У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Закропивний О.В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року в справі за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києва Коблош О.Й. та незаконність постанов про закінчення виконавчого провадження,
в с т а н о в и в :
У вересні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з указаною вище скаргою, у якій з урахуванням уточнених вимог просили визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві) Коблош О.Й. та скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень.
На обґрунтування скарги посилалися на те, що на виконанні ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві знаходились виконавчі листи, видані 4 березня 2014 року Печерським районним судом міста Києва у справі № 757/16294/13-ц про стягнення з ліквідаційної комісії державного підприємства «Науково-технічний центр «ОРТ» господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - ліквідаційна комісія ДП «НТЦ «ОРТ»), на користь скаржників заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Однак, у порушення вимог закону Закону України «Про виконавче провадження», з часу відкриття виконавчих проваджень, а саме: з 2 квітня 2014 року, старший державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Коблош О.Й. не здійснював заходів щодо примусового виконання рішення суду у встановлений законом строк, натомість 31 жовтня 2014 року безпідставно виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень. Оскільки зазначені постанови стягувачам за виконавчим провадженням направлені не були, представник скаржників дізнався про їх існування лише у вересні 2015 року з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, тому також просили суд поновити процесуальний строк для подання даної скарги.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2016 року, поновлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 строк для подання скарги на бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві КоблошО.Й. та незаконність постанов про закінчення виконавчого провадження. Скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві по виконавчим провадженням № № 42790058, 42789676, 42790226, 42789433 по виконанню виконавчих листів, виданих Печерським районним судом міста Києва 4 березня 2014 року у справі № 757/16294/13-ц - протиправною. Визнано незаконними та скасовано постанови старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Коблош О.Й. по виконавчим провадженням № № 42790058, 42789676, 42790226, 42789433 по виконанню виконавчих листів, виданих Печерським районним судом міста Києва 4 березня 2014 року у справі № 757/16294/13-ц, про закінчення виконавчого провадження від 31 жовтня 2014 року та зобов'язано державного виконавця перевірити наявність підстав для відновлення виконавчих проваджень, відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження». У задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6, просить скасувати судові ухвали, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, і постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу повністю.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваних судових ухвал й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо необхідності витребування матеріалів справи та їх перевірки.
Постановляючи ухвалу, суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», дійшли правильного висновку про часткове задоволенні скарги.
Судами правильно визначено обов'язок державного виконавця перевірити наявність підстав для відновлення виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження». Доводи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що суд першої інстанції, скасувавши постанови про закінчення виконавчих проваджень повинен зобов'язати державного виконавця відновити виконавчі провадження, а не лише перевірити наявність підстав для цього, є необґрунтованими, оскільки такий обов'язок державного виконавця прямо випливає із вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності підстав для відновлення виконавчого провадження. Рішення суду повинно виконуватися у загальному порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» і підстави виконати його у спосіб, визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року в справі за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києва Коблош О.Й. та незаконність постанов про закінчення виконавчого провадження, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ О.В.Закропивний
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2016 |
Оприлюднено | 25.07.2016 |
Номер документу | 59142524 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні