відібраної води, який відповідно до довідки КП "Добробут Метанівки" № 1 від 02.04.2014 р. становив 2700 м.куб.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких вважає що наявні у справі докази підтверджують вину відповідача у нанесенні збитків, за що останній повинен нести матеріальну відповідальність, та на його думку, позовна вимога підтверджується:

- ОСОБА_2 перевірки, яким встановлено водозабір без відповідного дозволу, який підписаний керівником підприємства без заперечень;

- Протоколом про адміністративне правопорушення;

- Постановою про накладення адміністративного стягнення;

- Розрахунком розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із артезіанських свердловин;

- Довідкою № 1 від 02.04.2014 р.;

- Іншими доказами.

Таким чином, посилаючись на ст. 111 Водного Кодексу України та ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 р. № 389 вважає позов обґрунтованим та просить суд його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, вважають позов безпідставним та таким що не підлягає задоволенню посилаючись на наступне:

- у ОСОБА_2 перевірки не вказано що самовільне використання води спричинило забруднення навколишнього природного середовища;

- вказує, що перевіркою не встановлено протиправної поведінки відповідача та причинного зв'язку із завданими збитками;

- зазначили, що у відповідності зі ст.. 23 Кодексу України «Про надра», здійснено забір прісної підземної води на господарсько-питні та господарсько-побутові потреби, об'єм якої не перевищив 300 м.куб. на добу, що вкладається у передбачені законодавством межі видобування підземних вод землекористувачами без дозволів.

- також вказує на інші обставини які, на думку відповідача, вказують на безпідставність заявленого позову.

За таких обставин представники відповідача вважають що позов про стягнення збитків є необґрунтованим та просять суд у його задоволенні відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи та надавши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 19 Кодексу України «Про надра» надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу. Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб. Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби". ОСОБА_3 із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

З довідки відповідача від 02.04.2014р. №1 вбачається, що кількість забраної води із свердловин у період із 25.06.2013р. по 18.03.2014р. складає 2700 м. куб., тобто 300 м. куб. на місяць.

З огляду на зазначену, в ОСОБА_2, відсутність облікових приладів на свердловинах та відповідних журналів обліку забору води суд оцінює критично надану відповідачем довідку.

Представниками відповідача в судовому зазначено, що даний показник приблизний.

Судом, відповідно до встановлених в ОСОБА_2 дебетів забору води по свердловинам, а саме одна свердловина має дебет 3,6 м.куб/год інша - 2,7 м.куб/год, зроблено розрахунок згідно якого максимальний водозабір з двох артезіанських свердловин на добу не перевищує 151,20 м. куб.

У процесі судового розгляду справи позивачем по справі не спростовано використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для питного водопостачання жителів с. Метанівка в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів на добу.

Спірні правовідносини використання відповідачем підземних вод для питного водопостачання жителів села на підставі дозволу на спеціальне водокористування врегульовано статтями 48, 49 Водного кодексу України, частиною 3 статті 19, частиною 1 статті 23 Кодексу України «Про надра». Відповідач не може нести майнову відповідальність за самовільне використання надрами, оскільки він здійснював використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання населення, що не перевищувало 300 кубічних метрів на добу на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що з урахуванням приписів частини 3 статті 19 та частини 1 статті 23 Кодексу України «Про надра» звільняє водокористувача від обов'язку отримання спеціального дозволу на користування надрами, та не є самовільним.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 01.04.2015 року у справі 922/2610/14 та Вищого господарського суду України від 29.03.2016р. у справі №925/2018/14.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, оскільки його доводи спростовуються іншими доказами, наявними у справі, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.. 49 ГПК україни покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 82-1, 115 ГПК суд, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 липня 2016 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23831, Вінницька обл., Теплицький район, с. Метанівка, вул. Леніна, 59)